Архивы за месяц Листопад, 2018

Відкрите політичне звернення Великої Ради отаманів Запорозького козацтва до міжнародної козацької патріотичної спільноти з приводу агресивних дій московських окупантів проти українських моряків

Вельмишановне світове козацьке братство!

 

Вже декілька років, українці із зброєю в руках, виборюють незалежність та свободу народу, його право на свою віру. Право, самим обирати історичний шлях руху до сім`ї братніх європейських народів, де головними принципами взаємодії та мирного спілкування є повага до прав людини, її честі та гідності, загальнолюдських цінностей, культури та традицій народів, власності та безпеки.

Війна Московії проти нашої країни, як і сотні років тому, ведеться з використанням всіх ганебних засобів – окупації, захоплення людей, незаконного засудження, а саме головне, бойових дій, що носять гібридний характер.

Терористи і бандити, промосковські посіпаки діють під керівництвом кремлівських кураторів, намагаючись використовувати печерну модель диктаторського імперського домінування в Східній Європі під різними фейковими назвами – «новоросія», «соцлагерь», «руський мир» та іншим дешевим непотребом.

Кривава рука російських керманичів направляє вбивць та окупантів на стародавні козацькі землі з тисячолітньою історією могутньої європейської держави Київської Руси-України з метою силового повернення її під політичний гніт Московії.

Ціною величезних жертв: героїв добровольців, учасників Революції Гідності, самооборонців, українських козаків учасників операцій «Дозор», «Перехоплення», «Козацький волонтер», подвигів та самопожертви військовослужбовців Збройних Сил України, терористи не змогли захопити, як планували багато областей України на сході та півдні, але напади, бойові зіткнення, гібридна війна антиукраїнських сил продовжується.

Велика Рада отаманів Запорозького козацтва, що об`єднує представників багатьох областей нашої країни суворо засуджує розбійницький збройний напад з боку ВМС РФ – країни агресора, незаконно анексувавшого Крим, на наших героїв – побратимів сміливих військових моряків.

Російські окупанти відкрито та нахабно, з грубим порушенням всіх міжнародних норм та правил, напали на українські кораблі.  Під час підступної атаки, наші звитяжні патріоти отримали поранення від ворожої зброї, яка була використана із звірячою жорстокістю та недостойним морського офіцера хизуванням.

Саме під прапором РФ було скоєно обстріл і таран українських човнів, які не представляли небезпеки. Цей факт, в умовах багаточисельних випадків затримання  «ихтамнетов», їх загибелі, як найманців на нашій суверенній території  ще раз показує бажання політичного керівництва Кремля йти на суттєве загострення міжнародної обстановки, прагнути реалізації своїх утопічних планів загарбання України та залякування Європи шляхом прямої агресії, з використанням безтямних вояків – піратів московітського флоту.

Враховуючи зазначене, ми, учасники Запорозького козацького патріотичного руху опору проти агресорів і окупантів, закликаємо всіх побратимів  – суворо засудити збройний розбійницький напад РФ на українських військових моряків в Керченській протоці.

Звертаємось із закликом до українських козаків за кордоном посилити взаємодію із міжнародними організаціями, засобами масової інформації та представниками влади у своїх країнах для донесення правди та надання адекватної оцінки незаконним ворожим діям держави – агресора! Цивілізований Світ не повинен дозволити московській пропаганді та брехні панувати в інформаційному просторі.

 

Слава Українській армії !  Слава Україні !

 
Голова Дмитро Сухінін (Гора), отамани, старійшини, старшина: Ілля Лапін, Володимир Лютий, Павло Білан, Олександр Притула, Костянтин Рижов, Дмитро Топчий, Володимир Братищенко, Юрій Хижняк, Віктор Кучинський, Микола Кущ, Віктор Гонтар, Микола Никипілий, Микола Петренко, Олег Стукалов, Олександр Литвин, Валентин Терлецький, Михайло Мордовськой, Георгій Шаповалов, Костянтин Лямцев, Олександр Бистров, Володимир Мельниченко, Михайло Живиця, Олег Борщевич, Анатолій Травніков, Анатолій Шеремет, Валерій Свідерський, Сергій Терещенко, Микола Говоруха, Роман Авдєєв, Микола Деркач, священник УПЦ КП, отець Василь (Терно).

 

 

 

Позорное Войско Донское

Міжнародна конференція з питань безпеки у Вільнюсі

 

Українські козаки, науковці та політологи прийняли участь у роботі  5-ї Міжнародної конференції з питань безпеки в столиці Литви  –  Вільнюсі.

Демократичні розвинуті країни світу, Організація Об’єднаних Націй, Європейський Союз, Північноатлантичний Альянс багато  десятиліть проводять скоординовану послідовну політику забезпечення миру та стабільного розвитку.

 

Недопущення ескалації напруги, ядерного апокаліпсису, розгортання та втілення ганебних планів терористичних організацій, авторитарних та диктаторських режимів щодо загарбання чужих територій, масового вбивства людей, локалізація збройних конфліктів, вирішення спірних питань шляхом мирних переговорів на сьогодні залишаються одним з головних напрямів дій світових, а особливо європейських інститутів.

 

Дві світові війни, що унесли життя десятків мільйонів людей, а бойові дії розгорнулися на безпрецедентно величезній території, з сотнями мільйонів біженців, поранених, покалічених фізично і морально ні в чому не винних жінок, дітей, громадян десятків країн вже ніколи не повинні повторитися.

 

Саме повага до демократичних прав і свобод, бажання жити в світі де панують загальнолюдські цінності, воля народу, право на свободу слова та совісті є рушійними силами для реалізації планів збереження миру та стабільності в Європі. Тому, в контексті такої парадигми послідовних дій в різних столицях світу проводяться наукові та громадсько-політичні заходи з метою об’єднання зусиль протистоянню проявам агресії, або намаганням збройною силою, окупацією чужої території, залякуванням вирішувати питання міжнародного рівня.
Сьогодні, як ніколи, в Європі, знову “запахло війною”. Безвідповідальні, агресивні дії Москви суттєво загострили військово-політичну ситуацію. Незаконна анексія Криму, частини суверенної держави України, гібридна війна на сході та Донбасі, реанімація печерних ганебних ідей імперського панування, з підпорядкуванням українців та багатьох народів, розширення військової присутності в світі, розповсюдження ракетної техніки, проведення навчань з багатьма сотнями тисяч військовослужбовців, допомога диктаторським режимам стали головними темами
5-ї міжнародної конференції, де за запрошенням керівництва Союзу Стрільців Литовської Республіки перебували представники українських козацьких організації – запорозького козацького патріотичного руху опору – Великої Ради отаманів Запорозького козацтва, МГО “Міжнародний союз козаків “Запорозька Січ”, ГО “Запорозький обласний центр сприяння  євроатлантичній інтеграції”, ГС ” Руху сприяння територіальної обороні України” ( Святослав Стеценко ), що об’єднує побратимів з багатьох областей нашої країни, громадських аналітичних центрів досліджень.
Однією з важливих тем обговорення було питання актуальності підготовки до оборони країни за участю громадян, громадських патріотичних формувань, на кшталт потужній організації Литви – Союзу Стрільців.

 

Для нас досвід вельмишановних побратимів має важливе значення з багатьох причин, в тому числі серйозної підтримки з боку держави, об’єднання всіх організації з єдиним керівництвом та планом роботи, що в період бойових дій дуже важливо з військово-політичної точки зору. А спільні заняття з міністерством оборони, армійськими підрозділами, виховна, навчальна, військова підготовка, національно-патріотичне виховання дають серйозно розраховувати на результативну боротьбу з окупантами. Треба підкреслити, що саме “лісові брати”, як в свій час наші повстанці вели довготривалу багаторічну боротьбу з окупантами Литви, ще в період Другої
світової війни, а сама фундація започаткована майже сто років тому.

Дуже приємно що на початку міжнародної конференції присутні мали честь вислухати відео звернення з вітальними словами Президента Литви Далі Грибаускайте, яка підкреслила важливість заходу. Так, про важливість залучення молоді, всіх бажаючих до вивчення прийомів та методів захисту рідної країни, посилення роботи у зв’язку з недружніми та небезпечними діями російських політиків, досягнення та проблемні питання говорив керівник Союзу Стрільців, генерал, вельмишановний пан Гінтарас Корізна (Gintaras Koryzna).

З серйозними аналітичними висновками та високопрофесійною доповіддю виступив відомий та поважний генерал Егон Раммс з Німеччини, який довгі роки прослужив в керівних структурах  НАТО. Доповідач блискавично, із знанням тонкощів та причин ескалації воєнних конфліктів в Європі, Африці, Близькому Сході , з майстерним використанням мап показав розростання “апетитів” та присутності російських військ, можливих напрямів їх дій з розгортання своїх баз за тисячі кілометрів від своє території. Збільшення військових навчань з використанням важкої техніки, винищувачів, бомбардувальників, ракетних систем залпового вогню, сотень танків та бронетранспортерів поблизу з кордонами незалежних країн Європи, членів НАТО та відпрацювання так званої оборони від можливого нападу з заходу, демонстрація мультфільмів та риторика з загрозами  з боку недалекоглядних й безвідповідальних московських ділків від політики ставлять нові завдання не тільки арміям, всьому Альянсу, а і громадськості країн вільного світу, в першу чергу в Європі. Тільки укріплення обороноздатності, відповідна часу підготовка, підтримка громадянами політики  урядів стане запорукою успіху в разі загострення обстановки.

 
Також із змістовними доповідями виступили – наша співвітчизниця, фахівець з аналізу оборонних питань Любов Цибульська, на конкретних прикладах показавши небезпеку від агресивної політики Москви по відношенню до України, подальше загострення конфлікту, невиконання Мінських угод, окупацію Криму як методу тиску та залякування міжнародної спільноти, піддавши глибокому аналізу дії супротивника відносно розширення інформаційної війни проти України, 
розповсюдження недостовірної, брудної та необ’єктивної  інформації про події на сході країни, на Донбасі, в окупованому Москвою півострові Крим. Необхідність боротьби з такими методами також було лейтмотивом її виступу. Конкретні приклади, гарне знання аспектів гібридної війни, характеристик форм і методів агентів впливу антиукраїнських сил зробили доповідь одною з найкращих.
Пан Честер Міхельсон (Chister Mikhelsson) – посол Фінляндії в Литві, який нагадав присутнім жахливі часи Зимової

війни 1939-1940рр., коли декілька сотень тисяч військ Червоної армії за наказом диктатора, керівника тоталітарного режиму Сталіна, на підставі бандитської змови (так званий Пакт Молотова-Ріббентроппа), щодо розділу сфер впливу (окупації) намагалися влаштувати у Фінляндії фейкову революцію, бомбили, давили танками, “закидували” снарядами сміливих небагаточисельних, але високопрофесійних захисників, які разом з фінською армією не дали створити ще одну територію так званого “комунізму”. Він звернув увагу на аналогії в політиці РФ, навів приклад своїх рідних, які також навчаються обороняти рідну землю.

Цікаво виступали заступник міністра оборони Литовської республіки пан Жидрінас Єглінскас ( Giedrimas Jeglinskas ), голова Конституційного Суду Литви професор, доктор пан Dainius Zalimas, які багато часу приділили питанням моралі, правового регулювання відносин громадянина та служби в армії, звернули увагу на те що захист держави це честь , право та священний обов’язок людини, у багатьох доповідачів лунала правильна думка про можливість оборони рідної землі без зброї іншими формами, важливою, на мій погляд була теза про виховання та захист “у мізках” як алегорія, що розкриває сенс поняття – любов до своєї землі, честь, совість впевненість в правоті своїх дій на підставах знання історичної правди та реалій світу.

Враховуючи проведення нами в Запоріжжі Третього історичного міжнародного Конгресу козацтва, активну участь литовської делегації, я, також, мав честь також виступити на конференції та розповісти про нашу боротьбу за віру та волю України, Революцію Гідності, операції “Дозор”, “Перехоплення”, “Козацький волонтер”, організацію руху інформаційного спротиву агресорам та окупантам, заходи  оборонного характеру та ідеологічну роботу, національно-патріотичне виховання. Мною було підкреслено, що на захист рідної землі із зброєю в руках на фронт пішли герої-добровольці, швидко були сформовані та доукомплектовані підрозділи й частини Збройних Сил України, Національної Гвардії, спецпідрозділи СБУ. Завдяки вчасним діям патріотично налаштованих громадян, порядних представників державної влади, інтелігенції, духовенства УПЦ КП, молоді були зірвані неодноразові намагання бандитів та тітушок захопити владу в Запорізькій, Дніпропетровській та інших областях з метою виконання ганебних планів утворення так званих  фейкових “ЗНР”, “ДНР”, подальшої окупації території нашої країни та проголошення ганебної міфічної безправної сірої зони “новоросією”. Також подякував всім нашим митцям, письменникам, науковцям, історикам, журналістам, які говорили, писали правду про незаконні агресивні дії ворога, як і в роки Української революції закликали боротися з терористами, яскраво й талановито розповідаючи про битви та подвиги війська Запорозького, козаків – січовиків УНР, Української держави, Повстанського руху, бійців і командирів теперішніх часів. На відміну від країн-членів НАТО, ми знаходимося в складному положенні в питаннях свого права на віру. Московська церква також активно протидіє створенню в нашій країні Єдиної Помісної Автокефальної Православної Церкви, використовуючи нечесні брудні способи загальмувати процес, образити відчуття українських вірян, за допомогою посіпак та різних запроданців тисне та залякує людей та Вселенського Патріарха Варфоломія.

Ворожа пропаганда через супутникове телебачення та інші засоби, у які московські “керманичі” вкладають мільйони доларів вкупі з продажними політиками та замаскованими “януковцями” у структурах влади на місцях, громадських організаціях намагаються заважати рухатися державі до нормального заможного життя.

 

На Заході завдяки величезним хабарям для радикальних політиків і їх партій Москва опробовує все нові технології впливу на громадян та їх право вибору. Тому спільна співпраця, допомога в боротьбі з окупантами та терористами з боку дружніх демократичних європейських країн для нас дуже важлива, а наш досвід протидії бандитам також допоможе з’ясувати колегам слабкі та сильні сторони загарбників, які знаходяться не так далеко від Заходу.

 

Добре, що в роботі конференції активну участь приймали пан посол України в Литві Володимир Яценківський з колегами, які тепло привітали нашу делегацію та підтримали тези виступів.

 

Згідно нашого рішення побратимам Вітаутасу Зіманскіусу (Vytautas Zymancius) були вручені Універсали Ордену Дмитра Вишневецького, моя авторська робота – книга “Вогняні роси”
про новітню військово-політичну історію Запорозького козацтва і перший історичний випуск загальнодержавного видання альманаху “Українське патріотичне козацтво”.

      

З зацікавленістю та повагою прочитали подаровані нам журнали про діяльність Союзу Стрільців під назвою “Trimitas”, де була стаття й про наш Третій Конгрес козацтва. Хочу особливо відмітити з якою повагою учасники і організатори міжнародної конференції ставляться до ветеранів визвольного руху та учасників  боротьби за незалежність Литовської республіки.

 

На Конференцію було запрошено багато літніх людей, в тому числі тих хто з батьками пережив переслідування з боку НКВС та більшовиків в часи окупації та післявоєнний період, коли  тисячі й тисячі патріотів, воїнів, інтелігенції, науковців були  страчені та заслані в Сибір де у нелюдських умовах перебували в жахливому ГУТі (Головне управління таборів), в залі, силами місцевих істориків і краєзнавців влаштована величезна фотовиставка про століття литовської незалежності, мирне життя, захоплення республіки московською ордою, еміграцію, молодіжні організації скаутів, боротьбу підпілля та діяльність Стрільців, присутнім було цікаво поговорити з живими  свідками та учасниками буремних подій протистояння радянській агресії. Запрошені були також військові та молодь з навчальних закладів з посиленим вивченням військової справи.


Щиро дякую всім доповідачам та організаторам такого актуального, в тому числі, як підкреслювали багато експертів на підтримку боротьби України за свободу і незалежність визнаного, необхідного та поважного заходу!

 

З повагою, 


керівник Великої Ради отаманів Запорозького козацтва,

кандидат наук з державного управління,

військовий історик, голова Козацького руху опору з 2014-2017рр.
автор книг Дмитро Сухінін (Гора )

 

 

Заходи до 85-х роковин Голодомору

Учасники запорозького козацького руху – історики і науковці відкрили фотовиставку в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї.  Напередодні трагічної події в історії українського народу – 85-их роковин Голодомору в залі музею, де розташовані стенди з важливими, необхідними для вивчення та священної пам`яті наступних поколінь, зібралися школярі, студенти, герої- воїни, учасники АТО, волонтери, козаки-майданівці, члени руху опору Революції Гідності, журналісти і письменники.

Зібрання відкрив старійшина козацтва, керівник обласного краєзнавчого музею, науковець, професор Георгій Шаповалов. Він розповів присутнім про організаторів виставки, мету її проведення, наголосивши про необхідність знати трагічні реальні події минулого, як людина, в родині якої теж були загиблі від голоду. Пан Георгій підкреслив масштаби спланованої тодішньою владою загибелі, нечуваних масштабів кількості працьовитих, заможних, обізнаних в своїх справах українців. Від голоду полягли на віки пращури майже в кожній родині, але більшовики під страхом карного покарання забороняли говорити правду про свої злочини. Сьогодні, завдяки наполегливій діяльності Українського інституту національної пам`яті, фахівців музею – можна ознайомитися з експозицією.

Федір Турченко, доктор історичних наук, автор наукових робіт на цю необхідну для подальшого вивчення  тему, також підкреслив важливість події, як людина з великим досвідом життя згадував про наслідки Голодомору для України, загибелі голодною смертю, політичні переслідування нескорених, розправи, тортури та заборону на переїзд з сіл охоплених горем й бідою в міста, де положення було не набагато кращим. Правильно порівняв правовий стан селян, як рабів без прав, паспортів, які працювали за трудодні, а не гроші, без відпусток і санаторіїв, в умовах набагато гірших за панщину, без своєї нажитої важкою працею власності. Ганебна ідея колгоспів та радгоспів спричинила величезну шкоду історично вільному українському хліборобу, а хлібозаготівля проводилася терористичними методами з фізичним знищенням громадян, надісланими комуністичною владою загонами мародерів та катів.

Дмитро Сухінін ( Гора ), військовий історик, автор книг, кандидат наук з державного управління, голова козацького руху опору в 2014-2017роках, щиро подякував присутнім захисникам рідної землі військовим-героям 55-і артилерійської бригади, ветеранам фактичної війни за незалежність України, самооборонівцям, козакам, волонтерам, які своєю єдністю, звитягою, мужністю не дали загарбати рідну землю, як на жаль, це сталося сто років тому, коли фундатори УНР, Гетьманської держави, Директорії  не змогли об’єднатися та протистояти ворогу. Він наголосив на тому, що з причин встановлення через окупацію радянської влади, комуністи силою зброї, червоного терору, утисками, пропагандою «казок» про щасливе майбутнє, еполітичним шахрайством та відвертим обманом з використанням ганебних технологій підбурювання асоціальних аморальних елементів на так звану «експропріацію експропріаторів», грабіжництва та вбивства зробили жахливу бійку з обкраданням селян, підприємців, чесних  працівників та робітників, які своїм  потом і розумом створили успішні господарства та годували століттями величезну країну з продажем зернових за кордон в небачених на той час в світі масштабах.

Злочинна ідея світової революції ( завоювання та окупація для створення комуністичної диктатури в Європі ). На чолі з Леніним, а потім керівником ВКП (б) Сталіним вони планували з командою політичних і військових бандитів, які прославились в період Громадянської війни і Голодомору запеклою безжальною боротьбою із своїм народом продовження світової війни з буржуазією, тобто з іншими мирними країнами, результатом якої була б створена тоталітарна антидемократична держава без прав на свободу слова і совісті, віросповідання та християнських цінностей.

Тому Голодомор був свідомим, спланованим державним злочином з використанням політичних рішень центральних і місцевих комуністичних партійних органів, служб Наркомату внутрішніх справ, армії і асоціальних груп населення. З одного боку більшовики хотіли якомога швидше провести колективізацію, обікрасти людей високої продуктивної праці, найскоріше, через продаж великих обсягів зернових іншим країнам, запустити воєнні заводи. Це добре видно за статистикою випущених десятків тисяч танків, літаків, стрілецької зброї, в десятки разів більше аніж у всіх тогочасних економічно розвинених країн світу (двадцять п`ять тисяч танків, тридцять тисяч літаків, тощо), з іншого боку більше чотирьох тисяч повстань в період запровадження радянщини на нашій землі, величезних повстанських рухів опору в період Української революції, наявність творчих, талановитих і Богом обдарованих людей. які століттями відстоювали своє право на мирне, заможне, самостійне життя, не давали спокою, лякали радянських можновладців.

Сьогодні переважна більшість істориків і політологів переконані, (на підставі нових архівних документів), що Геноцид був черговою спробою побороти в українцях дух незалежності, прагнення до вільного життя без узаконеного жахливого рабства. За різними даними від чотирьох до семи мільйонів було замордовано та вбито, загинуло з діточками та літніми людьми в своїх оселях в начебто мирний час, без зовнішнього ворога, по звірячому закатовано в ході придушення селянських повстань, виселено насильно в Сибір та замордовано в концентраційних таборах. Але незламних дух народу більшовики не змогли знищити. Незалежна Україна буде вічно пам’ятати Голодомор, схиляти голови, приходити до монументів священної пам`яті про народну трагедію, молитися за всіх постраждалих.

Дмитро Валентинович запросив всіх до книжкового фонду Першої Національної громадської історичної козацької бібліотеки ім. князя Д.І. Вишневецького (Байди), запропонував ретельно вивчати історію рідної країни, щоб не повторювати помилок, поважати досягнення та перемоги пращурів-героїв, шанувати та допомагати українським військовим боротися проти окупантів та бандитів з промосковськими керманичами, щоб ніколи не потрапити в рабство та недолю.

Олександр Зубченко, заступник керівника департаменту ЗОДА розповів про проведену роботу в області для увіковічення українців, козаків, борців з комуністичною навалою, дав характеристику терористичному режиму більшовиків які довгі роки знущалися та підкорювали українське селянство страшними нелюдськими методами, закликав приходити до музеїв  на виставки, підтримувати боротьбу за незалежність країни.

Безліч рідкісної інформації, фотодокументів, фотографій, копій наказів, та рішень партійних та каральних органів з підписами організаторів масового терору та Голодомору, яскраво та однозначно доказують бажання комуністів ліквідувати величезну необхідну нормальній державі величезну соціальну групу, яку вони принизливо назвали «кулаками», «мироедами». Сталін, Постишев, Хрущов, Молотов, Балицький, Каганович, Косіор та багато інших були організаторами масових покарань в такий нечувано страшний звірячий спосіб – Голодомор. Наслідками державного злочину стали: різке зменшення населення, масові захворювання, екологічна катастрофа, деградація суспільства, без працьовитих талановитих та досвідчених працівників, в рази зменшення експорту зернових, через відсутність врожаю, втрату технологій та зберігання, неефективність хронічна збитковість так званих колгоспів, як результат зниження темпів росту промисловості та неможливість продажу зернових і продуктів тваринництва за кордон. За підрахунками багатьох вчених без окупації України, Червоного терору, Голодомору, репресій і масових смертей в Гулазі сьогодні б нас було вісімдесят мільйонів.

Але, на жаль, історію, минуле не можна змінити, але треба вчитися, бути єдиними в боротьбі за свою свободу і право жити за демократичними принципами. Тільки об’єднання в сім’ю розвинених братніх по духу країн Європи, вступ до потужного оборонного союзу – НАТО, сильна армія та висококультурне демократичне українське суспільство зможуть  більше ніколи не дати захопити нашу землю загарбникам та промосковським агресорам. Вічна світла пам`ять нашим загиблим предкам від Голодомору.

Заступник головного редактора альманаху «Українське патріотичне козацтво», учасник козацького руху опору, ліквідатор аварії на ЧАЕС
Павло Білан

Остання битва гайдамаків

250-річчя великої “братньої” зради: Як Росія підступно покарала українських гайдамаків

Українці до останнього вірили словам російських офіцерів, що цариця підтримає повстанців. А після бенкету полковник Катерини Другої підступно пов’язав ватажків Гайдамаччини – товаришів по чарці

14 квітня 1768 року козаки отамана Залізняка освятили ножі в Мотриному монастирі в Холодному Яру, нагадують Патріоти України. Так почалось Коліївщина: повстання проти поляків на Правобережній Україні. Воно супроводжувались масовою різаниною польських панів, католиків, уніатів, євреїв, у відповідь на репресії проти православних українців.

У 1768 році польський король Станіслав Понятовський видав указ про зрівняння у правах католиків і православних. Польські шляхтичі на спротив утворили Барську конфедерацію. Конфедерати розпочали грабувати і катувати українців, нищити православні монастирі. Боротися з ними прибули війська з Російської імперії.

Запорізький козак Максим Залізняк в урочищі Холодний Яр біля Чигирина зібрав загін повстанців і вирушив у похід. Народним месникам швидко вдавалося здобути міста та сіла і нарощувати власні сили. Біля міста-фортеці Умані до них приєднався загін сотника Івана Гонти, який спочатку тримав сторону невдячних панів, котрі намагались скарати його на горло, за те, що православний та українець. Так гайдамаки отримали другого визначного полководця. Неприступна, як вважалось, Умань була взята. У липні гайдамаки налічували вже 30 загонів.

За деякими даними, москалі спочатку навіть заохочували українців виступити проти польських карателів-конфедератів. Російські офіцери, що боролися з польською фрондою з захватом відгукалися на перші перемоги Залізняка. Відомо про грамоту з Запорізької Січі (чи то справжню, чи то підроблену), де кошовий писав про підтримку Петербургу виступу правобережних українців. Однак масштаб Гайдамаччини налякав не лише Варшаву, але і кріпацьку Росію.

Повстання загрожувало перекинутися на польські землі Речі Посполитої, Лівобережну Україну і на підзвітне російській імперії Запорожжя. До того ж, спільними зусиллями Барську Конфедерацію вже вдалося замирити. Російський і польський уряди уклали угоду спільними зусиллями придушити Коліївщину. У другій половині червня 1768 року російські війська разом з загонами Речі Посполитої розпочали каральні акції проти гайдамаків.

26 червня 1768 року російські частини оточили повстанський табір і по-зрадницькому схопили керівників повстанців Залізняка і Гонту, а їхні загони роззброїли. Каральні війська Речі Посполитої жорстоко розправлялися з підданих короні польській українцями. Гайдамаків тисячами вішали, відтинали голови, садили на палі, рубали руки та ноги. Із 336 справ трибуналів, реєстр яких збергся, відомо, що 151 гайдамакам відрубано голови, 57 повішено, 9 четвертовано, одного — українського шляхтича Чоповського — посаджено на палю. Після страшних тортур “шляхетного панства” Іван Гонта був страчений у селі Сербах. Залізняка та інших учасників повстання з підданих російського царату судила Київська губернаторська канцелярія.

Зраджені Петербургом вояки були засуджені до тілесного покарання. Били нагаєм, виривали ніздрі, випалювали тавра на чолі й щоках. Після цього заслали на досмертну каторгу до Сибіру.

1 листопада 1768 року дорогою до Білгороду Залізняк з півсотнею скалічених побратимів роззброїли конвой і втекли, однак невдовзі виснажених героїв спіймали та відправили на каторгу, де, і знайшов свій кінць останній ватажок Гайдамаччини…

Досягнення українських військових та науковців в дії!

УКРАЇНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ ВИПРОБУВАЛИ ЗЕНІТНІ РАКЕТНІ КОМПЛЕКСИ, ВІДНОВЛЕНІ ПІДПРИЄМСТВАМИ “УКРОБОРОНПРОМУ”

Підрозділи Протиповітряної оборони Сухопутних військ та Зенітних ракетних військ Повітряних сил ЗСУ 1-4 листопада 2018 року провели бойові стрільби із зенітних ракетних комплексів, які були відновлені або ж капітально відремонтовані на підприємствах, що входять до складу ДК “Укроборонпром”.

Протягом бойових навчань на полігоні Збройних сил України “Ягорлик” у Херсонській області  українські військові продемонстрували високий рівень професіоналізму, ефективно знищуючи повітряні цілі на різних дальностях.

Так, стрільби виконано із ЗРК С-300ПТ та Бук-М1, відновлених фахівцями ДП “Укроборонсервіс”. Також підприємствами Концерну подовжено термін придатності ракет до зазначених ЗРК.

С-300ПТ – один з найбільш далекобійних зенітних ракетних комплексів, що стоять на озброєнні українського війська. Цей універсальний комплекс призначений для захисту особливо важливих, стратегічних об‘єктів. С-300ПТ забезпечує знищення повітряних цілей на відстані до 75 км. Бук-М1 – мобільний зенітний ракетний комплекс для протиповітряної оборони на відстані до 35 км.

Зенітний ракетний комплекс С-125М1 відновлено на ДП “Львівський радіоремонтний завод”. Комплекс забезпечує знищення повітряних цілей на відстані біля 30 км. Зазначимо, що фахівці підприємства також провели навчання розрахунків цього комплексу.


Крім того, спеціалістами “Львівського радіоремонтного заводу” відновлено ЗРК “Тор” та проведено підготовку військових фахівців. ЗРК “Тор” забезпечує прикриття важливих адміністративних, економічних і військових об’єктів від ракетних ударів, безпілотників, літаків і вертольотів на відстані до 15 км.

На Державному виробничо-технічному підприємстві “Граніт” було організовано навчання розрахунків ЗРК “Куб”, який здатен знищувати повітряні цілі на відстані до 22 км, та відновлено сам комплекс.

Як зазначив присутній на військовий навчаннях Секретар РНБО України Олександр Турчинов, відновлені зенітні ракетні комплекси підтвердили заявлені тактико-технічні характеристики.

“Відновлення системи протиповітряної оборони є однією з найбільш актуальних проблем сектору безпеки і оборони нашої держави та одним з важливих пріоритетів, визначених РНБО України”, – наголосив О. Турчинов.

Фото: Повітряні сили ЗСУ

Урочисті збори в Гуляйполі на честь видатного керівника повстанського руху України Нестора Івановича Махно

10 листопаду, за звичаєм, в історичному центрі з багатосто-
літньою яскарвою історією вранці зібралися Запорозькі коза-
ки з декількох областей, Запоріжжя, Токмаку, Мелітополю, По
лог, Покровсього, Василівки, Орєхова, Бердянську, Михайлів-
ського, Розовського, Якимівського, Запорізького районів, Дні-
пропетровської та Херсонської областей. Без зайвої бюро-
кратії, та парадності, за покликом душі, учасники Революції
Гідності, антитерористичної операціі (фактичної війни проти
України), волонтери, інтелігенція, письменники, журналісти,
науковці, молодь, шановні старейшини та берегині козацтва
провели урочисті збори на честь 130-ї річниці з дня народжен
ня Батька – Нестора Івановича Махна.
Козоцьке Коло почалося з молитви, яку промовив священник
УПЦ КП отець Григорій, який багато років допомагає та осо-
бисто приймає участь в організації та проведенні багатьох за-
ходів духовного та культурного напрямів. Як завжди з 2014-го
року учасники запорозького козацького патріотичного руху
опору заспівали державний гімн України.
З промовою на честь видатного отамана та керівника великої
Повстанської арміі виступив голова Великої Ради отаманів
Запорозького козацтва, начальник штабу КРК ЗОДА Дмитро
Сухінін (Гора). Як вчений та військовий історик він підкреслив
вагомий внесок Нестора Івановича в боротьбу за права та
свободу народа, відсутність бажання нажити особистий капі-
тал, стати мільонером за рахунок мешканців свого краю, бо-
ротьба з корупцією через справедливу неминучу кару, осо-
бисте скромне життя, талант вчителя, любов до театру, обда-
рованість оратора, талант організатора органів місцевого са-
моврядування Гуляйпільської республіки, збереження при-
ватної власності, бажання зробити державну службу в країні
для людей, повага до принципів соціальної справедливості та звичайно величезний талант командира, військового керів-
ника, Батьки, якого поважали, любили, йшли на смерть зара-
ди захисту своїх родин, сел та міст, а саме головне за най-
краще майбутнє без насильства, за демократичні людські цінності, зрозумілі тогочасним простим селянам, заможним людям, громаді. Саме ідеї вільного життя, справедливого, без царських урядників, ворожої до громадянина ідеології з
привілеями різним “кастам”, жорстких умов праці робітників,
бажання народної освіти та сталого розвитку українського су-
спільства з дружніми стосунками з іншими народами та дер-
жавами я в той час розуміли це багато вітчизняних державни-
ків-революціонерів, що повстали проти Російської імперії, те-
рору більшовиків, білогвардійців та відвертих бандитів. Дмит-
ро Валентинович підкреслив необхідність вивчати історію на-
шої держави по фактичному матеріалу, документам, спога-
дам учасників тех далеких буремних подій, коли більше не
схотіли потерпати від утисків імперії та червоних. Треба чита-
ти твори та наукову літературу останніх часів, де правдиво, спираючись на об”єктивний, реальний правдивий матеріал сучасних дослідників збережено образ сміливого розумного порядного лерівника. Нам, нащадкам необхідно боротися з ворожими міфами, які утворили як царські, білогвардійські мемуаристи та і більшовицька брудна пропагандистська ма-
шина, що виставляла Нестора Махно злодієм, безжальним
вбивцею та бандитом. Сьогодні, коли знову, як і сто років то-
му в період Української революції нашу країну знову терори-
зують загарбники та бандити, а московська “кліка” та політтех
нологи створюють нові плани нападу чи чергових “новоросій”
головним завданням українського козацтва є захист незалеж-
ності, загальнолюдських цінностей, боротьба з загарбниками.
Для неповторення Голодоморів, безглуздих війн, союзів з фа-
шистськими режимами (Пакт Молотова-Ріббентропа), жахли-
вих масових репресій, розстрілів на кшталт Червоного теро-
ру, мільйонів загиблих та закатованих в радянських та націст
ських концентраційних таборах, життя селян як кріпаків, без
паспорту та права вільного переїзду, інших жахів сталінсько-
го режиму, більшовизму, всім нам треба пам”ятати минуле,
не дати забути молоді, стояти на сторожі та протистояти
розв”язаній вже століття, а може й більше інформаційній вій-
ні з боку апологетів та прихильників тоталітарних режимів.
Також, враховуючи тисячолітні коріння нашої державності,
високу культуру, природню доброту, демократичні традиці в
управлінні країною, починаючи з Київської Руси-України, нам
як ніколи шукати шлях до об”єднання з державами з анало-
гічним стародавнім фундаментом пріоритетів християнських
цінностей над іншими аспектами життя суспільства, це зви-
чайно Європейський Союз, міцне екномічне, культурне, твор-
че об”єднання вільних країн з повагою до прав людини, віри,
власності та особистого життя. А для бажаючих, окупувати їх
теріторію, як в свій час це зробив Радянський Союз із країна-
ми Прибалтики, в період Другої Світової війни, в теперішній
час є потужна оборонна структура з новітньою військовою те-
хнікою, необхідним озброєнням, висококласним персоналом,
яка не допустить окупації та великої крові невинних людей.
На жаль сто років тому таких друзів та союзників у наших смі-
ливих пращурів не було, а особисті непорозуміння та відсут-
ність необхідного досвіду не дали можливості об”єднатися проти більшовицьких загарбників, які залили кров”ю Україну,
неправдами та підтступними діями розкололи рух опору. Про
це теж треба пам”ятати та бути єдиними в боротьбі проти агресорів та окупантів підтримувати європейську інтеграцію
держави та вступ до Північноатлантичного Альянсу, виборю-
вати незалежність в союзі з братніми демократичними краї-
нами. Пам”ять борця за народну свободу – Нестора Івановича Махно буде вічно в наших серцях, закінчив промо-
ву голова Великої Ради отаманів Запорозького козацтва.
Ветеран АТО, отаман Токмацької організації, Юрій Хижняк
закликав всіх козаків бути гідними такої всесвітньовідомої
звитяжної постаті як Батько Махно, звернув увагу присутніх на талант полковдця та повагу до фундатора Гуляйпільської
республіки. Голова Ради отаманів МГО “Міжнародний союз
козаків “Запорозька Січ”, ветеран правоохоронних органів,
Володимир Лютий з цікавими подробицями розповів про бо-
йовий шлях Повстанської армії, та допомогу селянам у вирі-
шенні земельних питань, закликав перенести прах Батька до
рідної землі. Учасник АТО, офіцер, доброволець, старшина першого в новітній історії української армії козацького 37-го батальону Дмитро Топчій провів паралелі з сьогодненням та
добрими щирими словами вітав зібрання та світлу пам”ять
Нестора Івановича. Отаман Покровського осередку МГО
Міжнародний союз козаків “Запорозька Січ” , учасник опе-
рацій “Дозор”, “Перехоплення”, “Козацький волонтер” вклонився пам”яті очільника Повстанської армії та закликав
до об”єднання патріотичних сил, всіх козаків, навів приклад
конкретної багаторічної діяльності проти бандитів та окупан-
тів, визнав позитивний досвід координаційної ради з питань
розвитку козацтва, що діє поки одна створена з 2014-го року
та результативно діє весь час. Генеральний суддя “МСК ЗС”
полковник СБУ у відставці, ліквідатор аварії на ЧЕАС Павло
Білан у вітальному слові підтримав пропозицію Дмитра Сухініна утворення Пам”ятного знаку про героїчно загиблих
козаків-махновців в полі за містом. Олег Куртов з побратима-
ми з Пологіівського полку, учасниками АТО, волонтерами, са-
мооборони, дяка Михайлу Михайловичу, розповіли про мину-
ле, яскраво розповіли молоді та присутнім про оборону на блок-постах, гібридну війну з боку промосковських бандитів,
вшанували Батька, зосередивши увагу присутніх на сакраль-
ній назві великої людини – Батько, яке треба було здобути не
тільки в запеклих битвах, а в мирному життя для людей.
Олена Степаненко, берегиня козацького руху, волонтерка
розповіла про допомогу фронту, підтримку України, багатьма
державами та громадськістю Ізраїлю, Ісландії, Європи, які
також співчувають та надають можливу допомогу українцям.
В ході урочистого заходу священник УПЦ КП отець Григорій
прочитав священну Літію на спомин Батька Махна, присутні
помолилися та схилили голови. Важливим далі був виступ
ветерана, літньої людини, старейшини козацького руху Петра
Петровича Васецького, родича Нестора Івановича, дяька
Володимира Лютого. Він сказав правду про героїчну боротьбу махновців, запеклі бої, особисту чесність, порядність Батька, командирів та всіх воїнів, жорстку дисціпліну, бажання до останньої краплі крові боротися з за-
гарбниками. Його близькі та члени родини самі були учасни-
ками руху, за що потім потерпали від сталінських тортур та пе
реслідувань. Петро Петрович закликав всіх бути гідними пра-
дідів, перемагати ворога, щоб не допустити повторення на-
родної трагедії. Також до Великої Ради отаманів, Запорозького звичаєвого козацького лицарського ордену ім. Д.І. Вишневецького (Байди) були прийняті Юрій Хижняк, Олександр Фещенко, Анатолій Дмух, Валерій Свідерський,
за проведену операцію “Лісоруб”, захист населення від злочинців Микола Никипілий бів нагороджений орденом Покрови Пресвятої Богородиці, Андрію Зеленцову та отаману
Федорівського куреня Георгію Кумуржи вручені Універсали членів Піклувальної ради Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки ім. Дмитра Вишневецького.
Почесною грамотою був нагороджений герой-доброволець Дмитро Топчий.
Наприкінці заходу, Велика Рада отаманів Запорозького ко-
зацтва після обговорення підтримала європейську та євро-
атлантичну інтеграцію України, Дмитро Валентинович поін-
формував присутніх про Відкритий Лист до кубанських та
оренбурзьких “казачков”, які у принизливому стилі з погроза-
ми звернулися до Патріарха Варфоломія щодо ненадання
Томосу для створення Єдиної Помісної Автокефальної Пра-
вославної Церкви в Україні. Присутні суворо засудили таку
неповагу до українського народу, Патріарха та прав і свобод
вірян. Також голова зборів закликав до створення районних
програм розвитку козацтва, участі у Робочій групі по створен
ню державної Програми розвитку козацтва, нагадавши про
досвід запорожців, коли обласна рада прийняла такий доку-
мент на три роки. Для ефективній протидії гібридній та інфор
маційній війні проти України голова ради запросив до співпра
ці всіх бажаючих, розповів про рішення Третього історичного
міжнародного Конгресу козацтва та організацію Українського
козацького патріотичного руху інформаційного опору агресо-
рам та окупантам, створення сайтів та груп в мережі ФБ.
Також за встановленою традицією учасники урочистої події
відвідали історичний музей міста, прослухали цікаві розпові-
ді про повстанський рух, побували біля штабу махновців, та
вклонилися вічній світлій доброї пам”яті всі загиблим гароям
на полі останньої великої битви за містом.
Велика подяка організаторам заходу Дмитру Сухініну, Павлу Білану, Володимиру Лютому, Сергію Плясецькому, Юрію Хижняку. Добре що саме потужні козацькі організації
– МГО “Міжнародний союз козаків “Запорозька Січ”, Велика Рада отаманів Запорозького козацтва, ГО “Запорозький звичаєвий козацький лицарський орден ім. князя Д.І. Вишневецького (Байди), ГО “Запорозький обласний центр
сприяння євроатлантичній інтеграції України”, Координаційної ради з питань розвитку козацтва при ЗОДА
ГО “Козаки – Запорожці” та інші побратими.
Член штабу МСК “Запорозька Січ”
Євген Юров

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

Принимать участие в “выборах” собирались от 12 до 28% опрошенных в ОРДЛО, – координатор ИС

Информресурсы оккупационных администраций в «ЛДНР» и росСМИ поют о небывалой явке избирателей. О том же вещают и «международные наблюдатели» (российские чиновники и шавки Кремля из других стран).

Вот «международный наблюдатель» российский сенатор Сергей Цеков заявил росСМИ (цитата): «Что бы я мог отметить, если сравнивать выборы в ДНР и в других регионах РФ. На мой взгляд, активность и явка избирателей даже выше, чем в некоторых регионах России» (тут заметим, что российский сенатор в своем заявлении уже «присоединил» «ДНР» к России, говоря о «других регионах РФ»).

Между тем, накануне «выборов» на оккупированных территориях некоторые донбасские интернет-ресурсы проводили опросы относительно намерений избирателей идти на «голосование». Вот некоторые результаты:

– ресурс «Наш Донецк» – собирались идти на «выборы» лишь 16,81% от принявших участие в опросе;

– «Обо всем в Торезе» – соответственно, 12,24%;

– «Выбор Донбасса» – 18,39%;

– «vk» – 16,45% (кстати, здесь проголосовало 2 300 чел).

В «ЛНР» экспресс-опрос местных жителей, проведенный с 29 октября по 2 ноября, показал, что в ОРЛО ситуация ненамного лучше для оккупационных администраций – в среднем «явка» должна составить 23% (в Луганске – 22%, Свердловский р-н – 26%, сельская местность и вовсе не более 18%, наибольшую готовность голосовать выявили жители Краснодонского р-на – 28%).

О какой «активности» и «высокой явке» бредят российские сенаторы и чиновники-коллаборанты – одному Богу и психиатрам ведомо.

По нашим данным, кроме разного рода «заманух» (типа продажи возле «избирательных участков» продуктов по сверхнизким ценам), оккупанты изобрели еще одно ноу-хау. В частности, пригоняемым пинками на «выборы» бюджетникам было приказано прийти на «голосование» исключительно с 14.00 до 15.00 (на этот же срок, к слову, «заряжали» и, например, учителя родителей своих учеников). Это необходимо для «картинки» в росСМИ – именно этот период «необычайной активности на избирательных участках» в «ЛДНР» и крутят сейчас по росТВ.

Вот такие «выборы» придумала Москва.

Координатор группы Информационное сопротивление Дмитрий Тымчук

ВІТАННЯ Третьому Міжнародному Конгресу Козацтва

Сідней ,  Австралія

Українське Вільне Козацтво Австралії

Кіш УВКА ім. Гет.Петра Сагайдачного, Сідней

 

 

 

 

 

 

 

 

Дякуємо Вам за запрошення брати участь в Конгресі в місті Запоріжжя, Україна!

Вітає Конгрес  речник/представник Коша Українського Вільного Козацтва Австралії ім гет. Петра Сагайдачного з осідком в місті Сідней, Австралія.  Ми діємо за власним Статутом зобов’язуючим в цій країні.

 

Наша участь зумовлена законом.  Ми беремо участь в моїй особі, в ролі делегата до участі в Конгресі від Австралії.  В майбутньому умовини якого не будь членства можуть бути встановлені.

 

Українське козацтво Австралії рішуче засуджує нарощування чисельності козацьких осередків так званого «Войска Донського» у Криму та на окупованих територіях Донецької та Луганської областей України.

 

Ми відкидаємо, також, заходи Російської Федерації замасковувати участь їхніх збройних частин під видом  буцімто  «казачества» –  що є фіктивним та придатне  для сприйняття лише наївними.

 

Трагедія, що була пов’язана зі збиттям цивільного літака Боїнґ Малайзійської Авіалінії рейсу МГ 17 продемонструвала на що здатна Російська Федерація. Незалежні розслідування зазначеного терористичного акту засвідчили та доказали безпосередню присутність на Донбасі регулярних військових частин Російської Федерації, її кадрових вояків та російського озброєння. Саме ці факти має взяти до уваги Міжнародний трибунал. Будь-які намагання кремлівських окупантів видати власні війська за начебто «казаков-добровольцев» або «шахтарів-ополченців» є підступною брехливою пропагандою, що не витримує жодної критики.

 

Підтримуємо  рішення Священного Синоду Вселенського Патріархату щодо надання автокефалії для Української Помісної Православної Церкви. Сподіваємось, що Томос для Української Православної Церкви України, невдовзі сприятиме забезпеченню передачі стародавніх українських святинь, зокрема Києво-Печерської Лаври – Українській, незалежній від Москви Церкві. Надання Томосу – то є подія, від якої Путін та Лавров шарпаються і казяться бо відчувають їх мрії щодо нової імперії залишаться нездійсненими.

 

Моє власне бачення щодо Московского Государства – так званої Російської Федерації полягає у наступному.

 

Ця федерація розпадеться на частини: «європейську», «тюркську» та «далекосхідну». Зокрема, на Далекому сході, вірогідно, постане разом з т.зв. Зеленим Клином і районом Владивостока, нова незалежна республіка Сибіру.

 

Для прискорення зазначеного процесу, ми представники Козацтва Австралії закликаємо медія вільного світу, розкрити гібридну війну в Україні  та до повернення  праведного миру в ній.

 

Хоч ми віддалені від України, ми чуємо її біль.  Наша організація УВК

старається бути рупором українського суспільства в країні Австралія.

 

В якийсь спосіб відомий Всевишньому, Україна поставить край гібридній війни на сході  держави.  Економіка зростатиме та інвестиції провідних держав, врешті решт збільшуватимуться.

 

А ми, в свою чергу, сприятимемо розвитку та просуванню інтересів Української  держави під її демократичним урядом, щоб дати відсіч ворожій агресії.

 

 

Слава Богові !               Слава Україні  !                 Слава Козацтву!

 

Юрій Богдан Менцинський

    Ген-хор УВК

 

 

 

ДОВІДКОВО

 

На фото Юрій Богдан Менцинський, емерит та онук Лука Фредерік Менцинський

Батько Луки: Андрій Александер Менцинський, економіст бізнесмен

Скорочені біографічні дані:  Родина Йосифа Менцинського, лікара і Марії, учительки, обоє з Галичини, стали біженцями підчас ІІ-ої Св. Війни , емігрували з 3-ма малими дітьми в Австралію і там син Юрій одружився з Олею Гаврилів, закінчив фармацевтичний університет і став власником аптек, одна сестра співачка, друга господиня.

 

Ціла родина активно уділялася в українському громадському житті Австралії в провідних ролях. Йосиф був одним з засновників Українського Вільного Козацтва в західній Австралії , голова Громади а син Юрій заступник Кошового УВК і голова Громади в м. Сідней.  Юрія діти усі закінчили університетські студії, живуть в українському дусі.  Мама Луки, англійського/мадярського роду, рада як синочок Лука, 2 рочки, спілкується з родиною українською мовою.

 

Родина Менцинських видала десяток св’ященників УГКЦ на Лемківщині в 19-ім ст.. Один з пращурів родини, козак Андрій Менцинський, брав участь в обороні Відня перед наступом турецьких військ в 18-ім столітті. а в 19-20-ім, Модест Менцинський був оперним співаком/маестром театрів Мілана та Стокгольма.

 

 

На честь Нестора Івановича Махно

7 листопада 2018 року виповниться 130 років від дня народження Нестора Махна. «Батько Махно» і махновці – одна зі значущих сторінок Української революції 1917–1921 років.

Сьогодні настав час згадувати не лише про трагічні сторінки у долі України, але й показувати наші перемоги, приклади стратегічних та тактичних військових досягнень. Адже на початку грудня 1920 року в приазовських степах проти 8-тисячної селянської армії було зосереджено понад 140 тис. більшовицьких військ.

Борці за волю пройшли рейдом від Гуляйполя до Бердянська, блискавичним ударом звільнили портове місто та безперешкодно вийшли з нього. Рухаючись на північ, махновці опинилися в оточенні біля сел. Андріївка Бердянського району, але зуміли завдати нищівної поразки переважаючим силам противника. Фінальним етапом операції стала битва поблизу с. Федорівка Пологівського району. Кілька загонів повстанців опинилися в трійному кільці більшовиків.

Проте завдяки вдалому маневру нашим воїнам вдалося розгромити окупантів та з мінімальними втратами вийти на оперативний простір. Пройшовши непростий шлях ідейної трансформації, махновський рух набув національно-визвольного характеру.

Самопожертва, мужність та військові вміння повстанців надихають на боротьбу та перемогу наших солдатів, що боронять Україну від російської агресії.

Яким бачили “махновці” Бердянськ.
“14 жовтня 1919 р. у Бердянськ приїхав Н.Махно… Жителів Бердянська було оголошено «вільними громадянами вільного міста»…

До вільного міста висувалися i високі вимоги: «У вільному місті не повинно бути безробітних, ледачих, голодних, затурканих, пригноблених, боягузливих. У вільному місті не повинно бути особистої наживи, експлуатації, насильства.

Вільне місто повинне зноситися, домовлятися й обмінюватися з іншими вільними містами, селами й районами». «Більше сміливості, друзі ! – закликали анархісти. – Помилки й промахи хай послугують Вам уроком. Не бійтесь їх. Не бійтесь нічого. Все одно, крім вас самих, ніхто нічого створити й побудувати не зможе». (!)

14 жовтня 1919 р. у приміщенні кінотеатру «Гігант» (нинішній ЦКіД “Софіт”) відбулися загальноміські збори і мітинг… Виступав сам Н.Махно. Він багато говорив про доблесть своєї армії і про те, що його армія довго на місці
стояти не може, попереду в неї багато роботи. На закінчення він сказав: «Буду бити білих, поки не почервоніють, а червоних – поки не побіліють !» (Знайомий вираз !)…
(Із книги «Вольный Бердянск» : місто в період анархістського соціального експерименту (1918 – 1921 роки), Володимира Чопа, Ігоря Лимана.)

У 2017 році в Бердянську була презентована книга “Місцями пам’яті повстанських перемог у Запорізькому краї: Азовська операція Нестора Махна”. Її автори – завідувач кафедри історії України, доктор історичних наук, професор Ігор Лиман та краєзнавець, історик, український дослідник історії махновщини Володимир Чоп. Вони розповіли про важливість патріотичного виховання молоді, особливо під час військового протистояння на Сході, на прикладах перемог української зброї над різноманітними, як явними так і гібридними іноземними агресорами.

Історик та краєзнавець Олег Будяк розповів про видатного уродженця села Осипенко Трохима Вдовиченка, який у травні 1918 року сформував та очолив один із найсильніших загонів Нестора Махна – 2-й Новоспасівський повстанський полк. Восени 1919 року Трохим Вдовиченко брав участь у звільненні від денікінців Ногайська, Мелітополя, Маріуполя та інших міст Північного Приазов’я.

За словами доктора історичних наук, професора Ігоря Лимана, 12 грудня 1920 року Вдовиченко провів блискучу операцію з очищення Бердянська від більшовиків. Це була помста за криваву різанину, яку московські війська влаштували напередодні. Архівні документи свідчать, що лише за тиждень у Андріївці, Кінських Роздорах, Федорівці, Туркенівці та Пологах було розстріляно 1100 осіб, спалено 15 будинків. Під час рейду повстанці Нестора Махна повністю знищили бердянське ЧК та відділення «чонівців», що займалися репресіями та мародерством. Жоден мирний житель не постраждав.

Натомість радянська влада сфабрикувала історію про сотні простих людей, закатованих на території сучасної школи № 9 Наразі йде війна за історичну пам’ять, тож закликаємо вивчати історію рідного краю” – звернувся Володимир Чоп.
Видання “Місцями пам’яті повстанських перемог у Запорізькому краї: Азовська операція Нестора Махна” побачило світ у рамках обласної програми сприяння просвітницькій діяльності громадських організацій на 2015-2018 роки.

Сьогодні, за часів новітньої російської агресії проти України, наша мета – увічнити пам’ять героїв, вшанувати кожного, хто сто років тому захищав рідний край від загарбників. Особливе місце серед наших героїв займають бійці селянської армії Нестора Махна, учасники народних повстань 1920-х років. Пам’ять про них – запорука нашої перемоги над російсько-терористичними агресорам.

  •  

NAPA, Calif. (AP) Marshawn Lynch isn't shedding anymore light on his decision to sit during the national anthem before the Oakland Raiders' first exhibition game.Lynch declined to comment on why he chose to sit down Saturday night while the rest of his teammates stood during the anthem before a game in Arizona against the Cardinals.That left his teammates to answer for him on Tuesday after the team returned for its first practice since that game."I'm proud of him," tight end Jared Cook said. "I think it's awesome. Everybody has points of discussion after what Charles Woodson Jerseys happened in Charlottesville just the night before. I think it's important for men in our position to step up and speak on unnecessary situations we find ourselves in as minorities in this country. That's why I'm proud of him."Cook said he hadn't talked to Lynch about his stance and didn't know what specifically he was protesting. Other players who have declined to stand for the anthem have been much more open about their reasons, starting with former San Francisco quarterback Colin Kaepernick, whose protest last year over police brutality and racial oppression made it a major issue in the NFL."We didn't talk to Latavius Murray Jerseys him," Cook said. "I don't know his intentions. I don't know what he wanted to do by it. But I know that guys like Colin Kaepernick have become my favorite football players for doing it."Kaepernick is not on a team this season but the issue remains with Seattle Seahawks defensive lineman Michael Bennett and Lynch both sitting for the anthem last weekend.Bennett has been vocal about Khalil Mack Jerseys his reasons why, citing social injustice. He said his decision was solidified by the violence last weekend surrounding a white supremacist rally in Charlottesville, Virginia, that included the death of a young woman who was struck by a car deliberately driven into a group of counter-protesters.Cook said he has considered an anthem protest in the past and does not rule out doing one this season."As far as the future goes, I don't know. Bruce Irvin Jerseys I don't know," he said. "I know I feel uneasy about the situation going on in this country and have been for Derek Carr Jerseys a while."Raiders coach Jack Del Rio said last season that players should protest on their own time instead of when they are representing the organization.