Всеукраїнське Козацьке Коло на честь славних перемог Запорозьких січовиків і панахида по усім загиблим Героям за Віру та Волю України, відбулися на святій Хортиці.

Звитяжні і сміливі учасники Революції Гідності, Запорізького козацького патріотичного руху опору агресорам і окупантам, ветерани АТО, самооборонівці, чарівні берегині-волонтери, Старшина і старійшини, молодь,відомі письменники і митці, за традицією прибули на Козацьке Коло з багатьох областей України. Запорожці, гості – побратими […]

At today’s opening of the 6th Parliament-Civil Society Platform organised by EUAM Ukraine, the Head of NATO in Ukraine Alexander Vinnikov delivered remarks about successes and challenges of security sector reform. He highlighted Ukraine’s Law on National Security as a key achievement, which […]

Трибунал ООН зобов’язав Росію відпустити українських моряків Міжнародний трибунал з морського права зобов’язав Росію повернути Україні три кораблі та відпустити на волю 24 українських моряків.      Міжнародний трибунал з морського права у Гамбурзі Міжнародний трибунал з морського права у суботу, 25 травня, […]

Згадати все

HOME АНАЛІТИКА Згадати Все: В Цей День Українські Танкісти Підірвали Себе Разом З Танком, Потрапивши В Оточення. ВІДЕО АНАЛІТИКА Згадати все: в цей день українські танкісти підірвали себе разом з танком, потрапивши в оточення. ВІДЕО 18.06.2017  Major Horvat KFOR Al-Kut Коментарів немає […]

Героїв-артилеристів 55-ї артилерійської бригади привітали учасники всеукраїнського штабу операції “Козацький волонтер” 

Черговою волонтерською допомогою, добрими словами, щирими вітаннями за подвиг, захист свободи і незалежності України привітали учасники Запорозького козацького патріотичного руху опору агресорам і окупантам бійців і командирів одної з самих високоповажних та відомих у Збройних силах України артилеристів 55-ї бригади. Саме з […]

Дивовижний музей 55-ї артилерійської бригади

Суворі випробування, перемоги і людські трагедії, втрати побратимів, десятиліття воїнської слави – все це складає важкий шлях до перемог декількох поколінь дідів, батьків, звитяжних синів, які своїми подвигами неодноразово підтвердили високе звання Захисника України. Всі ці не прості слова притаманні бойовим солдатам і офіцерам, з […]

Запорожці провели урочистий мітинг на честь воїнів визволителів від нацистів та переможців у Другій світовій війні.

Запорожці провели урочистий мітинг на честь воїнів визволителів від нацистів та переможців у Другій світовій війні. Щирі слова великої подяки за подвиг та мужність проявлені нашими прадідами і дідами у виснажливих та жахливих боях з безжальним та жорстоким ворогом, який […]

Ветерани важкої атлетики провели майстер-клас з жиму стоячи

Ветерани важкої атлетики провели майстер-клас з жиму стоячи та запропонували нові цікаві підходи до популяризації спорту, а саме жиму. Багато років тренувань, перемог, складних ситуацій, які дають тільки новий потужний поштовх до дій для багатьох важкоатлетів зробили добру справу, загартували […]

Марафон і прекрасний концерт в Запорізькому обласному драматичному театрі

Марафон і прекрасний концерт в Запорізькому обласному драматичному театрі ім Магара дуже сподобалися ветеранам, молоді та гостям міста Справжнім яскравим дій- ством прекрасних талано- витих акторів нашого рідно- го для багатьох відвідувачів театру стала нова концерт- на програма присвячена дням […]

Слава прадідам-героям переможцям над нацизмом у Другій світовій війні

Запорізька громадськість, ветерани збройних сил України, праці, молодь представники громадських організацій провели урочистий мітинг на честь героїв – переможців в Другій світовій війні від нацизмом, воїнів, які в 1943 ро- ці визволили Запоріжжя. Заходи проводилися на місті Переправи де в […]

 

Співробітники Служби безпеки України під процесуальним керівництвом прокуратури у межах протидії незаконному обігу засобів ураження блокували в Одесі діяльність міжнародного угруповання, яке спеціалізувалося на збуті вогнепальної зброї та боєприпасів.

Співробітники Служби безпеки України під процесуальним керівництвом прокуратури у межах протидії незаконному обігу засобів ураження блокували в Одесі діяльність міжнародного угруповання, яке спеціалізувалося на збуті вогнепальної зброї та боєприпасів.
Оперативники спецслужби встановили, що п’ятеро мешканців обласного центру, в тому числі громадянин РФ та громадянин однієї з сусідніх країн, скуповували зброю незаконно вивезену з району проведення операції Об’єднаних сил для перепродажу. Також зловмисники займалися переробкою травматичної зброї на бойову для збуту, зокрема представникам кримінальних кіл.
Оперативники СБУ задокументували факт реалізації зловмисниками двох гранат Ф-1 та пістолету Макарова.
Правоохоронці затримали двох учасників угруповання в Одесі під час спроби продажу револьверу системи Наган.
Під час санкціонованих слідчих дій за місцем проживання трьох інших фігурантів справи правоохоронці вилучили шість гранат та запали до них, понад триста п’ятдесят набоїв різного калібру. Також виявлено складові частини вогнепальної зброї, обладнання для переробки зброї та виготовлення боєприпасів.
Наразі трьом учасникам угруповання оголошено про підозру в скоєнні злочину. У межах відкритого кримінального провадження за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України тривають слідчо-оперативні дії для притягнення до відповідальності інших осіб, причетних до протиправних дій.

Співробітники військової контррозвідки СБУ попередили підготовку спецслужбами РФ терористичного акту на одному із арсеналів Збройних сил України

Співробітники військової контррозвідки СБУ попередили підготовку спецслужбами РФ терористичного акту на одному із арсеналів Збройних сил України, на якому зберігаються стратегічні запаси новітніх ракет та боєприпасів.
Оперативники СБ України встановили, що на початку поточного року представники російської спецслужби завербували працівника арсеналу ЗСУ. Для цього вони використовували методи психологічного впливу та тиску, погрожуючи безпеці родичів службовця, які проживають на тимчасово окупованих територіях Донбасу. Перед працівником арсеналу були поставлені завдання із збору та передачі інформації про військовий об’єкт, зокрема стан охорони, наявності та переміщення зброї. Отриману інформацію країна-агресор планувала використати для здійснення диверсій на стратегічному військовому об’єкті для підриву обороноздатності України.
За виконання завдань працівнику ЗСУ спецслужби РФ обіцяли матеріальну допомогу, отримання громадянства Росії з оформленням пенсії. Службовця було забезпечено необхідними засобами зв’язку та визначено електронні канали для передачі інформації з обмеженим доступом. Супроводження та координацію його діяльності куратори здійснювали з території РФ через мережу Інтернет.
Завдяки своєчасному реагуванню співробітників військової контррозвідки СБУ вдалося попередити втягування українського громадянина у протиправну діяльність на шкоду національним інтересам України.
Служба безпеки України нагадує, що статтями 111 (Державна зрада) та 258-3 (Сприяння діяльності терористичної групи чи терористичної організації) Кримінального кодексу України передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі на термін до п’ятнадцяти років.
Водночас, згідно з положеннями ч. 2 ст. 111 ККУ від кримінальної відповідальності звільняється громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно повідомив органам державної влади про свій зв’язок з ними та отримане завдання. Частина друга ст. 258-3 передбачає звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв’язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації.
СБ України вкотре попереджає, що у поле зору спецслужб країни-агресора може потрапити будь-який громадянин України.
Відео: https://www.youtube.com/watch?v=cS09IFKvMJo

Уряд України збереже безперервність європейського та євроатлантичного курсу

Уряд України збереже безперервність європейського та євроатлантичного курсу України. «Ми трансформуємо державні інституції відповідно до норм і стандартів НАТО та міжнародних зобов’язань України. Ми зосередимо наші зусилля на економічному зростанні, встановленні справедливих правил гри для бізнесу та подальшому поліпшенні інвестиційного клімату. Продовжимо протистояти російській гібридній агресії. Інтеграція до євроатлантичних структур стосується не лише виконання міжнародних зобов’язань України, а й демонстрації її цивілізаційного та геополітичного вибору. Сьогодні це дорожня карта трансформації українських інституцій, що є ключовим фактором для існування держави».

Про це Ivanna Klympush-Tsintsadze заявила під час виступу у Вашингтоні на заході Національного демократичного інституту (NDI), присвяченому питанням лідерства жінок (“Celebrating Risk-Takers for Women’s Empowerment”).

Віце-прем’єрка зазначила, що як профільна представниця Уряду України підтримує міцні зв’язки з усіма західними установами та міжнародними партнерами з питань стратегічного і щоденного характеру. «Незважаючи на політичні зміни, Україна продовжує інтеграцію з глобальним світом. Ми прагнемо підтримувати постійні, тісні та взаємовигідні відносини з країнами вільного світу», – додала вона.

Іванна Климпуш-Цинцадзе також зустрілася з з головою правління NDI Мадлен Олбрайт. Детальніше: https://bit.ly/2V79Ali

National Democratic Institute
NDI Ukraine – National Democratic Institute

Перший Всеукраїнський турнір на честь славного козака чемпіона Леоніда Жаботинського

В Запоріжжі розпочався незвичайний всеукраїнський турнір з жиму стоячі.
Організатором спортивного заходу виступив відомий український ветеран
важкої атлетики, майстер спорту, заступник голови обласного осередку
Федерації важкої атлетики України,
мій старий друг Руслан Жаботинський.
Метою заходу є популяризація такої
важливої вправи як дим штанги стоячі.
Як вид вправи він був викреслений з
процесу змагань на Олімпійських іграх
майже сорок сім років тому. Ми вете-
рани важкої атлетики добре пам’ятаємо
та шануємо дану вправу. Турнір сили
проходить в Запоріжжі в клубі тонус.
Активну участь приймають чоловіки та
дівчата. Вже є реальні серйозні результати. Всім сподобалася така іні-
ціатива раніше сподобалася величезній
кількості молоді, їв підтримали також і
ми учасники створеного в нашому місті
Всеукраїнського клубу ветеранів важ-
коі атлетики. Саме долучен-
ня до тренувань молоді,
майбутніх захисників Укра-
іни, людей різного віку до-
поможе стати сильніше фі-
зично і саме головне за-
гартувати волю до прремо-
ги. Жим стоячі також дозво
лить відчути велику хвилю
доброї сили та позитивну
енергетику знаряддя з важ-
кою вагою.
Пропозицію повернення такого шанованого багатьма атлетами виду вправи як жим стоячи підтримали багато керіани-
ків спортивних, фізкультурних, козацьких
організацій.
Голова Федерації
важкої атлетики
області 1996-2014рр Дмитро Сухінін

Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.
Світлина від Dmytro Sukhinin Gora.

У День пам’яті та примирення військовослужбовці підрозділів та офіцери оперативного командування «Північ» взяли участь у перепохованні бійця, який загинув у роки Другої світової війни.

 

У рідне село Печенюги Новгород-Сіверського району останки розвідника Івана Рубана привезли з Могильовської області з Білорусі, де 25-річний армієць у 1941-у загинув у бою з німецькими окупантами.

Допомогли розшукати родичів на Чернігівщині та привезти залишки воїна на рідну землю чернігівські пошуковці з регіональної групи громадської організації «Союз пошукових загонів України».

З нагоди перепоховання та Дня пам’яті та примирення у селі Печенюги організували мітинг-реквієм за участі родичів загиблого, військових, влади та представників із навколишніх сіл. Священик провів заупокійний молебень, хвилиною мовчання згадали полеглих воїнів минулої війни, до підніжжя Меморіалу слави поклали квіти.

Поховали розвідника Рубана на сільському кладовищі поруч із рідними за військовою традицією під автоматні постріли.

Салютна група та Почесна варта була представлена військовими з підрозділів ОК «Північ». Вони ж допомогли і в організації поховання. Музичний супровід організував військовий оркестр 58 окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського.

9 травня, у День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, подібні перепоховання воїнів Другої світової відбудуться і в Ніжині та с. Красне Бахмацького району. Там в останню путь проведуть відповідно навідника Сергія Михайловича Євтушенка 1924 р.н. та Михайла Івановича Алексєєнка 1915 р.н., які загинули у 1944-у на Волині.

 

РОЗВІДНИКА ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ПЕРЕПОХОВАЛИ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

 

РОЗВІДНИКА ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ПЕРЕПОХОВАЛИ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

 

РОЗВІДНИКА ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ПЕРЕПОХОВАЛИ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

 

РОЗВІДНИКА ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ПЕРЕПОХОВАЛИ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

 

РОЗВІДНИКА ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ПЕРЕПОХОВАЛИ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

 

РОЗВІДНИКА ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ПЕРЕПОХОВАЛИ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

 

РОЗВІДНИКА ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ПЕРЕПОХОВАЛИ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

 

РОЗВІДНИКА ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ПЕРЕПОХОВАЛИ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

 

РОЗВІДНИКА ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ПЕРЕПОХОВАЛИ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

 

РОЗВІДНИКА ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ПЕРЕПОХОВАЛИ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ

У Києві на честь політв’язнів РФ висадили квіти

Фото: Twitter/Solonyna Yeugen

Приблизно дві сотні квітів висадили 10 травня у Києві українські митці, науковці та координатори глобальної акції #SaveOlegSentsov під час флешмобу «Саджайте квіти, а не людей».

Тепер ці квіти ростуть у Хрещатому парку, в центрі столиці, передає кореспондент Радіо Свобода.

Біля кожної з рослин – мініатюрна табличка з іменем українця, якого утримують у російському полоні в анексованому Криму, на окупованому Донбасі та в Росії.

Автором ідеї є акторка Римма Зюбіна. Вона зауважила, що цієї весни флешмоб підтримали у Празі та в деяких інших європейських містах: там саджали квіти та дерева, щоб нагадати світові про українських полонених Кремля.

Саме 10 травня 5 років тому окупаційна влада у Криму заарештувала українського режисера Олега Сенцова, звинувативши його в «підготовці теракту».

Римма Зюбіна пояснила, що організатори невипадково обрали квіти, які звуться «канни» (співзвучні з Каннським кінофестивалем – ред.), щоб показати: такі люди, як Олег Сенцов, «мають творити, мають їздити у Канни, а не сидіти у російській тюрмі».

До акції долучилися, зокрема, режисер Ахтем Сеітаблаєв, письменник Андрій Курков, музикант Андрій Хливнюк (вокаліст гурту «Бумбокс»), історик Ігор Козловський (звільнений з російського полону на Донбасі) та філософ Вахтанг Кебуладзе.

Технічну допомогу та самі квіти надав «Київзеленбуд».

За підрахунками активістів #SaveOlegSentsov, в Росії наразі утримують 98 українських політв’язнів, на окупованій частині Донбасу – понад 120 полонених військових та цивільних. Крім того, у російському СІЗО в Москві перебувають 24 українські моряки, захоплені росіянами в Азовському морі наприкінці минулого року.

 

Танк Т-34:легенди і міфи броні

Довгий час нас годували міфами, що радянська зброя була найбільш прогресивною і досконалою, адже в іншому випадку як би СРСР став одним з переможців Другої Світової війни? Але після розвалу Союзу спливли нові факти і виявилося, що радянська зброя, мало того, що не була найдосконалішою, так ще й не була в повній мірі «вітчизняною».

Ситуацію з озброєнням в Радянському Союзі в довоєнний час можна охарактеризувати як «гнати кількість на шкоду якості». Незважаючи на те, що величезна кількість заводів працювала виключно на армію, кінцевий результат залишав бажати кращого. Неефективна соціалістична економіка, значна технологічна відсталість призводили до значного відсотку браку і систематичного невиконання плану. Наприклад, Наркомат Боєприпасів (НКБ) повинен був випустити в 1940 році 5,7 млн залізних гільз замість латунних артилерійських. Не відпрацювавши технологічний процес, НКБ виготовив за 9 місяців всього 1 млн 117 тис. залізних гільз, з яких 963 тис. пішли в брак, тобто відсоток відбраковування перевищив 86,2%. І це лише один приклад. Насправді, така ситуація спостерігалася по багатьом виробництвам. До слабкої технічної оснащеності заводів, не здатних випускати якісний продукт, додавалася і незадовільна робота інженерних відділів, що проектували окремі компоненти кінцевого виробу. Так, восени 1942 року американські інженери оцінювали конструкцію одного з радянських Т-34. Висновки були категоричні: «Перевірили очищувач повітря. Тільки саботажник міг сконструювати подібний пристрій. Фільтр з механічної точки зору виготовлений вкрай примітивно: в місцях точкового електрозварювання метал пропалений, що веде до витікання масла». У той же час, не можна не відзначити, що деякі зразки і компоненти озброєння були досить прогресивними на той час. Але в цілому прагнення радянських геніїв інженерної думки до інновацій на тлі загальної технологічної відсталості СРСР призводило до того, що радянська промисловість виробляла якийсь аналог «титанової лопати з соломяною ручкою»: деякі компоненти ніби задумані дуже добре, проте нормально копати такою лопатою неможливо. Примітно, що до кінця війни якість радянського озброєння помітно підвищилася. Тому сприяли кілька факторів. По-перше, радянські конструктори змогли більш ретельно виявити недоліки своїх виробів на основі наявного бойового досвіду. По-друге, свою лепту у вдосконалення внесли іноземні фахівці. По-третє, постачання величезного числа високотехнологічних американських та британських верстатів і різних матеріалів по ленд-лізу дозволили помітно підняти якість виробництва на радянських заводах. Про це наочно свідчить історія вдосконалення танка Т-34, най масовішого і легендарного танка II-ої Світової війни.
Дві версії однієї «легенди» 

Необхідно зауважити, що під легендарною «тридцатьчетвіркою», що дійшла до Берліна, мається на увазі танк Т-34-85, і саме ця версія встановлена у вигляді меморіалу на багатьох постаментах в містах і селах. Однак Т-34-85 почали серійно виробляти лише в 1944 році, а у війну з Німеччиною Радянський Союз вступив з танком Т-34-76, який і прийняв на себе основний тягар жорстоких боїв, у тому числі і на Курській дузі. Від Т-34-85 цей танк відрізнявся меншою вежею, менш потужним озброєнням, а також безліччю інженерних і виробничих дефектів.

Якщо говорити про технічну сторону Т-34-76, то серед найважливіших переваг — висока питома потужність двигуна, раціональні кути нахилу броні, потужне (на той час) озброєння, великий запас ходу, малий питомий тиск на ґрунт. Сюди ж можна додати простоту конструкції, що полегшувала масове виробництво Т-34, їх обслуговування і ремонт в польових умовах. Разом з тим, фахівці називають відразу цілий перелік недоліків, які, як правило, були відсутні в німецьких та американських танках. Наприклад, відсутність продувки ствола після пострілу і недостатня вентиляція бойового відділення призводила після кількох пострілів до заповнення башти пороховими газами, від яких заряджаючий міг втратити свідомість. У першій версії «тридцятьчетвірки» не було обертової основи, тому заряджаючий при повороті башти змушений був дріботіти ногами по боєукладці. Відсутність радіозв’язку між радянськими танками призводило до зменшення ефективності застосування самого танка. Якщо до початку війни більшість німецьких танків було радіофіковано, то радянські машини не мали радіозв’язку зовсім або в кращому випадку мали тільки приймачі (передавач був лише на командирський танк). Жахливо була виконана і трансмісія. Коробка зміни передач спочатку не мала синхронізації з ведучим валом, тому для перемикання передачі доводилося використовувати кувалду (яка перебувала під рукою механіка-водія), або регулювати швидкість зміною обертів двигуна.
В Т-34 був встановлений прогресивний високоекономічний дизель авіаційного типу В-2. Застосування дизельного двигуна повинно було забезпечити меншу пожежонебезпеку в порівнянні з бензиновим. Але як показали бойові дії, пари солярки під впливом високих температур, що виникають при попаданні снаряда, вибухають і горять не гірше бензину. Крім того, знову зіграла свою негативну роль інженерна «короткозорість». Справа в тому, що на Т-34 паливні баки були розташовані прямо в бойовому відділенні, що призводило до неминучості пожежі при попаданні туди снаряда. У той же час на німецькому T-III паливні баки розмістили в моторному відсіку, який був відокремлений від бойового відділення протипожежною перегородкою.
Бій наосліп 

Але один із найголовніших недоліків Т-34-76 — слабка оглядовість з башти танка. Екіпаж просто не бачив, що коїться навколо. А адже хто раніше побачив ворога — той швидше вразив ціль. Крім того, через тісноту башти, успадкованої від танка БТ, командиру доводилося виконувати обов’язки навідника, оскільки у вежі знаходилися тільки двоє: заряджаючий і командир. Через це спостереження за полем бою на час прицілювання переривалося, а в цей час всяке могло статися. У спогадах німецьких танкістів така проблема Т-34 згадується досить часто, оскільки на полі бою вона приводила до катастрофічних наслідків для радянських танків. Про це можна судити зі спогадів Р. Ріббентропа (сина міністра закордонних справ Німеччини Йоахима Ріббентропа), який воював на T-IV під Прохорівкою. Німецький танк, який перебував у самій гущі радянських танків, вів по них вогонь, підбивши при цьому 14 цілей, але так і не був виявлений радянськими танкістами. «Втрати моєї роти виявилися напрочуд невисокими. Повністю були втрачені лише ті дві машини, загибель яких я бачив на самому початку бою. У двох інших ротах повністю втрачених машин не було. У нашій смузі оборони було більше сотні підбитих російських танків».

Дивно, але про те, що «легендарний» Т-34 містить безліч вроджених дитячих хвороб, військові знали ще до війни. У травні 1941 року генералітет наполягав на знятті машини з виробництва і створення нового танка з лобовим бронюванням корпусу і башти завтовшки 60 мм; торсійною підвіскою; збільшеним діаметром погону башти і командирською башточкою з круговим оглядом. Але справа гальмувалася проблемами з відпрацюванням дизеля. При тому, що і дизель В-2 в Т-34 був дуже надійний. Невеликий ресурс ходу призводив до того, що до війни танки Т-34 ставили в консервацію, намагаючись зберегти ресурс, а екіпажі навчали на БТ-7 або навіть застарілому Т-26. У результаті до початку війни було підготовлено не більше 150 екіпажів для танків Т-34. Після початку війни навчитися в короткий термін на нову машину не надавалося можливим. Тому високі втрати Т-34 обумовлені, в тому числі, і невмілими діями екіпажу.
Через два роки після початку війни враження радянських танкістів про Т-34 не змінилося, про це можна судити з листа командувача 5-ї гвардійської танкової армії П. Ротмістрова до Р. Жукова в серпні 1943 року: «…Доводиться з гіркотою констатувати, що наша танкова техніка, якщо не вважати введення на озброєння самохідних установок СУ-122, СУ-152, за роки війни не дала нічого нового, а недоліки , що мали місце на танках першого випуску, як то: недосконалість трансмісійної групи (головний фрикціон, коробка зміни передач і бортові фрикціони), вкрай повільний і нерівномірний поворот башти, виключно погана видимість і тіснота розміщення екіпажу, є не повністю усунутими і на сьогодні…».
Заокеанські рекомендації 

Через незадовільні технічні характеристики Т-34 радянське керівництво звернулося за допомогою по модернізації танка до США. У грудні 1941 року танк Т-34 було передано американцям для всебічних випробувань і розробки рекомендацій щодо вдосконалення. Після ретельних випробувань Т-34 на Абердинському полігоні американські фахівці зробили дуже неприємні висновки. «Середній танк T-34, після пробігу в 343 км, повністю вийшов з ладу, його подальший ремонт неможливий. Водозахист корпусу Т-34 недостатній, в сильні дощі в танк через щілини натікає багато води, що веде до виходу з ладу електрообладнання. Зварювання бронеплит корпусу Т-34 грубе і недбале. Механічна обробка деталей, за рідкісним винятком, дуже погана. Всі механізми танка вимагають занадто багато налаштувань і регулювань». Ще більше здивувала американських експертів трансмісія. Як виявилося, вона була в точності скопійована з застарілої американської конструкції, розробленої ще в 1920-ті роки. Загальний висновок звучав безапеляційно: «Ми вважаємо, що з боку російського конструктора, що поставив таку трансмісію в танк, була проявлена нелюдська жорстокість по відношенню до водіїв». Але ж  в США був відправлений не рядовий танк, а один з п’яти спеціально зібраних «еталонних» Т-34. У результаті американці запропонували СРСР безліч власних технологій для модернізації Т-34. З весни 1943 року на Т-34 почали встановлювати модернізовану КПП, що істотно полегшило роботу механіка-водія. У тому ж році на всі танки стали встановлювати цілком сучасні радіостанції 9Р та переговорні пристрої ТПУ-3бис.
Близько 7 тис. американських танків СРСР отримав по ленд-лізу
Допомога по ленд-лізу 
Одна з проблем радянського озброєння була в тому, що навіть у разі появи прогресивних інженерних розробок технологічна відсталість виробництва в СРСР просто не дозволяла реалізувати їх на практиці. Наприклад, завод № 183 в Нижньому Тагілі, найбільший виробник танків під час війни, не зміг перейти на випуск Т-34-85, оскільки не було обладнання для обробки зубчастого вінця башти діаметром 1600 мм. Щоб освоїти виробництво, СРСР попросив доставити по ленд-лізу нові карусельні верстати з Великобританії і США. І такі випадки були поширені повсюдно. Один американський інженер, який відвідав в кінці 1945 року Сталінградський тракторний завод, виявив, що близько половини верстатів на даному підприємстві було поставлено по ленд-лізу. До речі, крім верстатів, по ленд-лізу поставляли і готове озброєння. З США в СРСР доставили 7057 танків і САУ, з Британії та Канади — 5480. Про бойові можливості американських танків М4 «Шерман» свідчить той факт, що ленд-лізовські машини надходили на озброєння тільки гвардійських дивізій. Радянський ас Олександр Покришкін поруч зі своїм винищувачем Р-39N «Airacobra» Також по ленд-лізу надійшло понад 15 тис. американських літаків, а також близько 3,5 тис. британських. До кінця Другої Світової війни американські машини Р-39N і Р-39Q були основними винищувачами, які СРСР отримував по ленд-лізу. Саме на винищувачі Р-39N «Airacobra» легендарний радянський ас Олександр Покришкін знищив понад півсотні ворожих літаків.
 Кількість перемогла якість 

Сказати, що «легендарна тридцятьчетвірка» була кращим танком Другої Світової — означало б сильно прикрасити ситуацію. По суті Т-34 представляв собою «збірну солянку» з вузлів і агрегатів, скопійованих з зарубіжних прототипів кінця 20-х — початку 30-х років ХХ століття.

Наприклад, ходова частина — від американського танка «Крісті», двигун — копія BMW-VI, який німці ставили на біплани ще в середині 20-х«, багато інших агрегатів “запозичено” у англійців та італійців. До застарілих, з технологічної точки зору, компонентів треба також додати жахливо низьку якість виробництва. Збірка Т-34-85 на Челябінському танковому заводі

І все ж Т-34 став наймасовішим радянським танком WWII після американського M4 Sherman виготовлено 49 234 одиниці . Військова промисловість СРСР випустила стільки танків, що в Німеччині не вистачило на них снарядів. Його проста і бюджетна конструкція дозволила виробляти ці машини високими темпами і у величезних кількостях. Всього за роки війни було випущено понад 35 тис. Т-34, в той час як всіх модифікацій німецького Т-IV в Німеччині зібрали менше 9 тис. Історія створення і вдосконалення «тридцятьчетвірки» повторює, за рідкісними винятками, історію всього радянського озброєння. Збиткова соціалістична економіка, технологічна відсталість і слабка мотивація інженерного та робітничого персоналу на заводах і в КБ приводили до того, що озброєння, яке випускалося  було нетехнологічним, низької якості, а сама конструкція запозичувалися у будь-яких застарілих зарубіжних прототипів. І тільки величезне число виробленого озброєння, допомога по ленд-лізу, а також безприкладний героїзм рядових бійців допомогли у перемозі над ворогом.

IMENA.ua

ПАМЯТАЙМО НАШУ СЛАВНУ ІСТОРІЮ!

12 травня 1651 року – відбувся бій між козаками та поляками поблизу сіл Купчинці та Денисів (нині Тернопільська область України), біля річки Стрипи, яка була своєрідною фортифікацією зі своїм природним положенням. У цьому бою загинуло немало поляків, а ще більше – козаків та їх спільників татар. Після великого побоїща на околиці двох невеликих сіл висипали козаки могилу, яка збереглася на денисівських полях і донині.
Ось як описує ці події у своїй публікації “Козацькі битви між Купчинцями і Денисовим” Володимир Хома: – “…Б. Хмельницький ставив завдання повного розгрому Польщі. Він мав намір знищити королівське військо навесні 1651 року в західних регіонах України, а також перенести війну вглиб Польщі. Гетьман так звертався до славного запорізького війська: – “Або загину і все запорізьке військо пропаде, або з вами, братією моєю, буду за Віслою”. Ці слова взяті із зізнання канівського сотника Б. Шебельниченка, який 12 травня 1651 року був захоплений в Денисові у польський полон. Український гетьман задумав не допустити з’єднання військ Потоцького і Калиновського з королівськими. Осаула Демка Лисівця, він послав з полковниками Филоном Джалалієм і Семеном Савичем з 40 тис. козаків, а сам пішов на Тернопіль з 80 тисячами. Але М. Потоцький довідався від молдавського господаря про похід Б. Хмельницького і 7 травня 1651 року вийшов з Кам’янця, щоб якнайшвидше з’єднатися з королівськими військами.
9 травня перейшли містечко Пробіжну (нині Чортківський район), а 10 травня переправилися з великими труднощами через ріку Серет біля Янова (село Теребовлянщини) і тут чекали на військо Хмельницького. Але воно не з’являлося. Послані гетьманом Б. Хмельницьким полки до Кам’янця не застали вже там польського війська. Тому Джалалій зупинився під Кам’янцем і здобув його, а Демко із Савичем рушили швидко за Потоцьким і Калиновським і наздогнали їх 12 травня біля Купчинців.
Поляки поспішно переправлялися через Стрипу з Купчинців на денисівський берег, бо на них вже налягали козаки з татарами (на той час їх спільниками). Але польський гетьман наказав своїм військам не вступати в бій з козаками. Ось що писав польський мемуарист Станіслав Освєнцім з цього приводу: “Але коли козаки почали налягати густою масою, декотрі хоругви помимо наказу гетьмана кинулися на них, другі ж одразу відрізали їх від лісу, вони були притиснені до ріки і тут їх, багато побито і потоплено. Кілька татарів і козаків було взято в полон, у тім числі Нечитаймурза із знатної родини Мурз лаврських і канівський сотник Шебельниченко, що займав перше місце полковника. Зігнавши їх таким чином з поля, військо наше простояло цілу ніч у строю під сильним і холодним дощем». У цьому бою загинуло чимало поляків,зокрема начальник піхоти і обозу Бутлєр та багато українських козаків та їх спільників – татар. За історичними легендами, в цій битві пропало 300 козаків.
Між Купчинцями і Денисовом було у визвольну війну Б. Хмельницького кілька битв, бо Стрипа відігравала своєрідну роль фортифікації зі своїм природним положенням. Та і в Купчинцях був добротний замок, з якого підземні ходи йшли аж на Денисів. Це потребує сумлінних досліджень у майбутньому. Кажуть, що на денисівських полях було дві козацькі могили. Залишилась тепер одна – мабуть, з битви 12 травня 1651 року.
Напевно, з часів визвольної війни гетьмана Б. Хмельницького на денисівському полі над Стрипою в сторону Плотичі збереглася назва “Козацький клин”, бо козаки проти поляків йшли у бій так званим клином. А в Купчинцях над Стрипою в бік Плотичі й Городища є поле, яке носить назву “Козацька долина””.
ПАМЯТАЙМО НАШУ СЛАВНУ ІСТОРІЮ!
ПАМЯТАЙМО НАШИХ КОЗАЦЬКИХ ЛИЦАРІВ-ГЕРОЇВ!
СЛАВА УКРАЇНІ!!!

Світлина від Миколи Бронецького.

Розсекречено майже 350 ексклюзивних матеріалів про діяльність УНР


Серед документів є дипломатичні і фінансові папери, накази, резолюції, відозви, статути, листи та фотографії
Серед документів є дипломатичні і фінансові папери, накази, резолюції, відозви, статути, листи та фотографії

Галузевий державний архів Служби зовнішньої розвідки України розсекретив майже 350 архівних документів про діяльність Української Народної Республіки.

Окрім оригіналів та копій документів УНР того часу, серед розсекречених документів є дипломатичні і фінансові папери, накази, резолюції, відозви, статути, листи та фотографії.

Ці матеріали розповідають про нормативно-правову діяльність УНР, дипломатичні зусилля її уряду на міжнародній арені, тогочасних лідерів українських державних утворень, діяльність еміграційного уряду УНР, заходи з відновлення козацтва в Україні.

Також низка документів стосується вбивства Симона Петлюри.

«Документи іноземного та контррозвідувального відділів державного політичного управління УРСР 1919–1936 років взято з архівних справ, що перебувають на зберіганні в Галузевому державному архіві СЗРУ і дотепер були малодоступні для широкого загалу», – зазначають у відомстві.

Наприкінці лютого Центр досліджень визвольного руху оприлюднив понад 300 документів про репресованих міністрів Української революції 1917–20 років.

На передову завезли потужну зброю, яка здатна вражати цілі на відстані 150 км


Як відомо, Україна та Туреччина уклали угоду підписавши меморандум з постачанням в Україну безпілотних авіаційних комплексів Bayraktar TB2, в якому також згадувалось про створення спільного підприємства. Як повідомляє прес-служба державної компанії «Укроборонпром» – наші Збройні Сили отримали перші літальні апарати Bayraktar TB2.

В березні в небі над Хмельницькою та Житомирською областями провели успішну перевірку БПЛА, де сам Президент України був особисто присутній. Також він заявив, що безпілотні літальні апарати є для нас новими можливостями, перш за все – для українського десанту та спецназу. Цей безпілотний летальний апарат розроблений для тактичної розвідки та спостереження та представляє собою систему класу Medium Altitude Long Endurance.

За своїми характеристиками цей безпілотник є одним серед найкращих. Bayraktar TB2 побив світовий рекорд у класі тактичних середньовисотних безпілотних літальних апаратів за тривалістю польоту, протримавшись у небі понад добу на висоті вісім кілометрів. Він може нести ракетне озброєння, успішно знищуючи укріплення противника, у тому числі – вражати морські цілі.

Завдяки надпотужній оптичній станції з тепловізором, оператори Bayraktar TB2 мають можливість відслідковувати противника навіть на значній глибині ворожих позицій та отримувати точні координати цілей у режимі реального часу.

По завершенню випробування БПЛА були передані нашим військовим разом з іншою військовою технікою на передову. Крок за кроком українська армія нарощує свої бойові спроможності. На черзі до надходження у війська – український ракетний комплекс з коригованим боєприпасом калібру 300 мм «Вільха». Варто зазначити, що подальша модернізація ракетних комплексів триває. Вітчизняні конструктори обіцяють продемонструвати новітні зразки ракет вже найближчим часом.

NAPA, Calif. (AP) Marshawn Lynch isn't shedding anymore light on his decision to sit during the national anthem before the Oakland Raiders' first exhibition game.Lynch declined to comment on why he chose to sit down Saturday night while the rest of his teammates stood during the anthem before a game in Arizona against the Cardinals.That left his teammates to answer for him on Tuesday after the team returned for its first practice since that game."I'm proud of him," tight end Jared Cook said. "I think it's awesome. Everybody has points of discussion after what Charles Woodson Jerseys happened in Charlottesville just the night before. I think it's important for men in our position to step up and speak on unnecessary situations we find ourselves in as minorities in this country. That's why I'm proud of him."Cook said he hadn't talked to Lynch about his stance and didn't know what specifically he was protesting. Other players who have declined to stand for the anthem have been much more open about their reasons, starting with former San Francisco quarterback Colin Kaepernick, whose protest last year over police brutality and racial oppression made it a major issue in the NFL."We didn't talk to Latavius Murray Jerseys him," Cook said. "I don't know his intentions. I don't know what he wanted to do by it. But I know that guys like Colin Kaepernick have become my favorite football players for doing it."Kaepernick is not on a team this season but the issue remains with Seattle Seahawks defensive lineman Michael Bennett and Lynch both sitting for the anthem last weekend.Bennett has been vocal about Khalil Mack Jerseys his reasons why, citing social injustice. He said his decision was solidified by the violence last weekend surrounding a white supremacist rally in Charlottesville, Virginia, that included the death of a young woman who was struck by a car deliberately driven into a group of counter-protesters.Cook said he has considered an anthem protest in the past and does not rule out doing one this season."As far as the future goes, I don't know. Bruce Irvin Jerseys I don't know," he said. "I know I feel uneasy about the situation going on in this country and have been for Derek Carr Jerseys a while."Raiders coach Jack Del Rio said last season that players should protest on their own time instead of when they are representing the organization.