Архивы рубрики ‘Главное’

Іван Дмитрович Сірко — характерник, видатна особистість, захисник народу, полководець

Сотні років відділяють, нас нащадків великого героя, від буремних подій сімнадцятого століття, з тих пір пройшло багато часу, декілька поколінь воювали за Україну, залишили по собі добру пам»ять та пішли у вічність. Але, в чому причина перемог, яка сила допомагала прадідам зберігати традиції, боронити землю та
залишити в історії Євпропи такий серйозний слід та повагу як друзів так і ворогів. Віддаючи данину значущості подій, складного, інколи драматичного, як наприклад, Руїна, періоду життя та діяльності отамана Сірка, запорозьких козаків треба в першу чергу підкреслити фантастичні, незвичайні можливості брати верх над ворогом в різних, дуже непростих, інколи неможливих, з точки зору, тогочасної військової школи ситуаціях.
В різних документах згадується декілька цікавих цифр про перемоги у битвах, від 224 до 65, але багато наукових праць підкреслюють факт системності цього явища.Це і блискавична військова операція у 1668 році, коли Івана Дмитровича було обрано полковником Змієвського полку, коли в результаті швидкого рейду, відпрацьованих прийомів проведення діверсійно-розвідувальних заходів вдалося, врятувати життя і волю двум тисячам полонених, розбити величезні сили кримського хана біля Кафи та повернутися без великих витрат. Як зразок бойового мистецтва треба обов»язково згадати фактичне знищення ( спалення ) турецького міста-фортеці Очаків, взяття у полон багатьох недругів та чимало худоби. Здобуття Тавані в 1679 році, Казикермена, в 1679 році, небувала подія, на той період панування Кримського ханства та Блискавичної Порти в Східній Європі — знищення столиці татар — Бахчісараю, де тільки в полон потрапило чотири тисячі чоловік та звільнено з рабства багатьох тисяч українців, московитів, поляків зробило івана Дмитровича легендарним отаманом. Для Європи Кошовий війська Запорозького на багато років залився хрестоматійним прикладом операцій швидкого реагування, коли в період Тридцятирічної війни, здобув у іспанців фортецю-місто Дюнкерк, що мало виключну стратегічну важливість та недавало змоги французам контролювати оперативну теріторію, розвивати успіх на суші та на морі. Він створював неможливе, тому козаки вірили, що велика сила допомагає йому та називали його характерником. Безумовно, талант, від Бога, багаторічна важка військова робота, практичні дії, ретельне вивчення ТВД, гарно поставлена розвідка, досвід, здобутий з юністі, підбір кадрів для відповідальних посад у складі старшини та чесний. відкритий характер, самодисціпліна та довіра були фундаментом блискавичних успіхів. На всіх фронтах та з різним ворогом, будь то на морі, при штурмі фортець чи довгих виснажливих походах у степ з боями тактичного характеру з використанням різних прийомів та військових хитрощів ( засідки, маневри з нібито відступом, комбіновіні дії піхоти та кінноти тощо ) оатаман спирався на військо, що мало високопрофесійний вишкіл та довіру до командира.
Тому багато років збираються патріотичні козацькі організації біля могили та пам»ятнику отаману, вклоняються його праху, говорять добрі, від серця слова, приймають до своїх лав, молодь, достойних, учасників бойових дій, нагороджують достойних військових та волонтерів.
Так було й 5 — го серпня цього року коли Фонд отамана Сірка, представники духовенства Української ПравославноЇ Церкви Київського Патріархату, спільно з громадськістю, керівництвом міста Нікополь та райдержадміністрації провели урочитості на честь світлої пам»яті справжнього народного героя України — Івана Сірка. Активну участь приймали делегації братьські патріотичні організації запорозького патріотичного козацького руху опору, що в 2013-2014 роках в Революції Гідності, а потім складні часи намагання ворожих встановити так звану «ЗНР» в Запоріжжі та захопити владу в Дніпрі, організували, для допомоги активістам та армії опеації «Дозор», «Перехоплення», «Козацький волонтер»,які й досі проводяться.
Дуже приємно, що данину шани приїхали віддати старшина Великої Ради отаманів Запорозького козацтва, МГО «Міжнародний союз козаків «Запорозька Січ», ГО » Запорозьке військо низове «Запорозька Січ» ( Костянтин Рижов ), ГО «Козаки-Запорожці» ( Павло Білан ), ГО «Всеукраїнське братство козаків» з м. Енергодар, ГО «Покровський полк МСК «Запорозька Січ» ( Микола Некіпілий ), ГО » Пологівський полк» ( Віктор Гонтарь), члени Координаційної ради з питань козацтва при Запорізькій ОДА ( Роман Авдєєв, Сергій Ігнатченко) та високоповажні страрійшини організацій та Коордради Дніпра Віктора Кучинського.
В багатьох козацьких організаціях України відбулися урочисті збори , екскурсії, конференції тощо.
На таких прикладах ми повинні навчатися самі та начати наших дітей та в кого є онуків. Тіки добра пам»ять, збереження традицій та звичаїв дасть змогу передавати з покоління в покоління інформацію про переможні походи, збереження для нас рідної землі, повагу та безграничну любов до Вітчизни.
Будемо ж гідні перемог пращурів.Вічна пам»ять отаману Війська Запорозького — Івану Дмитровичу Сірку!!!
З повагою,
Голова Великої Ради отаманів
Запорозького козацтва,
кандидат наук з державного управління,
автор книг, військовий історик Дмитро Сухінін ( Гора )
Запоріжжя, оперативний штаб руху опору
16.08.2017 року.

Старшина запорозького козацтва, науковці, військові та представники влади провели національно-патріотичні заходи на честь гетьмана Петра Сагайдачного

Рішучі зміни в суспільно-політичному житті України, Революція Гідності, боротьба за незалежність, фактична боротьба за волю та право обирати свій шлях розвитку знову поставили перед українською громадою питання філософського, цивілізаційного рівня. Різні політичні партії та активісти пропонують своє бачення, інколи, протилежних напрямів. Йдуть дискусії в Верховній Раді, на різних щаблях влади, народжуються ідеї, приймаються рішення, але виходить не все так як всі бажали на початку 2014 року. Одною з головних причин, на жаль, маємо незнання історичних фактів про своє минуле, відсутність проведення паралелей та глибокого аналізу стану справ та ситуацій, що повторюються століттями. Керманичам держави та пересічним громадянам необхідно уважно та ретельно знайомитися з трудами М. Грушевського, Я. Новицького, О.Субтельного Д.Яворницького,авторів наукових праць новітньої історіі нашої країни. Це дасть змогу приймати правильні рішення як в оборонній так і в правовій площині. Сьогодні всі відповідальні за майбутнє держави та своїх нащадків. Враховуючи той факт, що з періоду Київської Руси, Литовсько-руської держави, Речі Посполитої, Гетьманщини, УНР, різних періодів у складі імперій з різними назвами українці вимушені були століттями воювати, захищати себе від рабства, неволі, знищення. Знаходження між сильними сусідами,війни за волю стали для наших пращурів постійним важким іспитом на силу волі до перемоги, жорстоким екзаменом, оцінкою, якому було життя особисте та майбутнє нації.
Важко переоцінити колосальне значення козацького руху, що століттями врятовував народ від геноциду та етнічної ліквідації. Ми, як ніяка інша нація маємо величезний скарб під назвою — славетний досвід прадідів героїв-козаків. В свій час імператор Візантії Костянтин Багрянородний написав книгу » Про управління імперією» де давав поради та оцінки, з точки зору тодішнього рівня геополітичних знаннь своїм нащадкам та правонаступникам, яскраво, на прикладах, показуючи чим тий чи інший народ або держава небезпечні та навпаки корисні візантійцям. Відмічаючи наших пращурів, ще тоді, підкреслюю, більше тисячі років тому,
поважно говорив про бойові здібності, рішучість, звитягу, блискучу тактику та вишкіл кінноти та піхотинців, легкоозброєних воїнів, що нічого не бояться, перемагають завдяки військовим хитрощам, не допускаючи на свою теріторію ворога. Нашу землю не змогли захопити такі талановиті діячі як Дарій, Олександр Македонський, римські імператори ( Адріан та інші ), перелік можна продовжувати й далі, але і цього вистачить, щоб зрозуміти просту річ — козацька звитяга була народжена не на пустому місці, а перемоги це наслідок столітніх своєрідних змагань, де українці здобували гарну генетичну пам»ять та козацьку силу духу,що передавалася від батька до синів. Тому тематика наукових досліджень діяльності отаманів Запорозької Січі, полководців, гетьманів козацької Держави повинна ретельно вивчатися, а в суспільстві проводитися заходи виховного та культурно-історичного характеру.
Вже традицію, в Запоріжжі, стали круглі столи, конференції, екскурсії та урочисті збори на честь великих постатей, справжніх лицарів степу, керівників козацького руху різних часів. Сьогодні в Запорізькому обласному краєзнавчому музеї були проведені конференція та екскурсія по експозиції на честь Петра Кононовича Конашевича ( Сагайдачного ), видатної людини, незвичайних здібностей, сміливості та таланту.
Достаменно невідомий його день народження, та рік народження. Називають 1577 рік або 1572. Та хоча він народився в с. Кульчиці, колишнє Самборське староство, Руського воєводства Речі Посполитої в багатьох місціях країни його пам»ть шанують в різний час. Враховуючи фактичний матеріал, що мають науковці ми теж долучилися до проведення національно — патріотичних акцій на честь гетьмана та його перемог. За внесеною мною пропозицією та згідно прийнятого рішення Координаційною радою з питань козацтва при Запорізькій ОДА в першій декаді серпня в козацьких організаціях Запоріжжя вшановують пам»ять Петра Кононовича.
На конференції з цікавими матеріалами та пропозиціями виступили представники козацької старшини — отаман ГО «Запорозьке військо низове «Запорозька Січ» Костянтин Рижов, голова Ради отаманів МГО » Міжнародний союз козаків «Запорозька Січ», батько учасника АТО, ветеран МВС, Володимир Лютий, директор ГО » Запорізький обласний центр сприяння євроатлантичній інтеграції» військовий капелан, учасник оборони країни, отець Володимир, науковець Запорізького інституту післядипломної освіти Наталія Богомолова, талановита людина, автор герба Запорізької області Віталій Пилипенко, керівник підрозділу департаменту освіти та науки Запорізької ОДА Лариса Чурікова, заступник голови Олександрівської районної адміністрації Запорізької міської ради Наталія Бухтіярова, доктор історичних наук, професор, багаторічний директор обласного краєзнавчого музею Георгій Шаповалов, працівники Запорізької державної інженерної академії, та Запорізького навчального закладу «Козацький ліцей». Військовослужбовці 55-ї артбригади уважно слухали, та цікавилися, задавали питання у неформальному спілкуванні, коли читали та розглядали книгу «Запорозьке козацтво» з ілюстраціями, фотографіями, та малюнками на теми життя запорозького козацтва, культури , мистецтва, зброї, церковних християнських храмів, та книг.
В доповіді мною були розглянуті блискавичні дії запорозького козацького флота в тривалий період керування Петром Сагайдачним. Перемоги під Варною влітку 1606 року ( віртуозна десантна операція, знищеня всіх берегових укріплень, кораблів Блискавичної Порти, що знаходилися на рейді, визволення кількох тисяч полонених співвітчизників та багаточисельні трофеї ), 1607-й та 1608-й роки, походи на Перекоп та Очаків,1608 та 1609 роки напади на Кілію, Білгород,ізмаїл, а в 1612 року рейди на Гьозлів, Бабадаг, Варну, та Месембрій. В наступні роки походи на «чайках» до Синопу, Трапезунду, та самого Константинополю. Жодної поразки, значні трофеї, міцний заслон ворогу, відносно мирне життя на своїй рідній землі, розробка особливої тактики,стратегії ( про це свідчить вектор військово-політичного напряму на довгі, на той час роки — все це Петро Сагайдачний, його талант, досвід, дуже глибокі знання у дипломатичних та військових справах, висококласна освіта. Не буде помилкою, якщо порівняти Сагайдачного з адміралами Нельсоном, Ушаковим, про яких сняті десятки документальних та художніх фільмів. На жаль, в ютубі про Сагайдачного мають місце два чи три сюжети, може, ненабагато більше.
Окреме питання, це організація експедицій. Швидкість зборів ( сорок, шістдесят чи двісті човнів ), забезпечення провіантом, зброєю, яку теж було треба підготувати та вчасно доставляти до місця зборів, підготовка козацької старшини до бою, як командирів молодшого та середнього рівня, організація навчального процесу, сувора дисціпліна та вишкіл, високопрофесійні дії у складі бойової групи, будь то наступ, штурм чи диверсійна операція — ось неповний перелік питань. якими опікувався тогочасний отаман.
А Сагайдачний це робив феноменально, тривалий час, не тільки на морі, а й на суші. Треба пам»ятати та вивчати тактику артилерійського бою, дії козацької стрілецької піхоти, створення системи захисту від бомбардування ядрами та оборони завдяки земляним спорудам, накшталт довготривалим вогневим земляним укріпленням та багато іншого. Також в ході війни з Московією Сагайдачний за дуже стислий період взяв штурмом чи недовготривалою облогою багато міст, зробивши нестандартний хід — рейд через напрям де його не чекали. Спірні політичні рішення, складне положення між польськими керманичами та мабуть особисте рішення не дали можливості взяти Кремль, але є фактом оточення Москви, взяття її в облогу, завдяки майстерності армії Сагайдачного. Безперечно, всіма своїми діями далекоглядний молодий за тими стандартами керівник такого рівня діяв в інтересах українського народу, використовуючи весь можливий інструментарій як союзниками так і з супротивником. Він заклавфундамент майбутньої гетьманської держави зробивши багато для створення апарату управліня, навчання та отриання досвіду козацької старшини керування структурами соціальної організаціїї, в переговорному процесі за права своїх співвітчизників з королем та польською шляхтою.
Розглядаючи політичну діяльність Петра Сагайдачного треба сказати добрі слова відносно його послідовних, рішучих та швидких для тої пори дій відносно вирішення з Патріархом Єрусалимським Феофаном Третім питання відновлення Київської православної мітрополії, що була ліквідована після Брестської церковної унії 1569 року. Таким чином була відновлена церковна ієрархія, з»являються, написані Мітрополітом Борецьким важливі релігійні документи — » Протестація та благочестива юстифікація » та » Полинодія «.
Конференнція прийняла мою пропоцицію про надання назви вулиці або проспекту Сагайдачного, також було запропоновано створити пам»ятний знак в місті Запоріжжі на честь героїчної діяльності великого гетьмана. позитивно була відмічена робота обласного краєзнавчого музею та Національного заповідника «Хортиця», кервництво цих установ та деякі працівники давно знаходяться в лавах запорозького козацького патріотичного руху опору та активно працюють в Координаційній раді з питань козацтва при Запорізкій ОДА.
Також прийнята пропозиція про вивчення в учбових закладах діяльності окремих, самих видатних та значних в історіїї держави отаманів та гетьманів — Дмитра Вишневецького, Петра Сагайдачного, Богдана Хмельницького, Івана Виговського, івана Сірка, Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Костя Гордієнка та інших.
Проведена екскурсія по залах музею, виїзд до острова Хортиці де були в різні часи розташовані оборонні споруди козаків та представлені книги Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки ім. Дмитра Вишневецького ще раз підкреслили великий подвиг пращурів, повторення в дещо іншому вигляді історії, необхідність наявності сильної армії, талановитих та відданих ідеї незалежності країни керівників та необхідності продовження курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Нами були передані також матеріали щодо необхідної та об»єктивної інформаціїї НАТО до військових 55-ї артбригади.
Історія багато чому навчає, треба любити та шанувати знання про минуле, а саме головне ретельно вивчати, щоб як Сагайдачний всюду перемагати!

З повагою,
Голова запорозького козацького патріотичного
руху опору, член НСЖУ, військовий історик,
голова КРК ЗОДА Дмитро Сухінін ( Гора )
11.08.2017року.

Запорозькі козаки прийняли активну участь в урочистих заходах УПЦ КП на честь Володимира Святого та Дня Хрещення Київської Русі

Одним із самих важливих та значних свят як державних так і церковних, для мільонів українців є , безумовно, День Хрещення Київської Русі. У 2008 році день 28 липня став офіційною датою, яка була затверджена Указом Президента Ющенка ( істориками вважається саме ця дата смерті князя Володимира ), а ця історична подія вже мають державне визнання.
В Київі — тисячолітній столиці Руси — України ретельно готувалися до свята не тільки представники державних організацій та меріії, а саме головне церковнослужителі та паства. Багато людей приїхало заздалегідь. Дуже приємно, що козацтво, учасники патріотичного руху опору, Революції Гідності, бойових дій були представлені своїми делегаціями практично із всіх областей України. Рано вранці, незважаючи на зливу та на початку ранку хмарну погоду та вітер біля Володимирського собору — головного храму Української православної церкви Київського патріархату зібралися тисячі й тисячі людей. В храмі, вже напередодні, 27 липня Святійший Патріарх Київський і всієї Руси — України Філарет проводив Всенічне бдіння,а сьогодні, вранці, була завершена Божествена літургія. Багато віруючих молилися, ставили свічки, цілували ікони та ще більше уважно та з радістю слухали святковий церковний передзвін, що підіймав настрій, сповіщав приутніх про урочисту подію та закликав до заходів. Цей передзвін був настільки прекрасний, що всі навкруги стояли та слухали як зачаровані, а до храму все йшли й шли люди, їх , як і тисячу років тому кликав красний ( від слова «красивий» ), найвеличніший з усіх, дзвін майже всіх великих, середніх та малих дзвонів. Почалася Хрестна хода.
Від Володимирського собору безкрайня народна «хвиля» пішла по вулиці Володимирській та біля пам»ятнику рівноапостольного великого князя Володимира, як з любов»ю прозвали його в народі — Красно Солнишко теж відбулися завершальна частина молебню та урочисті збори. Його Святість Патріарх Філарет
після молебну багато часу приділив вірянам та журналістам. Як інтелектуал високого рівня, вчена та досвічена людина давав поради , відповідав на запитання. Велику увагу було приділено питанню необхідності створення Єдиної Помісної Церкви в Україні, як недалеке майбутнє, за думкою багатьох віруючих країни, підтримки боротьби за свободу та незалежність країни, підтримки героїв — військовослужбовців та руху опору агресорам та окупантам. Дуже приємно, що свято пройшло без негативних явищ, на обличчах людей була радість, багато хто приїхав до столиці перший раз, з хвилюванням та повагою слухав молебень, був щасливий від самої участі у святі Дня Хрещення Київської Русі.
Дуже приємно, що активну часть в урочистосятях приймали наші козаки-побратими та учасники АТО з Дніпропетровської, Київської, Чергнігівської, Херсонської, Львівської, Одеської, Миколаївської, Сумської та Хпрківської області, яких ми знаємо та високо цінуємо за спільні дії на початку 2014-го року та впродовж всіх років боротьби за волю України. Багато керівників та старшини входять до Координаційної Ради з питань козацтва при Запорізькій облдержадміністрації, ГО «Великої Ради отаманів Запорозького козацтва», «Міжнародного союзу козаків «Запорозька Січ», » Всеукраїнського Комітету з питань преси та інформації козацьких ЗМІ», «Всеукраїнської федерації «Спас», » Всесвітньої Генаральної асамблеї нащадків козацьких родів» та приймають участь в операціях «Козацький волонтер» є учасниками бойових дій, та руху опору окупантам.
Думаю, що така важлива релігійна та політична подія з часом буде все більше й більше привертати уваги молоді та студентів. Майбутнє України в єдності, впевненості в правоту своїх дій по захисту віри та волі народу. Будемо й надалі будувати сильну й міцну державу та добрим словом поминати одного з фундаторів
Київської Русі — України — князя Володимира Святого.

З повагою,
Голова Запорозького
козацького патріотичного руху опору,
голова КРК ЗОДА Дмитро Сухінін (Гора)

На честь Гетьмана Війська Запорозького, керівника козацької держави Івана Степановича Мазепи

25 липня 1687 року Івана Степановича Мазепу було обрано на вищу посаду козацької держави. Він став Гетьманом України, очолив Військо Запорозьке та надав можливість українцям майже довгі для свого часу двадцять років жити у відносному мирі та спокої. Про особисте життя його дуже багато написано різних речей, про Північну війну та непрості рішення як політика, дипломата та полководця теж. Багато матеріалів ще взагалі не знайдено та не вивчено.
Але молоді та сучасному козацтву, важливо пам»ятати про той величезний внесок, який зробив Іван Степанович у розбудову країни. На жаль й сьогодні немає потужних наукових розробок щодо організації державного управління, містобудування та розширення впливу православної церкви на теріторії догочасної України. Хочу підкреслити, що заможних козаків серед старшини було багато й до й після Гетьмана Мазепи, але, як професійний історик та державник — науковець можу сказати, що далеко не всі були охочі будувати в різних містах та селищах таку величезну кількість храмів, монастирів, соборів, та інших релігійних закладів.
В той час коли в Європі йшли криваві війни, а Україна знову опинилася перед перспективою розділення та знищення, талант Івана Мазепи як державного діяча дозволив не тільки зрозуміти необхідність допомоги православ»ю, але самому, за свій кошт займатися доброю справою, що дала результати через п»ть чи десять років зміцнивши націю. Другий важливий аспект це створення справжнього, нормально ( наскількі це було можливо в ті часи ) функціонувавшого державного апарату, що теж робить йому честь. Тому що управління величезною теріторією, відсутність засобів зв»язку, складна соціально-економічна та військово-політична ситуація унеможливлювали керівництво як сьогодні ми розуміємого його. Багато залежало від рівня відповідальності особистостей та рівня культури козацької громади, що стародавніми традиціями пращурів приймала, затверджувала та контролювала дії сотників, полковників, обозних, бунчужних, писарів. тощо.  А ще була адміністрація у великих містах, де теж говорячі сучасною мовою було дуже багато проблем та протиріч пов»язаних з торгівлею, промислом, владою, податками та громадськими справами. На жвль, сьогодні маємо достатню кількість критичних, не наукових публікацій про начебто створення козацької арістократії та привілеїв. Такі автори забувають про контекст, історичний період, відсутність при владі альтруїстів ( в Європі теж ) та існування більш жорстокішої системи під назвою «самодержавие» на півночі та абсолютизм на заході, про Османську імперію, впевнений, говорити не треба.
Як що оцінювати Мазепу — державного керівника та фундатора системи управління країною в тих умовах, висновок буде однозначний. Такої широкої ,тогочасної демократії далеко не кожна країна мала. Порівняльний аналіз найкращій метод у наукових дослідженнях. 
Також з великою повагою до Гетьмана Мазепи можно відноситися й завдяки масштабній та серйозній роботі щодо поширення освіти серед населення. Хотілося б бачити на полицях книжкових магазинів також наукові праці з цього питання, а в системі електронниз ЗМІ виступи кандидатів та докторів — істориків, фахівців з питань освіти, представників Академії наук України. За двадцять років розвитку держави було створено багато учбових закладів. Тисячи українців мали змогу отримати освіту та продовжити за кордоном. Для цього створювалися умови. Сам Іван Степанович мав на ті часи блискучу освіту ( Київо-Могилянський колегіум, потім єзуїтський колегіум у Варшаві ) , знав декілька мов, подорожував Німеччіною, Францією та іншими країнами. Певний час провів при дворі польського короля Яна Казіміра.  Далі він сам отримав величезний досвід військово-державницької та дипломатичної роботи. Він не був вискочкою, а зацікавленість в ньому, як в людині всебічно готової для такої серйозної та відповідальної роботи як Гетьманська булава, з боку потужних геополітичних груп ще раз працює на його авторітет та цінність цієї незвичайно  обдарованої людини. А він зміг працювати на різних посадах з різними по характеру та світогляду гетьманами  довгі роки.  Люди, хто має достатній досвід керівника високого рівня добре знають як це важко. А він зміг і це теж перемога сили волі та інтелекту. 
Як козак та сильна людина на вівтар незалежності країни він поклав саме дороге, що є в кожного чоловіка — своє життя. Іван Степанович служив інтересам України так як їх розумів. Заклавши міцний фундамент майбутнього заможного життя в країні, створивши можливості для подальшого розвитку вітчизняних державників, митців, промисловців, підприємців, освятян та християнської православної церкви, на жаль не був оцінений в ті часи. 
Дуже добре, з точки зору, глобальної геополітики, нашого сучасного життя, майбутніх поколінь українців, що ім»я великої людини не забуто, його діяльність позитивно оцінена в країні та світі, наукові пошуки тривають, а ми маємо змогу пишатися своїми співвітчизниками, новатроами та героями.
Всіх вітаємо з відкриттям пам»ятнику Івану Степановичу Мазепі в м. Коломак та 330-тридцятою річницею обрання Гетьманом України.
 
З повагою,
автор книг, військовий історик, кандидат наук з
державного управління                                                                           Дмитро Сухінін ( Гора )
 
Запоріжжя, обласний оперативний штаб
козацького патріотичного руху опору,
26 липня 2017 року

Запорозькі козаки провели Раду отаманів та робочу зустріч з  побратимами з інших областей в музеї Гетьманства в столиці

Одною з самих важливих складових у вихованні підростаючого покоління є історія країни. Тому для кожного громадянина це серйозна та цікава тема для вивчення, збереження доброї пам»ті, гордісті за перемоги, досягнення прадідів та уроки драматичних подій минулого. Ще з дитинства ми чули від дідів та починали самі читати про казкових богатирів Київської Руси-України, великих козаків — захисників народу, борців за незалежність та переможців у Великих війнах двадцятого століття. В школі, а потім у вишах та інших учбових закладах ми намагалися зрозуміти де була правда, яка в ті чи інші часи була реальність, багато розмірковували про причини та наслідки поразок та перемог. Але без допомоги величезної кількості документів, артефактів ( зброї, одягу, предметів побуту, особистих речей великих особистостей та пересічних громадян чи воїнів ), письмових творів, нормативно-правових актів та інших речей, що символізують ту чи іншу епоху створити реалістичну картину історії як рідної держави так і світу неможливо.  Тому не випадково ми, запорозькі козаки в період фактичної війни за нашу свободу та теріторіальну цілісність окрім бойової, мобілізаційної та правозахисної діяльності, підтримуя державну Доктрину інформаційної безпеки України проводимо культурно-історичні заходи в краєзнавчих музеях, зустрічі та круглі столи з науковцями-культурологами, намагаємось зробити так щоб головні та вирішальні для народу події були відомі кожному козаку. Ми переконані, що без знання правди минулого важко виховати справжніх патріотів України. Для цівілізованого світу це норма, а для нас це ще вимога часу.
Дуже приємно, що в Київі вже багато років існує музей Гетьманства. Величезна кількість експонатів, картини, державні документи та правові акти свідчать про високий професіоналізм колективу, наполегливу працю науковців у пошуках такої необхідної історичної інформації, яка сьогодні для нас дорожче золота.
Директор закладу, шановна Галина Іванівна активно приймає особисту участь як в науковій, виховній так і громадській діяльності. Хочу підкреслити також її особисту участь в проведенні культурно-історичних та ідеологічних заходах, які ми проводимо вже четвертий рік в музеї. Значну допомогу й корисну допомогу надано для Першої Національної громадської козацької історичної бібіліотеки ім. князя Д.І. (Байди) Вишневецького. Багато екскурсій та зустрічей, проведених в цих стародавніх стінах, що пам»ятають козаків, отаманів та гетьманів не одної сотні років дали , дали новому поколінню можливість усвідомити наше минуле, прямо кажучі, доторкнувшись до речей та документів безпосередньо. Тисячі козаків та громадян, що відвідали музей стали глибше та масштабніше розуміти історичні події, а до них перейшла енергетика та сила прадідів переможців.
Після урочистої та хвилюючої зустрічі з Патріархом Філаретом, отримання благословіння, представники Великої Ради отаманів Запорозького козацтва, МГО «Міжнародний союз козаків «Запорозька січ», ГО » Запорозьке військо низове «Запорозька Січ», ГО «Всеукраїнської федерації » Спас», ГО «Запорозький козацький звичаєвий лицарський орден ім. Д.І. (Байди ) Вишневецького, ГО «Козаки-Запорожці», ГО «Покровський полк», Координаційних Рад з питань козацтва Запорізької ОДА та Дніпропетровської області, ГО «Благодійний фрнд «Всеукраїнська Рада з питань підтримки козацьких ЗМІ», ГО «Запорозького центру сприяння євроатлантичні інтеграції України», ГО «Гетьманська шляхетська академія»та інших організацій України, за встановленою традицією відвідали музей Гетьманства та провели Раду й зустріч з працівниками музею. Галина Іванівна проводила екскурсію особисто, звертаючи увагу відвідувачів на матеріали, документи та предмети які належали керівникам Гетьманської Держави, отаманам, очільникам козацьких загонів, видатним козакам. Теплі слова були сказані відносно Петра Сагайдачного, Пилипа Орлика, Івана Мазепи, Павла Скоропадського, Івана Богуна, Івана Сірка та талановитих та визначних полководців та державних діячів різних епох.
Ми теж розповідали про нашу роботу в період фактичної війни за нашу свободу. Про захисні, бойові, наукові, виховні та культурно-історичні заходи. Галина Іванівна передала для нашої бібліотеки цінні книги, а ми в свою чергу подарували книгу — «Вогняні роси — новітня військово-політична історія Запорозького козацтва» за моїм авторством. Отамани та козацька старшина мали до фахівців багато запитань, а враховуючи те що переважна більшість була перший раз, цікава зустріч тривала не одну годину.
Впевнений, що неодноразово про цей музей, можливість «відкрити двері у минулий світ», учасники події будуть яскраво розповідати козакам, джурам та своїй родині.
Велика шана й дяка всім працівникам музею, а сосбисто директору, шановній Галині Іванівні!
З повагою,
Голова Всеукраїнського Комітету з питань преси та інформації
козацьких ЗМІ                                                                                                                   Дмитро Сухінін (Гора).
Запоріжжя, обласний оперативний штаб,
26 липня 2017 року.

Національно-патріотичний захід українського козацтва

Голова Координаційної ради з питань козацтва Запорізької ОДА
генерал козацтва Сухінін Д.В. організував зустріч отаманів та козаків
запорозького краю з Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України
Філаретом, яка відбулася в Києві 14 липня 2017 року. До складу делегації
увійшли представники козацьких організацій МСК Запорізька Січ та МКС
Українське Гетьманське Військо – Сухінін Д.В., Ігнатченко С.Б., Пилипенко
В.П., Авдєєв Р.О., Никипілий М.М., Кошарін О.О., Мельниченко В.І., Вуйко Б.І.
Козаки цих організацій брали активну участь в Революції Гідності та з перших
днів військової агресії в Криму і на Донбасі долучилися до захисту
Батьківщини від ворога; приймали участь в формуванні першого військового
козацького батальйону; надавали волонтерську допомогу добровольчим
батальйонам в зоні проведення АТО; організовували різноманітні заходи по
збору гуманітарної допомоги воїнам і переселенцям.
Напередодні поїздки, ввечері, козаки відвідали Свято-Іллінський храм
Дніпровської єпархії УПЦ КП в м. Дніпро. Настоятель храму митрофорний
протоієрей Євген Добрянський провів молебень, окропив ікону Покрови
Пресвятої Богородиці, козаків та автомобіль свяченою водою і благословив
делегацію на поїздку в місто Київ та зустріч з Патріархом Філаретом.
Ранком 14 липня в приміщенні Патріархії Української Православної
Церкви Київського Патріархату відбулася зустріч козацької делегації з
Патріархом Філаретом. Голова Координаційної ради з питань козацтва
Запорозької ОДА Сухінін Дмитро Валентинович розповів про участь козаків в
період Революції Гідності та війни на сході нашої країни. Дмитро
Валентинович передав Патріарху Філарету свою книгу «Вогняні роси» —
бойовий літопис запорозького козацтва протягом 2014-2017 р.р. Також
розповів про створення нових козацьких організацій.
Патріарх Філарет тепло подякував козаків за оборону України від
ворога та сепаратистів, висловив слова вдячності за підтримку Української
Православної Церкви Київського Патріархату та благословив на козацькі
справи. Козацька делегація після зустрічі з Патріархом Філаретом відвідала
музей Гетьманства і Свято-Михайлівський Золотоверхий собор.
Начальник оперативного штабу Координаційної ради
генерал-полковник УГВ Мельниченко В.І.
15 липня 2017 року

ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ
ДМИТРА СУХІНІНА
«ВОГНЯНІ РОСИ»

ВОГНЯНІ РОСИ
20 червня в приміщенні бібліотеки ЗДІА відбулась науково-практична конференція, організатором якої виступила Координаційна Рада з питань козацтва Запорізької облдержадміністрації. 

На заході були присутні письменники, представники Обласної спілки журналістів, прес-служби 55-ї артбригади, Запорізького обласного краєзнавчого музею, УПЦ КП, Великої Ради отаманів Запорозького козацтва, Міжнародного Союзу козаків «Запорозька Січ» і навчальних закладів – Запорізької державної інженерної академії, Січового Колегіуму, Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Першої Національної громадської історичної козацької бібліотеки.Відкрив захід керівник Ради Дмитро Сухінін. Він наголосив на важливості підтримки Доктрини інформаційної безпеки України та популяризації вітчизняних творів про новітню історію Запорозького козацтва.

ВОГНЯНІ РОСИ

В рамках конференції була презентована книга Дмитра Сухініна «Вогняні роси», яка є вдалою спробою осмислення сучасних подій новітньої військово-політичної історії Запорозького козацтва, його активної участі у боротьбі за незалежність держави.

ВОГНЯНІ РОСИВОГНЯНІ РОСИ

«Аналіз, свідчення очевидців, документи крок за кроком відкривають складні сторінки нашої історії від проголошення незалежності до сьогодення. В центрі уваги – суспільно-політичне життя Запорізького краю, якому, як і в часи козацько-гетьманської доби, доля відвела роль потужного осердя національно-патріотичного руху українців», – відзначив В.А. Банах.

Ця книга – вагомий внесок Запорозького козацтва та особисто Дмитра Сухініна у реалізацію державної Доктрини інформаційної безпеки.
Книга була передана в дар академії та іншим учасникам заходу.

Координатор Першої національної громадської
козацької історичної бібліотеки в ЗДІА
Шестопалова В.П.
ВОГНЯНІ РОСИВОГНЯНІ РОСИ
ВОГНЯНІ РОСИ

На честь гетьмана

За встановленою традицією, з липня 2014 року, в Запоріжжі, учасники козацького патріотичного руху проводять культурно-історичні заходи на честь видатного полководця, організатора першої Запорозької Січі, сміливого воїна, захисника Християнства та українського народу князя Дмитра Івановича Вишневецького (Байди).

НА ЧЕСТЬ ГЕТЬМАНА

За оцінками багатьох професійних істориків та інформації з друкованих джерел, в цьому році виповнюється 500 років з дня народження легендарного запорожця, знаного в світі як цар Леонід, король Артур (Едвард), Чорний принц.
Талановитий керманич січовиків вніс вагомий внесок в організацію оборони від ворогів тих далеких часів, що залишилися в пам’яті народу як період майже безперервних бойових походів і нападів на рідну землю.

НА ЧЕСТЬ ГЕТЬМАНА

Громадські організації: «Міжнародний союз козаків «Запорозька Січ», «Велика Рада отаманів Запорозького козацтва», «Запорозьке військо Низове «Запорозька Січ», «Всесвітня Генеральна асамблея нащадків козацьких родів», Всеукраїнська федерація «Спас», «Запорозький козацький звичаєвий лицарський орден ім. Д.І. (Байди) Вишневецького, «Козаки-запорожці», «Гетьманська шляхетська академія ім. Дмитра Вишневецького», науковці Запорізької державної інженерної академії, представники Народного Руху України, письменники, журналісти і культурологи зібралися в приміщенні Першої Національної громадської козацької історичної бібліотеки з метою вшанування пам’яті першого січового керівника запорожців та поширення в суспільстві інформації про його життя і бойові походи.

НА ЧЕСТЬ ГЕТЬМАНА

Було проведено поєднання минулого ы сьогодення, на конкретних прикладах показано наявність спільних геополітичних проблем в майбутньому розвитку української державності та незалежності.
Після виконання присутніми Гімну України та проведення молебну під проводом отця Василя УПЦ КП учасники почали дискусію.
Приємно було бачити молодь, студентів, козаків. Багато отаманів прийшли з документами, гарно підготувалися, зробивши виставку цікавих та необхідних для розуміння масштабності фігури Вишневецького працівники-колеги біліотекарі.

НА ЧЕСТЬ ГЕТЬМАНА

Треба підкреслити, що розлядаючи ту чи іншу постать політичного або державного діяча, треба не забувати в яких умовах приходилося йому діяти, яка в країні була військово-політична та культурно-господарча ситуація, де були друзі та вороги, яку країну вони прийняли, що залишили по собі, чому приймали рішення про мир або війну.
Дмитро Іванович Вишневецький народився в сім’ї державних діячів, воїнів, прадіди якого були Рюриковичі, Корібути, Острозькі, Збаразькі. Він був нащадком відомих та впливових на той час аристократичних родів, отримав гарне виховання та освіту.

НА ЧЕСТЬ ГЕТЬМАНА

Ще з юністі займався господарчими та військовими справами, приймав активну участь у згонах Бернарда Претвіча на Очаків — міцну фортецю Османської імперії. Та вже тоді було виявлено талант і військову звитягу, Дмитро був поставлений керувати окремою частиною.
За даними істориків і документальних свідоцтв, він був старостою брацлавським та вінницьким.
З 1551-го року король Сигизмунд ІІ Август, враховуючи його особисті здібності, високий професіоналізм та досвідченість в оборонних і господарчих справах, високе шляхетне походження та знання місцевості призначає майбутнього гетьмана старостою міст-фортець Черкас та Канева. Тепер його пряме завдання — створення дійового заслону тогочасним вкрай небезпечним татарським набігам на українські землі, територію всієї польсько-литовської держави. Вишневецький як далекоглядний політик гарно розумів гостру необхідність створення об’єднання християнських держав у боротьбі із загрозою цивілізаційного характеру — Оттоманською Портою і Кримським ханством, необхідності створення системи укріплень та будування фортець на південному кордоні держави.

НА ЧЕСТЬ ГЕТЬМАНА

Підтвердження тому є створення за свій власний кошт укріплень фотреці на острові Мала Хортиця. Керівництву литовсько-польської країни він вже потім все пояснив, король надіслав йому похвалу, але до дій Дмитра ставився обережно.

НА ЧЕСТЬ ГЕТЬМАНА

Час йшов, вже знаменитий, рішучій та з фортуною у бойових справах Вишневецький часто ходив на Азов, Іслам-Кермен, Очаків. Це було неможливо без створення ним справжньої передової за тактикою і стратегією козацької армії, встановлення військової дисципліни у походах на підстававі стародавних традицій і звичаїв відповідальності і демократії, взаємної братерської допомоги і покарання винних у злочинах, тогочасного розуміння добра та зла.
Його висока майстерність, говорячи мовою теперішнього часу, науковий підхід до розробки переможних походів і операцій, будь — то штурм замків, морський рейд, спільні дії на суші і на морі з використанням артилерії, кінноти, пластунів, диверсантів і козаків-моряків, заслуговує вивчення не тільки істориками, а й сучасними викладачами інститутів та академій в армії.
Не буде перебільшенням сказати, що прообраз військ швидкого реагування у комбінації із стратегічною розвідкою та спеціальними заходами превентивного характеру при необхідності диверсіями надавали перевагу в бою козакам. Завдяки Дмитру Івановичу багато людей повернулися з полону додому.
Багато ватажків козацького руху — отаманів Запорозької Січі вивчали та розвивали науку перемагати Байди-Вишневецького. Дуже цікавим в біографії героя було рішення податися до Стамбулу. На жаль, сьогодні немає достовірної інформації про завдання такого переходу через море. В різних джерелах написано, що була служба у султана Сулеймана або була мета визволити з полону родичів, але учасники круглого столу, серед яких були ветерани бойових дій, старші офіцери ЗСУ, ветерани СБУ, державні керівники, науковці з великим досвідом, припустили, що нічого окрім бажання служити своєму народу це відрядження не несло.
Не можна не згадати і про будування міста Старочеркасськ на Дону та призначення черкашина першим кошовим отаманом.

НА ЧЕСТЬ ГЕТЬМАНА

Величезну допомогу надавав Гетьман і святій православній християнській церкві на Кавказі, де десятки тисяч людей прийняли святу віру. Все це результат колосальної енергії, впевненості в правоту своєї справи, любові до Вітчизни, бажання захистити її всіма можливими засобами, створити в майбутньому умови для мирного, вільного і незалежного життя.

НА ЧЕСТЬ ГЕТЬМАНА

Навіть смерть героя-мученика, якого за наказом султана Сулеймена ІІ було страчено із звірячою люттю (скинуто на гак) — є прикладом наступним поколінням служінню своїй державі, високої поваги та відданості вірі.

НА ЧЕСТЬ ГЕТЬМАНА

З яскравими і важливими для формування громадської думки, поглядів молоді на національних героїв сивої давнини виступили Костянтин Рижов, Павло Білан, капелан отець Володимир, отець Василь, Ілля Лапін, Костянтин Лямцев, Геннадій Коломієць, Віталій Пилипенко, Євген Жаворонков, Віктор Прийменко, ветеран, викладач, морський козак, організатор багатьох козацьких регат Олег Щекотіхін, Валентина Шаповалова.

НА ЧЕСТЬ ГЕТЬМАНА

НА ЧЕСТЬ ГЕТЬМАНА

НА ЧЕСТЬ ГЕТЬМАНА

Присутні учасники заходу запропонували прийняти Програму розвитку козацтва під назвою: «Запоріжжя — духовна козацька столиця України», вшанувати пам’ять першого організатора Запорозької Січі, створивши художні і документальні фільми за допомогою Міністерства культури України, запропонувати Міністерству оборони України використовувати символіку та називати військові частини, що мають виключні заслуги та досягнення у бойових справах ім’ям Дмитра Вишневецького.

НА ЧЕСТЬ ГЕТЬМАНА

Необхідно також додатково проводити уроки мужності і розповідати про подвиги січовиків під проводом Дмитра Івановича, облаштувати зупинки громадського транспорту радіоінформаторами, розповідаючи про видатні подвиги запорожців, що віками боронили нашу землю.
Було підкреслено і важливе значення своєрідної екстраполяції минулого на теперішній час, коли країна потребує нових Вишневецьких, нових героїв — захисників.
Сьогодні запорозькі козаки, котрі на початку 2014-го року створили рух опору, пішли в самооборону, добровольцями війну з бандитами і окупантами, без пільг та заохочень, охороняли мир та спокій жителів області на блок-постах, стратегічних об’єктах, проводили операції спільно з правоохоронними органами, армією та прикордонниками, організували інформаційний супротив, виховні, ідеологічні та культурно-історичні заходи є справжніми нащадками видатних прадідів, що справами доказали своє право носити високе звання запорозького козака — захисника Русі — України.

Матеріал надав Голова Координаційної ради з питань козацтва ЗОДА Д.В. Сухінін
Корекція — А.В. Вовк – член Національної спілки журналістів України.

Від минулого до сьогодення

На виконання указу президента України «Про стратегію національно — патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки», Наказу МОН України від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження Концепції національно — патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах», спільного наказу Департаменту освіти і науки, Департаменту культури, туризму, національностей та релігій, Управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької облдержадміністрації від 13.07.2015 №0402/172/323 КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР спільно з Всеукраїнською громадською організацією «Всеукраїнська федерація «Спас» та Координаційною радою з питань козацтва при Запорізькій облдержадміністрації 12 червня 2017 року провів круглий стіл на тему «Козацька педагогіка: від минулого до сьогодення».

ВІД МИНУЛОГО ДО СЬОГОДЕННЯ

З вітальним словом до учасників заходу звернулись Захарчук В.М. (заступник директора департаменту освіти і науки Запорізької ОДА), Притула О.Л. (президент Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація «Спас», доцент кафедри теорії та методики фізичної культури і спорту ЗНУ, к.п.н.), Гура Т.Є. (в.о. ректора, проректор з наукової роботи та міжнародної діяльності КЗ «ЗОІППО» ЗОР, доктор психологічних наук, професор), Мальований М.М. (завідувач Регіонального науково-методичний центру «Освіта та громадянське суспільство» КЗ «ЗОІППО» ЗОР, доктор філософії, доцент).

ВІД МИНУЛОГО ДО СЬОГОДЕННЯ

Дмитро Валентинович Сухінін (голова координаційної ради з питань козацтва при Запорізькій облдержадміністрації, кандидат наук з державного управління, військовий історик, правознавець, економіст) в урочистій обстановці передав до бібліотечного фонду інституту свою нову книгу «Вогняні роси». Ця книга одна із вдалих спроб осмислення сучасних подій новітньої історії Запорозького козацтва, його активної участі у буремних подіях 2014-2017 років, у боротьбі за незалежність нашої держави.

ВІД МИНУЛОГО ДО СЬОГОДЕННЯ

Під час круглого столу було висунуто наступні питання до обговорення:
І. Історико-культурний аспект козацької педагогіки.
ІІ. Змістовні компоненти сучасної козацької педагогіки:
Світоглядні засади козацької педагогіки;
Психологічні засада козацької педагогіки;
Правовий контекст функціонування та розвитку сучасної козацької педагогіки;
Теоретико- педагогічні засади сучасної козацької педагогіки.
ІІІ. З досвіду виховання громадянин – патріота засобами козацької педагогіки: проблеми та перспективи.
З доповіддю виступили:
Барліт Оксана Олександрівна – завідувач кафедри теорії та методики виховання КЗ «ЗОІППО» ЗОР, к.п.н., доцент;
Бобильов Володимир Миколайович – департамент культури, туризму, національностей та релігій;
Ганжа Лариса Олександрівна — директор Запорізького навчально-виховного комплексу «Запорізька Січ» військово-спортивного профілю Запорізької міської ради Запорізької області;
Губіна Оксана Олександрівна – директор Запорізької школи-інтернат Козацький ліцей;
Гура Олександр Іванович — проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи ЗНУ, професор, доктор педагогічних наук, відмінник освіти України;
Єршова Валентина Омелянівна – директор комунального закладу «Запорізький Січовий колегіум-інтернат» Запорізької Обласної Ради;
Кваша Олександр Васильович — директор КЗ «Степногірська ЗОШ I-III ст.» ВРР ЗО;
Конох Анатолій Петрович — доктор педагогічних наук , професор, завідувач кафедри теорії та методики фізичного виховання і спорту ЗНУ;
Макаренко Тетяна Михайлівна – методист Регіонального науково-методичний центру «Освіта та громадянське суспільство» КЗ «ЗОІППО» ЗОР;
Олійник Олександр Леонтійович – директор Торгового коледжу ЗНУ;
Олійник Юрій Іванович – доцент кафедри теорії та методики виховання КЗ «ЗОІППО» ЗОР, доктор філософії, доцент;
Остапенко Максим Анатолійович — генеральний директор національного заповідника «Хортиця»;
Шкроботько Олена Олександрівна — заступник директора з виховної роботи Державного навчального закладу «Запорізький професійний ліцей автотранспорту»;
Рижов Костянтин Анатолійович — Віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська федерація «Спас»;
Сухінін Дмитро Валентинович – Голова координаційної ради з питань козацтва при Запорізькій облдержадміністрації, кандидат наук з державного управління;
Шаповалов Георгій Іванович — професор кафедри українознавства ЗНТУ, доктор історичних наук, професор.

ВІД МИНУЛОГО ДО СЬОГОДЕННЯ

На підставі обговорених питань було висунуто проект резолюції круглого столу та рекомендовано:
1. Керівникам органів освіти та навчальних закладів:
Сприяти викладанню курсу «Козацька педагогіка» (предмет духовно-морального спрямування) (за вибором батьків);
При розподілі годин з варіативної частини сприяти вивченню курсу «Козацька педагогіка» (предмет духовно-морального спрямування).
Сприяти створенню тематичних кабінетів з «Козацької педагогіки» предмет духовно-морального спрямування) у навчальних закладах області.
Активізувати просвітницьку роботу з батьківською спільнотою щодо значимості курсу «Козацька педагогіка» (предмет духовно-морального спрямування) у справі формування особистості дитини, його змісту, можливостей і порядку викладання.
Сприяти друку навчально-методичних посібників для вчителів, які викладають курс «Козацька педагогіка» (предмет духовно-морального спрямування).
Щорічно аналізувати інформацію про стан викладання курсу «Козацька педагогіка» (предмет духовно-морального спрямування) у навчальних закладах.
2. КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» ЗОР :
Розробити та запровадити спецкурс «Козацька педагогіка» для всіх категорій педагогічних працівників курсів підвищення кваліфікації.
Забезпечити науково-методичний супровід учителів курсу «Козацька педагогіка» (предмет духовно-морального спрямування).
Забезпечити супровід віртуальних методоб’єднань учителів курсу «Козацька педагогіка» (предмет духовно-морального спрямування).
Провести дослідження щодо викладання курсу «Козацька педагогіка» (предмет духовно-морального спрямування) в НВЗ області.
Забезпечити організацію участі педагогів курсу «Козацька педагогіка» (предмет духовно-морального спрямування) у різноманітних конкурсах, виставках, форумах, презентаціях тощо.
Сприяти організації та проведенню різноманітних конкурсів/фестивалів/олімпіад обласного та Всеукраїнського рівня для учнів, які вивчають курс «Козацька педагогіка» (предмет духовно-морального спрямування).

ВІД МИНУЛОГО ДО СЬОГОДЕННЯ

Організатори висловлюють подяку всім учасникам круглого столу «Козацька педагогіка: від минулого до сьогодення», які взяли активну участь у роботі.
Матеріал надав Віце — президент Всеукраїнської федерації «СПАС» Кошовий отаман Запорозького Війська Низового «Запорозька Січ» Костянтин Рижов.

Вогняні роси

13 червня 2017 року в прес клубі Запорізького осередку Національної спілки журналістів зібралися представники козацьких організацій: Великої Ради отаманів Запорозького козацтва, Коордради з питань козацтва при ЗОДА, МГО «Міжнародний союз козаків «Запорозька Січ», Міжнародної федерації «Спас», ГО «Запорозьке військо низове «Запорозька Січ», Всеукраїнського Комітету з питань преси та інформації козацьких ЗМІ, Усть — Азовського полку, журналісти та члени правління Запорозького осередку НСЖУ.

ВОГНЯНІ РОСИ

Дмитро Сухінін презентував нову книгу під назвою: «Вогняні роси» — новітня військово-політична історія Запорозького козацтва. В книзі йде правдива та цікава розповідь про буремні події в Україні починаючи з Майдану, Революції Гідності, антитерористичної операції, масштабні волонтерські заходи, організацію спротиву та боротьбу з ворожими силами, що намагалися захопити область, згідно так званого плану «Новоросія», проведення козацькими організаціями операцій «Дозор», «Перехоплення» для захисту рідної землі і населення, допомоги армії в мобілізаційних питаннях, участі у військових операціях у складі батальонів ЗСУ, спільних з прикордонниками рейдами із забезпечення охорони кордону. Багато уваги приділено актуальним питанням ведення наукової, виховної, ідеологічної та політичної діяльності, спрямованої на підтримку курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, професійно розповідається про заходи щодо виконання положень Доктрини про інформаційну безпеку держави. В книзі узагальнений досвід боротьби за незалежність Вітчизни Запорозького козацтва в період з 2014 по 2017 роки, його внесок як потужної, організованої та патріотичної сили.
Це перша спроба описати новітній період історії козаків-запорожців, данина подвигу всім учасникам руху опору, що ризикуючи життям не дали окупантам та бандитам створити сіру зону біди та жахів в нашому квітучому краї.
Для багатьох колег — журналістів це своєрідний письменницький поклик до роботи в інших областях, описання бойової та волонтерської роботи козаків наших днів.

ВОГНЯНІ РОСИ

Про це говорили керівники та старшина, відомі журналісти та письменники: Наталія Кузьменко, Микита Шляхтунов, Олександр Притула, Костянтин Рижов, Леонід Собакар, Володимир Федченко, Сергій Ігнатченко, Роман Авдєєв, Катерина Демченко та інші.

ВОГНЯНІ РОСИ

Книга розрахована на широке коло читачів, містить також спогади козаків — бійців та командирів 37-го першого козацького батальону ЗСУ. Було підкреслено важливість цієї роботи як першої спроби описати діяльність козацтва новітнього періоду історії України, відмічені актуальність, науковий характер та необхідність популяризації літератури на подібні теми.

Матеріал надав член Всеукраїнського комітету з питань преси та інформації козацьких ЗМІ, учасник подій, член КРК ЗОДА Сергій Ігнатченко.
Корекція — А.В. Вовк – член Національної спілки журналістів України.

NAPA, Calif. (AP) Marshawn Lynch isn't shedding anymore light on his decision to sit during the national anthem before the Oakland Raiders' first exhibition game.Lynch declined to comment on why he chose to sit down Saturday night while the rest of his teammates stood during the anthem before a game in Arizona against the Cardinals.That left his teammates to answer for him on Tuesday after the team returned for its first practice since that game."I'm proud of him," tight end Jared Cook said. "I think it's awesome. Everybody has points of discussion after what Charles Woodson Jerseys happened in Charlottesville just the night before. I think it's important for men in our position to step up and speak on unnecessary situations we find ourselves in as minorities in this country. That's why I'm proud of him."Cook said he hadn't talked to Lynch about his stance and didn't know what specifically he was protesting. Other players who have declined to stand for the anthem have been much more open about their reasons, starting with former San Francisco quarterback Colin Kaepernick, whose protest last year over police brutality and racial oppression made it a major issue in the NFL."We didn't talk to Latavius Murray Jerseys him," Cook said. "I don't know his intentions. I don't know what he wanted to do by it. But I know that guys like Colin Kaepernick have become my favorite football players for doing it."Kaepernick is not on a team this season but the issue remains with Seattle Seahawks defensive lineman Michael Bennett and Lynch both sitting for the anthem last weekend.Bennett has been vocal about Khalil Mack Jerseys his reasons why, citing social injustice. He said his decision was solidified by the violence last weekend surrounding a white supremacist rally in Charlottesville, Virginia, that included the death of a young woman who was struck by a car deliberately driven into a group of counter-protesters.Cook said he has considered an anthem protest in the past and does not rule out doing one this season."As far as the future goes, I don't know. Bruce Irvin Jerseys I don't know," he said. "I know I feel uneasy about the situation going on in this country and have been for Derek Carr Jerseys a while."Raiders coach Jack Del Rio said last season that players should protest on their own time instead of when they are representing the organization.