Архивы за месяц Вересень, 2018

Члени всеукраїнського штабу операції “Козацький волонтер” продовжують національно-патріотичну акцію – “Вшануймо українську історичну літературу” з побратимами, героями-воїнами у військовому шпиталі в Запоріжжі

Знати та поважати історію та культуру, звичаї та традиції рідної землі, країни де народилися наші батьки, прадіди, наші діти, а у багатьох онуки – священний обов”язок кожного, хто
вважає себе патріотом любить та пишається героїчним минулим, не забуває й трагічні сторінки боротьби за неза-
лежність, народну віру та волю.
А сьогодні, коли вкотре вирішується доля подальшого політи-
ного розвитку нашої Вітчизни, ми повинні бути впевниними в
правоту нашої позиції. Важливо не дати змоги ворогу через
пропаганду антидержавних ідей, перекручення та нега-
тивної інтерпретації подій минулих часів, розповсюдження
неправди про отаманів та гетьманів, очільників Гетьманщини, Української Народної Республіки, участі пращурів у першій та другій світових війнах, повстанському русі, українській рево-
люції двадцятого століття, впливати на свідомість нашої мо-
лоді. Тільки через навчання, постійну самопідготовку, зна-
йомстово з творами відомих вітчизняних істориків, політоло-
гів, письменників та поетів можно створити для себе великий
цілісний образ видатного, незвичайного, яскравого та високо-
культурного соціуму, який на протязі не одного тисячоліття
складався на чарівній землі – Україні. А для наших воїнів-героїв мати ще одне підтвердження правоти великої місії
визволителя та захисника, продовжувача великих традицій
бойової слави прадідів періодів дружинників Київської Руси-України, запорозького козацтва, повстанського руху це особливо важливо.
Тому вже на протязі чотирьох років створений нами – учасниками запорозького козацького патріотичного руху опору агресорам та окупантам проводить системну ро-
боту в підвищенні знань з питань культурно-історичної
спадщини, воєнної історії, а після створення Першої
Національної громадської козацької історичної бібліотеки
ім.князя Д.І. Вишневецького (Байди), члени лекторської
групи регулярно відвідують військові частини, навчальні
заклади, прикордонників, підрозділи ЗСУ де проводять
семінари інші заходи для популяризації української
історичної літератури.
В запорізькому військовому шпиталі, також два роки тому
була створена одна з дев”яти філій нашої громадської
козацької бібліотеки. Зустрічі з героями-військовослужбоця-
ми, які після поранень в АТО (фактичній війні проти України
з боку кремлівських найманців та окупантів) знаходяться тут
на лікуванні показали високу зацікавленість солдатів та офі-
церів ЗСУ у вивченні історії своєї Батьківщини. Так і сьгодні
в своїй промові розповідав про подвиги та боротьбу з того-
часними окупантами видатних гетьманів та полководців
Дмитра Вишневецького, Петра Сагайдачного, Івана Суліму,
Богдана Хмельницького, Івана Мазепу, Павла Скоро-
падського, організацію військової справи, державної служби,
навчальних закладів, діяльність Української Православної
Церкви Київського патріархату в роки великих випробувань
на міцність та духовну силу нашого народу, періодів сере-
дньовічча та двадцятого століття. Багато запитань було й про
Голодомор, участь українців у Другій світовій війні, боротьби,
тактику та стратегію війська Запорозького в період визволь-
ної війни під керівництвом Богдана Хмельницького, походів
непереможного отамана-характерника Івана Сірка.
Добре, що колектив військового шпиталю, керівництво допо-
магають в нашій роботі, зберігають книжковий фонд філії, за
допомогою книг самі проводять освітянську роботу.
Дуже приємно, що в Запоріжжі, історичному українському
стародавньому культурному центрі бойової та мистецької
слави, існування Першої Запорозької Січі, продовжують
освятянські традиції колективи підприємств кижкової торгівлі.
Так вже три роки нам активно допомагають шановні берегині
козацького руху, товарознавці, які підбирають необхідну літе-
ратуру для волонтерських акцій магазину “Буклет”(керівник
Ольга Павленко). Такого широкого асортименту вітчизняної
істоиичної літератури, на жаль, складно знайти в Києві. Пані
Ольга приймає в наших заходах особисту участь, активно до-
помагає шукати необхідну літературу, пропонує новинки, на-
дає високопрофесійні поради. А завдяки колективній творчій
співпраці з вченими Георгієм Шаповаловим, Михайлом Мордовським, Геннадієм Коломойцем, ветеранами АТО Іллєю Лапіним, Олегом Борщевичем, Ігорем Грицаєнком, отаманами та старшини козацьких організацій Віктором Гонтарем, Миколою Некіпілим, Олександром Литвиним, Романом Авдєєвим, Володимиром Лютим, Олександром
Бистровим, Павлом Біланом, Костянтином Рижовим, Ми-
колою Деркачем, нам вдається, незважаючи на матеріальні
проблеми проводити заходи у військових частинах на фронті,
у прикордонників, в шпиталях та наівчальних закладах. Щіро дякую також членам всеукраїнського штабу операції “Козаць
кий волонтер” із багаторічним стажем шановним активістам
– Романові Молодецькому та Геннадію Передерію.
Впевнений, що козацький волонтерський рух буде розширюватися, а творчих та освічених патріотично налаштованих молодих людей – фронтовиків, студентів,
державників та інтелігенції в наших лавах буде все більше.
З повагою,
голова всеукраїнського штабу
операції “Козацький волонтер”.
фундатор Першої Національної
громадської козацької історичної
бібліотеки ім. князя Д.І. Вишневецького
(Байди) Дмитро Сухінін (Гора)
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

Запорозькі козаки передали в музей Гетьманства цінні історичні документи та вшанували світлу пам”ять великих полководців-фундаторів державності України

 

З Музеєм гетьманства запорозьке козацтво має давні дружні
стосунки. Ще з початку відкриття такого важливого для наці-
онально-патріотичного виховання, історичної науки та відрод-
ження громадського демократичного середовища закладу, ми
з дітьми, а хто і з онуками почали приходити на екскурсії та
самі, з задоволенням та великим бажанням знати правду про
героїчне минуле годинами перебували біля стендів з рідкісни
ми документами різних часів визвольного руху на протязі де-
кількох століть. Добре, що місцева київська влада прийняла
правильне рішення про утворення музею у стародавній будв-
лі з багатою історією, яку побудували аж наприкінці в далеко-му сімнадцятому столітті. Цю садибу називали “будинок Мазепи”, ймовірно гетьман козацької доби (державності), мав
бути там з причин могутності кам”яниці для тих часів, коли
багато будинків були з дерева, а ця могла слугувати як
приміщенням для життя великої заможної родини та місцем
зібрання керівництва Гетьманщини чи військово-політичної
еліти тогочасної України. З 1717 року тут жила козацько-міщанська родина Сичевських, є припущення, про перебу-
вання в 1763 році останнього гетьмана Запорозької Січі – слв-
ного Петра Калнишевського.
Дуже приємно також, що саме тут перебувають безцінні доку-менти, книги, рукописи, особисті речі багатьох визначних постатей козацького руху різних часів. Взагалі,наполегливою
працею колективу, яким багато років керує чарівна жінка, бе-
региня козацтва, талановита дослідниця, вельмишановна Га-
лина Іванівна Ярова. Варто відмітити, що за двадцять шість
років існування музею було зібрано 9000 експонатів різних
епох. Це, безумовно, важливий, вирішальний період бортьби
за віру та волю під проводом Богдана Хмельницького, коли почалося формування війська, організаційної структури, ди-
пломатичного корпусу та господарчих інституцій нової ко-
зацької держави. Вражає портретна галерея, де представлені
визначні очільники війська Запорозького, доброї пам”яті ота-
мани та гетьмани України – Дмитро Вишневецький (Байда),
Петро Конашевич (Сагайдачний), Юрий Хмельницький, Іван
Самойлович, Павло Тетеря, Петро Дорошенко, Дем”ян Ігнатович-Многогрішний, Іван Виговський. Дякуючи таланови-
тим художникам -,О.Охапкіну, К.Чапигі, В.Басаргіну, С.Луцаку,
В.Василенку, І.Мигурі, Ю.Данченку, Ю.Логвину експозиція му-
зею наповнилася яскравими образами видатних патріотів, ко-
мандирів, духовенства православної християнської церкви
стародавнього Києва, високих військово-політичних зібрань,
відображені доленосні події національно-визвольного руху
козацької доби. Приємно вражає наявність колекції вітчизня-
ної іконографії-невід”ємної частини релігійного та духовного
життя глибоко відданих церкві – козаків-пращурів-героїв.
Гарно оформлені, з цікавими документами та рідкісними копіями особистих листів. політичних заяв та декларацій.
В залі Івана Мазепи, наприклад, молоді дуже подобається
величезна добірка козацьких військових речей та побуту
це і стародавні шаблі, якими сміливі воїни рубили ворогів,
боронячи рідну землю, гарматні ядра, порохівниці,кулелійки,
добре відомих на весь світ, як і сьогодні, за високе мистецтво точність та відвагу артилеристів та снайперів війська Запо-
розького. З 1706-го року, якимось чудом, була збережена
гравюра художника І.Мігури “Мазепа серед добрих діл своїх”,
стелю бароко, краєзнавцями та вченими знайдені фотографії
споруджених за кошти Івана Степановича – інтелектуала, з
високоосвіченої людини, державника, багатьох церков, багато з яких було знищено більшовиками в період червоного
терору й пізніше. Привертає увагу і стародавня мапа України
виконана Йоганом Баптистом в Німеччині в 1766-му році, такий експонат-один з найцінніших, тому, що показує реальне
відношення до гетьманської державності світової спільноти
вісімнадцятого століття. Не можна забути про творця першої
демократичної конституції нашої багатолітньої держави-гетьмана Пилипа Орлика. Саме він першим в середньовічній
Європі заклав підвалини вільних, чесних, справедли-
вих, правових відношень між рівноправними людьми. 5 квітня
1710-го року світ побачив Конституцію України – “Правовий
уклад та конституції відносно прав і вольностей Війська Запорозького…” Документу, який для багатьох гуманистів,
фундаторів нового законодавства, після буремних подій
вісімнадцятого та дев”ятнадцятого століть став вагомою допомогою у створенні свої Основних Законів та Декларацій
за якими й досі живуть успішні та передові народи.
Невеликий, але значний, час правління останнього гетьмана
Української держави, нащадка відомого гетьманського роду Павла Скоропадського, відомого сміливого командира, учасника бойових дій, засновника системи державної служби, навчальних закладів, Академії наук, української фінансової системи, дипломатичної служби, армійських
підрозділів також представлений в музеї багатьма цікавими
для дослідників та громадськості документами з особистої
колекції сім”ї, оригіналами грошових знаків, поштових марок,
різноманітних фотоматеріалів.
Період активних дій Української Центральної Ради, Директорії, існування УНР, утворенням Збройних Сил республіки, вищих органів управління, керівництва державою Головним отаманом війська Симоном Петлюрою також широко представлені у вигляді цінних, для розуміння
тогочасної соціально-політичної ситуації в країні, наприклад,
листів Симона Петлюри до міністра Холодного, особисті,
до дружини й доньки, рідкісні фотографії, нагороди вояків УНР – П.Лимаренка, О.Сірополка, О.Юзеніва, Л.Зелік, О.Зембицькою та інших героїв, борців за свободу та незалежність країни, нагородні грамоти та книга під назвою
” Третя залізна дивізія”, представляють науковий інтерес
матеріали начальника Генерального штабу, генерал-полковника армії УНР Олександра Удовіченка.
Постійно діють фото-документально-речові виставки :
“Хмельницький – великий гетьман України”, “Гетьман Іван Мазепа та його доба”, “Гетьман Павло Скоропадський та
Українська держава в 1918 року”, ” Гетьман Пилип Орлик
– автор першої Конституції України”, “Симон Петлюра та йо-
го оточення”.
Тому і в теперішні часи боротьби за віру та волю України,
коли в котре ворог намагається силою зброї та методами
гібридної війни дістати перемогу над нами, діючи підступно
через незаконну анексію Криму, захоплення Донбасу, пропаганду старих та небезпечних ідей створення диктаторських режимів під гаслами “різних росій” та сірих зон
з загрозою для вільного життя наших громадян вкрай важливо добре пам”ятати наше героїчне минуле. Треба ретельно вивчати нашу тисячолітню історію й не тільки перемоги, а й помилки та драматичні події, знати причини та наслідки визначних битв та політичних рішень керівництва
різних часів.
Членами запорозького патріотичного козацького руху опору
окупантам та бандитам, що був створений на початку Революції Гідності, для захисту багатьох областей країни,
допомоги Збройним Силам України, волонтерської діяльності
багато уваги і в ці роки АТО (фактичної війни проти України),
приділяв культурно-історичним справам, національно-патріотичному вихованню молоді, козаків, студентів. Завдяки
діяльності багатьох отаманів, науковців-козаків тисячі людей
мали змоги ознайомитися з експозицією музею Гетьманства та інших установ, відчути велику повагу до відомих в усьому
світі Святослава Хороброго, Володимира Святого, Ярослава Мудрого, отаманів, гетьманів, полководців, митців, поетів,
вчених, підприємців, воїяків Світових війн, повстанців, державних та релігійних керівників Української Православної
Церкви Київського Патріархату. Започатковані та проводяться всеукраїнські національно-патріотичні акції – “Вшануймо могили пращурів – герої козаків”, “Молоді про українську армію”,” Вшануймо українську історичну літературу”.
До фондів музею для збереження новітньої військово-політичної історії Запорозького козацтва передати фотоальбом, який розповідає про операції “Дозор”, “Перехоплення” та “Козацький волонтер”, захист військовими
підрозділами та козаками, які прийняли присягу Запорозького козака в роки війни (37-й батальон, 55-а артбригада, батальони “Січеслав”, морської піхоти), документально-публі
цистичну повіть “Вогняні роси” (автор Д.В.Сухінін”, перший
історичний випуск загальнодержавного громадсько-політичного видання альманаху “Українське патріотичне козацтво”.
Останніми документами, які на наш погляд представляють
частину історії України та сучасного Запорозького козацтва-
це вперше прийняті Звернення до Українського козацтва з
пропозицією підтримки надання Томосу та відновлення в
нашій країні Єдиної Помісної Автокефальної Православної
Церкви в Україні від 19-го травня 2018 року та Рішення
Всеукраїнського Козацького Кола на славетній Хортиці 2-го
червня 2018-го року про одноголосну підтримку відтворення
Єдиної Церкви в Україні.
Дуже приємно, що співпраця Координаційної ради з питань розвитку козацтва при ЗОДА, МГО “Міжнародного союзу козаків “Запорозька Січ”, ГО “Велика рада отаманів Запорозького козацтва”, “Запорозького звичаєвого козацького
лицарського ордену ім.князя Д.І Вишневецького (Байди)”, “Го “Всесвітньої генеральної асамблеї нащадків козацьких родів”, колективів Першої Національної громадської історичної
бібліотеки та редколегії альманаху “Українське патріотичне козацтво”, утворених побратимами з семи областей з центром в Запоріжжі, продовжується та творчо розвивається.
А такі отамани як Ілля Лапін, Павло Білан, Володимир Лютий, Микола Никіпілий, Віктор Гонтар, Роман Авдєєв, Костянтин Рижов, Олександр Притула, Олександр Литвин, старшина – Віталій Пилипенко, Сергій Ігнатченко, Ігор Рижков, Михайло Мордовськой, Георгій Шаповалов, Олександр Олійник, Володимир Мельниченко, Анатолій Шеремет, Олександр Кашарін, Костянтин Лямцев, Геннадій Шпитальов,
Микола Кущ, Дмитро Топчій, Володимир Братіщенко, Юрій Хижняк, старейшини Володимир Мельник та Григорій Удод, священники УПЦ КП, капелани отці Сергій (Галич), Василь (Терно), Володмир (Сі) приймають особисту активну участь
у виховній та навчальній роботі.
Висловлюємо щиро подяку та побажання подальшої результативної спільної співпраці з шановним колективом
Музею Гетьманства в Києві.
З повагою,
Голова запорозького патріотичного
козацького руху опору з 2014-го по
2017-й роки, автор книг, військовий
історик, кандидат наук з державного
управління Д.В, Сухінін (Гора)
м. Запоріжжя,
обласний штаб КРК ЗОДА,
23.08.2018 року

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

Запорозькі козаки відвідали виставку керамічних виробів трипільської культури, організованою Оксаною Чепурною в Києві

В столиці проходить незвичайна виставка організована видатною людиною, великим майстром, керівником Львівської керамічної фабрики, вельмишановною пані
Оксаною Чепурною. За запрошенням старшина МГО
МГО “Міжнародний союз козаків “Запорозька Січ”, Коорди-
наційної ради з питань розвитку козацтва при Запорізькій облдержадміністрації мали честь також прийняти
участь в екскурсії, яку пані Оксана особисто провела.
Незвичайна виставка вразила всіх присутніх десятками
експонатів, виробів з кераміки, точних копій з посуду, пред-
метами тотемістики, з малюнками тогочасної стародавньої
епохи. Сьогодні все частіше з”являються люди, які працюють
не за гроші, а зав покликом серця, безкоштовно, для широко-го кола всіх хто бажає, молоді, студентів, інтелігенції, так би,
мовити, доторкнутися до великої спадщини пращурів-митців
далекого минулого, відчути душею й серцем, на певний час забутих, величезних культурних скарбів трипільців. Треба під-
креслити, що багато зразків форм та методів нанесення ма-
люнків на керамічні вироби відбувалося тисячі років тому, ко-
багато народів ще проходили первинні стадії свого розвитку.
Правильні геометричні форми, спиралевидні, з зображенням
стилізованих священних символів богині матері, керівниці роду, повага до жінки були в центрі уваги стародавніх митців.
За даними археологічної науки, сучасних висновків вчених-
істориків ми маємо честь проживати на теріторії, де існувало
високоорганізоване людське середовище сім тисяч років тому. Проходячи по виставковому залу, вивчаючи високопро-
фесійно вироблені точні копії трипільських зразків, можна
зробити один важливий для нас висновок – наші можливі пра-
прадіди та праматері були високо розвинені в культурно-естетичному аспекті тогочасної організації життєдіяльності
суспільства. Всі ці моменти чітко відрізняють трипільську
самобутну культуру від інших, дають право нащадкам пишатися минулим та бути гідним в своєму житті та творчості
тогочасних колосальних досягнень в розумінні космогонії світу, колосальній мйстерності, наявності, для того часу,
цілої низки знань в технології вироблення різних виробів з
кераміки, нанесення малюнків, використання фарб, дизайнер
ських моделей, геометричної правильності та естетичної
красоти.
Дуже добре, що Оксана Чепурна зі своєю командою тала-
новитих митців-культурологів наполегливо займається по-
пупяризацією важливої для українсців тематики вивчення
життя та творчості багаточисельного народу, який існував
на нашй землі сотні століть, залишив масштабні по тері-
торії залишки поселень, поховань, виробів з кераміки, ме-
талів, цегли та каменю. А можливість жити разом великим
групами, де були сотні й тисячі людей в різні часи, зберіга-
ти та розвивати господарчі, культурні та громадські зв”язки
на площі декількох сучасих держав просто вимагає від на-
щадків високої поваги та ретельного вивчення рідкісної
спадщини де головними принципами були вічні людські
цінності – наполеглива творча праця, доброта, повага до
людини та природи, виховання достойного та розвиненого
потомства, бажання залишити по собі пам”ять про різно-
манітну талановиту діяльність.
Знання історії та культури в теперішній час – важлива складова подальшого успіху створення незалежної дер-
жави на гарних прикладах предків та можливість для
всіх нас користуватися багатим досвідом пращурів,
не повторюючи помилок, пам”ятати та брати все необхідне
для такого ж багато тисячолітнього щасливого існування.

З повагою,
похідний отаман МГО “МСК “ЗС”,
директор-фундатор Першої Національної
громадської козацької історичної бібліотеки
ім. князя Д.І. Вишневецького (Байди),
член НСЖУ, військовий історик Дмитро Сухінін (Гора)

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

 

Стаття з сайту “Передовая инфо”

Розкольники РПЦ/УПЦ (МП) в дії: «Знищуємо Україну – знищимо і весь світ»

Православна Церква четверта за чисельністю (після католиків,сунітів та вішнаїтів) релігійна спільнота і друга за чисельністю внутрішньо єдина християнськаспільнота у світі (після Римо-Католицької Церкви). За різними підрахунками налічує до 300 мільйонів віруючих. При цьому, канони Православної церкви передбачають Євхаристійне спілкування, тобто можливість спільного служіння літургіїдвома єпископами чи священиками (для досягнення миру та блаженства серед віруючих).

Усі православні церкви записані у Диптиху (список православних автокефальних та автономних церков де вони стоять по честі). Перші п’ять позицій Диптиху Константинопольської православної церкви (де керує Вселенський патріарх) та Російської православної церкви співпадають: 1 місце за Константинопольською; 2 – Александрійська; 3 – Антіохійська; 4 – Єрусалимська та на 5 місці – Російська (лише п’ята).

При цьому, Диптих РПЦ серед інших церков (Грузинської, Сербської, Болгарської та інших – всього 15) передбачає визнання навіть Американської автокефальної православної церкви та окремо автономних православних церков таких як Синайської, Фінляндської, Японської та Китайської! А Української – Ні!!! Хоча самі були створені шляхом відколу від Української православної церкви та ще й намагаються самоствердитися називаючи як «Руська православна церква». Але не тут то було – Київська Русь – це Україна, як би вам не хотілося!

РПЦ самопроголошує, що під її винятковою канонічною юрисдикцією перебувають усі країни колишнього СРСР(за винятком Грузії та Вірменії). Чи не занадто ж РПЦ/УПЦ (МП) посягає на все та насамперед на Україну!? .

Відокремлення Московської Митрополії від Київської Митрополії Константинопольського Патріархату та її фактична автокефалія були самостійно довершені15 грудня1448 року поставленням Собором єпископів Великого князівства Московського єпископа Рязанського Іони«Митрополитом Київським» (фактично – Московським). Цей акт відбувся без благословення Константинопольського Патріарха. Через 10 років московський собор виразно маніфестував відрив МПЦ від Києва. Це було виявом довгого існування двох окремих східно – слов’янських церков-митрополій: Київської і Московської. А патріарх РПЦ Кирило, митрополит УПЦ (МП) Онуфрій нещадно критикують прагнення Української православної церкви до автокефалії!!!

І тут постає питання чому? А не тому, що УПЦ (МП) керує РПЦ, а РПЦ–ФСБ?! А не тому, що російський загарбник хоче скористатися умами віруючих та «обілити» РФ як «старшого брата» та визволителя!?Я проти територіально чи духовно бути придатком Росії!

В свій час, Патріархат Росії, Румунії, Болгарії, Сербії, Грузії прийняли власну автокефалію і патріархальний статус від Вселенського Патріарху, не було співпідписів інших церков, не було ніякого спільного прийняття рішень!

Парадоксальним і викривленим є твердження будь-кого про те, що Церква в Москві є матір’ю церкви України. Московська церква є дочкою української церкви, яка – українська церква – є дочкою Вселенського Патріархату. Християнізація (хрещення) Русі (росів), а не росіян, бо як відомо, Київська Русь – це інше, тобто сьогоднішніх українців, відбулася при Володимирі. Отож, юрисдикція Вселенського Патріархату – це Україна, це Київ!

Намагаючись підтвердити статус однієї із найвпливовіших православних церков, делегація Російської церкви на чолі із патріархом Кирилом намагалися переконати Вселенського Патріарха не надавати Томос Українській автокефальній православній церкві. Бо тоді ж стануть тяжкими часи для УПЦ (МП), які сповідують тільки ті наставлення, що надходять з Москви і цим не взагалі не цураються, нехтуючи виникненню смути в думках та душах українських віруючих. Як же тоді впливати Путіну В.В. та його прихвостнями на український народ!?

Отримавши категоричну відповідь від Вселенського Патріарха Варфоломія II, що Україна має історичне право та давно вже церква заслужила визнану автокефалію (статус помісної церкви, як самокерованої, незалежної частини Вселенської Православної Церкви), в Кремлі істерично почали «битися головою об стінку» – бо це провал загарбницької стратегії та ганьба при намірах в «мировом господстве».

І ось нічого нового не придумуючи, отримавши відповідну вказівку від «царя имущего», 14 вересня 2018 року синод РПЦ вирішив відзначити щорічне церковне новоліття (індикт за церковним календарем – початок року) шляхом прийняття рішення про розкол в православ’ї: «Синод принял решение о приостановлении поминовения патриарха Константинопольского за богослужением Русской православной церкви» та «Русская церковь прерывает участие в епископских ассамблеях, равно как и в богословских диалогах, многосторонних комиссиях и всех прочих структурах, в которых председательствуют или сопредседательствуют представители Константинопольского патриархата».

А росіянам то не звикати – вже четвертий рік держава в санкціях та різного роду обмеженнях, так тепер до цього вони долучили і свою православну церкву. А заодно і УПЦ (МП) продовжують «гнути» лінію «братерства» з Росією та єхидно уникаючи терміну «військовий агресор», називаючи війну на сході України – «внутрішньо українським непорозумінням».

Таким чином, від надання характеристики діючій українській владі, УПЦ КП та УАПЦ як «православні розкольники», УПЦ (МП)/РПЦ почали відкрито вносити смуту серед православних віруючих та розколювати світове православ’є за принципом «Горит сарай, сгорит и хата» (будемо в повній ізоляції від світу за принципом Північної Кореї). Але Україна йде іншим шляхом – незалежність, територіальна цілісність та духовна гармонія!

«Власть имущих» від УПЦ (МП) проявляють себе і в Запоріжжі. Дуже «тяжка» доля у окремих священнослужителів в Запорізькій єпархії УПЦ (МП) бо так багато необхідно витрачати зусиль на добрі справи, що встигнути можливо тільки на дуже дорогих позашляховиках. ДТП з одним із таких трапилося 11 вересня 2018 року (фото із http://verge.zp.ua)

 

Відео можна переглянути тут: https://www.obozrevatel.com/city/events/prihozhane-pokroyut-batyushka-v-zaporozhe-vletel-vnedorozhnikom-v-stolb.htm.

При цьому є глибоко-духовні та люблячі Україну за її незалежність  священнослужителі і в УПЦ (МП). Та їм необхідно задуматися – чи готові вони обміняти українське незалежне православ’є на «холопство» з Росією!?

Константинопольській Патріарх заявив про незаконність анафеми Івана Мазепи Московською церквою

17 Вересня 2018 21:04

Вселенський патріархат не визнавав канонічною анафему, яка була накладена на українського гетьмана Івана Мазепу Російською православною церквою.

Про заявив представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві архієпископ Тельміський Іов (Геча), передає “Главком”.

За його словами, вона була накладена на гетьмана з політичних мотивів.

“Не дивлячись на накладення Російською Церквою на гетьмана Мазепу неканонічної анафеми, представники Вселенського патріархату її не визнавали, адже вона була накладена з політичних мотивів, як засіб політично-ідеологічних репресій і не мала жодних віросповідних, богословських чи канонічних причин”, – сказав він.

Архієпископ Іов пояснив, що після першого зруйнування російськими військами Запорозької Січі в 1709 році українське козацтво, яке перейшло під протекторат кримського хана, повернулось під юрисдикцію Константинопольського патріархату, і Мазепа разом із Пилипом Орликом були одними з перших, хто це зробив.

“На еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священиків Вселенського патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі і відпустили від гріхів, а потім і відспівували. Його тіло було покладене в православній церкві містечка Варниці, яка перебувала у юрисдикції Вселенського патріархату, а згодом його перепоховали у місті Галац на Дунаї, де в центральному соборі Свято-Георгієвського монастиря місцевий митрополит відслужив заупокійну службу за спочилим гетьманом. Цей митрополит був ієрархом Вселенського патріархату. Отже, можемо говорити, що Іван Мазепа помер як вірний Матері-Церкви, Вселенського патріархату!”, – наголосив ієрарх Вселенського патріархату.

Нагадаємо, сьогодні Вселенський патріарх Варфоломій передав листа президенту України Петру Порошенку, в якому повідомив про початок надання автокефалії українському православ’ю.

Раніше, під час промови з нагоди 1030-річчя хрещення Київської Русі-України, президент України Петро Порошенко нагадав, що автокефалія є абсолютно природним процесом становлення церкви в незалежній Україні.

Запорозькі козаки – волонтери провели в Бердянському районі Круглий стіл на честь 100-ття Української революції

В Бердянському районі року було проведено круглий стіл на честь 100-ліття Української революції
Щомісячно учасники Запорозького патріотичного козацького руку опору, науковці, вчені,
керівники всеукраїнських гуманітарних проектів проводять з молоддю, військовослужбовцями та молоддю зустрічі, круглі столи, конференції з метою
донести важливу правдиву
та об’єктивну історичну інформацію про різні події
сивої давнини, часів Київської Руси-України, Гетьманщини, світових війн,
національно-визвольних змагань.
Так, завдяки багаторічній спільній співпраці активістів
учасників Революції Гідності, державних керівників, творчої інтелігенції, журналістів в
Бердянському районі така
робота проводиться системно. Сьогодні також за запрошенням голови Бердянської РДА Молодецького Р.Ф. було організовано круглий стіл на честь 100-ліття Української революції із змістовною доповіддю виступив кандидат наук з державного управління, автор книг, військовий історик, фундатор козацької громадської бібліотеки, начальник штабу КРК ЗОДА
Дмитро Сухінін.
Особливу увагу було приділено висвітленню військово-політичних подій
періоду існування першого Уряду України, дискусійним питанням
гетьманату Скоропадського, діяльності членів Директорії. Багатьох
представників інтелігенції району цікавили питання утворення нових вітчизняних навчальних закладів, добрий приклад для теперішніх часів, проведення реформ відносно фінансової системи, української держаної служби. Проаналізовані дії державних керівників в умовах нападу більшовицьких збройних сил, боротьби української армії з білогвардійцями, прихильниками царської влади, бандитами та окупантами. Позитивно оцінені прийняття Четвертого Універсалу, діяльності командувачів армій та перемоги над ворожими силами.
В ході обговорення виступили голова РДА Роман Молодецький, заступник голови РДА Геннадій Бєлогуров, які зробили наголос на необхідності захисту рідної країни, бути гідними прадідів патріотів. Також доповідач правильно провів
історичні паралелі з буремними подіями теперішнього часу новітньої історії України, коли кремлівські керманичі знову намагаються застосувати ганебні політтехнології часів Російського царату та періоду комуністичного СРСР, коли східна Європа
опинилася в полоні радянського табору. Як наслідок військового захоплення території України – червоний терор,
винищення трудолюбивих працьовитих людей, як класу, Голодомор, мільйони загиблих від тортур, хвороб,
широко запроваджених концентраційних таборів.
Розглядалися й проблемні питання дій окремих командирів, отаманів, політиків, що часто приводили до непорозуміння, не давали можливості об’єднатися проти головного зовнішнього ворога, небажання пошуку надійних могутніх союзників, нестача
політичного та державного
досвіду.
Також Дмитро Валентинович провів історичні паралелі з ситуацією в двадцять першому столітті, що склалася у Східній Європі.
Логічний розпад СРСР, надав можливість всім країнам вільно визначити свій політичний та економічний шлях. Побоюючись, не без підстав, повторння окупації
країни Прибалтики, Польща, Румунія, Угорщина, Болгарія
згодом вступили до надійного оборонного союзу – НАТО, заключили угоду про вступ до Європейського Союзу.
Шановне товариство дійшло висновку також про
необхідність євроатлантичної інтеграції,
підтримки загальноєвропейських цінностей, створення передової ринкової економіки з потужним сектором промисловості.
Але одним з головних питань, підкреслив Дмитро Сухінін повинна бути сильна, добре озброєна армія. Окупація Криму, гібридна війна кремля проти незалежності України
всіма засобами, від обстрілів важкою артилерією або інформаційна з використанням засобів масової інформації мають на меті зупинити демократичні процеси, не дати Україні, як і сто років тому позбутися
залежності від Росії, підкоритися агресору .
Присутні прийняли рішення
посилити роботу з молоддю , використовуючи
новітні наукові дані, з різними методами надання
матеріалів.
Наприкінці заходу голова всеукраїнського штабу операції «Козацткий волонтер» Дмиро Сухінін урочисто вручив багаторічним активістам Роману Мололецькому та Геннадію Бєлогурову Почесні грамоти
за допомогу армії. Також всі
висловили велику подяку
школярам району, які підготували гарні малюнки
на теми козацької доби переможних походів козаків, на честь героїв воїнів захисників ЗСУ.
Була підтримана діяльність
президента та парламенту, величезні зусилля Патріарха Філарета по створенню в Україні Єдиної
Помісної Православної Автокефальної Церкви, згадали й про спроби зробити це гетьманом Павлом Скоропадським.
Після закриття офіційної частини, ще довго активно
обмінювалися думками, планували наступні заходи,
обговорювали круглий стіл.
Також активну участь в обговоренні прийняли директор Долинської ЗОШ Миколюк В.О., вчитель історії Андріївської СРШ Цвігун Л.І., вчитель історії Андріївської ЗОШ Георгінова О.Д. та методист КУ Районного методичного кабінету Григор’єв В.О.
Добре, що такі події не рідкість в Бердянському районі, а лекторська група
науковців Запорозького козацтва завжди допоможе.
Член редакційної
колегії альманаху
«Українське патріотичне козацтво» Сергій Смазнов

Очільник Запорізької обласної прокуратури прийняв активну участь у національно-патріотичних заходах області

Майдан, Революція Гідності, випробування української демократії на
Можливість в черговий раз в історії захистити свою віру та волю, не дати ворогу використати давно відомий арсенал в гарячій фактичній гибрилній та інформаційній війні проти нашої Вітчизни, загартували багатьох героїв – воїнів, волонтерів, патріотів – козаків та
Багатьох чесних державних керівників.
На урочистих зборах на честь української армії , в навчальних закладах на науково-практичних та культурно-історичних конференціях,
та волонтерських відрядженнях багато
порядних працівників різних органів влади, учасників АТО, активно допомагають молоді та громадянському
суспільству в цілому бачити сучасний світ як систему правових християнських, європейськи та загальнолюдських цінностей де на першому рівні знаходиться людина –
її безпека, честь, право на вільне життя.
Саме такі питання сьогодні , на зустрічі
розглядали голова Всеукраїнського комітету з питань преси та інформації
Козацьких ЗМІ, начальник штабу КРК ЗОДА Дмитро Сухінін та очільник Запорізької обласної прокуратури Валерій Романов. Пана Валерія було запрошено до підтримки
гуманітарної всеукраїнської національно-патріотичної акції – «Вшануйио українську історичну літературу», а враховуючи його особисту участь у патріотичних заходах , до Піклувальної ради Першої
Національної козацької громадської історичної бібліотеки їм. князя Д. І. Вишневецького, поінформовано про
операцію «Козацький волонтер» на підтримку української армії, інші заходи,
які проводять запорозькі козаки для захисту прав та свобод наших громадян. Пану Роману було вручено книгу «Вогняні роси» про новітню військово-політичну історію Запорозького козацтва та перший історичний випуск нового загально державного проекту – альманаху «Українське патріотичне козацтво».
Добре, що з приходом учасника Революції Гідності до керівництва одного з самих відповідальних органів
країни – Юрія Луценка ( одного з перших фундаторів козацької бібліотеки) кадрова політика кардинально змінила погляди на склад
організації, а європейські демократичні
принципи, відкритість та підтримка патріотичної громади, повага до героїв – воїнів стали правилом, а не вийнятком,
пам’ятаючи януковські часи.
Головне, що теперішні працівники відчувають себе невід’ємною частиною
українського суспільства із світоглядом
майбутнього України як передової розвиненої європейської держави.
Заступник голови
Прес-служби КРК
ЗОДА Роман Авдєєв
учасник операції
«Козацький волонтер»

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

Структури Московської патріархії – знаряддя агресії

 

Не є таємницею те, що РПЦ МП стала дієвим знаряддям реалізації російської експансіоністської імперської політики.

Поміж тим, розповсюдження ворожої пропаганди, заохочення тероризму, розпалювання міжконфесійної ворожнечі окремими «поважними» представниками згаданої організації,  поки що мало чим відбивається, як на самій  РПЦ МП, так і на її філії в Україні – УПЦ (МП).

Якщо на державу-агресора цивілізованим світом накладено санкції, то засудження світовою спільнотою діяльності структур РПЦ МП вочевидь ще попереду.

Закликаємо козацьке товариство до засудження зазначеної злочинної антицерковної діяльності та наводимо деякі неспростовні фотофакти (за матеріалами http://argumentua.com).

 

Митрополит Української православної церкви (Московського патріархату) Платон благословив російську зенітну ракетну систему великої та середньої дальності С-400 «Триумф», розгорнуту в Феодосії. 14 січня 2017 року Фото: Алексей Павлишак / ТАСС

 

 

Священик благословив російського полковника Ігоря Гіркина (Стрєлкова), який на той момент був ватажком однієї з головних груп “ДНР”, визнаної в Україні терористичною. Окупований Донецьк, 10 липня 2014 року

 

 

Митрополит Луганський і Алчевський Української православної церкви (Московського патріархату)  Іоанникій (Кобзєв) та Ігор Плотницький, колишній глава організації “ЛНР”, визнаної в Україні терористичною. Окупований Луганськ,  4 листопада 2014 року

 

 

Осавул Посольскої станиці “Светосавська” м. Нові-Сад (Сербія) Саша Вуйич (підозрюється у причетності до терористичної діяльності на Донбасі)  та Митрополит Запорізький та Мелітопольський УПЦ  МП  Лука (Коваленко)

 

 

Осавул Посольскої станиці “Светосавська” м. Нови-Сад (Сербія) Саша Вуйич (підозрюється у причетності до терористичної діяльності на Донбасі)

 

Керівник УПЦ (МП) митрополит Онуфрій (Березовський) у своїй резиденції в Києво-Печерській Лаврі. На стіні – портрет Московського патріарха Кирила, голови Російської православної церкви. Київ, 4 січня 2017 року

 

 

Червоний терор – жахлива правда про початок геноциду

В історії багатьох народів в різні часи були складні, драматичні, трагічні й переможні часи. На протязі тисяч років володарі сильних держав підкоряли слабих,політична мапа світу мапа світу неодноразово змінювалася під тиском військово-політичних обставин. Народжувалися й уходили в минуле імперії та потужні союзи народів. В Європі на протязі останніх восьмисот років за владу та вплив було пролито багато людської крові та поту, а королі, князі та шляхта отримували відповідні багатства, що дозволяло укріплювати держави де зростали й статки середнього класу, пересічних громадян, швидко розвивалася торгівля та промисловість.
Але згодом народилася нова антагоністична політична ідеологія, яка виправдовувала та пропагувала новий підхід до головного питання нормального розвитку будь якого суспільства – приватної власності. Реалізацію плану “соціалізму”, де люди залишалися без свого підприємства, господарства, збережень або землі почали з так званого Жовтневого перевороту. Так завдяки демагогії, насильству та грі на низьких почуттях народних мас, солдатів та матросів, яким набридла довга кривава, небезпечна для економіки Російської Імперії Перша світова війна, а складна ситуація з продовольством та виробництвом різко загострила соціально-політичне положення всіх народів, що жили на території імперії підштовхнула до ліквідації царату та старої системи управління.
Лідерами більшовицької партії РСДРП (Б), що організувала збройне захоплення влади на чолі з Володимиром Леніним, Левом Троцьким, Феліксом Дзержинським, Йосипом Сталіним, Яковом Свердловим, Каменєвим, Зинов”євим, та іншими так званими “керманичами” почали втілювати жахливий, кривавий, нечуваний по своїм масштабам план реквизицій, масового пограбування своїх (!) громадян, через насильницьке відбирання приватної власності, підприємства, виробництва. На селі втілювалася так звана “продовольственная разверстка” з метою, під страхом тортур
та розстрілів місцевих жителів, з використанням каральних команд (“продотряды”) з Москви, Петрограда та інших великих міст Росії виконувати злочинний план, узаконений новою радянською владою, по фактичному та юридичному пограбуванню селян. Замість державних закупівель та ринкових механізмів, силою відбирали все зерно, продовольство, фураж, а людей залишали на голодну смерть. Дикі, нечувані в світі, особливо в двадцятому столітті дії Ради Народних Комісарів, яку очолював Володимир Ленін в питаннях фактичного знищення селянських господарств, особливо, в Україні, де гарні врожаї, заможні працьовиті люди, за винятком рабства в імперії жили вільно, та в інших областях почали масово протестувати, виганяти комуністичних агітаторів, чинити організований опір бандитам з мандатами, що перейшло у створення загонів Самооборони та масштабного повстанського козацького руху проти Радянської влади.Аналогічні процеси проходили в козацьких краях Дону та Кубані, Уралу та Сибіру. Патологічна жорстокість, розуміння відповідальності за свої злочини по відношенню до пограбованого народу, розстріли та тортури козаків, політику так званого “розкозачення”, з метою фізичного винищення великої групи свободолюбивих та самостійних сміливих людей, хибна, помилкова економічна теоретична фундаментальна база про можливість розвитку економіки без приватної власності, через рабський труд, масове обурення, збройний спротив прийняти 5 вересня 1918 року рішення про початок так званого “Красного террора”. Рішення прийняте на державному рівні про необхідність масових вбивств, насильства, утворення концентраційних таборів, тортур, було вже обов’язковою політичною вказівкою для виконання червоними командирами, органами Всеросійської Надзвичайної Комісії, місцевими органами влади. Совнарком, також, вимагав звітувати про фізичне знищення “буржуїв”, “кулаків”, священників, творчої та наукової інтелігенції, заможних селян, середнього класу, державних службовців, бойових офіцерів. За період дії Червоного терору за різними оцінками загинуло до 2 000 000 (!) чоловіків, жінок, літнього віку, дітей. Таким чином вирішували більшовики і друге важливе для них завдання – ліквідацію тих хто міг помішати звірячим планам подальшого розвитку Червоного Терору – Голодомору, масовим репресіям, розстрілам та створенню системи жахливого ГУЛАГУ. Це був самий освічений, обізнаний, активний, трудолюбивий, розумний прошарок – золотий фонд будь якої нації. Системі без Бога, високих християнських принципів моралі, де людожери-володарі будували “светлое будущее” на кістках мільйонів невинних, побоювалися та ненавиділи активних інтелектуалів, сміливих воїнів, працьовитих заможних селян, які поважали та пам’ятали традиції вільного життя, відважних козаків всі вони були не потрібні. Червоний терор принесла в Україну більшовицька навала, за спогадами багатьох очевидців майже кожного дня окупації проводилися масові тортури та вбивства описані також різними комісіями в тому числі створеними Симоном Петлюрою та генералом Денікіним. Такі міста як Київ, Харків, Катеринослав, Чернігів стали епіцентрами кривавої вакханалії, а система вбивства заручників в разі невиконання продзавдань (пограбувань), запрацювала масово знищуючи тисячі й тисячі ні в чому не винних людей. Звіряча ненависть підігріта жорсткою політичною волею та нормативними актами породила різновиди тортур про які людство забуло вже давно. З священників здирали шкіру, закопували живих у землю, здирали шкіру… Немає сенсу перелічувати всі нелюдські вчинки. про це є окрема спеціальна література, саме головне-нова радянська держава саме терор зробила одним з головних механізмів перемоги над своїм народом. Таких прикладів масових вбивств урядами нова та новітня історія знає не багато. В Україні також методологія Червоного терору була розширена, згідно схваленого рішення політбюро ЦК КПб(У) від 14-го липня 1919 року щодо затвердження  “Принципів кругової поруки села за контрреволюційні виступи” цілі села спалювалися в разі невиконання планових завдань чи організованого опору бандитської влади. Більшовики намагалися розколоти селян, створюючи Комітети незаможних та цькували їх на середній клас, створюючи підстави для конфліктів в самому середовищі, перебуваючи опорою комуністичної банди на селі.
Важливою складовою нищівної політики через Червоний терор було так зване “розкозачення”. В Україні, Кубані, на Дону в інших регіонах Червона армія, спецпідрозділи ВНК, каральні загони спалювали станиці, під гаслами соціальної справедливості проводили секуляризацію козацьких земель, за допомогою люмпенів та заморочених пропагандою безхатченків, просто ледарів, кримінальних елементів створювалися умови для ліквідації не тільки ватажків та старшини повсталої  громади, а згідно поставленого принципового завдання винищення всього соціального прошарку, справжня війна з козаками розгорнулася в Україні, на Дону та Кубані. Архіви зберегли ще один цікавий документ – лист Дзержинського Леніну від 19 грудня 1919 року про наявність в полоні у більшовиків до мільйону козаків. Відповідь “доброго дедушки” – “Расстрелять всех до одного!”, а раніше, 29 січня 1919 року питання боротьби з козаками підняв Яков Свердлов в циркулярному листі – вердикт документу: – “Беспощадный террор, никаких компромиссов, поголовное истребление”, а ось цитата з директиви ЦК РКП (б) – “Необходимо провести массовый террор, направленный против богатых казаков,истребить их поголовно, провести массовый беспощадный террор вообще по отношению ко всем казакам, принимавшим какое либо участие в борьбе с Советской властью!”. Таких документів залишилося багато й за підписом голови РВР Троцького, наказів по Південному більшовицькому фронту, рішень місцевих партійних органів.
Гибридна війна, що сьогодні ведеться Кремлем проти України. не видумка вчорашнього дня, це небезпечна для на нас довготривала політико-військова технологія, яка добре відома московській владі вже сто років. Саме в Україні були  перевірені незаконні дії червоної армії Муравйова та інших
“красных командиров” по захопленню окупації, масштабних каральних заходів, створенню умов для екологічної катастрофи, фізичного знищення сотень тисяч найкращих громадян нашої країни.
Окремої розповіді вимагає різанина в Криму, коли незважаючи на “чесне слово” командарма Фрунзе, Бела Кун, Вєра Землячка та ще багато таких жахливих потвор, які мов приведи з далекого раннього середньовіччя, з”явилися на півострів для масових людожерських методів вбивства неозброєних офіцерів, священників, представників інтелігенції, морського флоту, селян та підприємців.
Фактична війна проти України на Донбасі, незаконна анексія Криму, масові арешти, тортури, використання так званих “казачков”на кшталт бандитам так званого ватажка Козіцина, “семиреченських” та інших мародерів  для провокування соціально-економічної та культурно-релігійної напруженості задля звинувачення української влади в неможливості забезпечити населенню країни базові права, свободи, а також перекласти вину в розв’язанні збройного конфлікту на офіційний Київ, сучасні види “експроприації” за принципом більшовиків – “Грабь награбленное” – все це вже було.Розповідаючи про минуле, легко можна побачити аналогічні підходи до реалізації імперських планів північного сусіда вже в наші дні. Прикладом цьому є те, що як  ОРДЛО  так  і в анексованому Криму формуються вертикально побудовані козацькі структури, до лав яких долучають у тому числі російських маргіналів  та криміналітет. Зазначеним формуванням окупанти надають історичні українські назви, як наприклад: “Азовське козацьке військо”. І робиться це випадково. Це є елемент подальшого продовження гібридної війни.

Цілком ймовірним є те що згаданими, так званим о “казаками” окупанти планують згодом посилити власні регулярні війська на Донбасі.

З огляду на зазначене, світова спільнота має чітко зрозуміти, що є це так зване “казачество”.

Інструментарій Кремля не новий, але кожний повинен пам’ятати, якою дорогою ціною нам обійшлися стратегічні та політичні помилки тогочасної влади, невміння та небажання керівників різних оборонних та державних структур, громадських загонів самооборони, органів місцевого самоврядування домовлятися про єдину політичну лінію,небажання входити до міцних союзів з іншими європейськими державами для створення дійової системи захисту території наших країн, небажання мати сильну, міцну, могутню армію.

Червоний терор як система силового впливу на реалізацію політичних цілей не зник, тому наше завдання добре вивчати уроки історії, давати сувору оцінку злочинам минулого, не дати забути світу про трагедії мільйонів невинних жертв, принесених адептами комуністичної ідеології, пам’ятати про високу відповідальність перед нащадками, добиватися миру на нашій землі, укріплювати армію, гартувати та навчати молодь згідно найкращих українських козацьких традицій, досягти перемоги, захистити віру та волю Вітчизни.

 

 
З повагою,
головний редактор-засновник
альманаху “Українське патріотичне козацтво”,
член НСЖУ, військовий історик, кандидат наук
з державного управління, автор книг

Дмитро Сухінін (Гора)

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

Щіро вітаємо перший 37-й козацький батальон запорожців

ПРИВІТАННЯ ГЕРОіВ-КОЗАКІВ 37-го БАТАЛЬОНУ! Координаційна рада з питань розвитку козацтва при ЗОДА, Велика рада отаманів Запорозького козацтва, Вснукраінський штаб операції «Козацький Волонтер» щіро вітають ГЕРОЇВ-ВОЇНІВ першого козацького 37-го батальону,
з черговою історичною датою-днем створення бойового підрозділу. Запорожці завжди будуть пам’ятати, як з початку війни з бандитами та окупантами на захист рідної землі встали учасники Революції Гідності, Самооборони, запорозького козацького патріотичного руху опору
щоб загарбники ніколи не
змогли створити в наших
областях сірих зон та диктаторських анклавів.
Тільки завдяки сміливості,
мужності, високим професійним здібностям,
любові до Вітчизни, з Божою допомогою, ви врятували Україну. Ваш подвиг, буде назавжди в серцях і пам`яті народу.
Бажаємо всім ветеранам й
тим хто сьогодні несе нелегку військову службу на фронті міцного козацького здоров`я, перемог в усіх справах, злагоди в родинах,добра та
щасливого життя!
Вічна світла добра пам`ять героям, які віддали своє життя за мир в наших оселях!
З повагою,
від козацького
братства Дмитро Сухінін

NAPA, Calif. (AP) Marshawn Lynch isn't shedding anymore light on his decision to sit during the national anthem before the Oakland Raiders' first exhibition game.Lynch declined to comment on why he chose to sit down Saturday night while the rest of his teammates stood during the anthem before a game in Arizona against the Cardinals.That left his teammates to answer for him on Tuesday after the team returned for its first practice since that game."I'm proud of him," tight end Jared Cook said. "I think it's awesome. Everybody has points of discussion after what Charles Woodson Jerseys happened in Charlottesville just the night before. I think it's important for men in our position to step up and speak on unnecessary situations we find ourselves in as minorities in this country. That's why I'm proud of him."Cook said he hadn't talked to Lynch about his stance and didn't know what specifically he was protesting. Other players who have declined to stand for the anthem have been much more open about their reasons, starting with former San Francisco quarterback Colin Kaepernick, whose protest last year over police brutality and racial oppression made it a major issue in the NFL."We didn't talk to Latavius Murray Jerseys him," Cook said. "I don't know his intentions. I don't know what he wanted to do by it. But I know that guys like Colin Kaepernick have become my favorite football players for doing it."Kaepernick is not on a team this season but the issue remains with Seattle Seahawks defensive lineman Michael Bennett and Lynch both sitting for the anthem last weekend.Bennett has been vocal about Khalil Mack Jerseys his reasons why, citing social injustice. He said his decision was solidified by the violence last weekend surrounding a white supremacist rally in Charlottesville, Virginia, that included the death of a young woman who was struck by a car deliberately driven into a group of counter-protesters.Cook said he has considered an anthem protest in the past and does not rule out doing one this season."As far as the future goes, I don't know. Bruce Irvin Jerseys I don't know," he said. "I know I feel uneasy about the situation going on in this country and have been for Derek Carr Jerseys a while."Raiders coach Jack Del Rio said last season that players should protest on their own time instead of when they are representing the organization.