Запорожці провели урочистий мітинг на честь воїнів визволителів від нацистів та переможців у Другій світовій війні.

Запорожці провели урочистий мітинг на честь воїнів визволителів від нацистів та переможців у Другій світовій війні. Щирі слова великої подяки за подвиг та мужність проявлені нашими прадідами і дідами у виснажливих та жахливих боях з безжальним та жорстоким ворогом, який […]

Ветерани важкої атлетики провели майстер-клас з жиму стоячи

Ветерани важкої атлетики провели майстер-клас з жиму стоячи та запропонували нові цікаві підходи до популяризації спорту, а саме жиму. Багато років тренувань, перемог, складних ситуацій, які дають тільки новий потужний поштовх до дій для багатьох важкоатлетів зробили добру справу, загартували […]

Марафон і прекрасний концерт в Запорізькому обласному драматичному театрі

Марафон і прекрасний концерт в Запорізькому обласному драматичному театрі ім Магара дуже сподобалися ветеранам, молоді та гостям міста Справжнім яскравим дій- ством прекрасних талано- витих акторів нашого рідно- го для багатьох відвідувачів театру стала нова концерт- на програма присвячена дням […]

Слава прадідам-героям переможцям над нацизмом у Другій світовій війні

Запорізька громадськість, ветерани збройних сил України, праці, молодь представники громадських організацій провели урочистий мітинг на честь героїв – переможців в Другій світовій війні від нацизмом, воїнів, які в 1943 ро- ці визволили Запоріжжя. Заходи проводилися на місті Переправи де в […]

Мак Мак пам’яті

Мак пам’яті В Україні з 2014 року червона квітка маку, як і в більшості країн світу, стала символом пам’яті жертв війни. Ось і сьогодні, 8 травня, в Одесі під час покладання квітів до обеліску Невідомому матросу наші військові вкотре приєднались […]

ПАМ”ЯТАЄМО! ПЕРЕМАГАЄМО!

Звернення начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України з нагоди Дня пам’яті та примирення і 74-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні Шановні бойові друзі! Дорогі ветерани Другої світової війни! Щиро вітаю вас з величним святом, яке […]

Терористична війна Росії з Україною

Терористична війна Росії з Україною Posted on Квітень 25, 2014by viktorkaspruk Віктор Каспрук Під час терористичної війни Росії з Україною російські шпигуни, диверсанти, спецназівці, професійні вербувальники і провокатори приїжджали і приїжджають в Україну як приватні особи, без всякої зброї та спецзасобів. Зброя та […]

у Гамбурзі пройшли усні слухання Міжнародного трибуналу з морського права у справі щодо імунітетів трьох військових кораблів та 24 членів їхніх екіпажів, незаконно захоплених Російською Федерацією 25 листопада 2018 року в Чорному морі.

Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine 10 травня о 17:30 ·  Сьогодні у Гамбурзі пройшли усні слухання Міжнародного трибуналу з морського права у справі щодо імунітетів трьох військових кораблів та 24 членів їхніх екіпажів, незаконно захоплених Російською Федерацією 25 […]

1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо

1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо 8–9 травня Україна вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих […]

Прототип нової української 155-міліметрової колісної САУ «Богдана» під час випробовувань буде використовувати турецькі боєприпаси. Про це повідомляє директор

 агентства Defense Express Сергій Згурець, посилаючись на інформацію отриману на міжнародній виставці IDEF-2019, що проходила у Стамбулі з 30 квітня по 3 травня ц.р. Прототип нової української 155-міліметрової колісної САУ «Богдана» «Нова українська артилерійська 155-міліметрова система «Богдана» буде стріляти турецькими боєприпасами. Щонайменше, на […]

 

Запорожці провели урочистий мітинг на честь воїнів визволителів від нацистів та переможців у Другій світовій війні.

Запорожці провели урочистий мітинг на честь воїнів визволителів від нацистів та переможців у Другій світовій війні.
Щирі слова великої подяки за подвиг та
мужність проявлені нашими прадідами і
дідами у виснажливих та жахливих боях
з безжальним та жорстоким ворогом,
який знищив мільйони людей, завдав
колосальної шкоди Україні, зруйнував
тисячі міст, сел і підприємств були сказані представниками влади, народними депутатами України, ветеранами бойових дій. Всі склонили
голови та вшанували загиблих героїв
жорстокої війни – воїнів, які врятували
Україну від тотального знищення нацистами.
Традиційно представники
державної влади, військових, громадських організацій провели церемонію покладання кві-
тів до Меморіалу Пам`яті – Сумуюча Мати. Вічна слава
нашим переможцям пращурам у Другій світовій
війні. Пам’ятаємо! Перемагаємо!

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

Ветерани важкої атлетики провели майстер-клас з жиму стоячи

Ветерани важкої атлетики провели майстер-клас з жиму стоячи та запропонували нові цікаві підходи до
популяризації спорту, а саме жиму.
Багато років тренувань, перемог, складних ситуацій, які дають тільки
новий потужний поштовх до дій для
багатьох важкоатлетів зробили добру справу, загартували тіло і козацький
дух до перемог в спорті та житті. Ба-
жання передати досвід наступним по-
колінням, допомогти молоді знайти
себе в житті, стати на правильний шлях
й досягати високих результатів й сьогодні налаштовують діяти багатьох
з великою енергією. Руслан Жаботинський, з яким ми тренувалися
були учнями величезних постатей у спорті, керували обласною федерацією
та виховували молодь на протязі двох
десятиліть правильно і своєчасно запро
понував відродити старий добрий, не засуджено забутий на сорок сім років
вид спорту – жим. Групою фундаторів
нового підходу до тренувального про-
цесу з використанням сучасних підхо-
дів з елементами гри, шоу, музикаль-
ного супроводження занять фізичною
культурою і спортом – жимом була за-
пропонована цікава програма, яка змо-
же суттєво розширити коло молодих
людей, які шанують здоровий образ
життя. Добре, що колеги журналісти
та представники громадських спротив –
них організацій підтримали нові ідеї.
Величезний досвід Леоніда Івановича
Жаботинського, нашого вихователя і
вчителя також свідчить про правиль-
ність взятого напряму, це особливо
підкреслив Руслан Жаботинський в
своїй промові. Майстер клас з демон-
струваеня виконання жиму був про-
фесійно показаний побратимами, як
людина віддавша п`ятнадцять років
важкій атлетиці дав поради хлопцям
і в своїй промові від Всеукраїнського
клубу ветеранів важкої атлетики, який
ми заснували в Запоріжжі підтримав
необхідну та незвичайну ідею.
Всі ми щиро бажаємо успіхів новій
фундації , дякуємо за творчу підтримку
запорізьких митців та журналістів, які
зможуть талановито передати задумку
телеглядачам. Активну участь в заході прийняли Сергій Беліков, Павло Білан,
Олександр Климович, Олександр Притула, Костянтин Рижов.
З повагою,
Ветеран спорту
Голова обласної
Федерації важкої
атлетики з 1996-го
по 2014-й рік Дмиро Сухінін

і

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

Марафон і прекрасний концерт в Запорізькому обласному драматичному театрі

Марафон і прекрасний концерт в Запорізькому обласному драматичному театрі ім Магара дуже сподобалися
ветеранам, молоді та гостям міста
Справжнім яскравим дій-
ством прекрасних талано-
витих акторів нашого рідно-
го для багатьох відвідувачів
театру стала нова концерт-
на програма присвячена
дням Пам`яті примирення і
Перемоги. До театру були
запрошені ветерани війни і
праці, герої – воїни ЗСУ, во-
лонтери, молодь і представ-
ники трудових колективів
підприємств, патріотичні
організації. Із словами щи-
рої подяки за переможну
боротьбу з нацизмом висту
пили керівники ЗОДА Кос-
тянтин Бриль, Запорізької
обласної ради Григорій Са-
мардак, міської влади, ЗНУ,
промислових підприємств.
Всі з турботою говорили до
брі теплі слова ветеранам,
згадували своїх дідів і пра-
дідів фронтовиків, внесли
до Марафону фінансову до-
помогу для лікування та оз-
доповнення літніх людей.
Виступи колективу театру
молодих курсантів, наших
любимих діточок були не-
перевершені. Веселі танці,
українські пісні на честь виз
волітелів від нацизму, вишу-
кане та незвичайне оформ
лення сцени, фотографії
бійців і командирів, жінок з
меддопомоги на фронті,
та вражаючи своєю сміли-
вістю подвиги, рятування
життя тисяч поранених з
поля бою показані талано-
вито і щиро. Добре, що тра-
диціі збереження світлої
пам`яті героїв Другої світо-
вої війни свято зберігають
нащадки.

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

На Алеї Слави запорожці вшанували вічну добру світлу пам`ять воїнів героїв прадідів учасників Другої
світової війни, визволителів України від
нацизму

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

8-9 траня ми вшановуємо пам’ять загиблих у війні.

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

Утверджуючи традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі “не святкуємо, а вшановуємо”, пропонуємо згадувати Другу Світову з акцентом на ролі людей, які боролися проти нацизму. Тому цього року Український інститут національної пам’яті обрав тему “Українці в лавах Об’єднаних Націй перемогли агресора” для інформаційної кампанії. Ми прагнемо розкрити трагічні роки війни через долі та звитяги чоловіків і жінок – уродженців різних куточків України та світу, які воювали у регулярних арміях або були партизанами, служили у допоміжних формуваннях або на передовій, пройшли всю війну або героїчно загинули в боротьбі. Важливо, що хоч би де перебували ці українці та вихідці з України, вони пліч-о-пліч з іншими народами воювали проти нацизму та дістали високі відзнаки країн, у лавах яких вони служили.

Історична довідка

8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.

Від 1 вересня 1939 року, коли нападом нацистської Німеччини на Польщу і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших міст війна розпочалася для України, 120 тисяч українців брали участь у двобої з вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, в запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих.

З червня 1941 року після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом.

Українці та вихідці з України перебували у військових з’єднаннях Польщі (120 тисяч), США (до 80 тисяч), Канади (до 45 тисяч). Крім того, до 5 тисяч українців захищали Францію у лавах Іноземного легіону. Після капітуляції прем’єр-міністра Анрі Петена у червні 1940 року в країні розгорнувся рух опору німецьким загарбникам. На боці французьких партизанів воювали українці звідусіль. Серед них – представники передвоєнної еміграції, наприклад, командир загону Осип Круковський. Були також радянські військовополонені і дезертири з військових частин на німецькій службі. Червоноармієць Василь Порик з Вінничини сформував власний партизанський підрозділ. Канадський пілот Пітер Дмитрук став партизаном після того, як в небі над окупованою країною підбили його літак. Обидва, Порик і Дмитрук, героїчно загинули. Задіяні німцями для боротьби з французькими партизанами українські поліцейські цілими підрозділами переходили на бік сил опору. У 1944 році з них було створено два партизанські батальйони: імені Тараса Шевченка та імені Івана Богуна.

8 травня для наших земляків воєнні дії не припинилися, а продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.

Отже, історія кожного з українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США – це історія мужності й самопосвяти в ім’я спільної перемоги над агресором.

Відеоісторії про Амета-Хана Султана, Пітера Дмитрука, а також уродженця Дніпропетровська (тепер – Дніпро), рятівника Кракова, Героя України, котрий став прототипом головного героя роману “Майор Вихор”, Євгена Березняка і Михайла Стренка (сержант Корпусу морської піхоти США родом із Лемківщини, учасник бойових дій в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні під час Другої світової війни, що був серед шести військовослужбовців, які підняли прапор США над островом Іодзіма, загинув у бою), створені за ініціативи Уряду та Українського інституту національної пам’яті (режисер Олесь Санін) можна переглянути за посиланням.

8-9 траня ми вшановуємо пам’ять загиблих у війні. Це стосується не лише військових-визволителів та учасників національно-визвольного руху, а й усіх жертв нацизму та сталінізму. Жертовність нашого народу у боротьбі за визволення Європи та подвиг українців мали визначну роль у Другій світовій війні. Наш внесок у здобуття перемоги антигітлерівською коаліцією над нацизмом неоціненний. Українці завжди прагнули миру та добросусідських відносин з іншими народами. Водночас ми завжди готові відстоювати незалежність та територіальну цілісність своєї держави.
Сьогодні ми докладаємо максимум зусиль задля подальшого зміцнення обороноздатності України, розвитку національних Збройних сил та повернення окупованих агресором територій нашої країни. Під час Другої світової війни наші батьки здійснили неоціненний подвиг і ми не маємо права зганьбити їхню пам’ять.

Згадаємо усіх борців проти нацизму 1939-1945 років, усіх Героїв, які у жорстокій боротьбі за нашу з вами гідність 2014-2019 років поклали свої голови за наше майбутнє, котрі відтепер постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками.. Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!». Хай пам’ять всіх загиблих захисників України та невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Слава прадідам-героям переможцям над нацизмом у Другій світовій війні

Запорізька громадськість, ветерани
збройних сил України, праці, молодь
представники громадських організацій
провели урочистий мітинг на честь
героїв – переможців в Другій світовій війні від нацизмом, воїнів, які в 1943 ро-
ці визволили Запоріжжя.
Заходи проводилися на місті Переправи
де в ході штурму полягли від ворожого
обстрілу тисячі наших пращурів. В день
Пам`яті та примирення присутні хвили-
ною мовчання вшанували світлу вічну
добру пам`ять прадідів переможців.
Голова Запоізькоі ОДА Костянтин Бриль,
керівник обл військкомату Владіслав
Хобот, ветерани ЗСУ, депутати, митці
в своїх виступах згадували величезні
жертви від нацистів та величезний вне-
сок українців в перемогу спільно із
союзниками. Щиро привітали ветеранів
війни, побажали міцного здоров`я,
підкреслили складний період сьогоден-
ня, важливість та необхідність продов-
ження боротьби за незалежність України від окупантів та ворогів, які знову намагаються відібрати свободу
знищити демократію в нашій країні.
Безліч квітів урочисто було покладено
до Монументу героїв Переправи.
Уроки історії не можна забувати.
Як і в ті найскладніші для українців часи
жахливої та нищівної Другої світової ми,
знову переможемо разом із старими
надійними європейськими та світовими
союзниками.

Боротьба з тоталітаризмом продовжу-
ється. Пам’ятаємо! Перемагаємо!

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

Мак Мак пам’яті

Мак пам’яті
В Україні з 2014 року червона квітка маку, як і в більшості країн світу, стала символом пам’яті жертв війни.
Ось і сьогодні, 8 травня, в Одесі під час покладання квітів до обеліску Невідомому матросу наші військові вкотре приєднались до всеукраїнської акції “Мак пам’яті” та подарували присутнім жителям Одещини символічні значки у вигляді квітки маку, як символ пам’яті про загиблих у Другій світовій війні.

Довідково.
Символ пам’яті у світі. Появу квітки маку, як символу пам’яті про загиблих у війнах пов’язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона МакКрея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 році написав твір “На полях Фландрії”, що починався словами: “На полях Фландрії розквітли маки Між хрестами ряд за рядом”. Друга – 1918 року написала вірша “Ми збережемо віру”, в якому обіцяла носити червоний мак у пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл у листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто.
У 1920 році Національний Американський легіон прийняв маки як офіційний символ, а в 1921-му червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11–18 травня 1944 року Другого корпусу генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії.
Квітка маку в українській традиції.

В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопцякозака, крові, смерті. Ця квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: “Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає…”.У відомій пісні “Ой, ти, Морозенку, славний козаче”, мак згадується поруч зі смертю козака: “…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко в неволю попався…” Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.
З народної творчості мак у такому символічному значенні перейшов у художню літературу. В Івана Франка: “Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе”. Легенду про мак обробив і Михайло Стельмах у творі “У долині мак цвіте”: “…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…” Одна із героїнь роману Олеся Гончара “Прапороносці” гине в долині червоних маків.

ПАМ”ЯТАЄМО! ПЕРЕМАГАЄМО!

Звернення начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України з нагоди Дня пам’яті та примирення і 74-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Шановні бойові друзі!
Дорогі ветерани Другої світової війни!

Щиро вітаю вас з величним святом, яке засвідчило перемогу об’єднаних націй над нацизмом!

У ці пам’ятні дні віддаю глибоку шану українським воїнам армій антигітлерівської коаліції, учасникам національного руху опору, працівникам тилу, дітям війни та мученикам концтаборів за їхній великий подвиг в ім’я перемоги.

Їхні героїчні вчинки будуть завжди слугувати прикладом жертовності і мужності для нинішнього покоління захисників України, яке боронить рідну землю від російських агресорів, колаборантів, зрадників і найманців.

Безмежно пишаюсь кожним військовослужбовцем Збройних Сил України, адже ви сьогодні, як і воїни-українці Другої світової війни захищаєте загальнолюдські цінності.

З нагоди свята висловлюю усьому особовому складу Збройних Сил велику повагу за вірність Військовій присязі та самовідданий захист України.

Бажаю усім вам міцного здоров’я, щастя, добробуту та наснаги в ім’я зміцнення та процвітання України.

Вічна пам’ять загиблим воїнам! Честь і слава воїнам живим!

Пам’ятаємо! Перемагаємо!

Генерал армії України В.МУЖЕНКО

Терористична війна Росії з Україною

Терористична війна Росії з Україною

ПУТТТТТ 2

Віктор Каспрук

Під час терористичної війни Росії з Україною російські шпигуни, диверсанти, спецназівці, професійні вербувальники і провокатори приїжджали і приїжджають в Україну як приватні особи, без всякої зброї та спецзасобів. Зброя та спецзасоби доставлялися і доставляються зовсім по інших каналах, а нерідко вже давно зберігаються на підпільних складах, облаштованих раніше завербованими або підкупленими громадянами України.

Наразі в Росії вже сформувався цілий корпус «солдат удачі», для яких війна – мати рідна. Вони відзначилися ще в Придністров’ї, саме вони захопили Абхазію, «працювали» в Югославії. А під час агресії проти Грузії разом з мародерствуючою російською армією йшла ще ціла армія вбивць і мисливців «за трофеями».

І як тільки почалася путінська Кримська кампанія, усі ці «спеціалісти» відразу рвонули туди. Зараз вони правдами і неправдами пробираються на інші частини території України, їх використовує у своїх цілях російське ГРУ і вони – найнебезпечніші. Тому для протидії цим терористам підходять усі засоби.

Росіяни зомбовані 25-м кадром путінського телебачення, і їм здається, що вони завжди мають рацію. Це ж телебачення щодня вживлює у свідомість і без того прозомбованого населення Росії, що жодні санкції за окупацію української території, їм особисто нічим не загрожують. А у випадку чого – вони знову виставлять перед собою жінок і дітей.

Телебачення та інші ЗМІ в Росії нагнітають ситуацію довкола подій в Україні до такого стану, що публічна підтримка путінської агресії набула характеру масового психозу. Народ схоже знайшов нарешті спільну точку опори – традиційної чергової ненависті, як це вже було одного разу в 30 х роках минулого століття.

Але по суті, Євромайдан для Росії зробив не менше, ніж для українців. Він наблизив кінець путінізму. Путін не витримав демократичного розвитку подій в Україні і у нього явно «знесло дах».

Проте, як вчить історія, подібний психоз в росіян явище короткочасне. У 1914 році такого масового психозу було не менше, а в 1915 році відбулися німецькі погроми.

Ці події царська влада ухильно іменувала «травневими заворушеннями». За цим туманним визначенням ховалися масові погроми німців у Москві 26-29 травня 1915 року.

Багатотисячні антинімецькі демонстрації мали місце в Санкт-Петербурзі з перших же днів війни, а вже 4 серпня 1914 року розгрому було піддане посольство Німеччини, і московські «заворушення», котрі стали апофеозом німецькофобії, аж ніяк не були випадковим і прикрим епізодом.

Глибинні причини роздмухування антинімецьких настроїв в Росії крилися насамперед у комплексах соціального характеру. Війна не стільки посилила існуючі антагонізми, скільки додала до них нову гаму почуттів (образу, вражене імперське самолюбство).

Щось подібне прослідковується і у розпалюванні антиукраїнських настроїв в Росії. Тому не можна виключати того, що в разі, коли воєнна ескалація Кремля збільшуватиметься, в Росії також можуть початися погроми українців.
Але після німецьких погромів, вже через два з половиною роки, перші хлібні черги знесли режим Миколи ІІ, і всякий, хто говорив про війну до переможного кінця, ризикував опинитися на багнетах солдатів.

Тут явно проглядається аналогія Путіна з Миколою ІІ. Адже в російській історії після Жовтневого перевороту 1917 року, Путін після Леніна є Володимиром ІІ. То ж чи не закінчиться саме на його правлінні династія «ленінлінгів», яку привели до влади більшовицькі терористи в 1917 році?

Проте, справа в тому, що росіяни ніколи з моменту розвалу СССР, не вважали Україну окремою державою, а інша валюта, перевірки на кордоні, мита та інше вважалося примхами, з якими потрібно тимчасово змиритися.

І те, що сьогодні український кордон закритий для певної категорії російського населення, є абсолютно правильним рішенням. Можливо, що це потрібно було зробити значно раніше. Відгородившись від путінського «царства», з його віковими традиціями вбивств, провокацій і підлості в крові і у свідомості, де предметом національної гордості є криваві міфи та різного роду завоювання, бетонними стінами.

Власне, не так вже давно, у Чечні, Росія вже показала рівень свого розвитку. Її військові діяли, як агресивні «неандертальці», але тільки з сучасними бомбами і ракетами.

Сучасні «неандертальці»-росіяни виявилися нездатними до складного геополітичного мислення, а нерозвиненість гальмівних центрів у режиму Путіна, зробила його збудливим і агресивним.

Це в поєднанні з агресивною силою путіністів та наявністю чисельної зброї, провокує їхню агресивність щодо сусідніх країн та становить серйозну загрозу для існування самої держави Росія і світового порядку, котрий існував до російської анексії українського Криму.

Підла російська історія постійного завоювання територій сусідніх народів і надзвичайно міцний підлий менталітет, в який значною мірою входить і «стокгольмський синдром», котрий Росія нав’язує українцям, та сакралізація перманентно мерзенної влади, – працюють підсвідомо на зомбування пересічних росіян.

Проте позиція звичайних громадян Росії, що вважають себе чесними, але одночасно підтримували і продовжують підтримувати анексію Криму, є безвідповідальною і небезпечною.

Безвідповідальною, бо не є особистим переконанням, а прямим результатом путінської пропаганди. І якщо у такої кількості людей відсутня відповідальність, то в сукупності – це не «суспільство», а просто «натовп».
Небезпечною, бо фактично цим самим громадянами Росії дано добро на війну з Україною.

Збереженню режиму Путіна сприяє деморалізація суспільства телеглядачів, ослаблення всіх горизонтальних зв’язків. Корупція, що розквітла махровим цвітом, зжирає все, і якщо вона ще не проникла у ядерні стратегічні сили армії, то це буде просто дивно.

Народ не любить путінську владу, він її зневажає. Але опитування видають зворотне. Насправді – це «липа», як і результати кримського референдуму. Але головний двигун прогресу російського суспільства телеглядачів – це масовий «пофігізм».

У прикладанні до російської сучасної дійсності «пофігізм» має велику приховану силу та є практично невичерпним джерелом енергії. Бо у важкі моменти, коли психіка вже більше не витримує путінських експериментів над собою і країною, росіянам раптом стає все одно.

І все одно, не з розряду «руки опустилися», а з розряду холодного сприйняття обставин. Смирення, в широкому розумінні цього слова.
Й відбувається диво. Світ починає змінюватися. Усі питання, які раніше здавалися нерозв’язними і неймовірно важливими, раптом, якимсь таємничим чином, розсмоктуються і разом втрачають свою актуальність. А коли народ добровільно вганяє себе у такий стан, то чи можливий тоді його спротив?

Однак кегебешнику вдалося те, що не вдавалося нікому з завойовників і диктаторів. Посіяти ненависть, і це на довгі роки, між двома народами.
Хоча активізована Путіним «п’ята колона» в Україні мала б уже давно зрозуміти, що їм в Росії нічого хорошого не світить.

Варто лише пригадати про широко розрекламовану програму повернення до Росії, так званих, співвітчизників. Під неї і гроші чималі Москвою виділялися. На переїзд з сім’єю і майном (у декілька тонн) та разова допомога на облаштування і тому подібне. А результат? Пшик.

Чому ж це панове москвофіли шансом таким чудовим за кремлівські гроші не скористалися? Бо зрозуміло, що ні Москва з Петербургом, ні навіть Кубань з Ростовом- на- Дону їм не світили.

Але ж Нечорнозем’я велике – Сибір, Приморський край – це поки що «русский мир». То ж і жили б уже на новій Батьківщині, вважай, не менше 3-4 років, встигли б і в черговому обранні Путіна поприймати участь. Та змогли б ось тепер і до Криму із Зауралля політати. Так ні – вирішили в Росію з українською землею повертатися.

І зовсім не дивно, що від перестановки правителів в Кремлі, сутність цієї людожерської влади зовсім не змінюється. Не змінюються і її методи.
Нині надія лише на те, що змінився світ навколо цього путінського «царства» і що він не стане більше терпіти подібні витівки з боку кремлівсько-реваншистської кліки і розпалювачів громадянських воєн.

Історичні приклади ще раз підтверджують необхідність жорсткої і непримиренної відповіді з боку Заходу. І якщо треба, то не лише економічної, а й військової. Адже держава-терорист Росія сама не зупиниться, якщо її вчасно не зупинити.

Сама ж Росія мала б прокинутися. Адже сто років вона проспала. І пора навести порядок у своєму домі, а не в чужих.

Справа в тому, що більшість росіян на ура приймають всі «завдання» Путіна навіть не усвідомлюючи, що всю історію Росія копала яму іншим, насправді ж виходило і виходить, що копали могилу для себе і дуже велику.

Між тим, Кремль робить постійно дві речі які суперечать одна одній. Каже про невтручання у справи України і постійно з екранів ТБ віщає, як треба жити українцям у той час, коли в Росії своїх проблем вище даху.
І це при тому що в Росії природних запасів поки вистачає на різні авантюри на кшталт захоплення Криму, який Путін почав окупувати після того, як Янукович втік до Росії.

А зробив він це від страху повторення Майдану на Червоній площі. Приклад Януковича, який втратив своє «царство» стоїть перед очима не тільки Путіна, а й усіх його дружків і компаньйонів, як в «бізнесі» так і в «політиці» по-кремлівськи.

Женевська конференція виявилася чистою формальністю. Російська еліта тягне час і складається враження, що вони шукають вихід із тупикової ситуації.
Корупціонери довели Росію до такого стану, від якого надалі вона постраждає дуже сильно. Країна провалилася у морок. Бо коли система управління працює проти людини – це загибель цивілізації.

Всюди панує беззаконня і розгул кримінальної верхівки. Україна не витерпіла, бо вона ближче до Заходу і хоче розвиватися за європейськими стандартами, а в Росії ставку зробили на корупцію і переслідування опозиціонерів.

Хабарники, пахани, які контролюють провінції, лизоблюди і корупціонери, котрі встановили замість закону свої правила гри, – ось справжнє обличчя сучасної Росії. І це призведе до краху Російську Федерацію в силу об’єктивних історичних причин.
Терористична війна, яку веде Росія з Україною не може закінчитися для Москви успіхом. Проте найбільшою небезпекою для України є те, щоб і її не затягнуло у воронку, яка утвориться від тонучого корабля путінської Росії.

у Гамбурзі пройшли усні слухання Міжнародного трибуналу з морського права у справі щодо імунітетів трьох військових кораблів та 24 членів їхніх екіпажів, незаконно захоплених Російською Федерацією 25 листопада 2018 року в Чорному морі.

Міністерство закордонних справ України / MFA of Ukraine

Сьогодні у Гамбурзі пройшли усні слухання Міжнародного трибуналу з морського права у справі щодо імунітетів трьох військових кораблів та 24 членів їхніх екіпажів, незаконно захоплених Російською Федерацією 25 листопада 2018 року в Чорному морі.
Під час слухань Агент України, заступник Міністра закордонних справ Олена Зеркаль представила позицію щодо запиту про застосування тимчасових заходів, який було направлено до Міжнародного трибуналу з морського права 15 квітня 2019 року.
Від імені України також виступали: Професор Жан-Марк Тювенін (Університет Paris-Nanterre); Професор Альфред Соoнс (Університет м.Утрехт); Марні Чік та Джонатан Гімблет, партнери юридичної компанії Covington and Burling LLP.
До складу делегації увійшли експерти з міжнародного права Міністерства закордонних справ, Військово-морських сил ЗСУ та адвокати, що представляють українських моряків під час незаконних судових засідань в Москві.
Делегація звернулася до Міжнародного трибуналу з вимогою зобов’язати Російську Федерацію негайно звільнити три українських військово-морських судна та 24 військовослужбовців, незаконно захоплених та утримуваних Російською Федерацією.
Російська Федерація відмовилась брати участь в слуханнях. Неучасть сторони у справі не має наслідком зупинення судових процедур чи звільнення від обов’язку виконувати рішення Міжнародного трибуналу з морського права.
Публічні слухання у Гамбурзі доповнили комплекс політико-дипломатичних зусиль МЗС України, що мають на меті звільнення повернення під контроль України кораблів, а також звільнення та безперешкодного повернення в Україну двадцяти чотирьох членів екіпажу цих кораблів.
Згідно з усталеною практикою, рішення Міжнародного трибуналу з морського права може бути ухвалено протягом найближчих 2-3 тижнів: http://bit.ly/2PVJNLT

NAPA, Calif. (AP) Marshawn Lynch isn't shedding anymore light on his decision to sit during the national anthem before the Oakland Raiders' first exhibition game.Lynch declined to comment on why he chose to sit down Saturday night while the rest of his teammates stood during the anthem before a game in Arizona against the Cardinals.That left his teammates to answer for him on Tuesday after the team returned for its first practice since that game."I'm proud of him," tight end Jared Cook said. "I think it's awesome. Everybody has points of discussion after what Charles Woodson Jerseys happened in Charlottesville just the night before. I think it's important for men in our position to step up and speak on unnecessary situations we find ourselves in as minorities in this country. That's why I'm proud of him."Cook said he hadn't talked to Lynch about his stance and didn't know what specifically he was protesting. Other players who have declined to stand for the anthem have been much more open about their reasons, starting with former San Francisco quarterback Colin Kaepernick, whose protest last year over police brutality and racial oppression made it a major issue in the NFL."We didn't talk to Latavius Murray Jerseys him," Cook said. "I don't know his intentions. I don't know what he wanted to do by it. But I know that guys like Colin Kaepernick have become my favorite football players for doing it."Kaepernick is not on a team this season but the issue remains with Seattle Seahawks defensive lineman Michael Bennett and Lynch both sitting for the anthem last weekend.Bennett has been vocal about Khalil Mack Jerseys his reasons why, citing social injustice. He said his decision was solidified by the violence last weekend surrounding a white supremacist rally in Charlottesville, Virginia, that included the death of a young woman who was struck by a car deliberately driven into a group of counter-protesters.Cook said he has considered an anthem protest in the past and does not rule out doing one this season."As far as the future goes, I don't know. Bruce Irvin Jerseys I don't know," he said. "I know I feel uneasy about the situation going on in this country and have been for Derek Carr Jerseys a while."Raiders coach Jack Del Rio said last season that players should protest on their own time instead of when they are representing the organization.