Архивы за месяц Листопад, 2018

Остання битва гайдамаків

250-річчя великої “братньої” зради: Як Росія підступно покарала українських гайдамаків

Українці до останнього вірили словам російських офіцерів, що цариця підтримає повстанців. А після бенкету полковник Катерини Другої підступно пов’язав ватажків Гайдамаччини – товаришів по чарці

14 квітня 1768 року козаки отамана Залізняка освятили ножі в Мотриному монастирі в Холодному Яру, нагадують Патріоти України. Так почалось Коліївщина: повстання проти поляків на Правобережній Україні. Воно супроводжувались масовою різаниною польських панів, католиків, уніатів, євреїв, у відповідь на репресії проти православних українців.

У 1768 році польський король Станіслав Понятовський видав указ про зрівняння у правах католиків і православних. Польські шляхтичі на спротив утворили Барську конфедерацію. Конфедерати розпочали грабувати і катувати українців, нищити православні монастирі. Боротися з ними прибули війська з Російської імперії.

Запорізький козак Максим Залізняк в урочищі Холодний Яр біля Чигирина зібрав загін повстанців і вирушив у похід. Народним месникам швидко вдавалося здобути міста та сіла і нарощувати власні сили. Біля міста-фортеці Умані до них приєднався загін сотника Івана Гонти, який спочатку тримав сторону невдячних панів, котрі намагались скарати його на горло, за те, що православний та українець. Так гайдамаки отримали другого визначного полководця. Неприступна, як вважалось, Умань була взята. У липні гайдамаки налічували вже 30 загонів.

За деякими даними, москалі спочатку навіть заохочували українців виступити проти польських карателів-конфедератів. Російські офіцери, що боролися з польською фрондою з захватом відгукалися на перші перемоги Залізняка. Відомо про грамоту з Запорізької Січі (чи то справжню, чи то підроблену), де кошовий писав про підтримку Петербургу виступу правобережних українців. Однак масштаб Гайдамаччини налякав не лише Варшаву, але і кріпацьку Росію.

Повстання загрожувало перекинутися на польські землі Речі Посполитої, Лівобережну Україну і на підзвітне російській імперії Запорожжя. До того ж, спільними зусиллями Барську Конфедерацію вже вдалося замирити. Російський і польський уряди уклали угоду спільними зусиллями придушити Коліївщину. У другій половині червня 1768 року російські війська разом з загонами Речі Посполитої розпочали каральні акції проти гайдамаків.

26 червня 1768 року російські частини оточили повстанський табір і по-зрадницькому схопили керівників повстанців Залізняка і Гонту, а їхні загони роззброїли. Каральні війська Речі Посполитої жорстоко розправлялися з підданих короні польській українцями. Гайдамаків тисячами вішали, відтинали голови, садили на палі, рубали руки та ноги. Із 336 справ трибуналів, реєстр яких збергся, відомо, що 151 гайдамакам відрубано голови, 57 повішено, 9 четвертовано, одного — українського шляхтича Чоповського — посаджено на палю. Після страшних тортур “шляхетного панства” Іван Гонта був страчений у селі Сербах. Залізняка та інших учасників повстання з підданих російського царату судила Київська губернаторська канцелярія.

Зраджені Петербургом вояки були засуджені до тілесного покарання. Били нагаєм, виривали ніздрі, випалювали тавра на чолі й щоках. Після цього заслали на досмертну каторгу до Сибіру.

1 листопада 1768 року дорогою до Білгороду Залізняк з півсотнею скалічених побратимів роззброїли конвой і втекли, однак невдовзі виснажених героїв спіймали та відправили на каторгу, де, і знайшов свій кінць останній ватажок Гайдамаччини…

Досягнення українських військових та науковців в дії!

УКРАЇНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ ВИПРОБУВАЛИ ЗЕНІТНІ РАКЕТНІ КОМПЛЕКСИ, ВІДНОВЛЕНІ ПІДПРИЄМСТВАМИ “УКРОБОРОНПРОМУ”

Підрозділи Протиповітряної оборони Сухопутних військ та Зенітних ракетних військ Повітряних сил ЗСУ 1-4 листопада 2018 року провели бойові стрільби із зенітних ракетних комплексів, які були відновлені або ж капітально відремонтовані на підприємствах, що входять до складу ДК “Укроборонпром”.

Протягом бойових навчань на полігоні Збройних сил України “Ягорлик” у Херсонській області  українські військові продемонстрували високий рівень професіоналізму, ефективно знищуючи повітряні цілі на різних дальностях.

Так, стрільби виконано із ЗРК С-300ПТ та Бук-М1, відновлених фахівцями ДП “Укроборонсервіс”. Також підприємствами Концерну подовжено термін придатності ракет до зазначених ЗРК.

С-300ПТ – один з найбільш далекобійних зенітних ракетних комплексів, що стоять на озброєнні українського війська. Цей універсальний комплекс призначений для захисту особливо важливих, стратегічних об‘єктів. С-300ПТ забезпечує знищення повітряних цілей на відстані до 75 км. Бук-М1 – мобільний зенітний ракетний комплекс для протиповітряної оборони на відстані до 35 км.

Зенітний ракетний комплекс С-125М1 відновлено на ДП “Львівський радіоремонтний завод”. Комплекс забезпечує знищення повітряних цілей на відстані біля 30 км. Зазначимо, що фахівці підприємства також провели навчання розрахунків цього комплексу.


Крім того, спеціалістами “Львівського радіоремонтного заводу” відновлено ЗРК “Тор” та проведено підготовку військових фахівців. ЗРК “Тор” забезпечує прикриття важливих адміністративних, економічних і військових об’єктів від ракетних ударів, безпілотників, літаків і вертольотів на відстані до 15 км.

На Державному виробничо-технічному підприємстві “Граніт” було організовано навчання розрахунків ЗРК “Куб”, який здатен знищувати повітряні цілі на відстані до 22 км, та відновлено сам комплекс.

Як зазначив присутній на військовий навчаннях Секретар РНБО України Олександр Турчинов, відновлені зенітні ракетні комплекси підтвердили заявлені тактико-технічні характеристики.

“Відновлення системи протиповітряної оборони є однією з найбільш актуальних проблем сектору безпеки і оборони нашої держави та одним з важливих пріоритетів, визначених РНБО України”, – наголосив О. Турчинов.

Фото: Повітряні сили ЗСУ

Урочисті збори в Гуляйполі на честь видатного керівника повстанського руху України Нестора Івановича Махно

10 листопаду, за звичаєм, в історичному центрі з багатосто-
літньою яскарвою історією вранці зібралися Запорозькі коза-
ки з декількох областей, Запоріжжя, Токмаку, Мелітополю, По
лог, Покровсього, Василівки, Орєхова, Бердянську, Михайлів-
ського, Розовського, Якимівського, Запорізького районів, Дні-
пропетровської та Херсонської областей. Без зайвої бюро-
кратії, та парадності, за покликом душі, учасники Революції
Гідності, антитерористичної операціі (фактичної війни проти
України), волонтери, інтелігенція, письменники, журналісти,
науковці, молодь, шановні старейшини та берегині козацтва
провели урочисті збори на честь 130-ї річниці з дня народжен
ня Батька – Нестора Івановича Махна.
Козоцьке Коло почалося з молитви, яку промовив священник
УПЦ КП отець Григорій, який багато років допомагає та осо-
бисто приймає участь в організації та проведенні багатьох за-
ходів духовного та культурного напрямів. Як завжди з 2014-го
року учасники запорозького козацького патріотичного руху
опору заспівали державний гімн України.
З промовою на честь видатного отамана та керівника великої
Повстанської арміі виступив голова Великої Ради отаманів
Запорозького козацтва, начальник штабу КРК ЗОДА Дмитро
Сухінін (Гора). Як вчений та військовий історик він підкреслив
вагомий внесок Нестора Івановича в боротьбу за права та
свободу народа, відсутність бажання нажити особистий капі-
тал, стати мільонером за рахунок мешканців свого краю, бо-
ротьба з корупцією через справедливу неминучу кару, осо-
бисте скромне життя, талант вчителя, любов до театру, обда-
рованість оратора, талант організатора органів місцевого са-
моврядування Гуляйпільської республіки, збереження при-
ватної власності, бажання зробити державну службу в країні
для людей, повага до принципів соціальної справедливості та звичайно величезний талант командира, військового керів-
ника, Батьки, якого поважали, любили, йшли на смерть зара-
ди захисту своїх родин, сел та міст, а саме головне за най-
краще майбутнє без насильства, за демократичні людські цінності, зрозумілі тогочасним простим селянам, заможним людям, громаді. Саме ідеї вільного життя, справедливого, без царських урядників, ворожої до громадянина ідеології з
привілеями різним “кастам”, жорстких умов праці робітників,
бажання народної освіти та сталого розвитку українського су-
спільства з дружніми стосунками з іншими народами та дер-
жавами я в той час розуміли це багато вітчизняних державни-
ків-революціонерів, що повстали проти Російської імперії, те-
рору більшовиків, білогвардійців та відвертих бандитів. Дмит-
ро Валентинович підкреслив необхідність вивчати історію на-
шої держави по фактичному матеріалу, документам, спога-
дам учасників тех далеких буремних подій, коли більше не
схотіли потерпати від утисків імперії та червоних. Треба чита-
ти твори та наукову літературу останніх часів, де правдиво, спираючись на об”єктивний, реальний правдивий матеріал сучасних дослідників збережено образ сміливого розумного порядного лерівника. Нам, нащадкам необхідно боротися з ворожими міфами, які утворили як царські, білогвардійські мемуаристи та і більшовицька брудна пропагандистська ма-
шина, що виставляла Нестора Махно злодієм, безжальним
вбивцею та бандитом. Сьогодні, коли знову, як і сто років то-
му в період Української революції нашу країну знову терори-
зують загарбники та бандити, а московська “кліка” та політтех
нологи створюють нові плани нападу чи чергових “новоросій”
головним завданням українського козацтва є захист незалеж-
ності, загальнолюдських цінностей, боротьба з загарбниками.
Для неповторення Голодоморів, безглуздих війн, союзів з фа-
шистськими режимами (Пакт Молотова-Ріббентропа), жахли-
вих масових репресій, розстрілів на кшталт Червоного теро-
ру, мільйонів загиблих та закатованих в радянських та націст
ських концентраційних таборах, життя селян як кріпаків, без
паспорту та права вільного переїзду, інших жахів сталінсько-
го режиму, більшовизму, всім нам треба пам”ятати минуле,
не дати забути молоді, стояти на сторожі та протистояти
розв”язаній вже століття, а може й більше інформаційній вій-
ні з боку апологетів та прихильників тоталітарних режимів.
Також, враховуючи тисячолітні коріння нашої державності,
високу культуру, природню доброту, демократичні традиці в
управлінні країною, починаючи з Київської Руси-України, нам
як ніколи шукати шлях до об”єднання з державами з анало-
гічним стародавнім фундаментом пріоритетів християнських
цінностей над іншими аспектами життя суспільства, це зви-
чайно Європейський Союз, міцне екномічне, культурне, твор-
че об”єднання вільних країн з повагою до прав людини, віри,
власності та особистого життя. А для бажаючих, окупувати їх
теріторію, як в свій час це зробив Радянський Союз із країна-
ми Прибалтики, в період Другої Світової війни, в теперішній
час є потужна оборонна структура з новітньою військовою те-
хнікою, необхідним озброєнням, висококласним персоналом,
яка не допустить окупації та великої крові невинних людей.
На жаль сто років тому таких друзів та союзників у наших смі-
ливих пращурів не було, а особисті непорозуміння та відсут-
ність необхідного досвіду не дали можливості об”єднатися проти більшовицьких загарбників, які залили кров”ю Україну,
неправдами та підтступними діями розкололи рух опору. Про
це теж треба пам”ятати та бути єдиними в боротьбі проти агресорів та окупантів підтримувати європейську інтеграцію
держави та вступ до Північноатлантичного Альянсу, виборю-
вати незалежність в союзі з братніми демократичними краї-
нами. Пам”ять борця за народну свободу – Нестора Івановича Махно буде вічно в наших серцях, закінчив промо-
ву голова Великої Ради отаманів Запорозького козацтва.
Ветеран АТО, отаман Токмацької організації, Юрій Хижняк
закликав всіх козаків бути гідними такої всесвітньовідомої
звитяжної постаті як Батько Махно, звернув увагу присутніх на талант полковдця та повагу до фундатора Гуляйпільської
республіки. Голова Ради отаманів МГО “Міжнародний союз
козаків “Запорозька Січ”, ветеран правоохоронних органів,
Володимир Лютий з цікавими подробицями розповів про бо-
йовий шлях Повстанської армії, та допомогу селянам у вирі-
шенні земельних питань, закликав перенести прах Батька до
рідної землі. Учасник АТО, офіцер, доброволець, старшина першого в новітній історії української армії козацького 37-го батальону Дмитро Топчій провів паралелі з сьогодненням та
добрими щирими словами вітав зібрання та світлу пам”ять
Нестора Івановича. Отаман Покровського осередку МГО
Міжнародний союз козаків “Запорозька Січ” , учасник опе-
рацій “Дозор”, “Перехоплення”, “Козацький волонтер” вклонився пам”яті очільника Повстанської армії та закликав
до об”єднання патріотичних сил, всіх козаків, навів приклад
конкретної багаторічної діяльності проти бандитів та окупан-
тів, визнав позитивний досвід координаційної ради з питань
розвитку козацтва, що діє поки одна створена з 2014-го року
та результативно діє весь час. Генеральний суддя “МСК ЗС”
полковник СБУ у відставці, ліквідатор аварії на ЧЕАС Павло
Білан у вітальному слові підтримав пропозицію Дмитра Сухініна утворення Пам”ятного знаку про героїчно загиблих
козаків-махновців в полі за містом. Олег Куртов з побратима-
ми з Пологіівського полку, учасниками АТО, волонтерами, са-
мооборони, дяка Михайлу Михайловичу, розповіли про мину-
ле, яскраво розповіли молоді та присутнім про оборону на блок-постах, гібридну війну з боку промосковських бандитів,
вшанували Батька, зосередивши увагу присутніх на сакраль-
ній назві великої людини – Батько, яке треба було здобути не
тільки в запеклих битвах, а в мирному життя для людей.
Олена Степаненко, берегиня козацького руху, волонтерка
розповіла про допомогу фронту, підтримку України, багатьма
державами та громадськістю Ізраїлю, Ісландії, Європи, які
також співчувають та надають можливу допомогу українцям.
В ході урочистого заходу священник УПЦ КП отець Григорій
прочитав священну Літію на спомин Батька Махна, присутні
помолилися та схилили голови. Важливим далі був виступ
ветерана, літньої людини, старейшини козацького руху Петра
Петровича Васецького, родича Нестора Івановича, дяька
Володимира Лютого. Він сказав правду про героїчну боротьбу махновців, запеклі бої, особисту чесність, порядність Батька, командирів та всіх воїнів, жорстку дисціпліну, бажання до останньої краплі крові боротися з за-
гарбниками. Його близькі та члени родини самі були учасни-
ками руху, за що потім потерпали від сталінських тортур та пе
реслідувань. Петро Петрович закликав всіх бути гідними пра-
дідів, перемагати ворога, щоб не допустити повторення на-
родної трагедії. Також до Великої Ради отаманів, Запорозького звичаєвого козацького лицарського ордену ім. Д.І. Вишневецького (Байди) були прийняті Юрій Хижняк, Олександр Фещенко, Анатолій Дмух, Валерій Свідерський,
за проведену операцію “Лісоруб”, захист населення від злочинців Микола Никипілий бів нагороджений орденом Покрови Пресвятої Богородиці, Андрію Зеленцову та отаману
Федорівського куреня Георгію Кумуржи вручені Універсали членів Піклувальної ради Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки ім. Дмитра Вишневецького.
Почесною грамотою був нагороджений герой-доброволець Дмитро Топчий.
Наприкінці заходу, Велика Рада отаманів Запорозького ко-
зацтва після обговорення підтримала європейську та євро-
атлантичну інтеграцію України, Дмитро Валентинович поін-
формував присутніх про Відкритий Лист до кубанських та
оренбурзьких “казачков”, які у принизливому стилі з погроза-
ми звернулися до Патріарха Варфоломія щодо ненадання
Томосу для створення Єдиної Помісної Автокефальної Пра-
вославної Церкви в Україні. Присутні суворо засудили таку
неповагу до українського народу, Патріарха та прав і свобод
вірян. Також голова зборів закликав до створення районних
програм розвитку козацтва, участі у Робочій групі по створен
ню державної Програми розвитку козацтва, нагадавши про
досвід запорожців, коли обласна рада прийняла такий доку-
мент на три роки. Для ефективній протидії гібридній та інфор
маційній війні проти України голова ради запросив до співпра
ці всіх бажаючих, розповів про рішення Третього історичного
міжнародного Конгресу козацтва та організацію Українського
козацького патріотичного руху інформаційного опору агресо-
рам та окупантам, створення сайтів та груп в мережі ФБ.
Також за встановленою традицією учасники урочистої події
відвідали історичний музей міста, прослухали цікаві розпові-
ді про повстанський рух, побували біля штабу махновців, та
вклонилися вічній світлій доброї пам”яті всі загиблим гароям
на полі останньої великої битви за містом.
Велика подяка організаторам заходу Дмитру Сухініну, Павлу Білану, Володимиру Лютому, Сергію Плясецькому, Юрію Хижняку. Добре що саме потужні козацькі організації
– МГО “Міжнародний союз козаків “Запорозька Січ”, Велика Рада отаманів Запорозького козацтва, ГО “Запорозький звичаєвий козацький лицарський орден ім. князя Д.І. Вишневецького (Байди), ГО “Запорозький обласний центр
сприяння євроатлантичній інтеграції України”, Координаційної ради з питань розвитку козацтва при ЗОДА
ГО “Козаки – Запорожці” та інші побратими.
Член штабу МСК “Запорозька Січ”
Євген Юров

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

Принимать участие в “выборах” собирались от 12 до 28% опрошенных в ОРДЛО, – координатор ИС

Информресурсы оккупационных администраций в «ЛДНР» и росСМИ поют о небывалой явке избирателей. О том же вещают и «международные наблюдатели» (российские чиновники и шавки Кремля из других стран).

Вот «международный наблюдатель» российский сенатор Сергей Цеков заявил росСМИ (цитата): «Что бы я мог отметить, если сравнивать выборы в ДНР и в других регионах РФ. На мой взгляд, активность и явка избирателей даже выше, чем в некоторых регионах России» (тут заметим, что российский сенатор в своем заявлении уже «присоединил» «ДНР» к России, говоря о «других регионах РФ»).

Между тем, накануне «выборов» на оккупированных территориях некоторые донбасские интернет-ресурсы проводили опросы относительно намерений избирателей идти на «голосование». Вот некоторые результаты:

– ресурс «Наш Донецк» – собирались идти на «выборы» лишь 16,81% от принявших участие в опросе;

– «Обо всем в Торезе» – соответственно, 12,24%;

– «Выбор Донбасса» – 18,39%;

– «vk» – 16,45% (кстати, здесь проголосовало 2 300 чел).

В «ЛНР» экспресс-опрос местных жителей, проведенный с 29 октября по 2 ноября, показал, что в ОРЛО ситуация ненамного лучше для оккупационных администраций – в среднем «явка» должна составить 23% (в Луганске – 22%, Свердловский р-н – 26%, сельская местность и вовсе не более 18%, наибольшую готовность голосовать выявили жители Краснодонского р-на – 28%).

О какой «активности» и «высокой явке» бредят российские сенаторы и чиновники-коллаборанты – одному Богу и психиатрам ведомо.

По нашим данным, кроме разного рода «заманух» (типа продажи возле «избирательных участков» продуктов по сверхнизким ценам), оккупанты изобрели еще одно ноу-хау. В частности, пригоняемым пинками на «выборы» бюджетникам было приказано прийти на «голосование» исключительно с 14.00 до 15.00 (на этот же срок, к слову, «заряжали» и, например, учителя родителей своих учеников). Это необходимо для «картинки» в росСМИ – именно этот период «необычайной активности на избирательных участках» в «ЛДНР» и крутят сейчас по росТВ.

Вот такие «выборы» придумала Москва.

Координатор группы Информационное сопротивление Дмитрий Тымчук

ВІТАННЯ Третьому Міжнародному Конгресу Козацтва

Сідней ,  Австралія

Українське Вільне Козацтво Австралії

Кіш УВКА ім. Гет.Петра Сагайдачного, Сідней

 

 

 

 

 

 

 

 

Дякуємо Вам за запрошення брати участь в Конгресі в місті Запоріжжя, Україна!

Вітає Конгрес  речник/представник Коша Українського Вільного Козацтва Австралії ім гет. Петра Сагайдачного з осідком в місті Сідней, Австралія.  Ми діємо за власним Статутом зобов’язуючим в цій країні.

 

Наша участь зумовлена законом.  Ми беремо участь в моїй особі, в ролі делегата до участі в Конгресі від Австралії.  В майбутньому умовини якого не будь членства можуть бути встановлені.

 

Українське козацтво Австралії рішуче засуджує нарощування чисельності козацьких осередків так званого «Войска Донського» у Криму та на окупованих територіях Донецької та Луганської областей України.

 

Ми відкидаємо, також, заходи Російської Федерації замасковувати участь їхніх збройних частин під видом  буцімто  «казачества» –  що є фіктивним та придатне  для сприйняття лише наївними.

 

Трагедія, що була пов’язана зі збиттям цивільного літака Боїнґ Малайзійської Авіалінії рейсу МГ 17 продемонструвала на що здатна Російська Федерація. Незалежні розслідування зазначеного терористичного акту засвідчили та доказали безпосередню присутність на Донбасі регулярних військових частин Російської Федерації, її кадрових вояків та російського озброєння. Саме ці факти має взяти до уваги Міжнародний трибунал. Будь-які намагання кремлівських окупантів видати власні війська за начебто «казаков-добровольцев» або «шахтарів-ополченців» є підступною брехливою пропагандою, що не витримує жодної критики.

 

Підтримуємо  рішення Священного Синоду Вселенського Патріархату щодо надання автокефалії для Української Помісної Православної Церкви. Сподіваємось, що Томос для Української Православної Церкви України, невдовзі сприятиме забезпеченню передачі стародавніх українських святинь, зокрема Києво-Печерської Лаври – Українській, незалежній від Москви Церкві. Надання Томосу – то є подія, від якої Путін та Лавров шарпаються і казяться бо відчувають їх мрії щодо нової імперії залишаться нездійсненими.

 

Моє власне бачення щодо Московского Государства – так званої Російської Федерації полягає у наступному.

 

Ця федерація розпадеться на частини: «європейську», «тюркську» та «далекосхідну». Зокрема, на Далекому сході, вірогідно, постане разом з т.зв. Зеленим Клином і районом Владивостока, нова незалежна республіка Сибіру.

 

Для прискорення зазначеного процесу, ми представники Козацтва Австралії закликаємо медія вільного світу, розкрити гібридну війну в Україні  та до повернення  праведного миру в ній.

 

Хоч ми віддалені від України, ми чуємо її біль.  Наша організація УВК

старається бути рупором українського суспільства в країні Австралія.

 

В якийсь спосіб відомий Всевишньому, Україна поставить край гібридній війни на сході  держави.  Економіка зростатиме та інвестиції провідних держав, врешті решт збільшуватимуться.

 

А ми, в свою чергу, сприятимемо розвитку та просуванню інтересів Української  держави під її демократичним урядом, щоб дати відсіч ворожій агресії.

 

 

Слава Богові !               Слава Україні  !                 Слава Козацтву!

 

Юрій Богдан Менцинський

    Ген-хор УВК

 

 

 

ДОВІДКОВО

 

На фото Юрій Богдан Менцинський, емерит та онук Лука Фредерік Менцинський

Батько Луки: Андрій Александер Менцинський, економіст бізнесмен

Скорочені біографічні дані:  Родина Йосифа Менцинського, лікара і Марії, учительки, обоє з Галичини, стали біженцями підчас ІІ-ої Св. Війни , емігрували з 3-ма малими дітьми в Австралію і там син Юрій одружився з Олею Гаврилів, закінчив фармацевтичний університет і став власником аптек, одна сестра співачка, друга господиня.

 

Ціла родина активно уділялася в українському громадському житті Австралії в провідних ролях. Йосиф був одним з засновників Українського Вільного Козацтва в західній Австралії , голова Громади а син Юрій заступник Кошового УВК і голова Громади в м. Сідней.  Юрія діти усі закінчили університетські студії, живуть в українському дусі.  Мама Луки, англійського/мадярського роду, рада як синочок Лука, 2 рочки, спілкується з родиною українською мовою.

 

Родина Менцинських видала десяток св’ященників УГКЦ на Лемківщині в 19-ім ст.. Один з пращурів родини, козак Андрій Менцинський, брав участь в обороні Відня перед наступом турецьких військ в 18-ім столітті. а в 19-20-ім, Модест Менцинський був оперним співаком/маестром театрів Мілана та Стокгольма.

 

 

На честь Нестора Івановича Махно

7 листопада 2018 року виповниться 130 років від дня народження Нестора Махна. «Батько Махно» і махновці – одна зі значущих сторінок Української революції 1917–1921 років.

Сьогодні настав час згадувати не лише про трагічні сторінки у долі України, але й показувати наші перемоги, приклади стратегічних та тактичних військових досягнень. Адже на початку грудня 1920 року в приазовських степах проти 8-тисячної селянської армії було зосереджено понад 140 тис. більшовицьких військ.

Борці за волю пройшли рейдом від Гуляйполя до Бердянська, блискавичним ударом звільнили портове місто та безперешкодно вийшли з нього. Рухаючись на північ, махновці опинилися в оточенні біля сел. Андріївка Бердянського району, але зуміли завдати нищівної поразки переважаючим силам противника. Фінальним етапом операції стала битва поблизу с. Федорівка Пологівського району. Кілька загонів повстанців опинилися в трійному кільці більшовиків.

Проте завдяки вдалому маневру нашим воїнам вдалося розгромити окупантів та з мінімальними втратами вийти на оперативний простір. Пройшовши непростий шлях ідейної трансформації, махновський рух набув національно-визвольного характеру.

Самопожертва, мужність та військові вміння повстанців надихають на боротьбу та перемогу наших солдатів, що боронять Україну від російської агресії.

Яким бачили “махновці” Бердянськ.
“14 жовтня 1919 р. у Бердянськ приїхав Н.Махно… Жителів Бердянська було оголошено «вільними громадянами вільного міста»…

До вільного міста висувалися i високі вимоги: «У вільному місті не повинно бути безробітних, ледачих, голодних, затурканих, пригноблених, боягузливих. У вільному місті не повинно бути особистої наживи, експлуатації, насильства.

Вільне місто повинне зноситися, домовлятися й обмінюватися з іншими вільними містами, селами й районами». «Більше сміливості, друзі ! – закликали анархісти. – Помилки й промахи хай послугують Вам уроком. Не бійтесь їх. Не бійтесь нічого. Все одно, крім вас самих, ніхто нічого створити й побудувати не зможе». (!)

14 жовтня 1919 р. у приміщенні кінотеатру «Гігант» (нинішній ЦКіД “Софіт”) відбулися загальноміські збори і мітинг… Виступав сам Н.Махно. Він багато говорив про доблесть своєї армії і про те, що його армія довго на місці
стояти не може, попереду в неї багато роботи. На закінчення він сказав: «Буду бити білих, поки не почервоніють, а червоних – поки не побіліють !» (Знайомий вираз !)…
(Із книги «Вольный Бердянск» : місто в період анархістського соціального експерименту (1918 – 1921 роки), Володимира Чопа, Ігоря Лимана.)

У 2017 році в Бердянську була презентована книга “Місцями пам’яті повстанських перемог у Запорізькому краї: Азовська операція Нестора Махна”. Її автори – завідувач кафедри історії України, доктор історичних наук, професор Ігор Лиман та краєзнавець, історик, український дослідник історії махновщини Володимир Чоп. Вони розповіли про важливість патріотичного виховання молоді, особливо під час військового протистояння на Сході, на прикладах перемог української зброї над різноманітними, як явними так і гібридними іноземними агресорами.

Історик та краєзнавець Олег Будяк розповів про видатного уродженця села Осипенко Трохима Вдовиченка, який у травні 1918 року сформував та очолив один із найсильніших загонів Нестора Махна – 2-й Новоспасівський повстанський полк. Восени 1919 року Трохим Вдовиченко брав участь у звільненні від денікінців Ногайська, Мелітополя, Маріуполя та інших міст Північного Приазов’я.

За словами доктора історичних наук, професора Ігоря Лимана, 12 грудня 1920 року Вдовиченко провів блискучу операцію з очищення Бердянська від більшовиків. Це була помста за криваву різанину, яку московські війська влаштували напередодні. Архівні документи свідчать, що лише за тиждень у Андріївці, Кінських Роздорах, Федорівці, Туркенівці та Пологах було розстріляно 1100 осіб, спалено 15 будинків. Під час рейду повстанці Нестора Махна повністю знищили бердянське ЧК та відділення «чонівців», що займалися репресіями та мародерством. Жоден мирний житель не постраждав.

Натомість радянська влада сфабрикувала історію про сотні простих людей, закатованих на території сучасної школи № 9 Наразі йде війна за історичну пам’ять, тож закликаємо вивчати історію рідного краю” – звернувся Володимир Чоп.
Видання “Місцями пам’яті повстанських перемог у Запорізькому краї: Азовська операція Нестора Махна” побачило світ у рамках обласної програми сприяння просвітницькій діяльності громадських організацій на 2015-2018 роки.

Сьогодні, за часів новітньої російської агресії проти України, наша мета – увічнити пам’ять героїв, вшанувати кожного, хто сто років тому захищав рідний край від загарбників. Особливе місце серед наших героїв займають бійці селянської армії Нестора Махна, учасники народних повстань 1920-х років. Пам’ять про них – запорука нашої перемоги над російсько-терористичними агресорам.

  •  

Як на Запоріжжі діє Московський Патріархат

Мотузка на шиї в «імперії» затягується (звісно ж маю на увазі сусіда –військового агресора)! Автокефалія (з грецької – «сам голова») отримана українською церквою. Автокефалія – це статус помісної церкви, як самокерованої, незалежної частини Вселенської Православної церкви. За сумою приходів (з грецької – «церковна громада», тобто громада одного храму-церкви) всіх православних конфесій (УПЦ КП, УПЦ (МП), УАПЦ) Україна з кількістю більше 18,5 тисяч перевищує навіть Руську православну церкву з кількістю біля 13,2 тисяч.
І постає логічне питання: так чому ж Україні не потрібна помісна церква (я вже мовчу – хто кому повинен підпорядковуватися)?! І яку вона повинна мати назву?!
За словами єпископа УПЦ КП Євстратія Зорі (архієпископ Чернігівський і Ніжинський, керівник інформаційного відділу Київської патріархії) у Верховній Раді України вже розглядається законопроект №5309, який повинен поставити точки на «і» – про необхідність Українській православній церкві Московського патріархату змінити свою офіційну назву на «Російська православна церква» (все по чесному: як є – так і називатися, авт.). Документ (а розглядається він вже два роки) передбачає зобов’язання релігійних організацій з центрами в Російській Федерації у своїй офіційній назві відображати назву того релігійного центру, частиною якого вони є.
По православним канонам, після автокефалії – Томос (документ, що підтверджує надання автокефалії помісній церкві, самий важливий із церковних документів) підписується та передається для предстоятеля новоствореної помісної церкви. Московський патріархат біситься з цього, збираючи всі свої потуги з метою впливу на ці дії через свого представника в Україні – Українську православну церкву (Московського патріархату).
Лінія Руської православної церкви та Київської митрополії Української православної церкви (Московського патріархату) серед українських вірян зрозуміла– нелегітимність помісної церкви, невизнання рішень Вселенського Патріарха, відстоювання «єдиної» і «законної» церкви Московського патріархату і т.д. А що при цьому робить Запорізька єпархія УПЦ?!
З 2010 року Запорізьку єпархію УПЦ очолює митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука (в миру Андрій Коваленко). Прихильник «строгої канонічності» в православ’ї, та як наслідок – Руської православної церкви! Не просто прихильник, а один із небагатьох в Україні, який приймає учать в синодних зібраннях РПЦ!
На фото сидить якесь духовенство, а серед них митрополит Лука. Начебто нічого тут такого і не має! Однак, це фото з Московського священного синоду, який відбувся 14 вересня 2018 року (крайній зліва – митрополит Кишинівський і всієї Молдови Володимир, зліва третій – митрополит Мінський, Заславський Павло, Патріарший екзарх всієї Білорусії, а третій справа – митрополит Лука). Захід відбувся в Даниловському монастирі під головуванням патріарха Московського та всієї Русі Кирила. А митрополит Лука – тимчасовий член священного синоду. Не вірите?! А все на сайті Білоруської православної церкви є (http://church.by/news/mitropolit-pavel-prinjal-uchastie-vo-vneocherednom-zasedanii-svjashennogo-sinoda-russkoj-pravoslavnoj-cerkvi )!
До надання автокефалії українській помісній церкві, митрополит Лука навіть розмовляти на українській мові відмовлявся. Бо «Мать то городов Русских – Москва». Однак, суспільство і віряни примушують змінюватися, ховати свій німб з головних (серед інших українських релігійних конфесій) до тих, хто нібито любить Україну (хоча б і в «масці»).
Ось 23 жовтня 2018 року в Запорізькій ОДА відбулося розширене засідання ради релігійних організацій м. Запоріжжя. Митрополит Лука закликав всіх громадян дотримуватись норм чинного Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» та зазначив, що держава і суспільство має поважати традиції та канони релігійних організацій та не втручатись в їх діяльність, якщо вона не порушує норм чинного законодавства (тобто ми як вважаємо за потрібне вчиняти і говорити – так і будемо, ніхто не в праві нас осуджувати, авт.).
Разом з цим, на сайті Запорізької єпархії УПЦ, в статті «НЕ НАДО НИЧЕГО МЕНЯТЬ…» зазначено, що прихожани та духовенство (після голосування) в Кам’янка-Дніпровській сказали «За» юрисдикцію в складі Московського патріархату (особливо під головуванням митрополита Луки – авт.). В іншій статті, митрополит Лука у відкритому листі провокує на скандал митрополита Вінницького і Барського УПЦ (Московського патріархату) Симеона (на фото зліва) про надання ним відповіді про можливий перехід до «політичного проекту ЕПЦ» (єдиної православної церкви – авт.). Бо ой-ой-ой, Московський патріархат почав хвилюватися, що українці мають право на автокефалію, а вони втрачають вплив?!
Сам же митрополит Лука просто взірець для духовенства і вірян: тут він і спортсмен (правда гиря на золоту похожа) і кулінар. За мирською освітою він в 1998 році закінчив Донецький національний медичний університет ім. М.Горького за спеціальністю «лікувальна справа». Свої професійні навики викладає у статтях в щомісячному друкованому виданні Запорізької єпархії УПЦ «Летопись православия» на кшталт «Подводные камни закона «О применении трансплантологии анатомических материалов человеку» (номер за вересень 2018 року).
Є у митрополита Луки і достойні послідовники в єпархії (на фото мабуть самі достойні із Запорізької єпархії УПЦ навколо митрополита Онуфрія – в центрі і митрополита Луки – третій зліва).
Один із них – секретар канцелярії – архімандрит Леонід (на фото справа – третій, окремо особисто – на фото справа), який був присутній 30 жовтня 2018 року в Запорізькій ОДА на виїзному засіданні Експертної ради з питань свободи совісті та діяльності релігійних організацій та Експертної ради з питань етнополітики, як постійних консультативно-дорадчих органів, що утворені при Міністерстві культури України.
На зібранні архімандрит Леонід звинуватив українську владу та правоохоронні органи в певному «тиску» і нав’язуванні суспільству ідеї отримання Українською церквою Томосу про автокефалію. Він заявив, що неприпустимо називати представників УПЦ (Московського патріархату) п’ятою колоно та «агентами Кремля», оскільки такі дії влади та ЗМІ тільки погіршують міжконфесійну стабільність. Закликав владу поважати традиції та канони релігійних організацій та не втручатись в їх діяльність, якщо вони не порушують норм чинного законодавства.
Єпископ Запорізький та Мелітопольський УПЦ Київського патріархату Фотій (на фото справа) поставив запитання архімандриту Леоніду щодо можливого опору з боку Запорізької єпархії УПЦ священикам, які захочуть перейти зі своїми приходами до єдиної помісної української церкви. На що архімандрит Леонід відповів, що «тиск» чинитися не буде (хотілося б вірити – авт.)!
В свою чергу Здіорук Сергій (кандидат філософських наук, заслужений діяч науки і техніки, завідувач відділом гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень), довів до всіх присутніх на зібранні, та насамперед архімандриту Леоніду (на фото справа), переконливі факти втручання саме Російської Федерації в релігійне життя України та створення постійного «тиску» з боку РПЦ, зокрема підпорядкуванням УПЦ (МП) – РПЦ, а РПЦ, в свою чергу, має відповідні договори з ФСБ, ЗС РФ та іншими силовими органами, що неприпустимо під час військової агресії з боку РФ.
Тепер зрозуміло чому митрополит Лука не відвідав вказаний захід. Бо що можна відповідати, коли в залі присутні люди, які можуть і не бояться сказати «ні» свавіллю РПЦ і «Кремлю»!
Аналізуючи благочинність керівника канцелярії Запорізької єпархії УПЦ, його повну відданість Богу, здійснюючи богослужіння і таїнства, духовно-виховну роботи, пригадалося недавнє ДТП (у вересні 2018 року) за участі дуже «скромного» автомобіля священика в Запоріжжі…

Мелітопольський полк МГО “Міжнародний союз козаків “Запорозька Січ” підбив підсумки операції “Лісоруб”

В Мелітопольській райдержадміністрації підбиті підсумки операції “Лісоруб”
2 листопаду в РДА зібралися представники МГО “Міжнародний союз козаків
“Запорозька Січ”, керівництво та старейшини Мелітопольського підрозділу
одної з самих потужних організацій України де з початку Революції Гідності,
оборони Запорізької області, Антитерористичної операції козаки приймали
активну участь в операціях “Дозор” . “Перехоплення”, “Козацький волонтер”,
йшли добровольцями на фронт, займалися оборонною, виховною, науковою
діяльністю, національно-патріотичним вихованням молоді.
Темою зборів були підсумки проведеної багатомісячної операції “Лісоруб”, де
побратими ризикуючи життя результативно, без пільг чи фінансової допомоги
врятували від пошкодження дерева та лісосмуги, допомогли правоохоронним
органам, а саме головне мешканцям багатьох населених пунктів. За рішенням
Великої Ради отаманів Запорозького козацтва мав честь вручити ветерану ЗСУ,
полковнику у відставці, керівнику підрозділу Олександру Литвину орден Покро-
ви Пресвятої Богородиці. Отаман розповів присутнім про проблеми та плани
подальшої діяльності, звернувши увагу керівництва району на необхідність
зосередити увагу на продовженні боротьби із злочинціями, подякував за допо-
могу керівникам органів місцевого самоврядування, райдерадміністрації, місце-
вого відділу СБУ в Запорізькій області. Підтримуючи започатковану в Запоріжжі
всеукраїнську акцію “Вшануймо пам”ять пращурів героїв козаків” розповів про
цікаві та необхідні молоді навчальні та виховні збори на колишній лінії укріплень “Вотан” , яку в період Другої Світової війни успішно штурмували ви-
волителі, наші прадіди від нацистів-гітлерівців, пошукову роботу, встановлен-
ня меморіалу героям. Підтримуючи культурно-історичну діяльність, також за
нашою допомогою, анансував утворення чергової філії Першої Національної
громадської козацької історичної бібліотеки ім. князя Д.І. Вишневецького (Байди), з принесених з дому особистих книг, частини нашого фонду, старши-
ни й старейшин.
В своїй доповіді мною, як похідним отаманом МГО “Міжнародний союз козаків
“Запорозька Січ”, керівником штабу КРК ЗОДА були розглянуті питання реалі-
зації рішень Резолюції третього історичного міжнародного Конгресу козацтва,
учасники Ради були запрошені до співпраці у створеному нещодавно Укра-
їнському патріотичному козацькому русі інформаційного спротиву, як важливо-
го елементу підтримки державної Доктрини інформаційної безпеки України,
сайту “Українське патріотичне козацтво”, що буде розповідати про боротьбу
за незалежність, віру та волю на фронті та в козацькому волонтерському,
мистецькому, національно-патріотичному середовищі, пошуковій та оборонній
роботі в різних областях країни. З обуренням присутні зустріли відомості про
втручання кубанських та оренбурзьких “казаков”, які написали листи Вселенському Патріарху Варфоломію про ненадання Томосу для створення
Єдиної Помісної Православної Церкви в Україні та погроз до українських вірян,
й “бажанням” захистити когось на нашій території. Одноголосно було підтрима-
но текст Відкритого листа, яких був оприлюднений нами на раді отаманів та
представників громадськості в пресс-клубі обласного осередку Національного
союзу журналістів в Запоріжжі. Суворо засуджені злочинні дії на Донбасі Семи-
реченських та Донських мародерів. Учасники зборів були запрошені до підго-
товки другого випуску загальнодержавного проекту – альманаху “Українське
патріотичне козацтво”, мав честь вручити свою книгу “Вогняні роси” про но-
вітню військово-політичну історію Запррозького козацтва та запропонував до-
давати важливі спогади про війну та оборону області від мелітопольців.
Перший заступник голови Мелітопольської РДА Андрій Фесік також привітав та
подякував козакам, Олександру Литвину за багаторічну сумлінну козацьку
працю, з цифрами і фактами поінформував зібрання про діяльність РДА,
результативну співпрацю з громадськими козацькими організаціями, підтримав
мою пропозицію про створення районної програми розвитку козацтва, підкрес-
лив наявність в районі відповідної координаційної ради, яку нещодавно очо-
лив Олександр Іванович, побажав подальших успіхів та досягнень. Дуже при-
ємно було бачити діловий дружній настрій, що панував на зустрічі де фахівці із
великим стажем та молодь находили спільну мову заради вищих інтересів дер-
жави та мешканців району.
Священник УПЦ КП отець Валерій, який молитвою освятив звичаєві збори по-
дякував козакам за принципову позицію, сміливі та рішучі дії в операції “Лісо-
руб”, національно-патріотичному вихованні та любові до української історичної
літератури, привітав утворення нової філії громадської козацької бібліотеки.
На нараді також виступили представники Мелітопольського відділу управління
СБУ в Запорізькій області, козацької громади Мелітопольського агротехноло-
гічного універсітету, відділів РДА, старейшина підрозділу Геннадій Хохлов.
Було вирішено прийняти участь в урочистих зборах на честь полководця, талановитого організатора та очільника Гуляйпільського саоврядування, актив-
ного учасника та одного з всесвітньовідомих організаторів Української рево-
люції Нестора Івановича Махна, з відвіданням музею, штабу та останнього поля битви за народну свободу.
На останок поінформував шановних присутніх про заходи щодо подальшої
євроатлантичної інтеграції України, розповів про виконання державної програ-
ми, військових навчань сил НАТО, де активну участь приймають наші герої-
бійці та командири ЗСУ, багато з яких – учасники бойових дій, подарував мате-
ріали для вивчення відносно конкретної допомоги Альянсу нашим військовим,
боротьби з міфами неправдивою інформацією з боку агресорів та окупантів.
Щиро дякую всім організаторам та учасникам районної наради за високу фа-
хову підготовку.
З повагою,
Голова Великої ради отаманів
Запорозького козацтва, член НСЖУ,
автор книг,

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

військовий історик Дмитро Сухінін (Гора)

В штабі Мелітопольського осередку МГО «Міжнародний союз козаків «Запорозька Січ» відкрито філію Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки ім. князя Д.І.Вишневецького (Байди)

В штабі Мелітопольського осередку МГО «Міжнародний союз козаків «Запорозька Січ» відкрито філію Пер
шоі Національної громадської козацької
історичної бібліотеки ім. князя Д.І.Вишневецького (Байди)

Сьогодні в Мелітополі козаки, журналісти та місцеві письменники ра-
зом начолі з отаманом Олександром Литвиним за підтримки директора –
засновника першого в новітній історії
українського козацтва закладу Дмитра
Сухініна відкрили двонадцяту філію
громадської козацької історичної біблі-
отеки. Олександр Іванович, член Піклу-
вальної Ради, як в свій час і ми в Запо-
ріжжі в основу положив декілька десят-
ків своїх книг, також старкйшини й бе-
регині, ветерани праці, шановні жінки
журналісти підтримали цю незвичайну
важливу для освіти молоді справу.
Дмитро Валентинович передав матеріа-
ли відносно євроатлантичної інтеграції
України, декілька перших історичних ви-
пусків альманаху «Укоаінське патріо-
тичне козацтво» та була досягнута до-
мовленість про передачу книжок з За-
поріжжя. Добре, що на зустрічі з керів-
ництвом Мелітопольськоі райради до-
мовились про надання приміщення, а ко
заки зобов’язалися відремонтувати та
навести лад в приміщенні. На підставі
Стратегії національно-патріотичного ви-
ховання, підготували проект плану захо-
дів з учасниками АТО, волонтерами, учнями районних шкіл.
Прес-служба МГО «Міжнародний союз

козаків «Запорозька Січ»Ð¡Ð²Ñ–тлина від Dmytro Sukhinin Gora.

Щиро вітаємо вельмишановних козацьких берегинь-волонтерок “Солдатського привалу”!

Щиро вітаємо вельмишановних берегинь «Солдатського привалу»!
Напередодні урочистої дати святкуван-
ня дня створення добре відомої в Украі-
ні теплом душі, великим серцем, щодо-
бовою допомогою героям військово-
службовцям, воїнам, що стоять за віру
та волю народу учасники волонтерсько-
го штабу Міднародного созюзу козаків
«Запорозька Січ» мали честь відвідати
вельмишановних колег.
Від козацької громадської історичної бі-
бліотеки ім Дмитра Вишневецького з
нашим старійшиною Дмитром Торчійом,
козаком добровольцем 37-го Батальону
для всіх бажаючих передали книги вітчизняних та зарубіжних авторів, істо-
рію повстанського руху, українську революцію, класику та літературу за не-
обхідними та актуальними сьогодні те-
мами нашого трагічного минулого, яке
треба пам’ятати всім поколінням – Голо-
домору та особливо військовим з пи-
тань євроатлантичної інтеграції країни .
Дуже приємно було зустріти людей, не
помилюся сказати обравших складний
шлях допомоги сенсом свого життя.
Сьогодні, коли гибридна війна з оку-
пантами продовжується, тисячі патріотів
ціною свого життя виборюють незалеж-
ність, мир і спокій українців, як ніколи
важливі своєчасні добрі слова, щире пі-
колування, можливість відпочити,
просто поговорити з побратимами.
Все це щодобово забезпечує невелич-
кий колектив талановитих обдарованих
з великим серцем шановних жінок.
Від нашого козацького братства, дозвольте щиро правітати вас з так би
мовити черговим Днем народження!
Бажаємо вам, наші берегині, всього са-
мого найкращого, наснаги, міцного здо-
ровья, успіхів, злагоди та добробуту! Також щиро вітаємо із заслуженими нагородами Галину Гончаренко, Люсі Волтер та
всіх вельмишановних берегинь!
З великою повагою до вас,
Міжнародний союз козаків «Запорозька
Січ»
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

NAPA, Calif. (AP) Marshawn Lynch isn't shedding anymore light on his decision to sit during the national anthem before the Oakland Raiders' first exhibition game.Lynch declined to comment on why he chose to sit down Saturday night while the rest of his teammates stood during the anthem before a game in Arizona against the Cardinals.That left his teammates to answer for him on Tuesday after the team returned for its first practice since that game."I'm proud of him," tight end Jared Cook said. "I think it's awesome. Everybody has points of discussion after what Charles Woodson Jerseys happened in Charlottesville just the night before. I think it's important for men in our position to step up and speak on unnecessary situations we find ourselves in as minorities in this country. That's why I'm proud of him."Cook said he hadn't talked to Lynch about his stance and didn't know what specifically he was protesting. Other players who have declined to stand for the anthem have been much more open about their reasons, starting with former San Francisco quarterback Colin Kaepernick, whose protest last year over police brutality and racial oppression made it a major issue in the NFL."We didn't talk to Latavius Murray Jerseys him," Cook said. "I don't know his intentions. I don't know what he wanted to do by it. But I know that guys like Colin Kaepernick have become my favorite football players for doing it."Kaepernick is not on a team this season but the issue remains with Seattle Seahawks defensive lineman Michael Bennett and Lynch both sitting for the anthem last weekend.Bennett has been vocal about Khalil Mack Jerseys his reasons why, citing social injustice. He said his decision was solidified by the violence last weekend surrounding a white supremacist rally in Charlottesville, Virginia, that included the death of a young woman who was struck by a car deliberately driven into a group of counter-protesters.Cook said he has considered an anthem protest in the past and does not rule out doing one this season."As far as the future goes, I don't know. Bruce Irvin Jerseys I don't know," he said. "I know I feel uneasy about the situation going on in this country and have been for Derek Carr Jerseys a while."Raiders coach Jack Del Rio said last season that players should protest on their own time instead of when they are representing the organization.