Архивы рубрики ‘Без рубрики’

Запорозькі козаки привітали колектив обласного краєзнавчого музею та подарували картину першого отамана

27 грудня 2016 року делегації Координаційної ради з питань козацтва Запорізької облдержадміністрації, Великої ради отаманів Запорозького козацтва, Запорозького звичаєвого козацького лицарського ордену ім. князя Д.І. (Байди) Вишневецького прибули в зал урочистих прийомів, завдяки спільним зусиллям обласної влади та колективу музею, де керівником наш видатний козак Мордовськой М.М. та вчитель багатьох мешканців міста та області, теж наш член КРК ЗОДА , професор Шаповалов Г.І. заздалегідь гарно відремонтованого на радість людям. На честь 95-ти річчя такої важливої культурної установі та з нагоди в наступному році 500-ліття з дня народження першого гетьмана першої Запорозької Січі на острові Мала Хортиця мною було урочисто передано до музею в дар портрет Дмитра Івановича, який написав козацький старійшина та оголошено рішення ( підтримане керівництвом музею ) про передачу на довічне зберігання прапору першою, самої потужної в країні козацької патріотичної організації МГО «Міжнародний союз козаків «Запорозька Січ»,яка з перших днів Майдану, Революції Гідності та бойових дій на сході України з терористами та окупантами стала на захист свободи та правди, очоливши рух в області. З глибокою повагою слухали виступи Мордовського Михайла Михайлович а, голову Запорізької обласної ради Самардака Григорія Вікторовича, заступника голови ОДА Гугніні Едуарда Анатолійовича, Шаповалова Георгія Івановича ( ветерана музейної справи, великого майстра своєї почесної роботи ).
IMG_6748
В своєму слові до шановних присутніх щиро подякував від імені всіх тисяч козаків, сімей, дітей та онуків за можливість доторкнутися до нашої історії, культурних цінностей, глибоко зрозуміти в чому наша сила, розібратися в складних. але героїчних часах минулих століть. Також , вже як експонат ми передали Книгу Першого історичного міжнародного конгресу. що був організований нами вперше в новітній історії Українського козацтва в Запоріжжі де фактично була сформована перша справжня патріотична сила яка не дала ворогу створити безлад в області.
IMG_6754
Вагома частина заслуги , безумовно , належить працівникам історичної справи. Теплі слова хотілося б сказати за підтримку колективом нових креативних підходів до роботи це і виставки речей з Майдану Незалежності в період Революції Гідності, експозиції та документи , спорядження та особисті речі учасників бойових дій, оновлені зали, формування сучасних поглядів на Першу та Другу світові війни та громадянської війни, Голодомору та дій по державотворенню УНР чи Гетьманської держави. Проведення фотовиставки «Бойовий шлях сучасного Запорозького козацтва», спільного проекту України та Ізраїлю, фотовиставки та телемоста про війни сьогодення в країнах, навий зал з документами та речами отаманів — Запоріжжя, Гуляй поля (Нестора Махна та інших).
IMG_6752
Все це було зроблене в дуже стислий час і що історично важливо для козацтва, за допомогою багатьох учасників руху опору ХХI століття, нашими отаманами, членами координаційної ради, учасниками АТО , побратимами з 37-го козацького батальйону, 55-ї артбригади, старійшин. Ми збирали й збираємо речі, які невдовзі стануть експонатами та розкажуть правду про минулі на той час сьогоднішні часи. Як історик, науковець, державний керівник з багаторічним стажем хочу висловити велику подяку за допомогу краєзнавчому музею, де ми щомісячно проводимо семінари, конференції, екскурсії всім побратимам з організацій де отаманами Лапін Ілля Євгенович, Рижов Костянтин Анатолійович, Волков Сергій Вікторович,Галич Сергій Григорович, Литвин Олександр Іванович, Гонтарь Віктор Миколайович, Губа Олександр Павлович, Некіпілий Микола Миколайович, Кущ Микола Миколайович, Кучинський Віктор Ігнатович, Камаєв Олександр Олександрович,Грицаєнко Ігор Миколайович, Шеремет Анатолій Миколайович та інші.
Така спільна плідна співпраця з колективом музею надає змогу виховувати справжніх громадян України, розуміти нашу роль в історії, пишатися перемогами та досягненнями предків та бути гідними високої честі козаків-запорожців. фундаторів Гетьманської держави.

Голова Великої ради отаманів Запорозького козацтва Дмитро Сухінін (Гора)
Запоріжжя 29 грудня 2016 року.

КОЗАЦЬКА ЯЛИНКА


Козачата КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ст. № 25 в очах дорослих – маленькі дітки. Та це тільки на перший погляд. У свої 9 – 10 років вони вважають себе досить зрілими, багато з них починають почуватися вченими і добродійниками. Такі вихованці і в свої дитячі роки здатні привносити людям радість.
Напередодні зимових канікул зібралися вони до дитячого козацького кола та почали обговорювати здійснені справи, гомоніти про наступаючі Новорічні й Різдвяні свята, Щедрий вечір, колядки, коляди, щедрівки, а також Масляну…
Поруч з ними за вчительським столом працювала їхня вчителька. Їй приємно було відчувати як зростають її вихованці, особливо раділа тоді, коли козачата виявляли бажання творити добро тим людям, з якими так часто зустрічаються.
Коли ж хлопчики і дівчатка почали говорити про Новорічні подарунки, які вони готують для батьків, Ліна Миколаївна непомітно приєдналася до них і тихо запитала: «А що ж ми з вами подаруємо мешканцям нашому Роменському мікрорайону?»
Діти на якусь мить притихли, з цікавістю подивилися на вчительку і, немов би зговорившись, вигукнули: «Ялинку!»
«Як це здорово! Ви так швидко відгадали моє бажання! Як приємно!», – радісно вигукнула вчителька і додала – «Завдяки вам, діти, на подвір’ї нашої школи вперше буде встановлена Новорічна ялинка. Нам залишається тільки вибрати для неї місце».
«На стадіоні, біля нашого козацького лісу», – зарепетували учні…
До реалізації дитячого задуму залучилися всі. Особливу зацікавленість у цьому творчому дійстві мала Ліна Крівшенко. Кому як не їй знати, що тільки подібного роду діяльність пробуджує і формує у її вихованців найцінніші людські якості, серед яких чуйність, милосердя, доброчинність, здатність до безкорисливого творення краси для тих, з ким живеш поруч тощо.
Ставити та прикрашати ялинку козачатам допомагали батьки та дорослі козаки. А з яким бажанням і насолодою долучалися до такої роботи діти! Ще не встигли вони убрати яскравими іграшками зелену лісову красуню, як до неї потягнулися мами зі своїми немовлятами.

Новорічна ялинка вдалася на славу. Чом не дарунок для школярів і малюків свого мікрорайону!

Задоволені козачата поверталися до школи, а до козацької ялинки вели своїх малят дідусі, бабусі, батьки. Милувалися її красою та зворушено запитували: «Хто ж це встановив і прикрасив ялинку біля дитячого козацького лісу?»

Матеріал надав Віктор Лезо.

Вперше в новітній історії Запорозького козацтва створено Велику Раду отаманів Запорозького козацтва і Генеральну Асамблею

24 грудня 2016 року в зал урочистих засідань зібралися отамани, козацька старшина, представники наукової та мистецької еліти з метою створення Великої Ради отаманів Запорозького козацтва.
Для продовження важливої роботи щодо збереження спадщини стародавньої історії, велетенського руху до свободи, справедливості, людяності та створення через століття нашої рідної України. Дуже важливо, що тема відтворення, вивчення та збереження безцінної інформації про події тисячолітньої Руси-України, Гетьманської держави, Української народної республіки, Гетьманату сьогодення приваблює письменників, державників, старійшин, старшину та отаманів, а саме головне молодь, що прагне отримати правду від документальних джерел, архівів, метричних книг з церков, розповідей дідусів та батьків, колишніх назв територій чи селищ. Всі хто приймав участь в історії новітньої Запорозької січі та майже новітньої історії України гарно розуміли одну важливу річ, без нас, нащадків великих, сильних духом талановитих та наполегливих творців єдиної країни, наших переможців — пращурів не було б життя сьогодні і мабуть завтра. Тому пропозиція, винесена мною на обговорення під час зібрання, про створення Міжнародної Генеральної Асамблеї нащадків гетьманських, отаманських та видатних козацьких родин, — була сприйнята позитивно.
Серед запрошених, високоповажних гостей був Ігор Всеволодович- голова княжого Дому сім’ї нащадків І.С. Мазепи. Він підкреслив важливість для історії та актуальність вже не тільки для нас, а й для майбутніх поколінь нашаї спільної діяльності: не тільки спеціалістів-архівістів, а громадян, які пишаються нашою загальною та сімейною епопеєю подвигів, перемог, досягнень. Також серед запрошених: начальник управління внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Запорізької облдержадміністрації, козак Зубченко Олександр Сергійович, який запевнив, що влада підтримувала і буде завжди підтримувати Запорозький козацький рух.
Голова Запорізької ОДА Костянтин Іванович Бриль підтримав програму «Запоріжжя-козацька столиця України» і підкреслив, що керівництво області високо цінує вагомий внесок запорожців, які в операціях «Дозор», «Перехоплення», «Козацький волонтер» та бойових діях на Сході України не дали терористам захопити наш Запорізький край. Президент Міжнародної федерації «Спас» Олександр Леонтійович Притула наголосив про необхідність не тільки вченим, а самим козакам проводити таку цікаву та корисну творчу роботу по вивченню минулого свого козацького роду, життя та боротьба якого створили можливість для нас жити вільно на своїй землі.
Нащадок в багатьох поколіннях, отаман Покровського полку Микола Миколайович Некіпілий яскраво розповів про пращурів, які воювали у Першу світову війну та зрадів за можливість продовжити, за допомогою фахівців, цю почесну діяльність. Начальник штабу 37-го козацького батальйону, учасник АТО, начальник штабу Координаційної ради з питань козацтва Запорізької ОДА також підтримав рух до пошуку історичної правди, як нащадковий родовий козак з роду Гусаків, які приймали активну участь у визвольній боротьбі в багатьох війнах, — підкреслив важливість збереження не тільки в серцях синів чи онуків, а в документах та історичних свідоцтвах, які згодом можливо буде передати до архівних установ та музеїв.
Отаман ГО «Молода січ» Анатолій Миколайович Шеремет теж підтримав ідею та навів приклади цієї важливої роботи, що була ним проведена. Як спеціаліст високого рівня, цікаво та конкретно виступив директор обласного краєзнавчого музею Мордовський Михайло Михайлович. Спираючись на особистий досвід, він блискавично проаналізував стан справ в цьому напрямі в державних установах України та в музеях держави. Михайло Мордовський правильно й чітко окреслив нашу діяльність з точки зору академічної науки. Поставив акценти на необхідності в першу чергу: державних службовців, працівників музеїв та архівів допомагати аматорам, громадським активістам й всім зацікавленим людям шукати свої коріння, бо це велика частина нашого загального минулого.
Ми зобов’язані перед пам’яттю прадідів виконати борг по збереженню скарбу всесвітнього значення. Козацький отаман з Енергодару, учасник бойових дій, учасник Революції Гідності Сергій Васильович Волков теж активно підтримав ідею вивчення історії козацького роду та розповів про своїх пращурів, що приймали участь майже в усіх війнах останні двісті років. На жаль залишилося замало документів, багато було знищено окупантами. та більшовиками, але треба наполегливо шукати правду свого стародавнього роду.
Цікаві розповіді ми почули від отаманів-учасників спецоперацій та самооборони Лютого Володимира Миколайовича (голови ради отаманів Міжнародного союзу козаків «Запорозька Січ», батько героя-учасника АТО), Губи Олександра Павловича, Грицаєнка Ігоря Миколайовича, Кашаріна Олександра Олександровича, Григоряки Миколи Михайловича, Лютого Ігоря Володимировича, які встали на захист свободи та незалежності і не дали злочинній владі й надалі ошукувати народ. Високоповажні керівники та представники потужних Дніпровських патріотичних сил: Кущ Микола Миколайович, Мельниченко Володимир Іванович, Кучинський Віктор Ігнатович, Іващенко Валерій Петрович. Дякуємо також старійшинам, учасникам визвольного руху новітньої історії Запорозького козацтва Синьопольському Ігорю Анатолійовичу, Матченку Валерію Івановичу, Гонтарю Миколі Миколайовичу та іншим.
Запрошений, за звичаєм, священник Української православної Церкви Київського Патріархату отець Василь, який благословив створення Великої Ради отаманів Запорозького козацтва і Генеральної Асамблеї нащадків гетьманських, отаманських та видатних козацьких родів та підкреслив актуальність питання повернення до своєї родової спадщини, велику користь історичній науці, світовій спільноті побратимів, державним установам України і пообіцяв надавати допомогу з архівною церковною документацією з свого боку що зберіглася в УПЦ КП. Важливість вирішення проблеми гарно розуміє і єпископ Запорізький та Мелітопольський УПЦ Київського Патріархату Фотій.
До речі, мій вчитель, вельмишановний колишній багаторічний директор Запорізького краєзнавчого музею, професор, доктор історичних наук, автор багатьох всесвітньовідомих книг, представник нашої козацької старшини Шаповалов Георгій Іванович дав згоду на спільну наукову співпрацю, допомогу та експертний супровід цієї великої роботи. яка, що символічно, почала свій урочистий рух із Запоріжжя — духовної столиці світового козацтва.
Впевнений, що нам допоможуть наші друзі та козаки (в декількох поколіннях) з Канади , Європейських країн, Сполучених Штатів Америки, де зараз знаходяться, небайдужі до цієї справи, нащадки гетьманів, отаманів та видатних козаків.
Були обрані робочі органи та керівництво. За нашою пропозицією головою Генеральної Асамблеї було обрано Ігоря Всеволодовича Мазепу, першим заступником — генеральним писарем Сухініна Дмитра Валентиновича, в раду увійшли всі фундатори заходу.
Важливим було прийняття рішення про створення Великої Ради отаманів Запорозького козацтва. До складу Ради увійшли: Сухінін Дмитро Валентинович, Мазепа Ігор Всеволодович, Лапін Ілля Євгенович, Лютий Володимир Миколайович, Білан Павло Антонович, Гонтар Віктор Миколайович, Притула Олександр Леонтійович, Грицаєнко Ігор Миколайович, Собакар Леонід Петрович, Гонтар Віктор Миколайович, Некіпілий Микола Миколайович, Рижов Костянтин Анатолійович, Губа Олександр Павлович, Камаєв Олександр Олександрович, Шкребитько Євген Сергійович, Кашарін Олександр Олександрович, Григляк Микола Михайлович Літвін Олександр Іванович, Кущ Микола Миколайович, Кучинський Віктор Ігнатович, Волков Сергій Вікторович, Шпитальов Геннадій Георгійович, Говоруха Микола Семенович, Лютий Ігор Володимирович, Гарін Сергій Геннадійович, Плужник Олександр Іванович, Кальченко Юрій Іванович, Живиця Михайло Аркадійович, Черемесюк Олег Леонідович, Фуніка Василь Іванович. Старійшинами обрали Дедюка Леоніда Олексійовича, Цвяткова Анатолія Дмитровича, Хохлова Григорія Миколайовича, Синьопольського Ігоря Анатолійовича, Матченка Валерія Івановича, Шаповалова Георгія Івановича. Головою ради обрано Сухініна Дмитра Валентиновича, начальником штабу-генеральним писарем Лапіна Іллю Євгенійовича, членами штабу Мордовського Михайла Михайловича, Пилипенка Віталія Павловича, Жаворонкова Євгена Олександровича, Авдєєва Романа Олександровича, Бондара Олексія Івановича, Бощановського Олександра Владиславовича, Кузьміна Євгена Тихоновича, Маніту Миколу Миколайовича, Собакаря Леоніда Петровича, Зубрицького Ігоря Івановича.
Від УПЦ КП запросили отця Василя. Дуже приємно, що привітання до таких серйозних заходів, проведених вперше в новітній бойовій історії Запорозького козацтва, надіслав народний депутат України Микола Олександрович Фролов, активний учасник операції «Козацький волонтер».
Також до лав когорти отаманів Запорозького звичаєвого козацького лицарського ордену ім. князя Д.І.Вишнивецького (Байди) були обрані представники вельмишановних потужних патріотичних організацій, де козаки приймали участь у бойових діях, спецопераціях, в Революції Гідності, культурно-історичних та військово-політичних акціях.
Після цікавої екскурсії по краєзнавчому музею, обговорення актуальних питань плану військово-патріотичного виховання молоді та участі у волонтерської та мобілізаційній роботі активісти руху опору, ветерани, самооборонці, митці та науковці отримали Почесні грамоти, що символічно, від Запорізького міського голови Володимира Буряка.
Вкрай важливо, щоб все те, що ми започаткували та відроджували за роки боротьби за свободу і незалежність України, й надалі продовжували
отамани та козацька старшина наступних поколінь. Український козацький визвольний рух бути жити стільки в пам’яті народній, скільки його будуть шанувати. вивчати науковці, творити митці, а козаки будуть гідними своїх нащадків, надихнувших Європу до принципів справедливості, поваги. гідності та народовладдя. Козацькому роду-не має переводу!

З повагою. Голова Ради отаманів Запорозького козацтва,
керівник операції «Дозор», голова КРК ЗОДА Д.В.Сухінін

Запорізьке козацтво проводить всеукраїнську патріотичну акцію «Вшануймо історичну пам’ять пращурів-героїв»

Вшануймо пам’ять пращурів козака Леоніда Собакаря!

У травні року 1797-го перська війна скінчилась, і чорноморці з полковником
Чернишовим пішли на Кубань. Втративши у поході половину товариства і
натерпівшись всякого лиха, чорноморці повернулись у Катеринодар у кількості
всього 504 козаків, друга ж частина загинула під час війни. Козаки мали себе
покривдженими своєю старшиною й хотіли поскаржитись Котляревському, але той був
на Тамані. Тоді козаки після зустрічі та молебна, коли їм наказано було
розходитися по куренях, заявили старшому після Котляревського полковникові
Кордовському, що не підуть у курені, доки не задовольнять їх за кривди, вчинені
їм під час походу. Вони стали кошем на майдані й сказали, що дожидатимуть, доки
повернеться отаман.
У давні часи на Запорожжі козаки зараз витягли б довбиша, вдарили б у котли,
скликали б раду, поскаржилися б на старшину товариству, погомоніли б — от би й
одлягло од серця. Тепер же, хоч цариця Катерина й подарувала Війську
Чорноморському котли, навіть срібні, та старшина далеко заховала їх, щоб козаки
вже не почули й дзвону. Та й товариства в Катеринодарі було обмаль — всі сиділи
по станицях, або чатували кордони — аж курені бур’яном поросли.
Думали-гадали покривджені та й подали у військову канцелярію скаргу на ім’я
“Чорноморського військового общества”, себто звернулися до всієї козацької
громади.
Вони скаржились на те, якої шкоди завдавала козакам військова старшина, а саме:
1). Як ішли козаки походом в Астрахань, то Головатий наймав чумаків, щоб везти
козацьке збіжжя, та не заплатив за хури з військової казни, а вивернув із
козацького жалування по 50 копійок з кожного;
2). В Астрахані ганяли козаків на роботи, а гроші за працю, як чули козаки,
старшина забрала собі.
3). У Баку козаків примушували складати в бунти лантухи з припасом, дозволяючи
відпочивати тільки по дві години в день. За ту роботу виплачували по 5 копійок
за чверть, але козаки не дістали й шага.
4). Під час війни ще багато довелося працювати козакам, та за те їм нічого не
дісталося, а чули вони, що старшина приховала 16 000 карбованців, виданих за те
від казни.
5). У Баку козацька старшина продала 64 чверті військового борошна за 660
карбованців, але гроші приховала.
6). На переселення козаків із Дністра казна видала 30 000 карбованців, козаки ж
нічого з того не отримали.
7). Горілку, яку відпускали з казни для хворих козаків, старшина продавала на
свою користь.
Пізніше до тих пунктів обвинувачення козаки додали ще чимало оповідань про
попередні неправдиві вчинки старшини, скоєні ще під час турецької війни та після
неї, й кінчали собі скарги тим, що козацька старшина забрала собі у власність
найкращі на Чорномор’ї землі, рибні лимани та плеса.
Нема чого й казати, що таких злочинів старшини не могло б бути, коли б у
Чорноморському Війську, як колись на Запорожжі, щороку збиралися ради, на яких
кожен старшина мав би звітуватися перед товариством.
Діставши звістку про незадоволення козаків, Котляревський, пригадавши, мабуть,
що на Січі не насмілився б і очей показати, легкодухо втік у Усть-Лабу просити
російського війська, щоб вгамувати, як він казав, бунт.
Тим часом чутка про те, що чорноморці почали шукати правди, розійшлася й по
станицях, і незадоволені козаки почали і звідтіля сходитися до Катеринодара.
Найбільший вплив мав на присутніх ще не старий козак завзятої вдачі Дикун. З
наказу Котляревського його було заарештовано, але товариші одбили й визволили
Дикуна, й, зібравшись на раду, вирішили скинути всю старшину, яка од них
ховається, та обрати нову.
Прибулий випадково на Кубань генерал Пузиревський, на прохання Котляревського,
вислухав козаків і, довідавшись, що вони хочуть обрати старшину, сказав, що
цього не можна робити, бо Котляревський призначений військовим отаманом од царя.
Тоді козаки: Дикун, Шмалько, Собакар, Половий та інші відповіли, що згоджуються
коритися Котляревському, але всю останню старшину зараз же поскидають. І так й
учинили — обрали, а між усіма Дикуна — військовим осавулом, Шмалька — пушкарем,
а Собакаря — полковником на соляний двір.
Тоді Пузиревський вдався до хитрощів: порадив козакам написати скаргу цареві й
послати її з депутацією у столицю, а доки депутація повернеться з Петербурга,
лишити на уряді стару старшину. Щирі серцем козаки пристали й на це і, не
сподіваючись провокації, обрали депутатами всіх тих, хто найбільше обстоював
їхні права: Дикуна, Шмалька, Собакаря, Полового та ще до десяти душ. Усіх їх, як
тільки вони прибули до Петербурга, було заарештовано; в Катеринодарі ж тим часом
почали саджати інших непокірливих. Позаяк острогів у той час не було, то
арештованих пускали в глибокі ями, з яких неможливо було вилізти. З одної ями,
що була близько од берега Кубані, козаки підкопались до річки, і 30 чоловік
втекло на Дунай, передати товаришам звістку, що загинула вже на Кубані
запорозька воля. З інших заарештованих, яких налічувалось біля двох сотень, 50
душ померло до закінчення суду через неможливі умови життя в неволі. Багатьох
же, кого хотіли посадити, не вдалося розшукати; — треба гадати, що, хоч і далеко
був Дунай, а чорноморці знаходили туди стежку: просто брали човники, й,
покладаючись на козацького заступника святого Миколу, перепливали Чорним морем.
Довго мучились у тюрмах Дикун, Шмалько, Собакар та Половий, доки нарешті
привезли їх назад, у Катеринодар, де мало відбутись катування. Тільки Дикун та
Шмалько не дожили до тортур — Дикун помер по дорозі до Катеринодара, а Шмалько —
у в’язниці, як уже його привезли до Катеринодара; Собакаря ж та Полового було
покарано батогами перед військом, а далі їх затаврували, обірвали їм ніздрі й
заслали на каторжні роботи до Сибіру.
Так було поховано на Кубані запорозьку волю, виборче право й військову раду.

В міністерстві оборони України проведено перше засідання Координаційної ради з питань козацтва

Міністр оборони України генерал армії Степан Полторак провів перше засідання Координаційної ради з питань козацтва.
Зараз формується склад Координаційної ради, а дуже важливо для конструктивної спільної праці, щоб Кабінет Міністрів, міністерство оборони, шановні побратими — отамани визначили основні напрями діяльності та критерії, за якими до цього важливого для країни органу, будуть долучатися фахівці, науковці, патріоти, керівники козацького руху та інші небайдужі
порядні люди. Дуже приємно, що ми колективно виконали Резолюцію Другого історичного міжнародного конгресу козацтва, який пройшов в колисці козацького руху опору — Запоріжжі. Тому , що вперше в новітньої бойової історії українського козацького руху по організації спротиву бандитам та окупантам ХХI століття, певною мірою завдяки об»єднанню зусиль нащадків пращурів-героїв ми вперше створили координаційну раду з питань козацтва при Запорізькій облдержадміністрації, яка системно діє вже декілька років.
З метою розповсюдження корисного досвіду декілька слів про нашу роботу. На жаль, як і в інших областях в нас діяло декілька отаманів та організацій проросійського напряму, які виступили проти людей, за що народ та прогресивне козацтво дали їм принципову оцінку. За співпрацю із злочинною владою. пасивність, злочинну недбалість, вороже ставлення до людей інших поглядів вони були викреслені з історії патріотичного руху та відповідних інституцій. А наш актив прийняв звичаєве рішення боягузів, бовтунів, демагогів, сепаратистськи-налаштованих козаків та отаманів не обирати та не запрошувати до роботи в органах типу координаційних рад. Наш оргкомітет працював над тим, щоб не тільки громада, а й відповідні правоохоронні структури перевіряли подані документи до входження в коордраду, зробили ми й свою люстраційну службу. Час показав правильність наших дій. Зараз новітня бойова історія Запорозького козацтва пишеться конкретними справами справами на блокпостах, на фронті, волонтерською справою ,ідеологічною, культурно-історичною, спортивною, виховною й спортивною роботою. Тому критерій корисної бойової чи волонтерської роботи повинен стати основним для залучення до роботи нових членів та можливо перегляду набраних. Це принципово. За період фактичної війни всі керманичі та старшина козацького руху мали змогу зробити свій внесок в підтримку захисту держави та народу, мати свою історію боротьби. Якщо чогось чекали, нічого не робили та захотіли керувати Українським козацтвом, таким не місце в Координаційній раді, де головує міністр оборони нашої держави та можливо будуть розглядатися питання конфіденційного характеру, треб а службам перевіряти не тільки документи, а й кандидатів. Думаю треба негайно внести необхідні зміни в нормативний акт , що регулює прийом до Коордради.
Ще одне не останнє питання ефективної роботи. Це залучення відомих талановитих представників науки та культури, людей яких поважають в народі, наприклад, Левка Лук’яненка та інших. В Запоріжжі до роботи в раді мною були запрошені директор обласного краєзнавчого музею, ректор педуніверситету ім. Богдана Хмельницького, старші офіцери — учасники бойових дій, ветерани спецоперацій, літні люди, але маючи досвід, допомогли нам всім та владі правильно створити, наприклад, блок-пости в районах та містах, налагодити охорону стратегічних об’єктів та бойове чергування спільно з правоохоронними органами. Були створені спеціальні загони для проведення операцій «Дозор» та «Перехоплення», згодом почали розгортання та проводимо й досі операцію «Козацький волонтер», за цей час проведено сотні рейдів, завдяки плідній співпраці швидко йшла мобілізаційна робота, тисячі козаків вже відслужили, тисячі на фронті.Біля ста тон різних вантажів дали наші організації військовим, десятки одиниць техніки відремонтували та відправили на фронт.Без фахівців ( в Запоріжжі це офіцери — ветерани СБУ, ЗСУ, МВС, високопосадовці держслужби) результатів не буде.
Стосовно напрямів діяльності. Безумовно після підтримки бойової роботи, армії, мобілізаційної та допомоги правоохоронним структурам в захисті прав та свобод громадян, волонтерського руху, необхідно приділяти увагу проведенню Всеукраїнських патріотичних акцій з питань історії та культури нашої держави , ми, наприклад, провели такі: «Вшануймо могили пращурів героїв» ( навели порядок на козацькому кладовищі ХVIII століття, чи «Вшануймо українську історичну літературу» та інші, до речі нами вперше в історії України створена Перша Національна громадська козацька історична бібліотека ім. князя Д.І.Вишнивецького, вперше був створений козацький батальйон, особовий склад якого прийняв козацьку, батальйон «Січеслав», що формувався теж в Запоріжжі став козацьким, багато офіцерів та солдат 55-ї артбригади стали козаками.Згоден з генералом Полтораком військово-патріотичне виховання фундамент успіху.
Серйозний вплив на свідомість отаманів, козацької старшини впливають заходи науково-просвітницького характеру, третій рік ми запрошуємо докторів наук, істориків, культурологів,для проведення науково-практичних конференцій, семінарів, організації екскурсій в музеї області та районів, останнім часом приймали участь у створенні першої експозиції історії махновського визвольного руху в Запорізькому музеї, проводили вперше в новітньої бойової історії Запорозького козацтва фотовиставку про майже трирічну діяльність на фронті, на кордонах та в області, науково-практичні конференції щодо діяльності Д.І.Яворницького, Михайла Грушевського тощо. Відвідали всі краєзнавчі музеї області, молоді дуже сподобалося.
Враховуючи фактичну інформаційну війну, розв’язану проти нас, силами молодих патріотів студентів та журналістів створили медіагрупу( систему сайтів ) де методично , з 2014 року пишемо про свою працю, ведемо своєрідний літопис подій на фронті та в тилу, на кордонах області яка сьогодні є прифронтовою. Завдяки безкоштовній інтелектуальній та складній роботі можна мати справжню історію руху опору Запорозького козацтва. На жаль така робота системно проводиться тільки в Запоріжжі. Для реалізації ідеї протидії необ’єктивній інформації агресора та сепаратистів ми створили Всеукраїнський комітет з питань преси та інформації козацьких ЗМІ, плідно співпрацюємо з обласними радіо та ТВ, а також міністерством інформаційної політики. Але без державної підтримки цього дуже замало. Недооцінювати вплив засобів масової інформації — груба помилка, яка може привести до трагічних наслідків для нас всіх. В Коордраді необхідно вирішувати питання створення козацьких історичних телепрограм, надання допомоги у створенні своєї козацької мережі сайтів в областях та районах України, укріплювати зв’язок з міжнародною спільнотою, козаками, громадськими діячами, патріотичними громадськими організаціями Європи. В грудні 2016 року ми провели українсько-литовську міжнародну конференцію Запорозького козацтва з Союзом стрільців Литовської республіки. Питання об’єднання з колегами з Європи (Польща, Литва, Литвія,Естонія, Словакія, Чехія тощо) не остання справа Коордради.
Для цього нами в Запоріжжі були проведені два Міжнародних конгреси козацтва, це було вперше в історії України періоду її незалежного існування.Раніше їздили на конгреси в Новочеркаськ та Москву, «на поклони, до старшого». Ми отримали серйозний позитивний резонанс та привітання та підтримку від багатьох всесвітньовідомих козаків та громадських діячів. Всім стало зрозуміло, що козацтво України незалежно проводить проєвропейський демократичний рух який ми успадкували від Дмитра Вишнивецько го,Петра Сагайдачного,Івана Сірка,Івана Мазепи,Пилипа Орлика, Павла Скоропадського —
фундаторів Гетьманської держави, великих Європейців , князів Руси-України — Святослава Хороброго,Володимира Святого, Ярослава Мудрого та інших.
Козацтво України не може бути осторонь в питаннях євроатлантичної інтеграції. Фактична війна на нашій території, окупація Криму, бойові дії на Донбасі, бандити й терористи все це вимагає плідної співпраці з структурами НАТО, відповідної допомоги необхідним спорядженням, переходу до стандартів Ал’янсу, великої роз’яснювальної роботи, конкретних дій направлених на формування в козацтві та суспільстві, особливо у молоді реалістичний погляд на проблему безпеки та створення за допомогою північноатлантичного блоку системи захисту людей та кордонів країни.
Недопущення розповсюдження агресії, виконання відповідних рішень Уряду та Указів Президента України щодо євроатлантичної інтеграції. В Запоріжжі, вперше в історії Українського козацтва ми провели конференцію з представниками НАТО та нашою пропозицією декілька потужних козацьких організацій й наша обласна координаційна рада уклали Угоди про співпрацю з центром інформації та документації НАТО в Україні. Наслідком чого почалася робота в армійських підрозділах, в козацьких загонах, в учбових закладах лекційна діяльність, за допомогою необхідних документів та матеріалів (які люб’язно представила керівник пані Наталія Немилівська). Така робота проведена в Запоріжжі, Мелітополі,Бердянську, Гуляй полі, Пологах, Енергодарі,та інших містах. Було б доречно запросити на тренування й наших козаків-учасників АТО.
Повертаючись до деяких аспектів культурно-історичної роботи ми запропонували введення козацьких звань, посад, нагород, та присвоєння військовим частинам великих імен гетьманів та отаманів Українського козацтва та війська Запорозького за подвиги у битвах та війнах.Окреме невирішене питання щодо форми козаків та армії. Питання історичної правди теж необхідно розглядати та ставити в Коордраді, наприклад щодо форми. Ми в Запоріжжі вирішили носити вишиванки під повною формою. Геральдика в нагородах, ліквідація «совєтскості» у парадних формах теж серйозна справа.А створення літопису подій новітньої бойової історії Українського козацтва взагалі відкрите питання.
Колись генеральні писарі війська Запорозького доклали багато зусиль для того , щоб в наші дні ми читали , розповідали та пишалися героїчним минулим. Це завдання теж необхідно вирішити.
Думаю, що наш Запорозький козацький досвід плідної спільної співпраці з обласною,місцевою владою, армією та правоохоронними структурами та змогу працювати ефективно на користь укріпленню обороноздатності нашої держави.

З повагою, голова координаційної ради з питань козацтва Запорізької облдержадміністрації, учасник Революції Гідності,
кандидат наук з державного управління, військовий історик, автор книг Дмитро Сухінін

Запорозькі отамани прийняли участь в роботі Всеукраїнського форуму патріотичних сил України

15 грудня в приміщенні Будинку офіцерів був проведений, на мою думку, дуже важливий та необхідний, перший за такими серйозними масштабами захід — всеукраїнський форум патріотичних сил України та робоча зустріч з представниками міністерства оборони України.
З цікавою та корисною для у часників промовою виступила один з організаторів заходу, помічник генерального штабу МО України , волонтер зі стажем, принципова та смілива людина Алена Вербицька. Вона дала розгорнуту характеристику по роботі волонтерів, окреслила завдання громадських організацій, запросила на нараду висококваліфікованих фахівців, старших офіцерів міністерства оборони України.
IMG_5107
Важливим був виступ Юрія Чижмара члена Координаційної ради руху сприяння територіальній обороні України, представники якої вели збори. В доповіді професійно проаналізовано стан справ з питань роботи громадських організацій
по створенню необхідних умов для розширення допомоги в мобілізаційній роботі, долучення патріотів до створення системи територіальної оборони, наведені приклади діяльності аналогічних фундацій в країнах Східної Європи.
Дуже важливим фактором фактичного успіху форуму була присутність старших офіцерів генерального штабу МО України, які з точки зору військових розповіли про принципи та конкретні дії генерального штабу, військових комісаріатів, місцевої влади про формування системи органів та підрозділів територіальної оборони України. Дали корисні поради отаманам, керівникам громадських організацій, які сприяють обороні нашої держави, самі були учасниками Революції Гідності та АТО на сході України. Підкреслювалась необхідність працювати разом, допомагаючи армії та владі, діяти одною командою, навчатися вирішувати проблеми уважно слухаючи одне до одного. Були й дуже гострі питання стосовно комплектації, забезпеченням необхідним спорядженням, чергування та взаємодії з відповідними структурами армії та громадянських інституцій.
IMG_5134
Враховуючи наш досвід в організації роботи по захисту областей південного сходу нашої країни, участь козаків в структурах самооборони, служби в армійських підрозділах, ми з полковником ЗСУ полковником Лапіним І.Є. (начальником штабу 37-го омпб, до речі , козацького) розповіли як була організована робота по протидії створення в нас «Новоросії», недопущення до влади бандитів та проросійських найманців, спільну діяльність першої в Україні за часів її бойової новітньої історії координаційної ради з питань козацтва при Запорізькій облдержадміністрації, підкреслили важливість плідної співпраці з правоохоронними та військовими підрозділами. Показали , що наш успіх був досягнутий завдяки об’єднанню всіх здорових демократичних сил суспільства та представниками нової влади. Особливо важлива волонтерська діяльність, за, цей період запорозькі козаки, у створеній операції «Козацький волонтер» допомогли армії різними речами до ста тон вантажів. А створення батальйонів тероборони стало завданням не тільки влади, а й козаків. Отаман Лапін , наприклад, призначений командиром 6-го батальну, а тисячі козаків вже демобілізовані й приймають участь у громадській діяльності та операціях «Дозор» та «Перехопленя» які ми проводимо з початку загрози захоплення областей з структурами СБУ та ЗСУ.. Звернули увагу ми на мисливців та необхідність теж долучати їх організації до необхідних, у складну ситуацію, заходів.Необхідність співпраці з військовими та іншими органами північноатлантичного альянсу теж є запорукою успіху і в нас є відповідні напрацювання.
Впевнений, що такі збори патріотичних сил повинні проводитися систематично. Нам треба розвивати оборонні напрями роботи. вивчати досвід в різних областях, накопичувати знання, навчати молодь. Думаю представникам генерального штабу теж було корисно побачити різні погляди на проблеми воєнного характеру, поспілкуватися, подискутувати й напевно допомогти керівникам патріотичних громадських організацій зрозуміти підходи та погляди командирів. Робота тільки почалася, але приємно, що рішення Другого історичного міжнародного конгресу козацтва не залишилися на папері.

З повагою, голова координаційної ради з питань козацтва Запорізької облдержадміністрації,
керівник Всеукраїнського комітету з питань преси та інформації козацьких ЗМІ ВРОУ Дмитро Сухінін

Урок мужності в козацькому ліцеї

Вже стало доброю традицією проведення уроків мужності отаманами та козацькою старшиною МСК » Запорожська Січ» у козацькому ліцеї м.Запоріжжя. Діти з великим задоволенням приймали участь у цьому патріотичному заході. Керівництво КЗ» Запорізькі загальноосвітня школа — інтернат |-||| ст.√ 4 особисто директор Губіна Оксана Олександрівна багато уваги приділяє патріотичному вихованню юних громадян України. В ліцеї організовано і вже працює отряд юних Джурів в подальшому буде організовано козацький курінь ім.ДІ. Вишневецького- Байди. В подальшому в планах роботи багато цікавих патріотичний і культурних заходів. Особливі слова подяки за співпрацю з ліцеєм висловлюю президенту федерації Спас Олександрівському Притулі, Констянтину Рижову, та волонтерам ,які постійно працюють з цим закладом Марії Олександрівна Мороко.

Отаман ГО МСК» Запорожська Січ» генерал- осаул Лапін Ілля Євгенович

Запорозькі козаки провели міжнародну конференцію патріотичних сил

6 грудня в залі урочистих прийомів Запорізької обласної ради зібралися представники потужних козацьких організацій прифронтових областей України. За запрошенням керівника Запорозького козацького руху, заступника Верховного отамана України Дмитра Сухініна, за сприянням Центру інформації та документації НАТО в Україні, посольства Литви в місті була проведена Перша міжнародна українсько-литовська конференція патріотичних громадських організацій. Від республіки Литва активну участь прийняв представник Союзу Стрільців Литви пан Егідіус Кабашинскас. Згідно рішення Другого історичного міжнародного Конгресу козацтва, Великої Ради отамана України щодо підтримки євроатлантичної інтеграції України , посилення роботи щодо військово-патріотичного виховання , поширення волонтерського руху, допомоги армії та обміну культурно-історичною інформацією та досвідом з європейськими патріотичними силами, початок цієї важливої роботи було вирішено зробити в Запоріжжі.
В змістовній доповіді генерала козацтва Сухініна про військово-політичну ситуацію, діяльність в оборонної сфері, роз’яснювальну та охоронну нелегку працю воєнного періоду історії країни, захист громадянського населення. взаємодію з армією та владними інститутами , патріотично налаштованими козацькими громадськими організаціями , штабом волонтерів, взаємодіями з ветеранами АТО та учасниками бойових дій , також своєчасно пролунала пропозиція про необхідність ретельного вивчення досвіду східноєвропейських патріотичних організацій , розповсюдження нових корисних нашому суспільству форм. Важливою була пропозиція про створення постійно діючої Асамблеї європейських патріотичних громадських патріотичних організацій для прискорення процесів європейської та євроатлантичної інтеграції, укріплення дружніх стосунків, обороноздатності країн та дружби між народами.
Шановний пан Егідіус Кабашинскас щиро привітав високе зібрання та цікаво з прикладами конкретної організації роботи розповів про організацію діяльності та цікаву історію минулого та заходів сьогодення колег з Союзу Стрільців Литви. Всі дуже уважно слухали досвіченого оратора , фахівця та патріота своєї країни. Дуже важливо було почути його думки про майбутнє Європи, співпрацю організації з армією, інститутами державної та місцевої влади, конкретні кроки та успіхи в роботі по створенню системи навчань, організаційної діяльності, спортивним,культурним та оборонно-масовим заходам які проводяться з громадянами та військовими. Пан Егідіус передав дуже важливі та необхідні документи нормативно — правові акти Литви для допомоги нам в роботі, поділився досвідом волонтерської направленості. Сказав теплі слова про дружбу з українцями, підтримку литовським суспільством братнього українського народу. Він підкреслив великий економічний, інтелектуальний та культурний потенціал нашої області та України в цілому. Дуже високо оцінив наші досягнення в науковій сфері та обороні. Відповів на багато запитань козацьких ватажків щодо оцінки ситуації в Європі та на сході України, говорив як спеціаліст та серйозний ерудований експерт. Зацікавився нашою ініціативою та обіцяв передати наші пропозиції своїм побратимам в ССЛ.
Олександр Зубченко, відомий козак,член КРК ЗОДА, учасник волонтерського руху — начальник управління внутрішньої політики облдержадміністрації фахово проаналізував майже трирічну діяльність козацького руху,високо оцінив системну допомогу армії, заходи всеукраїнського та міжнародного характеру, які проводять керманичі, наголосив , що співпраця козацтва, патріотичних сил, армії, влади та народу це запорука перемоги та сталого й швидкого розвитку громадянського суспільства , культури та економіки регіону та держави. Від ОДА щиро подякував гостю за допомогу та корисну інформацію та співпрацю.
Також виступили герої-учасники антитерористичної операції, бойових дій на сході України, які визволяли від бандитів, окупантів та терористів села та міста Донецької та Луганської області тимчасово захопленні злочинцями. Колишній командир 55-Ї артбригади , начальник штабу першого козацького Запорозького батальйону ЗСУ , полковник Ілля Лапін( нині отаман самої великої організації Міжнародний Союз козаків «Запорозька січ», де основою є обстріляні та досвічені ветерани), він розповів про важкі часи в бойової історії, перемоги та труднощі, дав характеристику агресорам та окупантам, підтримав створення Асамблеї та підкреслив важливість поглиблення співпраці з друзями з Литви.
Офіцери та солдати 55-ї артбригади,які теж прийняли козацьку присягу теж розповіли правду про війну, знущання та нечоловічі умови в полоні окупантів, гібридну війну російських вояк, подякували своєчасно організовану операцію «Козацький волонтер». Полковнк ЗСУ Павло Івко ( колишній заступник командира 37-го батальйону ) наголосив на необхідності й надалі формувати армію України з фахівців посилювати збройно та зміцнювати стосунки з козацькими загонами , вивчати іноземний досвід та привітав всіх з Днем Української армії.
Олександр Притула ( керівник Міжнародної федерації «Спас» ) також підтримав необхідність міжнародних стосунків з прибалтійськими колегами, пропозицію пана Егідіуса про таборів для дітей по вивченню культури історії , техніки та прийомів національної боротьби. Виховання майбутніх захисників рідної землі. Створення умов та нормативної бази щодо розвитку та легітимізації національного виду спорту. Яскраво розповідав про Революцію Гідності, Майдан в Запоріжжі , наші героїчні дії по захисту свободи та правди, коли козаки- Запорожці , справжні патріоти Сухінін Дмитро (Голова ради), він, Костянтин Рижов, Ілля Лапін, Олександр Лобас Ігор Грицаєнко, ветерани (Синьопольський І.А.,Білан П.А. Матченко В.І.) та багато інших ризикуючи життям не пустили в місто «Новоросію» , Костянтин Рижов ( керівник організації «Запорозьке військо низове») , вихователь, тренер з багаторічним стажем цікаво розповідав про спортивно-виховну роботу, як учасник майдану пригадав багато прикладів самовідданості козаків. Отаман «Спілки вільних козаків» Станіслав Матвієнко ( член ради, учасник процесу заключення угоди про співпрацю з представником НАТО в Україні, учасник операції «Дозор» та «Перехоплення»). підтвердив необхідність боротьби з окупантами та терористами, на прикладі своєї організації яка теж активно займається оборонною роботою, закликав всіх й надалі проводити спільні дії, щоб не допустити ворога в свій дім.Від старійшин козацтва в роботі конференції приймав участь колишні й командир артилерійської батареї. колишній керівник учбового закладу. смілива людина Синьпольський І.А., як вимагає звичай він з задоволенням дав згоду на продовження спільної роботи з литовськими друзями та створення Асамлеї, підтвердив корисність організованого заходу та пропозиції їголовуючого..
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих у війні.
Наприкінці конференції Дмитро Валентинович вручив шановному пану Егідіусу Кабашинскасу книги про Україну, Запоріжжя та героїв-воїнів АТО. А наш литовський колега подарував в важливі книги з питань розвитку військово-патріотичної роботи. Сторони домовилися продовжити корисні контакти та співпрацю.
Далі відбулася робоча зустріч з керівником апарату Запорізької обласної ради Володимиром Подорожком де від колег ще раз була висловлена щира дяка й шана за допомогу Литві Україні, підкреслена важливість міжнародного співробітництва та взаємної допомоги, підтримано зміцнення спільної роботи Запорозького козацтва та Союзу стрільців Литви, дана висока оцінка роботі козацької ради з питань виховної, оборонної, культурно-історичної та волонтерської праці. Підкреслено високий рівень спільної співпраці депутатів та козаків.
Враховуючи велике свято — День Української армії , за запрошенням члена Всеукраїнського комітету з питань преси та інформації козацьких ЗМІ Валентина Терлецького пан Егідіус , керівник руху Дмитро Сухінін, отаман МСК «Запорозька січ» Ілля Лапін, голова ради отаманів МСК , батько сина — героя учасника бойових дій Володимир Лютий, активний учасник операції «Дозор», відомий мисливець. волтер Леонід Собакар, отаман ЗВН, майданівець Костянтин Рижов прийняли участь у прямому ефірі, програмі обласного державного телебачення «По суті»де литовський побратим виступив з дуже незвичайною інтересною промовою про діяльність своєї організації, плани ворожих сил. підкреслив необхідність зміцнення дружніх стосунків та поглиблення спільну патріотичну та культурно-історичну діяльність.
Хочу підкреслити на останок . що довготривала робота козацького руху, наша рада, керівництво як генератор ідей дали приклад всім в Україні як необхідно об’єднуватися, приносити користь суспільству, будувати модель поведінки, створювати умови для поліпшення виховної роботи з молоддю та козаками-військовослужбовцями, Необхідно конкретними діями на фронті та в тилу, як в Запоріжжі, давати сигнал європейському суспільству, що ми були , є,і будемо європейцями за складом характеру, дій, поглядів та руху до свободи , на жаль , через війну.
Радник голови КРК ЗОДА з питань
мистецтва та культури Євген Жаворонков

6 грудня — День Збройних Сил України

Вітаємо з Днем Збройних Сил України!
ofcyn-vihdn-ta-svyatkov-dn-v-grudn-2016-roku-v-ukrayin-zavantazhiti-kalendar_251

Традиційно в цей день ми вшановуємо всіх військових. І сьогодні особливо щиро і глибоко вдячні їм. Нині, коли українська армія доводить вірність Батьківщині, захищаючи її рубежі і свій народ, це свято стало символом справжньої мужності, героїзму і відваги.

В цей день ми вклоняємося подвигу тих, хто віддав своє життя в ім’я свободи України, мужньо захищаючи рідну землю, та всім, хто несе військову службу в зоні АТО, за відданість українському народу, незламну силу волі та безстрашність.

Бажаємо всім захисникам України бути гідними синами своєї Батьківщини, з честю захищати рідну землю, міцного здоров’я, віри в силу нашої України та скорішої перемоги! Миру Вам і Вашим родинам!

З повагою,
Заступник Верховного отамана України,
Голова Всеукраїнського комітету з питань преси
та інформації козацьких ЗМІ ВРОУ,
член Національного союзу журналістів України,
військовий історик
Сухінін Д.В.

Запорозьке козацтво продовжує об’єднання. В місті Дніпро проведено міжобласний культурно-спортивний фестиваль

Screenshot (41)
Вчора в місто Дніпро з’їхалися козаки з різних областей рідної Матінки-України на урочисті збори, козацьке коло, та справжнє мистецьке та спортивне свято. Зал, де проходив цей креативний захід, був якісно підготовлений – національна символіка, козацькі атрибути та прапори потужних загонів, все підвищувало настрій старшини, старійшин, отаманів, солдат та офіцерів – козаків, які захищали та захищають Вітчизну сьогодні на фронті із зброєю в руках та гарячою любов’ю до людей у серці. Були й родини учасників спортивних змагань та блискучих мистецьких виступів діточок.

На початку заходу учасники Революції Гідності та спецоперацій «Дозор», «Козацький волонтер», офіцери та командири підрозділів Збройних сил України, які приймали участь в АТО провели козацьке коло та підтвердили бажання йти шляхом об’єднання зусиль направлених на захист незалежності держави, прав та свобод громадян, розширювати братню сім’ю українців-козаків та підтримувати курс на національно-патріотичне виховання молоді, покращення заходів щодо поглибленого вивчення культури, військової та політичної історії країни та Європи, підкреслюючи роль Київської Русі, Гетьманської Держави, Запорозького Війська Низового в розвитку та захисті інтересів європейців різних часів.

Урочистий захід почався молитвою та спільним виконанням високоповажними гостями Гімну України. На сцену вийшли всі отамани та командири військових частин, голова оргкомітету, досвідчений та відомий кінолог з європейським ім’ям (завдяки його зусиллям багато прикордонників врятували життя та затримали злочинців), генерал, отаман та в минулому рекордсмен-боксер Микола Миколайович Кущ. Він щиро привітав всіх, хто приїхав на фестиваль, побажав успіхів та перемог, люб’язно надав слово всім бажаючим. Мені, як керівнику Запорозького козацького руху, було приємно бачити результат довготривалого процесу об’єднання побратимів-патріотів, загартованих бойовими випробуваннями та тою великою роботою, що почалася з Майдану та оборони областей від бандитів та сепаратистів, захисту не тільки нашої території, а мабуть, всієї Європи. Про це сказав відверто. З наукової точки зору, ми, як жителі центральноєвропейської держави, згідно бачення перспективи розвитку нашими пращурами-героями повернулися до своєї сім’ї братніх народів, а євроінтеграція завжди була притаманна політикам минулого. Передав вітання й від обласної державної влади.

Дуже змістовно та цікаво виступали отамани Віктор Ігнатович Кучинський (справжній талановитий вихователь цілої плеяди вітчизняних тренерів з боротьби тхеквандо та спортсменів-переможців, отаман активний учасник спецоперацій та патріотичного руху), генерал-отаман Іващенко Валерій Петрович (ГО «Козацьке Об’єднання Всеукраїнського козацького війська), учасники бойових дій, страші офіцери Збройних сил України, колишній начальник штабу 37-го батальйону полковник Лапін Ілля Євгенович, зараз отаман Міжнародного союзу козаків «Запорозька Січ», полковник української армії, колишній командир батальйону «Січеслав» Борщевич Олег Сергеевич, які розповіли про фактичну війну, реалії дій агресора на нашій землі та закликали й надалі допомагати бійцям та фронту мобілізаційною, волонтерською та мистецькою працею. Старійшина, ветеран праці, вихователь Ситник Анатолій Іванович запропонував поглибити роботу з навчальними закладами, створювати козацькі патріотичні організації, займатися поширенням всеукраїнської гри «Джура» та привітав всіх з урочистим заходом. Отаман Мельниченко Володимир Іванович, як активний учасник козацького руху, один з видатних ватажків дніпровців, відданий ідеї об’єднання здорових сил, підкреслив важливість фестивалю як чинника високої культури подальшого руху українського мистецтва, традицій та звичаїв козацтва на Запорожжі. Багато добрих слів було сказано ораторами з різних областей про підтримку нових ініціатив та нормативно-правових актів щодо подальшого розвитку оборонної та інформаційної політики державою, необхідність приділяти більше уваги (як в Запоріжжі) вирішенню питань зміцнення козацького руху, який в складні часи прийшов на допомогу й захист свободи. Необхідність створення координаційних рад з питань козацтва при облдержадміністраціях.

Далі було, прямо скажу, феєричне дійство. Виступали справжні майстри спортивного танцю 110-ї середньої школи, ансамбль «Сузір’я», спортсмени борці тхеквандо, співав бандурист… Але все по порядку.

Коли глядачі зайняли свої місця в теплій та затишній залі, раптово на сцену вибігли міцні парні в кімоно та хлопчики з дівчатками, біля них стояв відомий на всю країну тренер з боротьби тхеквандо Чикольба Геннадій Миколайович (генерал-осавул, отаман Олімпійської паланки МГО «Кодацьке військо Запорозьке»), чітко й голосно подававший команди до початку учбового бою. Високотехнічно, точно та швидко виконувалися вправи. Всі були дуже здивовані та хвилювалися за спортсменів, було таке враження, що команда різних за віком молоді працювала як єдиний механізм. Дуже приємно було бачити силу духу й по справжньому спортивний, як в старі часи казали, герц (кураж), багато з нас (колишніх спортсменів) відчували гордість за майбутнє країни те є такі люди та велику повагу до тренерського складу, яким керує заслужений майстер спорту Віктор Ігнатович Кучинський. Оплески, гучні вигуки схвали проводжали спортсменів зі сцени.

Ось все стихло, а сцена розцвіла, наповнилася великою теплою й світлою енергією дитячих сердець. Дівчата наче маленькі янголятка з казок Андерсена почали чарівні танцювальні етюди, граціозно, коли швидко, коли повільно кружили як дивні яскраво розфарбовані метелики стрибали. З великою грацією, талановито виступали видатні артисти світового рівня. Красива музика, справжні українські пісні, одяг та костюми були підібрані правильно та створили справжню гармонію на сцені, все це завдяки митцю та керівникам всеукраїнського рівня Олені та Наталі Ващенкам. Було зрозуміло, що виховання дівчат та високий клас ансамблю «Сузір’я» (МГО «Кодацьке військо Запорозьке») зробили справжнє свято мистецтва в залі. Командири та бійці довго скандували артистам «Браво» та із сльозами щастя проводжали виступаючих, таке не завжди побачиш, а для тих хто завтра уходив на фронт та блокпости знову ризикувати життям це був ще один Великий Акт Поваги й Шани за мир тут, вдома…

Бандурист Харченко Валерій Володимирович, хоробрий громадянин, заслужений митець виконував пісні сивої давнини. Багато разів їздив на фронт, попадав і під обстріли, але повертався до козаків-фронтовиків. А його бандура, як голос правди й волі, закликала до подвигів заради Вітчизни. Зал уважно слухав та не хотів відпускати високоповажного артиста.

Фестиваль, козацьке коло, збори патріотичного активу все пройшло на високому рівні підготовки. Ми були дуже задоволені теплим братерським прийомом, гарно продуманою та спланованою програмою. Впевнений, що такі патріотичні акції треба проводити не тільки в Запоріжжі, або Дніпрі, але й в інших областях, запрошуючи гостей-побратимів. Велика всім організаторам, Батькам та учасникам.

З повагою,

Заступник Верховного отамана України,

Голова Всеукраїнського комітету з питань преси

та інформації козацьких ЗМІ ВРОУ,

член Національного союзу журналістів України,

військовий історик

Сухінін Д.В.

NAPA, Calif. (AP) Marshawn Lynch isn't shedding anymore light on his decision to sit during the national anthem before the Oakland Raiders' first exhibition game.Lynch declined to comment on why he chose to sit down Saturday night while the rest of his teammates stood during the anthem before a game in Arizona against the Cardinals.That left his teammates to answer for him on Tuesday after the team returned for its first practice since that game."I'm proud of him," tight end Jared Cook said. "I think it's awesome. Everybody has points of discussion after what Charles Woodson Jerseys happened in Charlottesville just the night before. I think it's important for men in our position to step up and speak on unnecessary situations we find ourselves in as minorities in this country. That's why I'm proud of him."Cook said he hadn't talked to Lynch about his stance and didn't know what specifically he was protesting. Other players who have declined to stand for the anthem have been much more open about their reasons, starting with former San Francisco quarterback Colin Kaepernick, whose protest last year over police brutality and racial oppression made it a major issue in the NFL."We didn't talk to Latavius Murray Jerseys him," Cook said. "I don't know his intentions. I don't know what he wanted to do by it. But I know that guys like Colin Kaepernick have become my favorite football players for doing it."Kaepernick is not on a team this season but the issue remains with Seattle Seahawks defensive lineman Michael Bennett and Lynch both sitting for the anthem last weekend.Bennett has been vocal about Khalil Mack Jerseys his reasons why, citing social injustice. He said his decision was solidified by the violence last weekend surrounding a white supremacist rally in Charlottesville, Virginia, that included the death of a young woman who was struck by a car deliberately driven into a group of counter-protesters.Cook said he has considered an anthem protest in the past and does not rule out doing one this season."As far as the future goes, I don't know. Bruce Irvin Jerseys I don't know," he said. "I know I feel uneasy about the situation going on in this country and have been for Derek Carr Jerseys a while."Raiders coach Jack Del Rio said last season that players should protest on their own time instead of when they are representing the organization.