Архивы рубрики ‘Без рубрики’

Про положення в АТО

Зведення Прес-центру штабу АТО за добу 13 квітня 2018 року

Російсько-окупаційні війська продовжують ігнорувати режим повного припинення вогню. Минулої доби агресор здійснив 43 обстріли позицій Збройних Сил України.
Зокрема на Луганському напрямку із заборонених Мінськими угодами 120 та 82 мм мінометів, БМП, гранатометів та великокаліберних кулеметів окупанти вели вогонь по наших укріпленнях під Троїцьким. Також міномети калібру 82 мм ворог застосував в районі Кримського, гранатомети і стрілецьку зброю – неподалік Зайцевого, а великокаліберні кулемети – поблизу Світлодарська.
На Донецькому напрямку з 82 мм мінометів обстріляні захисники Опитного та Кам’янки. Крім цього, з гранатометів вогонь вівся по наших укріпленнях поблизу Водяного, Авдіївки, Кам’янки, Мар’їнки, Павлополя, Лебединського та Богданівки, з великокаліберних кулеметів – неподалік Невельського, Авдіївки, Мар’їнки, Павлополя та Шахти «Бутівка», а з озброєння БМП – в районі Талаківки, Кам’янки та Богданівки. Також під вогонь зі стрілецької зброї потрапили оборонці Кам’янки, Опитного, Лебединського, Шахти «Бутівка», Талаківки, Павлополя та Водяного, а по захисниках Авдіївки – вівся снайперський вогонь.
Внаслідок ворожих обстрілів один захисник України зазнав поранення. Постраждалого воїна оперативно доправлено до лікувального закладу та надано кваліфіковану медичну допомогу.

ПРОПОЗИЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ КОЗАЦЬКОЇ СПАДЩИНИ

Звернення до керівників козацьких організацій та членів КРК Запорізької облдержадміністрації
Козацька доба належить до найбільш широко досліджуваних у науковому середовищі періодів української історії. Водночас, козацтво є потужним туристичним ресурсом України та, передусім, Запорізького краю. Спадкоємний зв’язок сучасного індустріального Запоріжжя із Вольностями війська Запорозького Низового простежується не лише у збережених предметах матеріальної культури, культурних традиціях, назвах об’єктів топоніміки, історичних ландшафтах, писемних джерелах, легендах, переказах та символічних образах, а й у нерухомих об’єктах культурної спадщини – автентичних «свідках» та втіленні історичної пам’яті козацької доби. Територія, яка нині знаходиться в адміністративних межах Запорізької області, виступала теренами функціонування Війська Запорозького Низового, Азовського козацького війська. З поселень, займищ та зимівників, заснованих запорожцями, виникла значна кількість сучасних населених пунктів. Так, запорізьким істориком А.В. Бойко у виданні «Запорозький зимівник останньої чверті XVIII століття» (Запоріжжя, 1995) складено список із 142 селищ колишньої Катеринославської губернії, які виникли з запорозьких займищ та зимівників. Інформація про населені пункти, засновані козаки, міститься також у виданні «Археологія доби українського козацтва». Попри те, що матеріальна культура козаків є добре дослідженою та широко представленою у музейних зібраннях, виявлення та облік нерухомих історичних та археологічних об’єктів, пов’язаних із козацькою добою залишається актуальною проблемою для Запорізького краю та України в цілому. На території Запорізької області пам’ятки культурної спадщини доби козацтва знаходяться на державному обліку у м. Запоріжжя. До Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією національного значення занесено пам’ятку історії «Могила Осипа Гладкого – кошового отамана», охоронний № 080002-Н. Йосип (Осип) Михайлович Гладкий (1789-1866 рр.) — останній кошовий отаман Задунайської Січі, наказний отаман Азовського козацького війська. Могила знаходиться на території Запорізького національного університету, по вул. Жуковського, 66. Неподалік, у 2010 р. було встановлено пам’ятник О.М. Гладкому, скульптор В. Філатов. Найбільше відомих пам’яток даного періоду знаходиться, передусім, на острові Хортиця. До складу національного заповідника «Хортиця» входить, серед інших, багатошарова пам’ятка археології національного значення «Археологічний комплекс «Острів Байда», охоронний № 080001-Н. На державному обліку знаходяться пам’ятки історії – фортифікаційні укріплення періоду російсько-турецької війни 1735 – 1739 рр. Виявлені та частково досліджені місця військових таборів 1737-1739 рр., військові цвинтарі запорозьких козаків і російських вояків часів російсько-турецької війни 1735-1739 рр., козацькі зимівники XVIII ст. Культурний шар козацької доби, періоду російсько-турецької війни 1735 – 1739 рр. був виявлений під час часткового дослідження ряду археологічних пам’яток та об’єктів острова Хортиця. Так, до матеріалів книги 1 м. Запоріжжя Зводу пам’яток історії та культури по Запорізькій області включені статті на 6 ліній укріплень, 3 визначних місця, пов’язаних із дислокацією військ, 9 цвинтарів періоду 1735 – 1739 рр., 3 козацьких зимівника XVIII ст. Окрім того, 2 козацькі зимівники XVIII ст., один з яких у складі двошарового поселення, виявлені на території Новомиколаївського району, занесені до Переліку об’єктів культурної спадщини Запорізької області. Відомі археологічні матеріали XVII-XVIII ст. на території с. Біляївка та с. Новогупалівка Вільнянського району, с. Нижня Хортиця Запорізького району. У Запорізькому краї знаходиться значна кількість меморіальних намогильних споруд, які за типологією належать до хрестів козацького типу та потребують дослідження з метою їх точної атрибуції. Попри те, що частина подібних хрестів споруджувалась нащадкам козацьких родів, зокрема, у ІІ половині ХІХ ст., виявлені й хрести, які належать представникам Азовського козацького війська. За інформацією краєзнавців поховання з хрестами козацького типу наявні на цивільних кладовищах та в окремих місцевостях Бердянського, Гуляйпільського, Оріхівського районів. Наявні письмові джерела, наукові розвідки, відомий археологічний матеріал свідчать про значну кількість об’єктів козацького періоду, які потребують виявлення та дослідження. В свою чергу, виявлення об’єктів культурної спадщини козацької доби передбачає проведення польових розвідок та археологічних робіт на основі попередніх історичних досліджень.

Враховуючи виключну важливість збереження інформації про героїчне минуле Запорозького козацтва, артефактів та пвм’ятників культури та традицій прадідів — фундаторів гетьманської держави, а також запровадження вперше в історії України всеукраїнської патріотичної акції : «Вшануємо могили та пам’ятки пращурів героїв козаків» пропоную внести доповнення до обласної програми розвитку козацтва розділ про матеріальне забезпечення реалізації проекту на період 2018-2020 роки.

З повагою, Заступник голови КРК ЗОДА, Голова Великої Ради отаманів Запорозького козацтва Д.В. Сухінін

ВЕЛИКА ПОДЯКА БЕРЕГИНІ КОЗАЦЬКОГО РУХУ ЗА ВОЛОНТЕРСЬКУ ДОПОМОГУ

Всеукраїнський штаб операції «Козацький волонтер», колектив Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки ім.Д.І. Вишневецького (Байди), альманаху «Українське патріотичне козацтво», Коордради з питань розвитку козацтва при ЗОДА ЩИРО ВДЯЧНІ КЕРІВНИКУ ПІДПРИЄМСТВА «ПАПІРУС» ВЕЛЬМИШАНОВНІЙ ПАНІ ОЛЬЗІ ГРИГОРОВНІ ЧУПРИНІ за допомогу важливою історичною літературою для читачів! Також вдячні за організацію та проведення цікавих творчих зустрічей та підтримку активної частини міської інтелігенції.
З повагою, керівник закладу, член НСЖУ, автор книг, Дмитро Сухінін (Гора).

НОВІ КНИГИ ДО КОЗАЦЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ

Координаційна Рада з питань розвитку козацтва при Запорізькій облдержадміністрації, Піклувальна рада Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки ім. Д.І. Вишневецького (Байди), МГО «Міжнародний союз козаків «Запорозька Січ» ЩИРО ВДЯЧНІ БАТЬКУ УЧАСНИКА АТО, ВЕТЕРАНУ МВС, УЧАСНИКУ РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ,ЧЛЕНУ КРК ЗОДА ВОЛОДИМИРУ МИКОЛАЙОВИЧУ ЛЮТОМУ, учаснику волонтерського руху з травня 2014-го року за вагомий внесок в книжковий фонд бібліотеки. За останні роки нами створено дев»ять філій, половина з яких знаходяться в бойових підрозділах ЗСУ на передовій!

ІНФОРМАЦІЯ ШТАБУ АТО

Зведення Прес-центру штабу АТО за 21 лютого 2018 року

Протягом минулої доби російсько-окупаційні війська продовжили обстріли позицій української армії з озброєння, яке давно мало б бути відведеним від лінії розмежування.
На Луганському напрямку противник застосував 122-мм артилерію, міномети різних калібрів та озброєння БМП по наших опорних пунктах поблизу Троїцького. З мінометів калібру 82-мм окупанти вели вогонь біля Кримського, Новоолександрівки і Катеринівки. З гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї, загарбники обстрілювали оборонців Луганського, Залізного та Новолуганського, а захисників Майорська — із зенітної установки. Зі стрілецької зброї загарбники провокували наших воїнів неподалік Зайцевого.
На Донецькому напрямку ворог з мінометів калібру 120 та 82-мм і гранатометів вів вогонь біля Водяного та Лебединського, що на приморській ділянці нашої оборони. Зі стрілецької зброї противник обстрілював наші позиції в районі Авдіївки.
Загалом, минулої доби, ворог провів 20 прицільних обстрілів. Унаслідок ворожого вогню троє українських захисників було поранено, ще один отримав бойове травмування.
На жаль, у результаті необережного поводження зі зброєю загинув один український військовослужбовець.

КОЗАЦЬКІ ЦЕРКВИ

Пам’ятки історії, культури, архітектури та археології – німі свідки нашого історичного минулого відображають пройдений народом шлях. Вони матеріалізують його немеркнучі подвиги, розкривають духовне багатство народу і таким чином стають джерелом історичного досвіду попередніх поколінь.

У Славутському районі є чимало мальовничих куточків, які прикрашають Божі Храми – цікаві пам’ятки архітектури. Один з них в селі Старий Кривин. Тут милує око старовинна дерев’яна Свято-Покровська церква, збудована у стилі українського бароко. Це незвичайна архітектурна споруда, яка своєю формою схожа на корабель. Слід відзначити, що вона є характерним зразком волинської школи народної архітектури.

Воскресенська Свято-Покровська церква була збудована у 1763 році Кривинською громадою майстрів-теслярів на кошти князя Станіслава Яблоновського, каштеляна Краківського. Колишній викладач Волинської духовної семінарії у Житомирі М. І. Теодорович у своїй книзі «Історико – статистичний опис церков та парафій Волинської єпархії» писав:

«Церква в ім’я Світлого Воскресіння Христового побудована у 1763 році на кошти князя Станіслава Яблоновського, каштеляна Краківського. Дерев’яна, з такою ж дзвіницею. Начинням достатня. Копії метричних книг та сповідальних відомостей зберігаються з 1769 року. Опис церковного майна складений у 1885 році. Проводи відзначаються у суботу на Світлому тижні».

Маємо інформацію також про те, що Кривинська греко-католицька дерев’яна церква згоріла, через необережність пономаря, на другий день Паски у 1762 році. Тим не менше, вже наступного року, за благословенням луцького й Острозького єпископа Сильвестра Рудницького і за сприяння князя Яблоновського замість погорілого було побудовано новий, теж дерев’яний, храм.

Незважаючи на те, що Кривин знаходився відносно недалеко від Острога, місцева церква в цей час належала до Гощанського греко-католицького деканату.

З початком ХIХ століття Кривинська греко-католицька церква переходить у підпорядкування до Волинської православної єпархії; храм починає влаштовуватися за православним зразком, при чому певні кошти на його відповідне обладнання виділяє княгиня Т. Яблоновська.

Саме ця церква, зазнавши протягом останніх століть несуттєвих змін, стоїть у Кривині й тепер. До середини ХIХ століття кількість православних прихожан Кривинської церкви досягла майже трьох тисяч. У 1806 році з опису церкви стало відомо, що при ній існувала якась дуже стара дерев’яна школа.

А ось і інші цікаві дані про цю церкву, взято із книги «Пам’ятники містобудування та архітектури Української РСР»: «Старокривинська церква дерев’яна, тризуба, триглава, з галереєю по всьому периметру. Квадратний у плані неф ширший бокових зрубів, апсида майже квадратна, бабинець сильно витягнутий». Така форма церкви у ті часи (ХVIII ст..) звалася «кораб». І дійсно вона нагадує корабель, який ніби пливе у зеленому морі.

У бурхливі роки ХVIII ст., часи кріпацтва – населення Старого Кривина, як і населення усієї Волині та Поділля брало активну участь у антифеодальній боротьбі, названої гайдамаччиною. У національно-визвольній боротьбі проти панської Польщі кривинці неодноразово піднімали повстання, приєднувались до військових козацьких загонів, тікали у далекі краї.

Про це свідчать козацькі могили, знахідки козацької зброї та перекази, що збереглися у народі. У одному з переказів йдеться, що польська армія під командуванням Потоцького рухалась на схід, спалюючи на своєму шляху українські міста і села, винищуючи та грабуючи населення.

При наближенні одного з польських іноземних загонів до Старого Кривина жителі села вирішили вчинити опір: вони винесли на дорогу, з обох боків якої був густий ліс, борони і поклали їх гострими зубцями догори, та й ще присипали піском.

Побачивши селян-кривинців, завойовники кинулись в погоню, але їхні коні були покалічені на боронах, і селяни легко розправились з ворогами. Місце в лісі, де за переказом відбулась кривава подія, названа Каліченою, Кривавою долиною.

В ті часи кріпаки-селяни, та й взагалі населення Волині та Поділля, не припиняли виступів проти усього чужого, що нав’язували їм пани-завойовники. Не дивно, що про дерев’яну Старокривинську Воскресну церкву ходить така легенда: задумав князь Станіслав Яблоновський нав’язати своїм селянам-кріпакам уніатського пана і цим примусити мешканців села Старий Кривин ополячитися.

І ось, коли приїхав новий піп то застав на місці церкви порожнє місце. За одну ніч селяни-кривинці розібрали свою церкву і заховали у різних місцях. А коли «Святого отця» з села вигнали, то церква вдруге за ніч з’явилася на тому ж фундаменті. Інші народні легенди розповідають про те, що церкву кривинчани розбирали двічі, охороняючи свій Божий храм від завойовницької ворожої навали.

З часів заснування церкви знаходиться гробниця і пластиця, різьба якої виконана в італійському стилі. Навкруги церкви є такі «опоясання», які слугували для утеплення церкви. І в цих опаясаннях, коли йшла служба Божа, стояли «оглашені» – нехрещені люди, які не мали права заходити в церкву. А спускну ікону принесли жителі з самого Єрусалиму.

Під час громадянської та Великої Вітчизняної воєн селяни ховали ікони в дорогих окладах, виконаних із золота та срібла, в хліви, щоб не грабували.

В роки незалежності України були проведені значні реставраційні роботи за кошти прихожан з Кривина, Нетішина та навколишніх сіл, як всередині Божого храму так і зовні, а у 1997 році були замінені всі куполи і перекрито всю церкву новою жерстю.

А в минулому році на перший день Посту перед Різдвом обновилися ікони «Спасителя» та «Божої матері», які намальовані біля Царських врат з лівої та правої сторін.

За останні десять років церкву було пограбовано чотири рази, з якої винесено цінні чаші, ікони, а також Євангеліє в золотій оправі.

І саме в цій церкві проходила перша посвята козаків Нетішинського козацького полку Хмельниччини у 2009 році. У зв’язку з чим церкві було надано офіційного статусу козацької, а отець Василь став полковим священиком.

Щодо вшанування світлої пам»яті пращурів-героїв Запорозьких козаків

19 -го лютого в Запорізькій міській раді відбулося чергове засідання топонімічної комісії, де за участю представників запорозького патріотичного козацького руху опору, старейшин, науковців, письменників та журналістів було розглянуте питання надання Набережній магистралі ім»я славетного фундатора першої фортеці на Малій Хортиці, першого організатора та очільника Запорозької Січі Дмитра Івановича Вишневецького (Байди).
В ході ділового обговорення, яке інколи переходило в дискусію мною була зроблена доповідь щодо обгрунтування, конкретних пропозицій та подальшого впровадження правильної та своєчасної діяльності в культурно-історичному напрямі виховної роботи та вшанування світлої пам»яті пращурів-героїв козаків через надання їх фамілій вулицям та відомим місцям в Запоріжжі. Враховуючи європейський досвід, приклади аналогічної роботи в Великої Британії, Франції, Германії та інших розвинутих державах бажання громади та активної частини суспільтва, інтелігенції, представників козацьких організацій продовжити цю діяльність на прикладі вшанування доброго ім»я Дмитра Вишневецького (Байди) Координаційна рада з питань розвитку козацтва при ЗОДА, Велика рада отаманів Запорозького козацтва, що об»єднує декілька областей готує програму, частиною якої є питання сьогоднішнього порядку денного. Було звернуто увагу присутніх на вже маючий місце досвід міст Нікополя (вшановуть Івана Сірка), Львову, Холодного Яру Черкаської області, Крут, Чигиріна та інших міст України, де влада проводить масштабні заходи з концертними програмами, виступами артистів, показом бойових мистецтв, народних ансамблів тощо. Такі міста дуже довподоби туристам, краєзнацям, молоді, світовій спільноті, а Львів, наприклад, щорічно отримує до 600000 доларів прибутку. Тому і нам треба продовжувати таку важливу та необхідну діяльність, починаючи з поваги до видатних особистостей, що перемагали та захищали народ саме на нашій землі.
За пропозицію виступили директор обласного краєзнавчого музею Михайло Мордовськой, голова КРК ЗОДА Костянтин Рижов, учасник Революції Гідності Михайло Геращенко, перший начальник штабу легендарного козацького 37-го батальону, учасник АТО полковник Ілля Лапін, Генеральний суддя МСК «Запорозька Січ», командир групи ліквідаторів аварії на ЧАЕС, поковник СБУ у відставці Павло Білан, перший голова Народного Руху україни в Запоріжжі Костянтин Лямцев, рішуче підтримали Роман Авдєєв, Анатолій Шеремет, всесвітньовідомий талановитий майстер скульптор та художник Григорій Мацегора, Віталій Пилипенко (автор герба Запорізької області), член волонтерського штабу області Микола Деркач та інші.
Правильно, що наше звернення було розглянуте демократично з правом виступу всім бажаючим. Було прийняте рішення про широке обговорення питання з громадськістю в райадміністраціях міста за запрошенням патріотично налаштованих представників та фахівців.
Заступник міського голови Сергій Мішок сказав на адерсу Дмитра Івановича Вишневецького (Байди) добрі слова поваги та зазначив, що це була поважна історична людина.
На засіданні також виступили дві чи три людини, що намагалися поставити під сумнів велич подвигу та заслуг славетного отамана, називаючи його «неоднозначной фігурой», з іх виступів легко було побачити нефахівців, а може непідготовлених до серйозної та відповідальної розмови громадян. Але демократичний розгляд питання обумовлює дискусію. Добре, що висловив свою думку голова
Вознесенської райадміністрації Андрій Звягінцев, що вчора активно допомагав в проведенні культурно-спортивного заходу — Масниці в районі.
В цілому можно констатувати початок серйозної тривалої роботи патріотичних козацьких організацій з місцевими органами влади по конкретним напрямам діяльності. Це і встановлення меморіалу чи пам»ятнику Запорозькому козацтву на відповідній площі, подальшу роботу з надання вулицям історичних назв, вшанування світлої пам»яті Дмитра Вишневецького, розробку та прийняття Програми «Запоріжжя-світова духовна столиця козацтва», подальша співпраця з підтримки проведення започаткованими нашим рухом патріотичних акцій, підтримка Першої Національної козацької громадської історичної бібліотеки, розвитку бойових мистецтв та багато цікавих корисним городянам, туристам, підприємцям, молоді справ.
Також після заходу на робочій нараді обласного оперативного штабу було прийняте рішення приймати участь у районних зборах та запросити представників преси та телебачення.
Думаю прийшов час ділової системної та щомісячної спільної співпраці влади з громадськістю. А владні структури повинні зрозуміти, що замовником їх послуг є громада, яка і буде остаточно вірішувати їх подальшу долю.
З повагою, головний редактор альманаху «Українське патріотичне козацтво», член НСЖУ, кандидат наук з державного управління, автор книг, заступник голови КРК ЗОДА Дмитро Сухінін (Гора).

Інформація про роботу в сфері підтримки євроатлантичної інтеграції України

Згідно до спільного відповідного рішення Великої Ради отаманів Запорозького козацтва, ГО «Міжнародний союз козаків «Запорозька Січ», ГО «Запорозький звичаєвий козацький лицарський орден ім. князя Д.І. Вишневецького (Байди), ГО «Запорізький обласний центр сприяння євроатлантичній інтеграції», ГО «Всесвітня генеральна асамблея нащадків козацьких родів», —

створено у Всеукраїнському козацькому середовищі Рух сприяння Євроатлантичній інтеграції України. Вже багато років ми активно проводимо на волонтерських засадах науково-практичні конференції, семінари, роз»яснювальну та культурологічну роботу у вищих навчальних закладах, військових частинах, козацьких організаціях Запорізького краю, роботу,

спрямовану на отримання громадянами правдивої та об»єктивної інформації про НАТО, яке допомогає Україні у військово-політичних, наукових, оборонних та антикорупційних питаннях.

Враховуючи складний характер проведення такої діяльності на сході України козаки-науковці, активісти-волонтери вперше в новітній історіі країни організували проведення Великої Ради отаманів України, Першого та Другого історичних міжнародних Конгресів козацтва, на яких затвердили рішення про підтримку Всеукраїнським козацьким рухом постанов Верховної Ради України, Уряду, Указів Президента України щодо Єроатлантичної інтеграції.

У складі, створеної у 2015-му році Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки, організовано окремий відділ з літературою про діяльність Північно-атлантичного Альянсу в Україні та світі. У дев»яти філіях, що розташовані у військових частинах ЗСУ також має місце та використовується відповідна тематична література про НАТО за допомогою наших активістів.

Враховуючи політичну та громадську важливість такої діяльності для суспільства, України та НАТО, гостру необхідність розширення цієї роботи та протидію інформаційній війні з боку російських окупантів, висловлюю щиру подяку, шановні браття-козаки! Разом до перемоги!

Голова Великої Ради отаманів Запорозького козацтва, кандидат наук з державного управління, член НСЖУ, генерал-хорунжий Дмитро Сухінін

Божествена літургія у Володимирському соборі м. Києва

11 лютого 2018 року, у неділю м’ясопусну, про Страшний суд, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Божественну літургію у Володимирському кафедральному соборі м. Києва.

Напередодні, 10 лютого ввечері, Предстоятель Київського Патріархату відслужив у соборі Всенічне бдіння. Його Святості співслужили настоятель храму протоієрей Борис Табачек та духовенство собору.

За Божественною літургією, у своїй проповіді на тему євангельського читання про Страшний суд, Патріарх наголосив на тому, що у Богові гармонійно поєднуються безмежна любов і абсолютна справедливість. Любов Божа проявилась у Боговтіленні та Його жертовності, а також у тому, що Бог милує і прощає гріхи. А Божа справедливість виявляється у тому, що Бог прощає гріхи лише тим, хто приносить покаяння і хоче звільнитися від гріхів.

«Дорогі браття і сестри! Преподобний Ісидор Пелусіот, святий отець IV століття, один раз сказав: «Любов без правди – слабкість, а правда без любові — жорстокість». Так от у Богові поєднується, з одного боку, любов безмежна, а з іншого боку, правда, справедливість.

У чому виявилась безмежна любов Бога до людини? У тому, що Він будучи Богом, Творцем принизив Себе і народився у вертепі і був покладений у яслах. Творець принизив себе, для чого? Для того, щоб визволити людей від гріха і від смерті, і Він це зробив. І, внаслідок Його неймовірного подвигу, Творець висів на хресті, творіння глузувало над своїм Творцем, кажучи: «Якщо Ти Син Божий – зійди з хреста і ми увіруємо у Тебе». Все це терпів Бог із любові до людини.

У чому виявилась ще любов Божа до людини? Що Він розбійнику, який висів поруч, простив усі гріхи. Мало того, що простив гріхи та ще першим увів у рай. Розбійник, уявляєте собі, першим входить у рай. Про що це свідчить? Це свідчить про безмежну любов, яка забуває, знищує всі гріхи людські. Або візьміть блудницю, яку впіймали в гріху книжники і фарисеї, і привели до Христа, щоб Він засудив її на побиття камінням. Засудив Христос цю блудницю? Ні, а простив їй гріхи і вона виправилась. Також простив другу блудницю, яка прийшла до Нього, плакала, каючись у своїх гріхах, омивала сльозами ноги і витирала волоссям. Гонителя Савла (Павла) простив і зробив великим апостолом. Все це свідчить про те, що любов Божа безмежна, і простягається на всіх і на всі віки.

Але у той же час любов Божа справедлива. І в чому проявляється справедливість Божа? Що Господь не прощає жодного гріха, якщо людина не кається у цьому гріху. І прикладом такого непрощення є другий розбійник, який теж висів на хресті, і був таким же злодієм, як і той, що був праворуч. Чому ж другого не простив? А тому, що другий не каявся» — сказав у своїй проповіді Предстоятель.

Святійший Патріарх пояснив чому остаточний суд називається Страшним, вказавши, що головним критерієм, за яким будуть судити людину є любов до Бога і ближніх.

«Правда Божа виявляється у тому, що Господь буде судити і судить кожну людину. Кожну людину судить Бог і на землі, і після смерті. На землі судить, коли карає за гріхи. І ви можете привести безліч прикладів, коли на ваших очах Господь грішника карає. Правда Божа виявляється в суді, після смерті кожної людини. Бо там теж суд іде, виявляється справедливість Божа по відношенню до кожної людини, але це не є остаточний суд. Є два суди: тимчасовий – після смерті, і остаточний – вкінці світу. І цей суд остаточний називається Страшним. Чому він страшний? А хіба перший суд після смерті, якщо людина попадає у пекло, це не страшно? Страшно, але цей суд не називається страшним, а той називається страшним. Тому що після першого суду можуть бути зміни, зміни через молитву Церкви, через Божественну Євхаристію, в якій омиваються гріхи померлих через опущення часток від просфори у Кров Христову, відпускаються гріхи померлих. А після Страшного суду цього вже не буде. І хто буде засуджений на вічні страждання, коли він уявить, що це є вічність без перемін – оце є страшним. Тому суд і називається Страшний, що він незмінний вже. Будуть судиться Богом на Страшному суді і праведні і грішні. Всі будуть підлягати суду. Але що буде виправданням на Страшному суді для одних і що буде причиною засудження для других? Не віра, а любов. Ось якщо людина має у своєму серці, розумі, у своїй істоті любов, то вона не буде засуджена на вічні страждання. І ви сьогодні у євангельському читанні чули, у чому виявляється ця любов. У тому, що треба відвідувати хворих, ув’язнених, допомагати бідним, і цю любов Бог приймає як любов до Нього. Не як до людини, якій ми допомагаємо, а як до Нього Самого. Тому праведники і кажуть: «Господи, а коли ми зробили Тобі це?» Він каже: «Якщо ви зробили для ближнього, то це означає, що ви зробили для Мене» — відзначив проповідник.

Патріарх Філарет також пояснив, чому любов має таке вирішальне значення у справі людського спасіння: «Чому любов має таке велике значення? А тому, що Царство Небесне, Царство Боже – це є Царство любові, Бог Сам є Любов. І ті люди, які в Його Царстві, теж повинні мати ту ж саму любов. Якщо ти маєш у серці любов, то ця любов є надією на те, що ти будеш у Царстві Небесному вічно. А якщо у тебе немає любові, то як ти можеш жити, існувати серед люблячих? Згадайте притчу Ісуса Христа, який сказав людині, яка прийшла на весілля не у весільному одязі. Він сказав: «Чоловіче, як ти зайшов сюди не маючи одежі?» Це одне й те саме, що сказати: «Як ти не маючи любові прийшов туди, де люблять?». І висновок із цього нам треба робити такий, що будь-який гріх Богом не прощається, якщо людина не кається в ньому. Це ми повинні твердо знати. Але Бог, по своїй любові, прощає будь-який гріх, в якому людина кається» — наголосив Святійший владика.

Святійший Патріарх закликав вірян  змінювати своє життя, приносячи покаяння, щоб досягти Царства Небесного.
«Тому, дорогі браття і сестри, перед Великим постом ми повинні уяснити собі і мати на увазі безмежну любов Божу, справедливий суд і обирати між цим покаяння, каятись у скоєних гріхах. Не виправдовувати себе, а засуджувати себе всередині, щоб ми самі себе засудили, а не чекати, коли Господь засудить. Якщо ми себе засудимо і звернемось до Бога: «Помилуй мене, Господи», то Господь простить нам всі наші провини і дарує нам Небесне блаженне життя» — завершив Патріарх.

Завершилося недільне богослужіння молебнем до Пресвятої Богородиці перед Її іконою «Несподівана радість» під час якого Патріарх Філарет виголосив молитву за Україну, щоб Господь визволив Батьківщину від нашестя чужинців і подав українському народові мир і Своє благословення.

Дивовижні експонати музею історії Києва

Порівняльно нещодавно відкритий в столиці музей міської історії відвідали нещодавно козаки Всесвітньої організації-ГО «Запорозький звичаєвий козацький лицарський орден ім. князя Д.І. Вишневецького (Байди). Спільно з киянами, фахівцями та істориками довго готувався до своєрідної лекції, тому що сьогодні, на моє велике переконання музейна справа для нашого народу як ніколи важлива та необхідна. Важко переоцінити її виховну, навчальну та патріотичну роль. Останні роки в громадянському суспільстві значно зростає інтерес до подій минулого, А в періоди, коли йде боротьба за свободу, з довготривалими бойовими діями, окупацією ворогом частини державної теріторії, за свій політичний стратегічний вибір, демократичні принципи та культурні цінності. необхідність знати правду та дбати про формування поваги до пращурів їх досягнень та перемог є одним з головних завдань козацької старшини та інших патріотичних організацій.
Тому культурно-історична діяльність, відвідання та проведення занять, екскурсій в музеях Укаїни ми вважаємо невід»ємною частиною освітянської роботи.
Приємно, що музей має вигляд сучасної організації виставкового комплексу, з наявністю електроних засобів інформації для бажає ознайомитися більш докладніше з різними періодами існування міста. Приємно, що відвідувачі мають можливість в прямому сенсі доторкнутися до історії ( окремі екземпляри — будівельні матеріали, яким більше п»ятисот років, викладені на стільці, а кожний бажаючий, звичайно з хвилюванням та гордістю може потримати в руках частини будматеріалів за якістю високого європейського гатунку ), що додає колориту та підкреслює високий рівень спеціальних знань наших прадідів.
Творчий підхід ми бачимо у створені картографічних матеріалів де були зображені величезні простори, за поглядами даже тогочасних європейських, візантийських та арабських хроністів поселень слов»ян та згодом одної з самих могутніх європейських держав Київської Руси-України. В музеї не так багато предметів зброї, але це правильно, тому концентрує увагу на культурі, мистецтві, державному управлінні, законах та правилах поведінки, культових пам»ятках ( величезний ідол Перуна та залишки від жертвопринесення ) та віруваннях городян.
Велика кількість побутових предметів яскраво ілюструє достатньо заможне та забезпечене життя в Київі людей та існування середнього класу. Жіночі прикраси — буси, намиста, серебро та золото, посуд та залишки одягу та тканини самі за себе говорять про успіхи в торгівлі та виробництві товарів високої якості.
Вразили й будівельні матеріали, залишки кераміки, облицювання, можливість майстрів працювати з різними матеріалами, комбінувати, використовуючи досвід візантійців, греків, знання арабів та інших народів. Важливо, що експозиції розкривають перед нами декілька епох реалістично показують як розвивалося суспільство, наука, будівництво, мистецтво в різних галузях. Музей даєможливість чітко зрозуміти, що не тільки успішні війни та переможні походи формували українську націю, що безумовно на ті часи було дуже важливо, але без високого інтелекту, спроможності сприймати знання, швидко вчитися, зберігати свої традиції та бути для інших народів прикладом сталого рохвитку не може бути прогресу та світової поваги.
Багато фотографій церков, соборів, монастирів значних розмірів, наявність стародавніх натільних, походних хрестів, священних книг та інших предметів релігійного призначення розповідають про християнське православне життя, толерантність та можливість мирно жити в великому місті. На жаль, після Жовтневого перевороту багато видатних пам»ятників архітектури було підірвано та знищено.
Має місце експозиція про козацьку добу в різні періоди історії Київа, портрети, особисті речі (перначи, шаблі, інші клейноди) дають уявлення про буремні події Національно-визвольної війни Богдана Хмельницького, державницьку діяльність Івана Мазепи, який будував храми, організовував навчальні заклади, був ефективним менеджером та фунадатором багатьох нових корисних заходів.
Ліквідація європейського інституту Магдебургського права знаменовала наступ на привілеї та свободи жителів столиці з боку Російської імперії й такі документи теж не забуті фахівцями, бо повернення до генерал-губернаторів це величезний крок в минуле в організації державного керіівництва, що не допомагало, а суттєво заважало в розвитку міста.
Багато інформації існує про розвиток промисловості ( зразки фотографії, пакувальної тари, товарів фабрик з виробництва продовольчих та промислових товарів), творча та високопрофесійна діяльність місцевих архітекторів, лікарів, письменників ( представлені видання Т.Г.Шевченка, М.М. Коцюбинського ), художників та скульпторів, акторів світового рівня розкривають величезний потенціал можливостей та досягнень тогочасних киян.
Дуже приємно, що талановиті нащадки — фундатори музею, керівництво столиці, наш побратим Віталій Кличко. зробили мешканцям Києва та гостям величезний культурно-естетичний подарунок. Музей яскраво доказав спадкоємність нашої тисячолітньої історії, значну роль досягнень та наявність безцінних для світової цивілізації цінностей, а молоді дав правильний орієнтир на подальший розвиток європейського вектора руху.
За період з 2014-го року по теперішній час навчання, виховні заходи, екскурсії ми щомісячно проводили в різних музейних установах в Запоріжжі та області ( обласний краєзнавчий музей, директор Михайло Мордовськой, Зброї, козацтва. в установах Гуляйпільського, Василівського, Пологівського, Кам»янка-Дніпровського районів, м. Мелітополя, Бердянська Дніпра, Нікополя, Одеси, Кам»янця-Подільського,Львова. Львіва,Чигирина,Хмельницького, Переяславу-Хмельницького. Білгорода-Дністровського та звичайно Києва, особливо. музея Гетьманства).
Впевнений. багато дітей, студентів, молоді, козаків, волонтерів, героїв — наших воїнів сформували свій світогляд на міцному фундаменті отриманих знань та незаангажованої інформації з документів та артефактів — свідків героїчних та драматичних подій різних часів історії України.
Було б непогано подумати про досвід США, де в багатьох установах вхід безкоштовний, а кількість установ в Англії, Австрії, Германії та Франції сягає за півтори тисячі (в нашій країні біля п»ятиста), а кількість відвідувачів доходить до декількох мільонів на рік.
Тому в державних програмах розвитку козацтва та обласних заходах необхідно передбачати відповідне фінансування, уряду дбати про розширення кількості музеїв, беручи до уваги їх величезне значення для національно-патріотичного виховання, вивчення європейської та світової історії та культури.
З повагою,
Голова Ордену, заступник голови КРК ЗОДА
кандидат наук з державного управління Дмитро Сухінін (Гора

NAPA, Calif. (AP) Marshawn Lynch isn't shedding anymore light on his decision to sit during the national anthem before the Oakland Raiders' first exhibition game.Lynch declined to comment on why he chose to sit down Saturday night while the rest of his teammates stood during the anthem before a game in Arizona against the Cardinals.That left his teammates to answer for him on Tuesday after the team returned for its first practice since that game."I'm proud of him," tight end Jared Cook said. "I think it's awesome. Everybody has points of discussion after what Charles Woodson Jerseys happened in Charlottesville just the night before. I think it's important for men in our position to step up and speak on unnecessary situations we find ourselves in as minorities in this country. That's why I'm proud of him."Cook said he hadn't talked to Lynch about his stance and didn't know what specifically he was protesting. Other players who have declined to stand for the anthem have been much more open about their reasons, starting with former San Francisco quarterback Colin Kaepernick, whose protest last year over police brutality and racial oppression made it a major issue in the NFL."We didn't talk to Latavius Murray Jerseys him," Cook said. "I don't know his intentions. I don't know what he wanted to do by it. But I know that guys like Colin Kaepernick have become my favorite football players for doing it."Kaepernick is not on a team this season but the issue remains with Seattle Seahawks defensive lineman Michael Bennett and Lynch both sitting for the anthem last weekend.Bennett has been vocal about Khalil Mack Jerseys his reasons why, citing social injustice. He said his decision was solidified by the violence last weekend surrounding a white supremacist rally in Charlottesville, Virginia, that included the death of a young woman who was struck by a car deliberately driven into a group of counter-protesters.Cook said he has considered an anthem protest in the past and does not rule out doing one this season."As far as the future goes, I don't know. Bruce Irvin Jerseys I don't know," he said. "I know I feel uneasy about the situation going on in this country and have been for Derek Carr Jerseys a while."Raiders coach Jack Del Rio said last season that players should protest on their own time instead of when they are representing the organization.