Сотні років відділяють, нас нащадків великого героя, від буремних подій сімнадцятого століття, з тих пір пройшло багато часу, декілька поколінь воювали за Україну, залишили по собі добру пам»ять та пішли у вічність. Але, в чому причина перемог, яка сила допомагала прадідам зберігати традиції, боронити землю та
залишити в історії Євпропи такий серйозний слід та повагу як друзів так і ворогів. Віддаючи данину значущості подій, складного, інколи драматичного, як наприклад, Руїна, періоду життя та діяльності отамана Сірка, запорозьких козаків треба в першу чергу підкреслити фантастичні, незвичайні можливості брати верх над ворогом в різних, дуже непростих, інколи неможливих, з точки зору, тогочасної військової школи ситуаціях.
В різних документах згадується декілька цікавих цифр про перемоги у битвах, від 224 до 65, але багато наукових праць підкреслюють факт системності цього явища.Це і блискавична військова операція у 1668 році, коли Івана Дмитровича було обрано полковником Змієвського полку, коли в результаті швидкого рейду, відпрацьованих прийомів проведення діверсійно-розвідувальних заходів вдалося, врятувати життя і волю двум тисячам полонених, розбити величезні сили кримського хана біля Кафи та повернутися без великих витрат. Як зразок бойового мистецтва треба обов»язково згадати фактичне знищення ( спалення ) турецького міста-фортеці Очаків, взяття у полон багатьох недругів та чимало худоби. Здобуття Тавані в 1679 році, Казикермена, в 1679 році, небувала подія, на той період панування Кримського ханства та Блискавичної Порти в Східній Європі — знищення столиці татар — Бахчісараю, де тільки в полон потрапило чотири тисячі чоловік та звільнено з рабства багатьох тисяч українців, московитів, поляків зробило івана Дмитровича легендарним отаманом. Для Європи Кошовий війська Запорозького на багато років залився хрестоматійним прикладом операцій швидкого реагування, коли в період Тридцятирічної війни, здобув у іспанців фортецю-місто Дюнкерк, що мало виключну стратегічну важливість та недавало змоги французам контролювати оперативну теріторію, розвивати успіх на суші та на морі. Він створював неможливе, тому козаки вірили, що велика сила допомагає йому та називали його характерником. Безумовно, талант, від Бога, багаторічна важка військова робота, практичні дії, ретельне вивчення ТВД, гарно поставлена розвідка, досвід, здобутий з юністі, підбір кадрів для відповідальних посад у складі старшини та чесний. відкритий характер, самодисціпліна та довіра були фундаментом блискавичних успіхів. На всіх фронтах та з різним ворогом, будь то на морі, при штурмі фортець чи довгих виснажливих походах у степ з боями тактичного характеру з використанням різних прийомів та військових хитрощів ( засідки, маневри з нібито відступом, комбіновіні дії піхоти та кінноти тощо ) оатаман спирався на військо, що мало високопрофесійний вишкіл та довіру до командира.
Тому багато років збираються патріотичні козацькі організації біля могили та пам»ятнику отаману, вклоняються його праху, говорять добрі, від серця слова, приймають до своїх лав, молодь, достойних, учасників бойових дій, нагороджують достойних військових та волонтерів.
Так було й 5 — го серпня цього року коли Фонд отамана Сірка, представники духовенства Української ПравославноЇ Церкви Київського Патріархату, спільно з громадськістю, керівництвом міста Нікополь та райдержадміністрації провели урочитості на честь світлої пам»яті справжнього народного героя України — Івана Сірка. Активну участь приймали делегації братьські патріотичні організації запорозького патріотичного козацького руху опору, що в 2013-2014 роках в Революції Гідності, а потім складні часи намагання ворожих встановити так звану «ЗНР» в Запоріжжі та захопити владу в Дніпрі, організували, для допомоги активістам та армії опеації «Дозор», «Перехоплення», «Козацький волонтер»,які й досі проводяться.
Дуже приємно, що данину шани приїхали віддати старшина Великої Ради отаманів Запорозького козацтва, МГО «Міжнародний союз козаків «Запорозька Січ», ГО » Запорозьке військо низове «Запорозька Січ» ( Костянтин Рижов ), ГО «Козаки-Запорожці» ( Павло Білан ), ГО «Всеукраїнське братство козаків» з м. Енергодар, ГО «Покровський полк МСК «Запорозька Січ» ( Микола Некіпілий ), ГО » Пологівський полк» ( Віктор Гонтарь), члени Координаційної ради з питань козацтва при Запорізькій ОДА ( Роман Авдєєв, Сергій Ігнатченко) та високоповажні страрійшини організацій та Коордради Дніпра Віктора Кучинського.
В багатьох козацьких організаціях України відбулися урочисті збори , екскурсії, конференції тощо.
На таких прикладах ми повинні навчатися самі та начати наших дітей та в кого є онуків. Тіки добра пам»ять, збереження традицій та звичаїв дасть змогу передавати з покоління в покоління інформацію про переможні походи, збереження для нас рідної землі, повагу та безграничну любов до Вітчизни.
Будемо ж гідні перемог пращурів.Вічна пам»ять отаману Війська Запорозького — Івану Дмитровичу Сірку!!!
З повагою,
Голова Великої Ради отаманів
Запорозького козацтва,
кандидат наук з державного управління,
автор книг, військовий історик Дмитро Сухінін ( Гора )
Запоріжжя, оперативний штаб руху опору
16.08.2017 року.

Рішучі зміни в суспільно-політичному житті України, Революція Гідності, боротьба за незалежність, фактична боротьба за волю та право обирати свій шлях розвитку знову поставили перед українською громадою питання філософського, цивілізаційного рівня. Різні політичні партії та активісти пропонують своє бачення, інколи, протилежних напрямів. Йдуть дискусії в Верховній Раді, на різних щаблях влади, народжуються ідеї, приймаються рішення, але виходить не все так як всі бажали на початку 2014 року. Одною з головних причин, на жаль, маємо незнання історичних фактів про своє минуле, відсутність проведення паралелей та глибокого аналізу стану справ та ситуацій, що повторюються століттями. Керманичам держави та пересічним громадянам необхідно уважно та ретельно знайомитися з трудами М. Грушевського, Я. Новицького, О.Субтельного Д.Яворницького,авторів наукових праць новітньої історіі нашої країни. Це дасть змогу приймати правильні рішення як в оборонній так і в правовій площині. Сьогодні всі відповідальні за майбутнє держави та своїх нащадків. Враховуючи той факт, що з періоду Київської Руси, Литовсько-руської держави, Речі Посполитої, Гетьманщини, УНР, різних періодів у складі імперій з різними назвами українці вимушені були століттями воювати, захищати себе від рабства, неволі, знищення. Знаходження між сильними сусідами,війни за волю стали для наших пращурів постійним важким іспитом на силу волі до перемоги, жорстоким екзаменом, оцінкою, якому було життя особисте та майбутнє нації.
Важко переоцінити колосальне значення козацького руху, що століттями врятовував народ від геноциду та етнічної ліквідації. Ми, як ніяка інша нація маємо величезний скарб під назвою — славетний досвід прадідів героїв-козаків. В свій час імператор Візантії Костянтин Багрянородний написав книгу » Про управління імперією» де давав поради та оцінки, з точки зору тодішнього рівня геополітичних знаннь своїм нащадкам та правонаступникам, яскраво, на прикладах, показуючи чим тий чи інший народ або держава небезпечні та навпаки корисні візантійцям. Відмічаючи наших пращурів, ще тоді, підкреслюю, більше тисячі років тому,
поважно говорив про бойові здібності, рішучість, звитягу, блискучу тактику та вишкіл кінноти та піхотинців, легкоозброєних воїнів, що нічого не бояться, перемагають завдяки військовим хитрощам, не допускаючи на свою теріторію ворога. Нашу землю не змогли захопити такі талановиті діячі як Дарій, Олександр Македонський, римські імператори ( Адріан та інші ), перелік можна продовжувати й далі, але і цього вистачить, щоб зрозуміти просту річ — козацька звитяга була народжена не на пустому місці, а перемоги це наслідок столітніх своєрідних змагань, де українці здобували гарну генетичну пам»ять та козацьку силу духу,що передавалася від батька до синів. Тому тематика наукових досліджень діяльності отаманів Запорозької Січі, полководців, гетьманів козацької Держави повинна ретельно вивчатися, а в суспільстві проводитися заходи виховного та культурно-історичного характеру.
Вже традицію, в Запоріжжі, стали круглі столи, конференції, екскурсії та урочисті збори на честь великих постатей, справжніх лицарів степу, керівників козацького руху різних часів. Сьогодні в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї були проведені конференція та екскурсія по експозиції на честь Петра Кононовича Конашевича ( Сагайдачного ), видатної людини, незвичайних здібностей, сміливості та таланту.
Достаменно невідомий його день народження, та рік народження. Називають 1577 рік або 1572. Та хоча він народився в с. Кульчиці, колишнє Самборське староство, Руського воєводства Речі Посполитої в багатьох місціях країни його пам»ть шанують в різний час. Враховуючи фактичний матеріал, що мають науковці ми теж долучилися до проведення національно — патріотичних акцій на честь гетьмана та його перемог. За внесеною мною пропозицією та згідно прийнятого рішення Координаційною радою з питань козацтва при Запорізькій ОДА в першій декаді серпня в козацьких організаціях Запоріжжя вшановують пам»ять Петра Кононовича.
На конференції з цікавими матеріалами та пропозиціями виступили представники козацької старшини — отаман ГО «Запорозьке військо низове «Запорозька Січ» Костянтин Рижов, голова Ради отаманів МГО » Міжнародний союз козаків «Запорозька Січ», батько учасника АТО, ветеран МВС, Володимир Лютий, директор ГО » Запорізький обласний центр сприяння євроатлантичній інтеграції» військовий капелан, учасник оборони країни, отець Володимир, науковець Запорізького інституту післядипломної освіти Наталія Богомолова, талановита людина, автор герба Запорізької області Віталій Пилипенко, керівник підрозділу департаменту освіти та науки Запорізької ОДА Лариса Чурікова, заступник голови Олександрівської районної адміністрації Запорізької міської ради Наталія Бухтіярова, доктор історичних наук, професор, багаторічний директор обласного краєзнавчого музею Георгій Шаповалов, працівники Запорізької державної інженерної академії, та Запорізького навчального закладу «Козацький ліцей». Військовослужбовці 55-ї артбригади уважно слухали, та цікавилися, задавали питання у неформальному спілкуванні, коли читали та розглядали книгу «Запорозьке козацтво» з ілюстраціями, фотографіями, та малюнками на теми життя запорозького козацтва, культури , мистецтва, зброї, церковних християнських храмів, та книг.
В доповіді мною були розглянуті блискавичні дії запорозького козацького флота в тривалий період керування Петром Сагайдачним. Перемоги під Варною влітку 1606 року ( віртуозна десантна операція, знищеня всіх берегових укріплень, кораблів Блискавичної Порти, що знаходилися на рейді, визволення кількох тисяч полонених співвітчизників та багаточисельні трофеї ), 1607-й та 1608-й роки, походи на Перекоп та Очаків,1608 та 1609 роки напади на Кілію, Білгород,ізмаїл, а в 1612 року рейди на Гьозлів, Бабадаг, Варну, та Месембрій. В наступні роки походи на «чайках» до Синопу, Трапезунду, та самого Константинополю. Жодної поразки, значні трофеї, міцний заслон ворогу, відносно мирне життя на своїй рідній землі, розробка особливої тактики,стратегії ( про це свідчить вектор військово-політичного напряму на довгі, на той час роки — все це Петро Сагайдачний, його талант, досвід, дуже глибокі знання у дипломатичних та військових справах, висококласна освіта. Не буде помилкою, якщо порівняти Сагайдачного з адміралами Нельсоном, Ушаковим, про яких сняті десятки документальних та художніх фільмів. На жаль, в ютубі про Сагайдачного мають місце два чи три сюжети, може, ненабагато більше.
Окреме питання, це організація експедицій. Швидкість зборів ( сорок, шістдесят чи двісті човнів ), забезпечення провіантом, зброєю, яку теж було треба підготувати та вчасно доставляти до місця зборів, підготовка козацької старшини до бою, як командирів молодшого та середнього рівня, організація навчального процесу, сувора дисціпліна та вишкіл, високопрофесійні дії у складі бойової групи, будь то наступ, штурм чи диверсійна операція — ось неповний перелік питань. якими опікувався тогочасний отаман.
А Сагайдачний це робив феноменально, тривалий час, не тільки на морі, а й на суші. Треба пам»ятати та вивчати тактику артилерійського бою, дії козацької стрілецької піхоти, створення системи захисту від бомбардування ядрами та оборони завдяки земляним спорудам, накшталт довготривалим вогневим земляним укріпленням та багато іншого. Також в ході війни з Московією Сагайдачний за дуже стислий період взяв штурмом чи недовготривалою облогою багато міст, зробивши нестандартний хід — рейд через напрям де його не чекали. Спірні політичні рішення, складне положення між польськими керманичами та мабуть особисте рішення не дали можливості взяти Кремль, але є фактом оточення Москви, взяття її в облогу, завдяки майстерності армії Сагайдачного. Безперечно, всіма своїми діями далекоглядний молодий за тими стандартами керівник такого рівня діяв в інтересах українського народу, використовуючи весь можливий інструментарій як союзниками так і з супротивником. Він заклавфундамент майбутньої гетьманської держави зробивши багато для створення апарату управліня, навчання та отриання досвіду козацької старшини керування структурами соціальної організаціїї, в переговорному процесі за права своїх співвітчизників з королем та польською шляхтою.
Розглядаючи політичну діяльність Петра Сагайдачного треба сказати добрі слова відносно його послідовних, рішучих та швидких для тої пори дій відносно вирішення з Патріархом Єрусалимським Феофаном Третім питання відновлення Київської православної мітрополії, що була ліквідована після Брестської церковної унії 1569 року. Таким чином була відновлена церковна ієрархія, з»являються, написані Мітрополітом Борецьким важливі релігійні документи — » Протестація та благочестива юстифікація » та » Полинодія «.
Конференнція прийняла мою пропоцицію про надання назви вулиці або проспекту Сагайдачного, також було запропоновано створити пам»ятний знак в місті Запоріжжі на честь героїчної діяльності великого гетьмана. позитивно була відмічена робота обласного краєзнавчого музею та Національного заповідника «Хортиця», кервництво цих установ та деякі працівники давно знаходяться в лавах запорозького козацького патріотичного руху опору та активно працюють в Координаційній раді з питань козацтва при Запорізкій ОДА.
Також прийнята пропозиція про вивчення в учбових закладах діяльності окремих, самих видатних та значних в історіїї держави отаманів та гетьманів — Дмитра Вишневецького, Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Виговського, івана Сірка, Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Костя Гордієнка та інших.
Проведена екскурсія по залах музею, виїзд до острова Хортиці де були в різні часи розташовані оборонні споруди козаків та представлені книги Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки ім. Дмитра Вишневецького ще раз підкреслили великий подвиг пращурів, повторення в дещо іншому вигляді історії, необхідність наявності сильної армії, талановитих та відданих ідеї незалежності країни керівників та необхідності продовження курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Нами були передані також матеріали щодо необхідної та об»єктивної інформаціїї НАТО до військових 55-ї артбригади.
Історія багато чому навчає, треба любити та шанувати знання про минуле, а саме головне ретельно вивчати, щоб як Сагайдачний всюду перемагати!

З повагою,
Голова запорозького козацького патріотичного
руху опору, член НСЖУ, військовий історик,
голова КРК ЗОДА Дмитро Сухінін ( Гора )
11.08.2017року.

Одним із самих важливих та значних свят як державних так і церковних, для мільонів українців є , безумовно, День Хрещення Київської Русі. У 2008 році день 28 липня став офіційною датою, яка була затверджена Указом Президента Ющенка ( істориками вважається саме ця дата смерті князя Володимира ), а ця історична подія вже мають державне визнання.
В Київі — тисячолітній столиці Руси — України ретельно готувалися до свята не тільки представники державних організацій та меріії, а саме головне церковнослужителі та паства. Багато людей приїхало заздалегідь. Дуже приємно, що козацтво, учасники патріотичного руху опору, Революції Гідності, бойових дій були представлені своїми делегаціями практично із всіх областей України. Рано вранці, незважаючи на зливу та на початку ранку хмарну погоду та вітер біля Володимирського собору — головного храму Української православної церкви Київського патріархату зібралися тисячі й тисячі людей. В храмі, вже напередодні, 27 липня Святійший Патріарх Київський і всієї Руси — України Філарет проводив Всенічне бдіння,а сьогодні, вранці, була завершена Божествена літургія. Багато віруючих молилися, ставили свічки, цілували ікони та ще більше уважно та з радістю слухали святковий церковний передзвін, що підіймав настрій, сповіщав приутніх про урочисту подію та закликав до заходів. Цей передзвін був настільки прекрасний, що всі навкруги стояли та слухали як зачаровані, а до храму все йшли й шли люди, їх , як і тисячу років тому кликав красний ( від слова «красивий» ), найвеличніший з усіх, дзвін майже всіх великих, середніх та малих дзвонів. Почалася Хрестна хода.
Від Володимирського собору безкрайня народна «хвиля» пішла по вулиці Володимирській та біля пам»ятнику рівноапостольного великого князя Володимира, як з любов»ю прозвали його в народі — Красно Солнишко теж відбулися завершальна частина молебню та урочисті збори. Його Святість Патріарх Філарет
після молебну багато часу приділив вірянам та журналістам. Як інтелектуал високого рівня, вчена та досвічена людина давав поради , відповідав на запитання. Велику увагу було приділено питанню необхідності створення Єдиної Помісної Церкви в Україні, як недалеке майбутнє, за думкою багатьох віруючих країни, підтримки боротьби за свободу та незалежність країни, підтримки героїв — військовослужбовців та руху опору агресорам та окупантам. Дуже приємно, що свято пройшло без негативних явищ, на обличчах людей була радість, багато хто приїхав до столиці перший раз, з хвилюванням та повагою слухав молебень, був щасливий від самої участі у святі Дня Хрещення Київської Русі.
Дуже приємно, що активну часть в урочистосятях приймали наші козаки-побратими та учасники АТО з Дніпропетровської, Київської, Чергнігівської, Херсонської, Львівської, Одеської, Миколаївської, Сумської та Хпрківської області, яких ми знаємо та високо цінуємо за спільні дії на початку 2014-го року та впродовж всіх років боротьби за волю України. Багато керівників та старшини входять до Координаційної Ради з питань козацтва при Запорізькій облдержадміністрації, ГО «Великої Ради отаманів Запорозького козацтва», «Міжнародного союзу козаків «Запорозька Січ», » Всеукраїнського Комітету з питань преси та інформації козацьких ЗМІ», «Всеукраїнської федерації «Спас», » Всесвітньої Генаральної асамблеї нащадків козацьких родів» та приймають участь в операціях «Козацький волонтер» є учасниками бойових дій, та руху опору окупантам.
Думаю, що така важлива релігійна та політична подія з часом буде все більше й більше привертати уваги молоді та студентів. Майбутнє України в єдності, впевненості в правоту своїх дій по захисту віри та волі народу. Будемо й надалі будувати сильну й міцну державу та добрим словом поминати одного з фундаторів
Київської Русі — України — князя Володимира Святого.

З повагою,
Голова Запорозького
козацького патріотичного руху опору,
голова КРК ЗОДА Дмитро Сухінін (Гора)