Архивы рубрики ‘Без рубрики’

На Алеї Слави запорожці вшанували вічну добру світлу пам`ять воїнів героїв прадідів учасників Другої
світової війни, визволителів України від
нацизму

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

8-9 траня ми вшановуємо пам’ять загиблих у війні.

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.

Утверджуючи традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі “не святкуємо, а вшановуємо”, пропонуємо згадувати Другу Світову з акцентом на ролі людей, які боролися проти нацизму. Тому цього року Український інститут національної пам’яті обрав тему “Українці в лавах Об’єднаних Націй перемогли агресора” для інформаційної кампанії. Ми прагнемо розкрити трагічні роки війни через долі та звитяги чоловіків і жінок – уродженців різних куточків України та світу, які воювали у регулярних арміях або були партизанами, служили у допоміжних формуваннях або на передовій, пройшли всю війну або героїчно загинули в боротьбі. Важливо, що хоч би де перебували ці українці та вихідці з України, вони пліч-о-пліч з іншими народами воювали проти нацизму та дістали високі відзнаки країн, у лавах яких вони служили.

Історична довідка

8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Ця дата дає можливість оцінити внесок Українського народу в перебіг і завершення Другої світової війни, підсумувати її масштабні спустошливі наслідки для України, а також винести життєво важливі уроки для нашої держави сьогодні.

Від 1 вересня 1939 року, коли нападом нацистської Німеччини на Польщу і бомбардуванням німецькою військовою авіацією Львова та інших міст війна розпочалася для України, 120 тисяч українців брали участь у двобої з вермахтом у складі Війська Польського. Сотні тисяч українців взяли участь у вторгненні на територію Другої Речі Посполитої у складі Червоної Армії, в запеклих битвах у Фінляндії та в захопленні Бессарабії і Північної Буковини. Українці Волині, Галичини, Західного Полісся, Північної Буковини і Бессарабії в перші роки війни на власному досвіді відчули прискорені заходи радянізації, які обернулися десятками тисяч розстріляних, сотнями тисяч депортованих і арештованих.

З червня 1941 року після вторгнення військ Німеччини та її союзників на територію СРСР уся Україна стала ареною запеклих бойових дій. У складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, став інвалідом.

Українці та вихідці з України перебували у військових з’єднаннях Польщі (120 тисяч), США (до 80 тисяч), Канади (до 45 тисяч). Крім того, до 5 тисяч українців захищали Францію у лавах Іноземного легіону. Після капітуляції прем’єр-міністра Анрі Петена у червні 1940 року в країні розгорнувся рух опору німецьким загарбникам. На боці французьких партизанів воювали українці звідусіль. Серед них – представники передвоєнної еміграції, наприклад, командир загону Осип Круковський. Були також радянські військовополонені і дезертири з військових частин на німецькій службі. Червоноармієць Василь Порик з Вінничини сформував власний партизанський підрозділ. Канадський пілот Пітер Дмитрук став партизаном після того, як в небі над окупованою країною підбили його літак. Обидва, Порик і Дмитрук, героїчно загинули. Задіяні німцями для боротьби з французькими партизанами українські поліцейські цілими підрозділами переходили на бік сил опору. У 1944 році з них було створено два партизанські батальйони: імені Тараса Шевченка та імені Івана Богуна.

8 травня для наших земляків воєнні дії не припинилися, а продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора “Міссурі” було підписано Акт капітуляції Японії представниками цієї країни, США, Китаєм, Великою Британією та СРСР. Від радянської сторони його підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.

Отже, історія кожного з українців та українок, які воювали в Червоній армії, УПА, Війську польському, Французьких, Британських, Канадських збройних силах та армії США – це історія мужності й самопосвяти в ім’я спільної перемоги над агресором.

Відеоісторії про Амета-Хана Султана, Пітера Дмитрука, а також уродженця Дніпропетровська (тепер – Дніпро), рятівника Кракова, Героя України, котрий став прототипом головного героя роману “Майор Вихор”, Євгена Березняка і Михайла Стренка (сержант Корпусу морської піхоти США родом із Лемківщини, учасник бойових дій в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні під час Другої світової війни, що був серед шести військовослужбовців, які підняли прапор США над островом Іодзіма, загинув у бою), створені за ініціативи Уряду та Українського інституту національної пам’яті (режисер Олесь Санін) можна переглянути за посиланням.

8-9 траня ми вшановуємо пам’ять загиблих у війні. Це стосується не лише військових-визволителів та учасників національно-визвольного руху, а й усіх жертв нацизму та сталінізму. Жертовність нашого народу у боротьбі за визволення Європи та подвиг українців мали визначну роль у Другій світовій війні. Наш внесок у здобуття перемоги антигітлерівською коаліцією над нацизмом неоціненний. Українці завжди прагнули миру та добросусідських відносин з іншими народами. Водночас ми завжди готові відстоювати незалежність та територіальну цілісність своєї держави.
Сьогодні ми докладаємо максимум зусиль задля подальшого зміцнення обороноздатності України, розвитку національних Збройних сил та повернення окупованих агресором територій нашої країни. Під час Другої світової війни наші батьки здійснили неоціненний подвиг і ми не маємо права зганьбити їхню пам’ять.

Згадаємо усіх борців проти нацизму 1939-1945 років, усіх Героїв, які у жорстокій боротьбі за нашу з вами гідність 2014-2019 років поклали свої голови за наше майбутнє, котрі відтепер постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками.. Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!». Хай пам’ять всіх загиблих захисників України та невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Посольство Сполучених штатів Америки в Україні вшановує світлу пам”ять всіх борців з нацизмом у Другій світовій війні

🇺🇦 Ми разом з українцями згадуємо і вшановуємо внесок і жертву всіх, хто доклав зусиль до дій Антигітлерівської коаліції задля знищення нацистської напасті під час Другої світової війни.

🇺🇸 We join Ukrainians in remembering and honoring the contributions and sacrifices of all those who participated in the Allied effort during World War II to successfully defeat the scourge of Nazism.

Вітаємо з нагородженням Костянтина Рижова

Медаллю Гетьмана України Івана Степановича Мазепи, за поданням Великої Ради отаманів Запорозького козацтва нагороджено Голову Координаційної Ради з питань розвитку козацтва Рижова Костянтина Анатолійовича! Щиро вітаємо
із високою оцінкою діяльності в сфері національно-патріо-
тичного виховання молоді та з нагоди п”ятої річниці з дня
створення Запорозького козацького патріотичного руху опору
агресорам і окупантам.
Рішення про нагородження було прийнято Головою ГО “Все-
світня генеральна асамблея нащадків козацьких родів”, го-
ловою Родини Мазеп, шановним Ігорем Всеволодовичем Ма-
зепою в Києві на початку квітня. Мав честь урочисто вручити
пану Костянтину в Запорізькій ОДА, де багато років тому починалася новітня історія боротьби за віру та волю, неза-
лежність України.
З повагою до побратима,
Заступник голови КРК ЗОДА Дмитро Сухінін (Гора)

International Conference on Security Issues in Vilnius

Ukrainian Cossacks, scientists and political scientists took part in the 5th International Conference on Security Issues in the capital of Lithuania – Vilnius.
For many decades, the democratically developed countries of the world, the United Nations, the European Union, the North Atlantic Alliance have been pursuing a coherent, consistent policy of peace and sustainable development.

Escalation’s lack of tension, nuclear apocalypse, the deployment and implementation of shameful plans by terrorist organizations, authoritarian and dictatorial systems against the confinement of foreign territories, mass murder of people, the localization of armed conflicts, the resolution of disputed issues through peace talks remain one of the main directions of global action, European Institutions.

Two world wars that claimed the lives of ten millions of people, and hostilities unfolded on an unprecedentedly huge territory, with hundreds of millions of refugees, wounded, mutilated physically and morally innocent women, children, citizens of dozens’ countries, never have to repeat.

It is the respect for democratic rights and freedoms, the desire to live in a world where human values prevail, the national’s will, the right of speech’s freedom and conscience are the driving forces for the implementation of plans for the preservation of peace and stability in Europe. Therefore, in the context of such a paradigm of consistent action in various capitals of the world, scientific and socio-political measures are being undertaken to combine efforts for confronting manifestations of aggression, either by the endeavor of armed forces, the occupation of another’s territory, or intimidation of solving international issues.

Today, as never before, in Europe, again “was burned with war.” The irresponsible, aggressive actions of Moscow significantly aggravated the military-political situation. Illegal annexation of the Crimea, part of a sovereign state of Ukraine, a hybrid war on the east and Donbass, the resuscitation of the cryptic shameful ideas of imperial domination, the subordination of Ukrainians and many publics, the expansion of military presence in the world, the proliferation of rocket technology, the conduct of exercises with many hundreds of thousands of troops, assistance to dictatorial systems became the main themes of the 5th International conference, where, at the invitation of the leadership of the Lithuanian Riflemen’s Union, representatives were Ukrainian Cossack organizations – the Zaporozhian Cossack Patriotic Movement of Resistance – the Great Council of Hetmans of the Zaporozhian Cossacks, the International Union of Cossacks Zaporizhzhya Sich, the Zaporizhzhya Regional Center for the Promotion of Euro-Atlantic Integration, and the Movement for the Promotion of Territorial Defense of Ukraine SS (Svyatoslav Stetsenko) brings together sworn brothers from many regions of our country, public analytical research centers.

One of the important topics of the discussion was the question of the relevance of preparation for the defense of the country with the participation of citizens, public patriotic formations, such as the powerful organization of Lithuania – the Riflemen’s Union.

For us, the experience of our great-fought sister is important for many reasons, including serious support from the state, the unification of all organizations with a unified leadership and work plan, which is very important from a military-political point of view during combat operations. And joint exercises with the Ministry of Defense, army units, educational, military training, and national patriotic education give serious consideration to a successful struggle with the occupants. It should be emphasized that it is the “forest brothers”, as at one time our rebels conducted a long-lasting struggle against the invaders of Lithuania during the Second World War, and the foundation itself was founded almost one hundred years ago.

It is very pleasant that at the beginning of the international conference, the audience had the honor of listening to the video of the conversation with the greetings of the President of Lithuania, Dalia Grybauskaitė, who emphasized the importance of the event. So, the importance of attracting young people, all those who wish to study methods and methods of protecting their native country, strengthening work in relation to unfriendly and dangerous the actions of Russian politicians, achievements and issues were discussed by the head of the Riflemen’s Union, general, highly regarded Mr Gintaras Koryzna.

The well-known and respected General Egon Ramms from Germany, who served for many years in NATO, spoke with strong analytical conclusions and a high profile speech.

With the knowledge of the intricacies and causes of the escalation of military conflicts in Europe, Africa, the Middle East, with the skillful use of maps, the spread of appetites and the presence of Russian troops, the possible directions of their actions for the deployment of their bases thousands of kilometers from their territory showed with skillful use of maps. Increased military exercises using heavy equipment, fighter jets, bombers, rocket launchers, hundreds of tanks and armored personnel carriers near the borders of independent countries of Europe, NATO members, and the development of so-called defense against a possible attack from the west, the demonstration of cartoons and rhetoric against short-sighted threats and irresponsible Moscow businessmen from politics put new tasks not only to the armies, to the Alliance, but also to the public of the countries of the free world, first of all in Europe. Only defense capacity building, timely preparation, and citizen support for government policies will be a guarantee of success in case of aggravation of the situation.

Also, our compatriot, expert in defense analysis Lyubov Tsybulskaya presented concrete reports on the concrete examples of the danger from Moscow’s aggressive policy towards Ukraine, the further escalation of the conflict, the non-fulfillment of the Minsk agreements, the occupation of the Crimea as a method of pressure and intimidation of the international community, subjugating a deep analysis of the opponent’s action against the expansion of the information war against Ukraine,
dissemination of false, dirty and biased information about events in the east of the country, on the Donbass, in the Crimean peninsula occupied by Moscow. The need to combat such methods was also the leit-motif of her speech. Specific examples, good knowledge of the aspects of the hybrid war, the characteristics of the forms and methods of agents of the influence of anti-Ukrainian forces made the report one of the best.

Chister Mikhelsson is the Ambassador of Finland in Lithuania, who reminded those present of the terrible times of the Winter War of 1939-1940, when several hundred thousand Red Army forces ordered by the dictator, head of Stanlin’s totalitarian regime, on the basis of a lawless plot (the so-called Molotov Pact -Ribbentropp), concerning the division of spheres of influence (occupation) tried to arrange a Fake revolution in Finland, bombed, pressed with tanks, “throwing” shells of the brave few, but highly professional defenders who, together with the Finnish army, did not create territory of another so-called “communism”. He drew attention to the analogy in Russian politics, gave an example of his relatives, who also learn to defend their native land.

Deputy Minister of Defense of the Republic of Lithuania Mr Giedrimas Jeglinskas, the chairman of the Constitutional Court of Lithuania, Professor Dr. Dainius Zalimas gave interesting speech, who devoted a lot of time to questions of morality, legal regulation of citizen relations and service in the army, drew attention to the fact that the protection of the state honor, law and sacred duty of man, many speakers heard the correct idea about the possibility of defending their native land without weapons in other forms, an important, in my opinion, was the idea of ​​education and protection “in the brains” as well allegory, revealing the meaning of – love for their land, honor, conscience, belief in the rightness of their actions on the basis of knowledge of historical truth and the realities of the world.

Taking into account the holding of the third historic International Congress of the Cossacks in Zaporizhzhia, the active participation of the Lithuanian delegation, I also had the honor to speak at the conference and tell about our struggle for faith and freedom of Ukraine, the Revolution of Virtue, Operation Dozor, Interception, Kozatsky volunteer “, organization of movement of information resistance to aggressors and occupiers, measures of defensive character and ideological work, national patriotic education. I was stressed that the heroes-volunteers went to the front to defend their native land with weapons, the units and units of the Armed Forces of Ukraine, the National Guard, and the special forces of the SBU were quickly completed. Thanks to the timely actions of patriotically minded citizens, decent government officials, intellectuals, clergy of the UOC-KP, young people were thwarted by repeated attempts by bandits and titushki to seize power in Zaporizhzhya, Dnipropetrovsk and other oblasts in order to carry out shameful plans for the formation of so-called fake “ZNR”, “DNR “, the further occupation of the territory of our country and the declaration of a shameful mythical uncontrolled gray zone” Novorossiia “. I also thanked all our artists, writers, scholars, historians, journalists who spoke, wrote the truth about the unlawful aggressive actions of the enemy, as during the years of the Ukrainian Revolution, they called for the fight against terrorists, speaking brightly and talented about the battles and feats of the Zaporozhian Army, the Cossacks Sichovyky UNR, Ukrainian state, Insurgent movement, fighters and commanders of the present time. Unlike NATO members, we are in a difficult position regarding our right to faith. The Moscow church is also actively opposed to the creation of a single Local Autocephalous Orthodox Church in our country, using dishonest dirty ways to slow down the process, to insult the feelings of Ukrainian believers, with the help of the assassin and various invaders, oppresses and intimidates people and the Ecumenical Patriarch Bartholomew.

The adventurous advocacy through satellite TV and other means in which the Moscow “kermanichi” invests millions of dollars in conjunction with selling politicians and disguised “Yunukovtsi” in the power structures on the ground, public organizations are trying to prevent the state from moving to a normal well-off life.

In the West, thanks to huge bribes for radical politicians and their parties, Moscow tries to test new technologies for influencing citizens and their right to choose. Therefore, joint cooperation, assistance in the fight against invaders and terrorists from friendly democratic European countries is very important for us, and our experience of countering gangsters will also help to find out to colleagues the weak and strong sides of the invaders who are not so far from the West.

It is good that Volodymyr Yatsenko, Ambassador of Ukraine in Lithuania, actively participated in the conference with his colleagues, who warmly congratulated our delegation and supported the abstracts of speeches.

According to our decision to the colleagues of Vytautas Zymancius, the Versions of the Order of Dmitry Vyshnevetsky were presented, my author’s work – the book “Fiery Dews” about the latest military-political history of the Zaporozhian Cossacks and the first historic issue of the national publication of the almanac “Ukrainian Patriotic Cossacks.”

With interest and respect, the magazines about the activities of the Union of Sagittarius titled “Trimitas”, which was the subject of our third Congress of the Cossacks, were presented to us. I want to emphasize with particular respect the participants and organizers of the international conference are putting on the veterans of the liberation movement and the participants of the struggle for the independence of the Republic of Lithuania.

Many elderly people were invited to the conference, including those who had experienced persecution by the NKVD and the Bolsheviky during the occupation and the post-war period when thousands and thousands of patriots, soldiers, intellectuals, scholars were executed and sent to Siberia where inhuman conditions were in the terrible GDC (the General Directorate of the camps), in the hall, by the forces of local historians and ethnographers, a huge photo exhibition about the century of Lithuanian Independence, peaceful life, the seizure of the republic by the Moscow horde, emigration, youth scouts’ organizations, the struggle of the underground and the Riflemen’s activity, were interesting for the audience to speak with living witnesses and participants in the stormy events of the confrontation with the Soviet aggression. Invited were also military and youth from educational institutions with an intensive study of military affairs.

 

I sincerely thank all the speakers and organizers of this important issue, including how many experts have emphasized in support of Ukraine’s struggle for freedom and Independence of a recognized, necessary and venerable event!

 

Sincerely,

 

Head of the Atamans’ Great Council of the Zaporozhian Cossacks,

Candidate of Science in State Administration,

Military historian, the head of the Cossack resistance movement from 2014 till 2017,

author of the book Dmitry Sukhinin (Gora)

 

Zaporizhzhya 

20.11.2018

Міжнародний союз козаків “Запорозька Січ” щіро вітає з Днем народження в День Незалежності похідного отамана Дмитра Сухініна! Бажаємо щастя, міцного здоров”я, перемог в усіх справах, добробуту та злагоди в родині!

Програмі розвитку козацтва в Запоріжжі – бути!

Шановні колеги науковці, історики, освітяни! Побратими запорозького козацького руху!
В квітні цього року нами створена незалежна громадська козацька робоча група з приводу створення та реалізації першої в історії Запоріжжя Програми розвитку козацтва. Аналогічна Програма вже працює завдяки підтримці депутатів Запорізької обласної ради, прийнята на три рки.
Так склалося історично, що місто не мало такого важливого, на наш погляд, плану дій, хоча за останні часи необхідні нормативно-правові акти державного рівня вже прияйняті.
Наприкінці серпня ми вирішили оприлюднити наші пропозиції, проект програми направити депутатам Запорізької міської ради та фахівцям міськвиконкому.
В проект програми увійшли питання збереження культурно-історичної спадщини, вшанування пам”яті героїв – козаків, захисників України сьогодення, проведення наукових та громадських заходів, допомоги сім”ям загиблих героїв АТО,організація волонтерської справи, туристична та екскурсійна діяльність, співпраця з навчальними закладами,
козацької громадської історичної бібліотеки, поширення серед молоді літератури про звичаї та традиції козаків, про сучасну війну за незалежність України, підтримки письменників та журналістів, інформаційних всеукраїнських видань, бойового мистецтва козацького бою, проведення всеукраїнських національно-патріотичних акцій – “Вшануймо українську історичну літературу”,”Молоді про українську армію”, “Вшануймо могили пращурів-героїв козаків” та інші.
Також до проекту Програми увійшли питання подальшого надання вулицям міста історичних назв, наприклад, Дмитра Вишневецького (Байди) тощо.
Запрошуємо всіх бажаючих надавати пропозиції щодо доповнення проекту Прграми розвитку козацтва в м. Запоріжжі під назвою – “Запоріжжя-світова духовна столиця козацтва”.
В роботі робочої групи приймають активну участь Ілля Лапін, Георгій Шаповалов, Михайло Мордовськой, Микола Фролов, Віктор Банах, Костянтин Лямцев, Григорій Мацегора, Олександр Притула, Костянтин Рижов, Володимир Лютий, Микола Говоруха, Павло Білан, Олександр Зубченко.
Вважаємо, що питання давно треба вирішити, підійти системно та за допомогою громадської думки, письменників, журналістів, старшини, волонтерів, учасників бойових дій, підприємців.
Впевнені, що Програма надасть нові можливості показати Запоріжжя – колиску козацтва, першу Січ та багато інших важливих для нашої країни та Європи історичних подій як нашим співвітчизникам так і гостям зі всього світу.
Пропозизії прошу направляти на ел.пошту bulavadmitro@gmail.com
З повагою, голова робочої групи Дмитро Сухінін (Гора)

ЗАПОРОЗЬКІ ЗАВОДЧАНИ-ФРОНТУ БОРОТЬБИ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

НВК “ІСКРА” ПРОДЕМОНСТРУВАЛА ПРЕЗИДЕНТУ УКРАЇНИ ОСТАННІ УНІКАЛЬНІ РОЗРОБКИ: ПОТУЖНІ РЛС, КОНТРБАТАРЕЙНІ РАДАРИ ТА СТАНЦІЮ РЕБ

На підприємстві ДК “Укроборонпром” КП “НВК “Іскра” відбулась демонстрація унікальних розробок у сфері радіолокації та радіоелектронної боротьби, які призначені для посилення Збройних Сил України.

З останніми розробками підприємства, під час свого робочого візиту у Запорізьку область, особисто ознайомився Президент України Петро Порошенко.

“Внесок кожного з вас в обороноздатність країни не менший, ніж внесок солдата на передовій, внесок дипломата, який забезпечує світову коаліцію на підтримку України”, – сказав Президент колективу підприємства.

Фахівці “Іскри”, яке є ключовим підприємством кластеру радіолокації, зв‘язку та РЕБ “Укроборонпрому”, виготовили та наразі проводять випробування одразу чотирьох станцій. А саме: контрбатарейного радару 1Л220УК, високомобільного радару метрового діапазону радіохвиль МР-1, автоматизованого комплексу радіоперешкод “Мандат” та мобільного 3D оглядового радіолокатору 80К6Т, що демонструвався на минулорічній виставці “Зброя та Безпека”.

Контрбатарейний радар 1Л220УК призначений для розвідки позицій артилерії противника. Він фіксує на відстані десятків кілометрів точне місцезнаходження ворожих гармат, мінометів, реактивних систем залпового вогню, а також ракетних комплексів протиповітряної оборони та тактичних ракет.

Це дозволяє отримувати точні координати для удару у відповідь, а також проводити коригування вогню власної артилерії. Окрім того, 1Л220УК веде стеження за повітряним простором, маючи можливість фіксувати безпілотники противника.

1Л220УК, за своїми можливостями, значно перевищує контрбатарейні радари які зараз знаходяться на озброєнні Збройних Сил України.

Високомобільний радар метрового діапазону радіохвиль МР-1 – спеціальна радіолокаційна станція, призначена для виявлення в автоматичному режимі повітряних цілей на дальності понад 400 км. Головною особливістю МР-1 є здатність “бачити” літаки, які виготовлені за технологією “Стелс”, в тому числі, перспективні винищувачі п‘ятого покоління.

Автоматизований комплекс радіоперешкод “Мандат” – призначений для моніторингу та заглушення зв‘язку противника на частотах від 1,5 до 1000 МГц, що дозволяє надійно подавити зв‘язок, в тому числі цифровий та шифрований, паралізувавши систему управління противника.

Мобільний 3D оглядовий радіолокатор 80К6Т – призначений для видачі цілевказівок засобам ППО та може працювати з усіма зенітно-ракетними комплексами, які стоять на озброєнні Збройних Сил України. Окрім того, потужні можливості радару дозволяють його використовувати, як інформаційну ланку у підрозділах Повітряних сил України.

Головною особливістю 80К6Т стала цифрова фазована активна решітка. Ця технологія дозволяє виявляти та супроводжувати цілі з надвисокою точністю. При цьому, завдяки тільки одній станції виконується одночасне вимірювання положення цілі одразу за трьома координатами: дальності, азимуту та висоти.

Окрім того, на КП “НВК “Іскра” зараз ідуть розробка ще двох виробів: спеціальної радіолокаційної станції ДВ1, що призначена для створення суцільного радіолокаційного поля вздовж кордону України, та контрбатарейного радару нового покоління “Мангуст”.

“Ви зробили неможливе – в такі короткі терміни відновили виробництво. Там, де виробництво залишилося на окупованих територіях, ви врятували документацію, врятували досвід. Прийняли до себе в колектив конструкторів. І все зробили для того, щоб обороноздатність держави не була меншою. Ваш внесок в обороноздатність країни надзвичайно великий”, – сказав Петро Порошенко та подякував колективу за самовіддану роботу.

18 травня відбулося чергове засідіння КРК ЗОДА

Сьогодні в будівлі Запорізької обласної державної адміністрації відбувся науково-практичний круглий стіл на тему «Національні бойові мистецтва. Шляхи розвитку», присвячений 20-й річниці створення першої в Україні дитячо-юнацької спортивної школи «Спас».
В програмі круглого столу розглядалися питання щодо надання муніципальній дитячо-юнацькій спортивній школі «Спас» спортивного та офісного приміщення в одному з центральних районів міста Запоріжжя, абоб на острові Хортиця.
Створення на базі муніципальної ДЮСШ «Спас» міжнародний козацький центр національного бойового мистецтва «Спас».
Створення міської багаторічної програми підтримки і розвитку рукопашну «Спас».
Підтримування заходів Всеукраїнської федерації «Спас» та муніципальної ДЮСШ «Спас» місцевого, національного та міжнародного рівнів згідно календаря в місті Запоріжжя, оскільки ці заходи несуть характер не лише спортивний, виховний але і національно-патріотичний.

250-річчя Коліївщини!

– Давайте попервах визначимось із самим феноменом: хто такі гайдамаки?

– Гайдамак – це слово, яке з’являється в історичних документах на початку XVIII століття, походить від османо-турецького слова «нападати, шарпати». Тут вже з’являється певний контекст – те, чим займалися перші гайдамаки, про яких згадують османські, польські, українські джерела. Це нападники, які живуть у степу. На думку найбільш авторитетного, з моєї точки зору, фахівця історика Володимира Мільчева, перші висідки гайдамаків були у нижній течії річок Інгул і Південний Буг. На початку XVIII століття це була така сіра зона, де сходилися кордони одразу трьох держав: Російської імперії, Речі Посполитої та кочів’я Ногайської Орди, яка була одним з васалів Османської імперії.

– Мабуть, варто уточнити, що це було прикордоння не безпосередньо Російської імперії, а Війська Запорізького.

– Так, Гетьманщини й Війська Запорізького низового, Запорізької Січі.

– Це було дві різні адміністративні одиниці?

– Так, вони географічно були рознесені. Запорізька Січ і вольності – це пониззя Дніпра, а Гетьманщина – Наддніпрянська Україна і Лівобережжя.

– І тут, у сірій зоні, купчилися гайдамаки.

Cеред гайдамаків здебільшого перебували козаки, яких здихалися з самої Січі

– Ми навіть точно не знаємо про етнічний і соціальний склад перших «куп», як ви їх називаєте. Очевидно, що там були кримські й ногайські татари, були втікачі із Запорозької Січі. І взагалі, у документах Запорозького коша вже середини XVIII століття пишуть, що серед гайдамаків здебільшого перебували козаки, яких здихалися з самої Січі. Вони займалися якимись нечесними промислами, і їх звідти вигнали.

Крім того, це територія традиційних риболовецьких промислів, якими так само займалися і татари, і вихідці з Ліво- й Правобережної України. Це був сезонний бізнес, сезонне заробітчанство – коли наставали перерви, то люди йшли.

Історик Олексій Сокирко
Історик Олексій Сокирко

– Гайдамацтво ніколи не асоціювалося з риболовлею.

– Ці грабіжники, хто займався сезонними промислами, їх називали аргати – заробітчани, які їздили до Криму і в пониззя Дніпра на видобуток солі й на вилов риби. Умови там були дуже екстремальні, і ці люди звикли до всього у своєму житті, і вони дуже часто не гребували розбоєм.

Маса аналогів у Європі, у буферних зонах, де було таке заробітчанство.

Взагалі, гайдамаки дуже мені нагадують флібустьєрів – піратів, які діють на суходолі

Взагалі, гайдамаки, які замінили харцизів XVII століття, так називався степовий грабіжницький промисел, дуже мені нагадують флібустьєрів – піратів, які діють на суходолі.

– Тобто, гайдамаки – це сухопутні пірати. Усі ці корсари і флібустьєри нападали на торговельні кораблі, на портові багаті міста. А на кого нападали гайдамаки?

– А тут те саме. Якщо подивитись географію, то це усі міста й містечка, які входили до периферії гайдамацького світу, а він йшов від гирла Південного Бугу на Заході й до кордонів із Військом Донським на Сході. Гайдамацькі купи діяли й у Приазов’ї, й у Слобідській Україні. Всі місця, які входять у цю периферію – об’єкт здобичництва. Також через степ їздили купецькі каравани, їздили дипломатичні кур’єри. Словом, грабувати можна було кого завгодно – хто попадався під руку.

– Ви провели аналогію з піратами. Даруйте, але я не знаю прикладів, щоб вони здіймали якесь повстання. А гайдамаччина – це якісь періодичні напади, грабунки… аж тут ці ж люди збурили повстання.

– В історії флібустьєрства і корсарства була маса прикладів і феноменів. Наприклад, алжирські пірати були самоврядною державою на морі, непідконтрольною ні турецьким султанам, ні алжирським намісникам, з якими дуже довго не могли дати собі раду держави Середземномор’я.

– Франція дала раду в ХІХ столітті.

– Була вже нарізна артилерія і стабільна берегова охорона, і морська розвідка. Те саме було і з піратством у Південно-Східній Азії, яке скінчилося ще пізніше. Тому гайдамаки не були винятком. Згадаймо, як британська корона використовувала своїх флібустьєрів, які ставали каперами на час війні з Іспанією.

– Їм давали дозвіл воювати – як приватній людині, яка іде на королівську службу.

– Так, вони й називалися приватіри. Тут, якщо воювати без ліцензії, означає бути піратом і за це чекала шибениця. А коли є королівський патент – людина стає офіцером, її кораблям надають притулок на узбережжі, зобов’язані надавати боєприпаси, продовольства, лікувати поранених і так далі.

– Повертаючись до гайдамаків, чому так сталося, що це здобичництво раптом 250 років тому переросло у таке велике повстання?

– Як для самого здобичництва і тих людей, які цим займалися, так і для цього повстання були передумови. По-перше, погана контрольованість цієї зони Північного Причорномор’я. По-друге, це фактор Правобережної України, яка з часів козацької революції так і не стала стабільним регіоном. Річ Посполита, Туреччина й Росія, разом з козацькими гетьманами настільки довго її ділили у XVII столітті, що вона лишилася не зовсім розділена і на початку XVIII століття.

Після того, як турки відмовилися від Правобережжя, там почався розділ кордонів між Польщею та Росією. Він тривав дуже довго, і Польща, отримавши Правобережжя у свої володіння, розпочала другу колонізацію. А з другою колонізацією цього регіону повернулося шляхетське землеволодіння, проблема рент і відкупів – весь цей клубок соціально-економічних проблем, який свого часу призвів до Хмельниччини.

Ось відповідь щодо передумов гайдамаччини. Звичайно, гайдамаки не були військово-політичною силою на рівні з козацтвом XVII століття. Державотворчою силою вони аж ніяк не були, у них не було такої еліти, котру мало козацтво в часи Хмельницького. Але для того, щоб очолити соціальний вибух Правобережної Київщини і Східного Поділля, їхніх сил було цілком достатньо.

Пам’ятник ватажку українського гайдамацького руху, одному з керівників Коліївщини (1768) Івану Гонті, в районному центрі Христинівка, Черкаської області, 24 жовтня 2009 року
Пам’ятник ватажку українського гайдамацького руху, одному з керівників Коліївщини (1768) Івану Гонті, в районному центрі Христинівка, Черкаської області, 24 жовтня 2009 року

– А що саме стало причиною вибуху?

– Безпосередньою причиною стала політична й соціальна нестабільність у Речі Посполитій. Під час правління останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського ця країна доживала останні десятиліття своєї історії. Напередодні повстання король видав едикт про віротерпимість, зрівнявши в правах вірних усіх християнських конфесій.

Це викликало категоричний спротив ортодоксальної католицької шляхти, яка на Поділлі у місті Бар скликала конфедерацію – військовий союз шляхти, який вимагав детронізації короля і присяги місцевого населення на вірність цьому союзу, який вже мав обрати нового правильного монарха.

Вчинені конфедератами насильства, нестабільність, військові постої, грабунки, ґвалтування здетонували той ворох проблем, який існував би і без гайдамаків.

– Якщо Барська конфедерація – це повстання, то Коліївщина – антиповстання проти Барської конфедерації?

– Конфедерації в праві Речи Посполитої – це законний опір монарху, який врегульований певними правовими нормами, законам й традиціями. А гайдамаччина – це бунт, який так трактували усі протиборствуючі сторони. Навіть треті сторони, які не були членами конфлікту, Запорозька Січ або Османська імперія, по кордонах якої гайдамаки неодноразово проїхалися, так само ставилися до їхнього виступу як до бунту черні.

– Наскільки велику роль у цьому повстанні зіграла Російська імперія? Відомо, що Максим Залізняк посилався на золоту грамоту цариці Катерини ІІ. Чи була ця грамота? І чи інспірували це повстання з російського боку?

Якби не внутрішня слабкість Речі Посполитої, якби не той громадянський конфлікт – ніякої Коліївщини не було би

– Якби не внутрішня слабкість Речі Посполитої, якби не той громадянський конфлікт – ніякої Коліївщини не було би. Її би придушили дуже швидко. А Росія якраз готувалася до Першого поділу Речі Посполитої, який розпочнеться з придушення як Барської конфедерації, так і Коліївщини. Російська монархія подасть руку допомоги своєму брату королю Станіславу Августу, який не зміг впоратися із внутрішньою ситуацією, з цим неконтрольованим вибухом, і введе війська.

– Російські війська увійшли на територію Речі Посполитої, щоб боротися проти конфедератів? Бо учасники Коліївщини їх зустріли з ентузіазмом – мовляв, «наші» прийшли.

– На початках – так, бо це була допомога з православного боку. Ці війська очолив майбутній малоросійський генерал-губернатор Михайло Кречетніков.

І в 1768-му Росія скористалася ситуацією, щоб посилити нестабільність і зробити гайдамаків живим полум’ям – таким гарячим буфером

Росія вже один раз так скористалася ситуацією у Речі Посполитій у 1734 році, коли помер польський король Август ІІ. Постало питання про спадкоємця, і Росії йшлося про те, щоб посадити на престол свого ставленика. Тоді на Волині, на Правобережній Київщині, вибухнуло так зване повстання гайдамаків під проводом сотника Верлана – це такий попередник Івана Гонти, одного з керівників Коліївщини.

І в 1768-му Росія скористалася ситуацією, щоб посилити нестабільність і зробити гайдамаків живим полум’ям – таким гарячим буфером, який би зміг відтіснити війська конфедератів і придушити активність Барської шляхти. Після того, як мети було досягнуто, гайдамаків взяли на штики з одного боку коронні війська, з іншого – російські.

– То чи була ця золота грамота Катерини ІІ?

Кинути якусь іскру нестабільності було достатньо для російської зовнішньої політики, і ця ставка зіграла

– Було розслідування. За свідченнями Максима Залізняка, він її отримав у Мотронинському монастирі у тамтешнього настоятеля Мельхиседека Значко-Яворського. Але у будь-якому випадку для нас важливо, що це середовище хотіло вірити в її існування. І така грамота могла існувати навіть у вигляді фальсифікату. Такі повстання селянських і козацьких мас дуже часто марили подібними міфами.

Я впевнений, що Петербург не надсилав реальних документів. Це було не те середовище, яким можна було управляти, це було нереально. Але кинути якусь іскру нестабільності було достатньо для російської зовнішньої політики, і ця ставка зіграла.

– У гайдамаків у період Коліївщини була якась політична програма? От вони повстали, захопили Умань, а що вони планували далі?

У цього повстання не було очільників, які б мислили політичними категоріями

– Саме у цього повстання не було очільників, які б мислили політичними категоріями. Єдине, на що вони спромоглися у тих місцевостях, які вони контролювали, змушували місцевий люд присягати собі на вірність – як спільноті, як війську. Це було приблизно те саме, що робили перші козацькі повстання в Речі Посполитій ще наприкінці XVI століття.

Очільники гайдамаків не були державниками. Просто українська історіографія у діаспорі зробила з них такий символ

Очільники гайдамаків не були державниками. Просто українська історіографія у діаспорі зробила з них такий символ. Якщо у радянській історіографії вони стали символом класової боротьби, то у діаспорній – символом боротьби за власну державність, хоча цю державність там важко побачити навіть під мікроскопом.

– Справді, гайдамаки гарно лягли як у радянський історичний дискурс, так і в український національний.

– Ну так, і Шевченко добре ліг у цей дискурс – і там, і там.

Т. Шевченко «Гайдамаки», Харків, 1918 рік
Т. Шевченко «Гайдамаки», Харків, 1918 рік

– До речі, Шевченко не любив Катерину ІІ, але він цей міф обігрує, ніби була золота грамота і що гайдамаки царську копійку показували, як певний пароль. Чому він так оспівував гайдамаків?

У Шевченка це поєднання сакрального національного з чимось жахаючим. Це природа романтизму, митець мислив такими категоріями

– Для нього це був вияв народного духу – козацтва, коли козацтва вже немає. У Шевченка це поєднання сакрального національного з чимось жахаючим. Це природа романтизму, митець мислив такими категоріями.

Йому потрібно було показати дуже привабливі й страшні контрастні речі, поєднані в одних образах. Гайдамаки ідеально для цього надавалися.

– Наскільки правильно через поему «Гайдамаки» сприймати гайдамацьке повстання?

Для Шевченка «Гайдамаки» – звернення до сучасників, до людей першої половини ХІХ століття: ось, до чого нас довів період бездержавності. Це просто художнє осмислення

– Я думаю, що через літературу взагалі важко сприймати історію. Але більшість людей так сприймає. Безумовно, там є маса історично достовірних речей, деталей навіть. Але для Шевченка «Гайдамаки» – звернення до сучасників, до людей першої половини ХІХ століття: ось, до чого нас довів період бездержавності. Це просто художнє осмислення, яке так і треба читати.

– Тобто, це не документальний твір?

– У «Гайдамаках» Шевченка треба бачити Шевченка, а не Гонту й Залізняка.

– Чому гайдамаки виявились настільки наївними, що вони пішли назустріч російським військам, які їх роззброїли, ув’язнили, а частину передали польській владі?

Цей виступ був приречений на поразку, думаю, Гонта прекрасно розумів. Бо був мало не єдиним професійним вояком серед очільників гайдамацького виступу

– Для багатьох з них це справді наївність, необізнаність у таких хитрощах. А найрозумніші з них, я думаю, знали, що у них немає іншого виходу.

Те, що цей виступ був приречений на поразку, думаю, Гонта прекрасно розумів. Він не міг цього не розуміти, бо був мало не єдиним професійним вояком серед очільників гайдамацького виступу.

Він повинен був знати, що сили нерівні. Питання в іншому: як він збирався рятуватися, але, на жаль, джерела про це мовчать.

NAPA, Calif. (AP) Marshawn Lynch isn't shedding anymore light on his decision to sit during the national anthem before the Oakland Raiders' first exhibition game.Lynch declined to comment on why he chose to sit down Saturday night while the rest of his teammates stood during the anthem before a game in Arizona against the Cardinals.That left his teammates to answer for him on Tuesday after the team returned for its first practice since that game."I'm proud of him," tight end Jared Cook said. "I think it's awesome. Everybody has points of discussion after what Charles Woodson Jerseys happened in Charlottesville just the night before. I think it's important for men in our position to step up and speak on unnecessary situations we find ourselves in as minorities in this country. That's why I'm proud of him."Cook said he hadn't talked to Lynch about his stance and didn't know what specifically he was protesting. Other players who have declined to stand for the anthem have been much more open about their reasons, starting with former San Francisco quarterback Colin Kaepernick, whose protest last year over police brutality and racial oppression made it a major issue in the NFL."We didn't talk to Latavius Murray Jerseys him," Cook said. "I don't know his intentions. I don't know what he wanted to do by it. But I know that guys like Colin Kaepernick have become my favorite football players for doing it."Kaepernick is not on a team this season but the issue remains with Seattle Seahawks defensive lineman Michael Bennett and Lynch both sitting for the anthem last weekend.Bennett has been vocal about Khalil Mack Jerseys his reasons why, citing social injustice. He said his decision was solidified by the violence last weekend surrounding a white supremacist rally in Charlottesville, Virginia, that included the death of a young woman who was struck by a car deliberately driven into a group of counter-protesters.Cook said he has considered an anthem protest in the past and does not rule out doing one this season."As far as the future goes, I don't know. Bruce Irvin Jerseys I don't know," he said. "I know I feel uneasy about the situation going on in this country and have been for Derek Carr Jerseys a while."Raiders coach Jack Del Rio said last season that players should protest on their own time instead of when they are representing the organization.