Слава пращурам – переможцям нацизму у Другій світовій війні!

Учасники запорозького патріотичного козацького руху опору прийняли участь в організаці та проведенні урочистих заходів в Запоріжжі на честь загиблих героїв-воїнів. визволителів, борців за волю України в Другій світовій війні.
В ці сонячні травневі дні, коли дивовижна українська земля розквітає всіма яскравими кольорами, погода тепла й лагідна, всі готуються до відпочинку та доброго врожаю, нам нащадкам великим пращурів важко собі представити, що відбувалося в країні в важкі жахливі часи самої кривавої бійки між десятками держав сімдесят три роки тому. Всім поколінням, що живуть під мирним небом, без бомбардувань, концтаборів, окупації, масових репресій та розстрілів без суда та слідства, на щастя. невідомі ті почуття світової духовної та фізічної катастрофи для десятків мільонів людей, які стали інвалідами, отримали декілька поранень, не повернулися з поля битви, геройські загибли на полі битви, захищаючи Вітчизну від нацизму. Молох Другої світової війни
забрав життя великої кількості українців, а загальні демографічні втрати, включаючи вбитих, депортованих, затягнутих у нацистське рабство, пішовших у вигнання від комуністичної тоталітарної диктатури, замордованих в таборах смерті (Аушвіц, Освенцім, Бухенвальд тощо), засланих з Галичини, Волині, Криму, східної України ( юридично громадян республіки) до Сибіру. в Казахстан, Далекий Схід, за різними оцінками сягають цифри не меньше 14 млн. чоловік. Такі страшні цифри говорять про колосально високу ціну
нашого народу в тої війні, а це фактично від 40 до 44 % від загальних втрат СРСР. З 41,7 млн. які жили до війни в УРСР, на 1945 рік залишилося не більше 27.4 млн. мешканців. Важливо пам”ятати й про 500 тисяч репресованих НКВС СРСР за 1944-1953 роки ( вбито до 150 тис. чолловік).
Матеріальні збитки теж величезні , бо багато років, фактично з червня 1941-го по 1944-й рік, вся наша рідна земля кровоточила від ран нанесених бомбами, мінами, снарядами
загарбиників, окупантів та бандитів-нацистських так званих “господарників”. Були знищені 720 (!) українських міст і містечок, 28 тисяч сіл, з яких спалено – 250 (!), на руїни перетворено 16.5 (!) тисяч промислових підприємств важкого, середнього машинобудування, меткомбінатів. виробництв продовольчих та непродовольчих (народного споживання) товарів, 18 тисяч лікувальних закладів, 33 тисячі шкіл, вузів, та НДІ, 33 тисячі колгоспів, радгоспів та МТС, 319 тисяч господарств, виведено з ладу 5600 мостів,а на Лівобережній Україні – кожен четвертий будинок!
Вагомий внесок у Перемогу над ворогом зробили десятки тисяч наших співвітчизників, що воювали з нацизмом на Сході й Заході, в партизанських загонах, арміях США, Великої Британії, Русі Опору Франції, який очолив великий Шарль де Голль, переважна більшість з них також не повернулася з війни, багато знову опинилися в радянських в”язницях.
Із всіх солдат та офіцерів, що служили в тогочасній Червоній армії ( де чотере фронти називалися Українськими, де воювали представники різних народів ) загальна кількість українців сягає цифри (за різними данними) – понад 6000000 бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих кто залишився живим, став інвалідом. і це не остаторчні дані істориків-спеціалістів, багато архівних документів, особливо періоду 1941-1942 й досі засекречені та знаходяться в архівах РФ з політичних міркувань, небажання розкривати жорстку правду про “мировую революцию” та роль Червоної армії в цій безглуздій та злочинній ідеї. В тому числі і з таких позицій зрозуміло чому Генеральний Штаб РККА тримав на теріторії України від третини до половини всіх радянських шкіл та училищ, а у військових округах знаходилися мільони віськовослужбовців. На нещастя,до них долучилися ще багато наших співвітчизників, за наказами не дуже фахово підготовлених генералів щодо оперативного поповнення в перші місяці війни, в полоні опинилися наші прадіди, які не скали зброї воювали з окупантами до останнього набою, останньої краплі крові, але зрада та тупість московських керманичів призвели до мільонів людських жертв та рабства в концтаборах аж до кінця війни… Вижити пощастило не всім.
Сьогодні немає сім”ї в Україні де не було загиблих, покалічених, пропавших без вісті чи незаконно засуджених борців за волю й щасливе життя незалежної демократичної України.
Поразки перших місяців, “котли”, масові полонені, а потіім радість перемог, чудеса героїзму, мужності, стійкості, коли приходилося по сантиметру відбивати рідну землю пращурів
у ізгоїв-завойовників, боротися з тоталітаризмом, розбити “звіра” – все це наша велика героїчна історія.
На протязі тисячі років воїни-захисники не давали різним поработилелям захопити нашу рідну квітучу країну. Святослав Хоробрий, Володимир Святий, Ярослав Мудрий, гетьмани та отамани Козацької держави, полководці козацьких українських військ УНР, Гетьманату, герої – воїни Другої світової війни, вже наші діди та прадіди не дали знищити Україну.
Вічна добра пам”ять за священний подвиг борців за свободу, переможців-визволителів наших великих пращурів навічно залишаться в наших серцях та справах!
Знаково та символічно, що в місті де йшли запеклі бої як на початку війни так і в період наступу й ліквідації окупаційних нацистських війск, учасники Другої світововї (в Запоріжжі залишився 381 чоловік), ветерани, офіцери, учасники бойових дій, мешканці міста, керівництво військових частин, депутати та представники влади, напередодні Днів пам”яті та примирення та Дня Перемоги вшанували пам”ять всіх загиблих героїв біля меморіалу “Скорботна мати”. За священною традицією, ветерани, представники громадських організацій, військовослужбовці поклали квіти до меморіалу.
Хвилиною мовчання та добрими щирими словами вшанували переможців, віддавших життя за щасливе майбутнє наступних поколінь.
З повагою,
головний редактор – засновник
альманаху “Українське патріотичне козацтво”
заступник голови КРК ЗОДА Дмитро Сухінін (Гора).
Щиро дякую талановитому фотокореспонденту газети “МИГ” Сергію Томку.

Ви можете залишити коментар, або посилання на Ваш сайт.

Оставить комментарий

*

NAPA, Calif. (AP) Marshawn Lynch isn't shedding anymore light on his decision to sit during the national anthem before the Oakland Raiders' first exhibition game.Lynch declined to comment on why he chose to sit down Saturday night while the rest of his teammates stood during the anthem before a game in Arizona against the Cardinals.That left his teammates to answer for him on Tuesday after the team returned for its first practice since that game."I'm proud of him," tight end Jared Cook said. "I think it's awesome. Everybody has points of discussion after what Charles Woodson Jerseys happened in Charlottesville just the night before. I think it's important for men in our position to step up and speak on unnecessary situations we find ourselves in as minorities in this country. That's why I'm proud of him."Cook said he hadn't talked to Lynch about his stance and didn't know what specifically he was protesting. Other players who have declined to stand for the anthem have been much more open about their reasons, starting with former San Francisco quarterback Colin Kaepernick, whose protest last year over police brutality and racial oppression made it a major issue in the NFL."We didn't talk to Latavius Murray Jerseys him," Cook said. "I don't know his intentions. I don't know what he wanted to do by it. But I know that guys like Colin Kaepernick have become my favorite football players for doing it."Kaepernick is not on a team this season but the issue remains with Seattle Seahawks defensive lineman Michael Bennett and Lynch both sitting for the anthem last weekend.Bennett has been vocal about Khalil Mack Jerseys his reasons why, citing social injustice. He said his decision was solidified by the violence last weekend surrounding a white supremacist rally in Charlottesville, Virginia, that included the death of a young woman who was struck by a car deliberately driven into a group of counter-protesters.Cook said he has considered an anthem protest in the past and does not rule out doing one this season."As far as the future goes, I don't know. Bruce Irvin Jerseys I don't know," he said. "I know I feel uneasy about the situation going on in this country and have been for Derek Carr Jerseys a while."Raiders coach Jack Del Rio said last season that players should protest on their own time instead of when they are representing the organization.