В Запорізькій державній інженерній академії проведено Круглий стіл присвячений вшануванню пам»яті героїв Української Революції 1917-1921рр.
Організований членами Координаційної ради з питань
розвитку козацтва при Запорізькій облдержадміністрації,
Ведикої Ради отаманів Запорозького козацтва, ЗДІА та Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки ім. Дмитра Вишневецького (Байди) захід привернув увагу та зацікавив науковців, представників
спілок журналістів та письменників, громадських патріотичних місцевих та всесвітніх організацій — українсько-польської дружби,генеральної асамблеї нащадків козацьких родів, МГО «Міжнародний союз козаків «Запорозька Січ», Центру сприяння євроатлантичної інтеграції України, Запорозького звичаєвого козацького лицарського ордену ім. князя Д.І. Вишневецького (Байди), студентських груп, Січового колегіуму, Козацького ліцею, Запорізького обласного центру патріотичного виховання, обласної газети «Запорізька правда». В дискусії та обговоренні великих подій минулого та сьогодення прийняли активну участь ректор ЗДІА, доктор наук, професор Віктор Банах, фахівці Запорізької міської ради (управління внутрішньої політики) та Запорізької облдержадміністрації (департаменту інформаційної діяльності та св»язків з громадськістю), старейшини Запорозького козацтва Костянтин Лямцев, Григорій Мацегора. Павло Білан.
В своїй доповіді мною були роглянуті питання причин виникнення та громадської підтримки українців бажання
створити незалежну державу, ще сто років тому. Розглянуті
дії фундаторів УНР на державницькому рівні, дипломатична, оборонна та політична діяльність Михайла Грушевського, Володимира Вініченка, членів першого Уряду нової держави.
Враховуючи декілька складних періодів генезису Української революції, ми згадали теж важливу дату-29 квітня, коли на з»їзді хіборобів одностайно було обрано Павла Скоропадського Гетьманом України, керівником Української Держави. Його реформи в галузі, військового будівництва, створення регулярної армії Запорізької дивізії, Сердюцької дивізії, окремого загіну Січових стрільців,штабів, корпусної ситстеми, кадетських навчальних закладів академії, відновлення стану українського козацтва як авангарду боротьби, освіти та науки, органів держаного управління також були цікаві аудитрорії. Однак, в силу негативних зовнішньо-політичних факторів, зростання наруженості в суспільстві, розбрату та відсутності стратегії та поступового курсу на незалежність країни, повстання в багатьох областях,
наступним органом, що декілька років керував державою стала з 13 листопада 1918 року Директорія на чолі з Володимиром Вініченком до якої увійшли Симон Петлюра,
Федір Швець,Андрій Макаренко,Опанас Андрієвський, а 14 грудня війська оволоділи столицею та відновили УНР. Всі буремні події проходили на тлі процесів фундації потужного кола ворогів України з боку більшовицької Росії, білогвардійських армій, та закордонних вояків. Важливими чинниками
ускладнення ситуації та помилок були чвари та небажання об»єднати зусилля в генарльному напрямі створення політичної довгострокової стратегії розвитку, відсутність надійних військових та економічно розвинутих країн- союзників в Європі, нерозуміння залишення базового принципу капіталізму — приватної власності, небажання селян віддавати
свої продукти виробництва за недостойну оплату, відсутність досвіду в організації системної роботи в газузі інституцій державного устрою, надійної та ділової взаємодії з теріторіальними громадами. Всі ці фактори вимусили самих
мешканців самоорганізовуватися, обирати керівниками сміливих та досвічених, активних, в багатьох випадках, учасників Першої світової війни, революціонерів, освітян — отаманами своїх органів самоврядування та захищати й хазяйнувати на своїй землі ведучі боротьбу з білими, червоними, іншими іноземними військами та інколи між собою. Так на мапі України з»явилися Холодноярська та Гуляпільська республіки, активно діяли звитяжні отамани Н. Махно, Чучупака та багато інших героїв а в Криму український полк ім.гетьмана Дорошенка. Але бажання
реалізувати ідеї соціальної справедливості так як їх розуміли тогочасні громадяни та керманичі політичних партій, очільники урядових структур Директорії УНР, сміливі отамани
Української повстанської армії та інших славних воїнів
без будування єдиного механізму та структури сильної демократичної, але ЄДИНОЇ в правовому аспекті держави
були зречені на поразку. На багатьох фронтах, за роки боротьби за незалежність загиблі як герої десятки тисяч козаків-воїнів Української революції. Весь світ бачив та співчував нашим пращурам. Саме вони показали високий приклад служіння великій ідеї
вільного життя на свої землі, нескорення окупантам та кривавим загарбникам. буде надихати наступні покоління нащадків на
перемогу та збереження вічної доброї пам»яті про український козацький революційний рух 1917-1921 років.
Всі учасники Круглого столу погодилися з великим значенням
такого важливого історичного періоду нашої тисячолітньої історії для Європи в тому числі. Правонаступниця Київської Русі, Україна. на протязі багатьох століть не втачала своєї самобутності, високої культури, демократичної та високоорганізованої соціальної структури громад. Багаторічні традиції системи органів державного управління, виконавської влади, законодавча база, яку використовували
не одно століття на величезних просторах Литовсько-Руського князівства, багатьох теріторій колишньої Київської Руси-України, Новгородська та Псковська республіки, Галицько-волинської держави нікуди не поділися, а були реалізовані
та відновлені в двадцятому столітті на наших ісконних стародавніх землях у вигляді рідної незалежної України.
Важливо розуміти. що в умовах існування наявності різних
поглядів на методи керування людьми, різні висновки з сторінок історії минулого, небажання визнавати наші права на віру та волю, нав»язування силою різних ніпідтверджених часом диктаторських тоталітарних ідеологем та небезпечних для миру в Європі проектів про різні види «россій» можновладцям, патріотичним силам, шановним громадянам, особливо молоді, яка через декілька років поведе далі нашу державу необхідно пам»ятати великі уроки — бути єдиними, всіляко підтримувати державний суверенитет, Збройні сили України в обороні від бандитів та окупантів, вивчати та пишатися нашою історією, цінувати союзників, реалізувати згодом стратегічний курс на європейську та євроатлантичну інтеграцію, пам»ятати про високу роль Київської Руси-України
в тогочасному світі та багаторазові перемоги очільників Запорозької Січі. які з союзниками часто відігравали вирішальну роль рятуючи Європу від числених нападів та руйнувань.
Також багато виступаючих в своїх промовах проводили паралель між подіями сьогодення та вже давніх часів минулого століття. Павло Білан та Микола Деркач поділилися із студентами
інформацією про операції «Дозор» та «Перехоплення» із штабом АТО СБУ, голова лекторської групи МСК «Запорозька СІч» Сергій Ігнатченко подякував за допомогу департаменту освіти та науки ЗОДА колегам освятянам в проведенні всеукраїнської акції, яку розпочли два роки тому «Молоді про армію», Володимир Лютий — батько учасника АТО, Григорій Мацегора запропонував вирішити питання з встановлення Меморіалу запорозьким козакам та воїнам — героям теперішнього часу. Пані Ганна Макушинська привітала встановлення добрих стосунків з товариством українсько-польської дружби, особливо цікаво та корисно для студентів
ділився спогадами про минуле, життя й боротьбу безпосередніх учасників тогочасних подій перший голова Народного Руху України в Запоріжжі, старейшина козацтва, просвітянин
Костянтин Лямцев. Він також підтримав програму розвитку козацтва в місті Запоріжжі. Священник УПЦ КП, козацький отче Василь (Терно). активний та гарноосвічений, закликав
всіх присутніх прийти на молебень за утворення Єдиної Помісної Української Православної Церкви, як факту повернення історичної справедливості та правди. Роман Авдєєв, мій
побратим по багаторічному волонтерському руху, підкреслив
вагому допомогу селянства українським козакам-революціонерам та екстраполював тогочасні події на сьогодення. Просвітянин, шановний пан Пилип Юрик — дав високу оцінку письменникам, історикам, поетам, митцям, що оспівували Українську революцію в своїх творах. заступник керівника департаменту ЗОДА Марія Горідько надала важливу інформація про спільні з запорізьким козацтвом та патріотами заходи культурно-історичного характеру, встановлення меморіальних дошок видатним синам України, волонтерській та державницькій роботі . наголосила на необхідності реалізації програм Уряду країни з цих напрямів. Багато навчань, кокнкурсів, змагань провів Запорізький обласний центр патріотичного виховання молоді, про це розповіла Марія Польщенко, спеціаліст закладу та запропонувала подальщі спільні дії.
Фахівець управління внутрішньої політикми Запорізької міської ради пані Тетяна Совенко дала необхідну інформацію про діяльність. згадала про допомогу в проведенні Панахиди по загиблим козакам на Хортиці та необхідності продовження освітянських та виховних заходів в місті. Гарно та активно виступали студенти, приємно було чуть повагу та зацікавленість у вивченні історії Української революції та місцевих героїв.
Учасники Круглого столу одноголосно підтримали прект Програми розвитку козацтва в м. Запоріжжі нашої Робочої Групи та наголосили на необхідності термінового розгляду
сесії міської ради, наші пропозиції щодо надання Набережній ім»я великого отамана — Дмитра Вишневецького (Байди), встановлення меморіалів, надання вулицям історичних назв,
пошукову та краєзнавчу діяльність.
Молоді та студентам, творчій інтелігенції був презентований
новий всеукраїнський проект-альманах «Українське патріотичне корзацтво».

З повагою,
Заступник голови КРК ЗОДА,
головний редактор-засновник
альманаху, керівник бібліотеки.військовий історик,
кандидат наук з державного управління Дмитро Сухінін (гора)

На зібранні учасників Робочої групи щодо створення першої Програми розвитку козацтва в м. Запоріжжі пролунали цікаві пропозиції від студентів та митців.
Після проведення Круглого столу робоча група продовжила обговорення пропозицій щодо важливого та необхідного всім
в місті документу.
Добре, що активну позицію зайняли молодь та студенти, які навели приклади яскравих та масштабних заходів в інших не таких великих, як Запоріжжя центрах історичної козацької спадщини та європейської культури. Для прикладів були названі такі міста як Львів, Кам»янець-подільський, Київ, Черкаси, Чигирін, Нікополь, Жовті води, Канів, Конотоп та інші де вже багато років за допомогою місцевої влади проводяться реконстркції віськових подій, за допомогою козаків, національно-патріотичних товариств, що приваблюють багаточисельні нрупи туристів в тому числі з інших країн світу. Також до наших колег приїжджають представники культурних громад з Румунії, Польщі, Угорщини , Литви та інших країн. Це надає можливість краще узнати свою та історію мушкетерів, гусарів чи лицарів різних орденів.
Заслужений працівник культури України, скульптор та талановитий художник із багаторічним досвідом та прекрасними зразками реалізованих проектів Григорій Мацегора, Пилип Юрик, Костянтин Лямцев наголосили на необхідності внесення питання фінансування видання альбомів відомих художників, творів письменників, журналістів, учасників бойових дій, волонтерів на козацьку та військово-патріотичну тематику, Вкрай важливою залишається невирішене питання надання вулицям міста історичних назв. У відповіді на наш запит до міського голови Володимира Буряка, який має з його слів теж козацькі коріння .зараз розробляється концепція міста по встановленню меморіалів та пам»ятних дошок запорозьким козакам та отаманам минулого, загиблих за вільну Україну бійців та командирів, на честь видатних подій та переможних поході, битв та видатних постатей минулого та сьогодення. Тому в програмі , обов»язково, на наш погляд, повинні бути прописані наші пропозиції стсовно і Запорізької площі з Меморіалом героям козакам та воїнам — захисникам.
Враховуючи світовий досід та наявність великої кількості документально підтверджених місць бойових дій, діяльності
Дмитра Вишневецького (Байди) — засновника Першої Запорозької Січі, Петра Конашевича — Сагайдачного ми вже сьогодні щорічно проводимо Дні вшанування пам»яті цих великих людей. Необхідна підтримка започаткованим в 2015-му році всеукраїнським волонтерським акціям — «Вшануймо українську історичну літературу», «Молоді про українську армію», пошукову та краєзнавську акції «Вшануймо могили пращурів героїв-козаків». Вже традиційними, з початку АТО,з точки зору виховної діяльності став День козацьких перемог та вшанування пам»яті всіх загиблих героїв за волю України.
Спільно з всеукраїнською федерацією «Спас», МГО «Міжнародним союзом козаків «Запорозька Січ», ГО «Молода Січ» іншими організаціям треба запланувати спортивні, навчальні та культурно-масові заходи (гра «Джура» тощо). Враховуючи незвичайні, величезні та рідкісні експонати в музеях міста та нещодавно відкритий дуже цікавий музей 55 — ї артилерійської бригади, треба розробити відповідні туристичні маршрути. Важливо співпрацювати з штабом операції «Козацький волонтер», учасники якого , як і багато колег — побратимів щомісячно бувають на фронті, допомагаючи армії, нариклад , створивши декілька філій — нового всеукраїнського проекту- Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки ім. Дмитра Вишневецького (Байди). В навчальних закладах, як прикладі, іним областям, запланувати уроки історії українського козацтва, з єдиною програмою.
Звичайно без відповідного фінансування, організації та участі муніціпальної влади, депутатського корпусу, яких ми обираємо й до яких звертаємося втілити у життя задумане в мільонному місті буде неможливо.
Присутні узгодили надані пропозиції та домовилися проводити збори щомісячно. Виступили — Віктор Банах, Павло Білан, Сергій Ігнатченко, Микола Деркач, Роман Авдєєв, Пилип Юрик, Марія Горідько, Тетяна Совенко, Володимир Лютий, Марія Польщенко, Ганна Макушинська.
Прошу всіх бажаючих надавати пропозиції та приймати участь.
З повагою, голова робочої групи Дмитрот Сухінін (Гора)

Видатна подія в Запоріжжі. З нагоди 100-ліття Української революції на будівлі залізнодорожнього вокзалу відкрито меморіальну дошку на честь героїв-захисників міста- Українських Січових
Стрільців.
Сто років тому, 15 квітня сміливі козаки величезного підрозділу Української Народної Республіки силами до 400 шабель зайняли позиції та прийняли бій на теріторії теперішнього вокзалу-«Запоріжжя-1». В запеклому бою було знищено декілька сотень окупантів-загарбників. Але сили були нерівні, з боку більшовиків було до 5000, тимчасовий контрнаступ не вирішив питання захоплення Олександрівську, а війська полковника рамії УНР полковника
Петра Болбочана врятували жителів та звільнили місто через декілька годин після контратаки червоних. Біля Народного дому було проведено парад Запорозького корпусу, який також під блискавичним командуванням його відомого та досвіченого очільника вибив більшовиків з Мелітополя та за декілька днів з боями та перемогами дійшов Криму, який також було звільнено.
Українські Січові Стрільці були потужною козацькою силою,
приймали участь в багатьох битвах російсько-української війни, захищали країну на заході, успішно боролися з бандами на півдні.
На урочистому мітингу виступали та приймали активну участь молодь, студенти, учні запорізького січового колегіуму, які талановито та яскраво декламували вірши відомих вітчизняних авторів, спільно з шановними гостями Трухановської Січі на чолі з учасником Майдану, паном Миколою Миколайовичем (отаманом 34-ї сотні) гарно співали
народні пісні. Добрі слова на честь героїв сказали представники ЗОДА, депутати мвіської ради, патріотичної громадськості, в заходах прийняли участь члени координаційної ради з питань розвитку козацтва при ЗОДА, вскукраїнського штабу операції «Козацький волонтер» МСК «Запорозька Січ», Великої Ради отаманів Запорозького козацтва, учасники руху опору та захисту області від бандитів
з початку 2014-го року-Павло Білан, Володимир Лютий, Микола Деркач, роман Авдєєв. З свого боку мав честь, як головний редактор-засновник першого альманаху «Українське патріотичне козацтво» вручити отаману Миколі першу збірку на добру пам»ять та запросив до співпраці.
Сьогодні було проведено ще одно необхідне для очищення
минулого від неправди та ворожої пропаганди діло. Подвиги
пращурів треба вивчати та пишатися їх боротьбою. В проекті програми — «Запоріжжі-світова духовна столиця козацтва» ми
запропонували міській владі створення меморіалу захисникам козакам-запорожцям та бійцям АТО, які не дали захопити в 2014 — му році нашу область, загинули за щасливе мирне життя українців. Вісім років тому, силами куріня ім.Дмитра Вишневецького поставили пам»ятний знак на честь фунадатора першої Запорозької Січі, прийняли активну участь та запропонували продовжити практику надання вулицям історичних назв, почали складний діалог з міською владою. Добре, що шановні колеги — історики написали цікаві та об»єктивні книги про події Української Революції, минулого року мав честь також представити книгу «Вогняні роси»-про новітню військово-політичну історію Запорозького козацтва, За нашою ініціативою вже третій рік поспіль проводяться Всеукраїнські культурно-історичні акції «Вшануймо пращурів-героїв козаків», «Молоді про українську армію», «Вшануймо українську історичну літературу», за стародавньою традицією створена Перша Національна громадська козацька історична бібіліотека ім. князя Д.І. Вишневецького (Байди).
Священна пам»ять повинна вічно жити в серцях нащадків за
право вільно жити на рідній землі.
З повагою, голова Запорозького козацького
патріотичного руху опору з 2014-го по 2017-й рік,
заступник голови КРК ЗОДА Дмитро Сухінін (Гора)

Козаки прийняли провели важливу нараду в департаменті освіти та науки Запорізької облдержадміністрації.
16 квітня в державній установі, що активно співпрацює з учасниками запорозького патріотичного козацького руху опору, Координаційною радою з питань розвитку козацтва при ЗОДА. МГО «Міжнародним союзом козаків «Запорозька Січ», Всеукраїнською федерацією «Спас» проведено підсумкові збори. Розглянуті питання виконання першої й поки єдиної в Україні серед областей Програми розвитку козацтва, заходів культурно-історичного, навчального та наукового характеру, вивчення традицій та національних видів бойових мистецтв.
Виходячи з складного військово-плітичного стану завдяки окупації та боротьбі за незалежність нашої держави особливу увагу піддано аналізу виконання положень Доктрини про інформаційну безпеку, національно-патріотичному вихованню молоді та подальшому проведенню роботи щодо сприяння
євроатлантичній інтеграції України як вагомого чинника успішного захисту країни від агресії та нищивної війни для майбутніх поколінь.
Заступник керівника департаменту Віктор Захарчук позитивно відмітив окремі аспекти результативної співпраці
— підтримка козацької ініціативи у створенні Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки, національно-патріотичних акцій, видання книги Д,В. Сухініна
«Вогняні роси» про новітню історію Запорозького козацтва, масштабну чотирерічну волонтерську діяльність, проведення
з КРК ЗОДА та першим в області ГО «Запорізький обласний центр сприяння євроатлантичній інтеграції України» конференцій, круглих столів, семінарів, поєднання різних форм та методів роботи, включаючи екскурсії, краєзнавство
з метою поглибленого вивчення героїчного минулого нашої
держави, високої професійної роботи школи «Спас».
В своїй доповіді був даний аналіз комплексної співпраці. Від імені колективу козаків-учасників АТО, волонтерів, науковців та освітян висказана щира подяка колективам Запорізької державної інженерної академії, навчальним закладам — Січовому колегіуму, Козацькому ліцею, Запорізькому центру профтехосвіти (училище № 23), СШ № 89, 69, 87, 100, Мелітопольському агротехнологічному універсітету, Мелітопольському педагогічному універсітету, Бердянському центру поофесійно-технічної освіти, Чубаревському аграрному ліцею за багаторічну творчу співпрацю. Мною анонсовано новий інформаційний проект з Січовим колегіумом в мережі інтернет під назвою — «Українське патріотичне козацтво», та актуальний для нас сьогодні проект
з ЗДІА щодо поширення програми «Україна-НАТО».
Також мною та шановними членами редакційної колегії першого в новітній козацькій історії друкованого засобу масової інформації — альманаху «Українське патріотичне козацтво» була проведена презентація першого номеру та
екземпляри вручені нашим дорогим колегам Віктору Захарчуку, пані Ларисі Чуріковій (берегині козацького руху),
директору департаменту талановитому керівнику пані Тетяні Озеровій.
Учасники зборів Костянтин Рижов, Павло Білан, Володимир Лютий, Микола Деркач, Сергій Ігнатченко, учасники Революції Гідності, волонтерського руху в своїх виступах високо оцінили проведену спільно роботу, підкреслили, що багато заходів організовано для прикладу побратимам з інших областей вперше та домовилися про реалізацію планів
на поточний 2018 та 2019 роки.
Мав честь отримати Подяку від колективу департаменту. Подяка — це звичайно висока оцінка нашої багаторічної наполегливої співпраці.
З повагою,
Заступник голови КРК ЗОДА,
керівник проекту Дмитро Сухінін (Гора)

ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ ДО ПРЕМ»ЄР-МІНІСТРА УКРАЇНИ ВОЛОДИМИРА ГРОЙСМАНА ВІДНОСНО РЕМОНТУ ДОРОЖНЬОГО ПОКРИТТЯ ТА БУДУВАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ.
Десятки років одною з самих болючих проблем в нашій державі були низька якість та кількість асфальтованих та інших доріг місцевого та загальнодержавного значення.
Україна витрачала величезні кошти, державний бюджет постійно мав збитки з причин гострої необхідності
постійно ремонтувати, вкладати нові кошти, залучати для ненормативного відновлення покриття важку техніку та колосальні людські ресурси. За роки незалежності народне господарство втратило мільярди гривень від неспроможності організувати транзитні трасси та запросити для співпраці сотні міжнародних та вітчизняних перевізників з тисячами одиниць автобусів, вантажівок та інших видів техніки. В різні періоди нашої новітньої історії, судячи по зростанню незадоволення населення, автолюбителів та професіоналів, багаторазові аврії автотранспорту та легкових автомобілів, випадків каліцтва
та людських смертей з причин будування доріг з грубим порушенням норм, стандартів та правил, системним характером зловживань та розкрадання матеріалів ситуація
кардинально на краще не змінювалася.
Добре, що сьогодні, Ви тримаєте питання реформи в транспортній галузі на особистому контролі, приділяєте особисту увагу цьому важливому питанню, намагаєтеся
переломити ганебну практику «закапування» державних коштів.
Пропоную привернути увагу до створення дійової державної системи контролю якості будування та ремонту дорожнього покриття. За часів СРСР та з 1991 року єдиного органу який би опікувався цими питаннями в країні фактично не було. Парадоксальна ситуація-державні стандарти є, а механізму
реалізації цього необхідного інструментарію нема. Світова практика, нормативні документи Європейського Союзу мають
актуальні для нас приклади боротьби з такими проблемами.
Українці,які подорожують або займаються професійною діяльністю в сфері надання автопослуг високоцінують піклування урядів про їх безпеку та високу якість дорожнього
покриття. Також необхідно встановити норми відповідальності за неякісні та небезпечні для життя та здоров»я людей, збереження техніки громадян та їх майна
види покарання злочинців. Для найскорішого вирішення цих питань, пов»язаних з захистом прав споживачів найскоріше
створити Робочу групу при КМУ або міністерстві, залучити представників та фахівців країн Європи та наших спеціалістів, громадські організації.
Ми підтримуємо Ваші активні дії щодо наведення порядку та
закриття теми, яка ганьбить та принижує нашу тисячолітню центральноєвропейську державу, з якої в свій час сусіди брали приклад та навчалися.
З повагою,
Дмитро Сухінін (Гора)

НЕВІДОМІ СТОРІНКИ НАШОЇ ІСТОРІЇ
7 квітня 1918 року у Хабаровську відбувся Третій Всеукраїнський з’їзд, на якому було прийнято рішення про створення Української держави на Тихому океані та приступити до формування Української армії Зеленого Клину. На з’їзді було розроблено теритиріально-адміністративну систему Української Далекосхідної Республіки, згідно якої територія країни поділялась на 10 округів (Українських Окружних Рад), кожен з яких відповідав за свою округу і мав свій окружний центр. Для виконання розпоряджень української влади був створений Український Далекосхідній Секретаріат. Головою Українського Далекосхідного Секретаріату став Юрій Глушко-Мова.
Під його проводом навесні 1919 року у Владивостоці було створено 1-й Ново-Запорізький курінь Вільного козацтва.